Постанова № 17441566, 21.07.2011, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-а-44/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі :

головуючого судді Присакар О.Я.,

при секретарі Горбуновій Х.М.,

за участю представника позивача Мельник К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом військової частини 1474 Державної прикордонної служби України до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Придунайське Ізмаїльське районне козацьке товариство про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Військова частина 1474 Державної прикордонної служби України звернулася до суду із позовом до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25 жовтня 2001 року № 320 «Про виділення земельної ділянки Придунайському Ізмаїльському районному козацтву у тимчасове користування на умовах оренди», мотивуючи тим, що рішенням Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25 жовтня 2001 року № 320 надано у тимчасове користування Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству земельну ділянку площею 100 га, строком на 49 років, на підставі цього рішення 01.02.2002 року між Кислицькою сільською радою та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством було укладено договір оренди земельної ділянки площею 100 га. на якій розташоване військове містечко № 1 загальною площею 31,1 га., земельна ділянка військового містечка № 1 і всі обєкти розташовані на ній, знаходились у постійному користуванні у військових організаціях та відносяться до категорії земель оборони та відповідно Земельним Кодексом України не закріплено право сільської ради надавати у постійне користування земельних ділянок земель оборони, крім цього враховуючи, що військове містечко № 1 розташоване за межами с. Кислиця, Кислицька сільська рада не мала повноважень, приймати рішення про передачу в оренду земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився, надав заяву від 15.02.2011 року № 90 (а.с. 62) про розгляд справи за відсутності представника Кислицької сільської ради, позов визнав у повному обсязі.

В судове засідання представник Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (телеграмами на адресу Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства та на адресу проживання керівника ОСОБА_1), про причини неявки не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення від 25 жовтня 2001 року № 320 «Про виділення земельної ділянки Придунайському Ізмаїльському районному козацтву у тимчасове користування на умовах оренди».

01.02.2002 року, на підставі рішення Кислицької сільської ради від 25.10.2001 року № 320, між Кислицькою сільською радою та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка площею 100 га.

Судом встановлено, що пунктом 1 розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 25 вересня 2003 року №691/А-2003 Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству надано земельну ділянку загальною площею 29,412 га, в тому числі 3,909 га ріллі, 14,073 га пасовищ, 6,191 - штучних водосховищ, 5,239 га - господарських дворів, що віднесені до земель запасу (за межами населеного пункту), у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на (сорок сім) років для господарського користування.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року було задоволено позов військової частини 1474 Державної прикордонної служби України до Ізмаїльської районної державної адміністрації, треті особи - Придунайське Ізмаїльське районне козацьке товариство, відділ Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області, Кислицька сільська рада - визнано протиправним та скасовано розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 25 вересня 2003 року №691/А-2003.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 року апеляційна скарга представника Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року залишена без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року були встановлені наступні обставини:

08.07.1946 року складено акт про відвід в натурі земельної ділянки в с. Кислиці на площі 34,25 гектарів для першої черги спецбудівництва Дунайської флотилії, який затверджено начальником управління землеустрою Ізмаїльського ОблЗВ та старшим землевпорядником Суворовського району Ізмаїльської області.

18.07.1946 року рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету № 11 затверджено акт по відводу земельної ділянки для спебудівництва першої черги Краснопрапорної Дунайської флотилії.

30 квітня 1991 року між Одеським філіалом інституту «Укрземпроект», в особі директора філіалу Беремея Г.А. та військовою частиною 90727, в особі начальника 1993 відділення морської інженерної служби Ткача О.М. укладено договір № 71, предметом якого є виготовлення і видача державних актів на право користування землею в Кілійському та Ізмаїльському районах.

На підставі даного договору, розроблено план меж землекористування (інв. № 12-170-35 від 04.12.1991р.) в Ізмаїльському районі для ВМІС, на якому відображені межі військового містечка № 1 в с. Кислиця.

Межі даного військового містечка закріплені в протоколі закріплення меж землекористування для військової частини 90727 (ВМІС 1993) та узгодженні з інженером-землевпорядником Одеського філіалу інституту «УкрНІІземпроект», представником колгоспу ім. Кірова, представником ВМІС 1993, головним інженером-землевпорядником Ізмаїльського району, головою Кислицької сільської ради.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України 1990р. на підставі розробленої документації виконавчий комітет Ізмаїльської районної Ради народних депутатів затвердив державний акт Б № 033059 на право безстрокового та безплатного користування відділенням морської інженерної служби 1993 - 83,2 гектарів землі (сума площ військових містечок №№ 142, 5, 4, 1 згідно плану меж землекористування: 50,9+0,4+0,8+31,1=83,2 га), про що свідчать підписи голови виконкому Ізмаїльської районної Ради народних депутатів, головного інженера-землевпорядника, печатка виконкому Ізмаїльської районної Ради народних депутатів.

Після встановлення меж земельної ділянки військового містечка № 1 в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, у відділення морської інженерної служби 1993 виникло право на користування даною земельною ділянкою та відповідно до ст. 70 Земельного кодексу України 1990 р. є землями оборони.

На час затвердження державного акту (1991 рік) відомості про надання у постійне користування земельних ділянок військовим частинам становили державну таємницю, що підтверджується проставлянням грифу «таємно»як на самому державному акті так і на технічній документації та переписці по ньому. Тому, враховуючи викладене, відсутній запис про реєстрацію державного акту у Книзі записів державних актів на право користування землею.

На земельній ділянці військового містечка № 1 розташовані 21 будівля (споруда), які також є державною власністю та належить на праві оперативного управління військовій частині, за якою воно закріплене відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. З Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Відповідно до директиви Міністра оборони України від 12.09.1995р. № Д-08 на підставі акту прийому-передачі військове містечко № 1 (с. Кислиці) загальною площею земельної ділянки 31,1 га з будівлями, спорудами, обладнанням і майном, яке знаходиться на ньому, передане у склад Прикордонних військ України.

На підставі наказу голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 08.09.2000 року № 0109 згідно акту приймання - передачі казарменно-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання квартирного майна, палива і території військових містечок передані від в/ч 9799 до в/ч 1474 земельна ділянка військового містечка № 1, казарменно - житловий фонд, комунальні споруди, обладнання, об'єкти упорядкування.

Те, що нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці військового містечка № 1 є державною власністю та належить на праві оперативного управління військовій частині 1474 підтверджується Переліком нерухомого майна Прикордонних військ, яке пропонується до відчуження, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року М573-р, рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2004р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2004р. та рішенням господарського суду Одеської області від 02.06.2005р., рішенням Кислицької сільської ради від 17.10.2006р. № 62 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості (військове містечко № 1 в с. Кислиці)».

Таким чином, земельна ділянка військового містечка № 1 (с. Кислиця) і всі об'єкти (будівлі) розташовані на ній, знаходились у постійному користуванні у військових організаціях і в порядку правонаступництва на даний час знаходяться на балансі та у користуванні військової частини 1474, тобто дана ділянка є державною власністю і за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель оборони.

Відповідно до наказу голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 22.07.1994р. № 066 на базі ОКПП «Ізмаїл»сформовано військову частину 1474 (17 прикордонний загін), що підтверджується довідкою від 16.12.2009 року № 384.

Відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України видана довідка від 17.12.2004р. № 58/04 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з інформацією про те, що військова частина 1474 зареєстрована 01.08.2003р. з присвоєнням ідентифікаційного коду 14321860.

Ця довідка видана у зв'язку з реорганізацією Прикордонних військ України Державну прикордонну службу України та з набранням чинності з 01.08.2003р. Закону України «Про Державну прикордонну службу України»від 03.04.2003р. № 661-IV.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону Державна прикордонна служба України є правонаступником Прикордонних військ України, створюється на їх основі, у тому числі матеріально-технічній базі, у межах штатної чисельності та фінансуванні за станом на 1 січня 2003 року.

Те, що військова частина 1474 зареєстрована раніше 1 серпня 2008 року, підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Прикордонних військах України від 27.08.2001р. реєстраційний № 037/01, в якому вказується, що ідентифікаційний код військової частини 1474 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 14321860.

Враховуючи вищевикладене, ідентифікаційний код зберігається за військовою частиною 1474 протягом усього періоду її існування, тобто з моменту її утворення.

Згідно ст. ст. 34, 39 Закону України «Про власність»від 07.02.1991р. № 697-ХІІ та ч. 4 ст. 28 «Про Державну прикордонну службу України»від 3 квітня 2003 року № 661-IV, майно Державної прикордонної служби України є державною власністю, яке належить їй на праві оперативного управління.

Довідкою від 09.06.2009р. № 10-01-11/202 відділу Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області, підтверджується те, що земельна ділянка, яка є обєктом спору, належить до складу військового містечка № 1 загальною площею 31,1 га на території Кислицької сільської ради і була надана у користування відділенню інженерної морської служби 1993 згідно державного акту на право користування землею Б № 033059 на право постійного користування землею та протоколу закріплення меж землекористування від 18.10.1991р. В 1995 році ця земельна ділянка передана в користування Прикордонних військ України. При цьому документи на право користування земельною ділянкою не переоформлювались.

Згідно п. 1 розпорядження Ізмаїльської державної адміністрації від 25.09.2003 року №691/А Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству надано ділянку загальною площею 29,412 га, окрім іншого - 5,239 га - господарських дворів, що віднесені до земель запасу (за межами населеного пункту), у тимчасове користування на умовах оренди.

Згадані споруди та будівлі розташовані на земельній ділянці площею 31,1 га і складають військове містечко № 1 в с. Кислиця.

Також відповідно до пункту 6 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.1990р. № 563-ХІІ (на момент прийняття рішень Кислицькою сільською радою від 25.10.2001р. та Ізмаїльською державною адміністрацією від 25.09.2003 р. №691/А) діяв та військова частина 1474, у відповідності до цього пункту, мала право оформити право користування земельною ділянкою військового містечка №1 до 01.01.2004р. (зі змінами згідно Постанови ВР №1312-ХІУ від 17.12.1999р.).

Таким чином, вищезазначені обставини встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року не підлягають доказуванню.

Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.

Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.

Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Відповідно до ст. 7 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року у тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони.

Згідно ст. 19 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 70 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року Землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ.

В матеріалах справи відсутні докази про зміну цільового призначення земельної ділянки - земель оборони, наданої у тимчасове користування Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству, також в матеріалах справи відсутні докази про вилучення цієї ділянки у позивача, до моменту її передачі у тимчасове користування Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству.

Таким чином, Кислицька сільська рада не мала права надавати у тимчасове користування Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству земельну ділянку земель оборони, яка на той час знаходилась в користуванні військової частини.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Представник Кислицької сільської ради надав заяву від 15.02.2011 року № 90 про розгляд справи за відсутності представника Кислицької сільської ради, позов визнав у повному обсязі.

Враховуючи, що визнання відповідачем, у повному обсязі, позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає за необхідне прийняти визнання відповідачем позову.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25 жовтня 2001 року № 320 була виділена земельна ділянка з земель оборони та враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає, за необхідне позов задовольнити та визнати протиправним та скасувати рішення Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25 жовтня 2001 року № 320 «Про виділення земельної ділянки Придунайському Ізмаїльському районному козацтву у тимчасове користування на умовах оренди».

Керуючись ст.ст. 6, 9-11, 90, 112, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов військової частини 1474 Державної прикордонної служби України до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25 жовтня 2001 року № 320 «Про виділення земельної ділянки Придунайському Ізмаїльському районному козацтву у тимчасове користування на умовах оренди».

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:О. Я. Присакар