Рішення № 17434259, 02.08.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-1346/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Валуєва В. Г.

при секретарі Куксенко О. В., при секретарі Куксенко О.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на 50 % часток статутного капіталу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на статутний фонд приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на 50 % від статутного капіталу, потім позов уточнила, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на 50 % часток статутного капіталу. В обґрунтування позовних вимог в уточненому позові вказала, що з 10.09.1988 року по 07.07.2003 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, шлюб між ними розірвано, про що відділом РАЦС Дзержинського районного управління юстиції м. Кривого Рогу 07.07.2003 року зроблено запис за № 166. 19.03.2003 року, тобто під час шлюбу, ОСОБА_4 став власником приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», зі статутним капіталом у розмірі 100 гривень, ідентифікаційний номер 31492997, юридична адреса: АДРЕСА_1, зареєстрованого Маловиською райдержадміністрацією 19.03.2003 року за № 185. ЇЇ чоловік ОСОБА_4 придбав вказане підприємство за усною домовленістю у ОСОБА_5 за спільні сімейні кошти.

Майно, набуте подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, якщо інше не встановлено договором або законом. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно за винятком виключеного з цивільного обороту.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер. Оскільки прямі норми щодо спадкування прав та обовязків засновника приватного підприємства у законодавстві відсутні, до складу спадщини відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, можуть бути включені права та обовязки спадкодавця, повязані з внесенням коштів чи майна до статутного фонду підприємства, або майнових прав засновника, визначених Статутом. підприємства. Згідно ст. 66 Господарського кодексу України джерелом формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників та інші джерела, повязані з його господарською діяльністю. Вона вважає, що 50 % статутного капіталу приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», повинно належати їй. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється розділити статутний капітал, вона змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів та просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року; визнати за нею ОСОБА_2 право на 50 % статутного капіталу приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»; визнати за ОСОБА_3 право на 50 % статутного капіталу приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2».

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ним права власності на статутний фонд приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2». В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ст. 12 Закону України від 19.09.1991 року «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого засновниками та учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 61 Сімейного Кодексу України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той з подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства, вони є власністю самого товариства і втрачають ознаки обєкту права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, згідно ч. 2 ст. 72 СК України до вимог про поділ майна, заявлених після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Таким чином, він є єдиним спадкоємцем і власником приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки дійсно згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто і права, повязані з внесенням коштів до статутного фонду підприємства, або майнових прав. Тому просить суд у задоволені позову ОСОБА_2 до нього відмовити, та встановити факт прийняття спадщини ним, ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року і визнати за ОСОБА_3 право власності на статутний фонд приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», ідентифікаційний код 31492997, розмір якого становить 100 (сто) гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 участі не приймала, звернулась до суду з заявою про визнання позову ОСОБА_3 та відмовилась від своїх позовних вимог до нього. ЇЇ представник,діючий за нотаріально посвідченою довіреністю, у судовому засіданні просив задовольнити вказану заяву своєї довірительки, у звязку з чим суд виніс ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на 50 % часток статутного капіталу. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні участі не приймав, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в заяві вказав. що свій позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, а проти задоволення позову ОСОБА_2 до нього заперечує та просить у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_2, яка є відповідачем за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем. Згідно ст.174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У судовому засіданні встановлено, що спір виник між матір`ю та сином після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 7) та свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с. 21). Згідно свідоцтву про укладення шлюбу (а.с. 8) та свідоцтву про розірвання шлюбу (а.с. 9) ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 до 07.07.2003 року. Згідно змінам, внесеним до статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» 20.03.2003 року, головою вказаного підприємства став ОСОБА_4 (а.с. 20), тобто під час шлюбу з ОСОБА_2, яка, вважаючи, що має право на частину статутного капіталу вказаного підприємства, як дружина ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на 50 % статутного капіталу, від якого відмовилась, про що свідчить її заява про відмову від позову (а.с. 42). Оскільки шлюб між нею та ОСОБА_4 на час його смерті було розірвано, вона не є спадкоємцем після смерті бувшого чоловіка. Згідно ст. 12 Закону України від 19.09.1991 року «Про господарські товариства» власником майна, переданого засновниками та учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 61 Сімейного Кодексу України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той з подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства, вони є власністю самого товариства і втрачають ознаки обєкту права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, після розлучення ОСОБА_2 згідно ч. 2 ст. 72 СК України вимог про поділ майна подружжя до ОСОБА_4 не предявляла. Після смерті ОСОБА_4 сторони і ніхто інший до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого не звертались, про що свідчать довідка Маловисківської районної державної нотаріальної контори від 08.07.2011 року № 666/01-16 та Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи) від 08.07.2011 року (а.с. 43-44). Таким чином, єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 згідно Закону є позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3, до якого фактично перейшли всі права та обовязки спадкодавця на час відкриття спадщини, тому суд задовольняє його позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст., ст. 61 ч.2, 3, 65, 72 ч. 2 СК України, ст.. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст., ст. 60, 88, 209, 213-215, 223, 256 ч.2, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на статутний фонд приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» у повному обсязі.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року,

на статутний фонд приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», ідентифікаційний код 31492997, розмір якого становить 100 (сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 51 грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. Г. Валуєва