Постанова № 17420710, 10.05.2011, Дружківський міський суд Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2а-684/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 р. м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Лебеженко В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2007 - 2010 роки та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2010 рік та компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку за 2010 рік, -

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому встановлено другу групу інвалідності, повязану з наслідками Чорнобильської катастрофи. Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі пяти мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач не виплачує йому щорічну компенсацію.

Крім того, відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачена щорічна грошова компенсація в розмірі середньої вартості путівки в Україні за невикористану санітарно-курортну путівку. Відповідно до Наказу Міністерства праці України №143 від 11.06.2010 року середня вартість санаторно-курортної путівки на 2010 рік складає 275 грн. Відповідач відмовив йому з посиланням на Постанову КМУ від 1.10.2008 року №885 «Про розмір та порядок виплат компенсацій вартості санаторно-курортного лікування особам, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, за 2005-2007 роки».

Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йому був наданий статус ветерана війни (2-га група інвалідності). Цим Законом йому передбачена щорічна грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка повинна бути виплачена до 5 травня кожного року. Фактично відповідач сплатив за 2010 рік 480 грн. Вважає, що відповідач недоплатив йому щорічну допомогу як інваліду війни за 2010 рік у сумі 5168грн.

Просить суд визнати дії Дружківського управління праці та соціального захисту населення щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та перерахунку і виплаті щорічної грошової допомоги як інваліду війни, передбаченої ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні за невикористану санаторно-курортну путівку незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2010 рік у розмірі 5168 грн., невиплачену суму на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплат за кожний вказаний рік, всього 20 мінімальних заробітних плат, та суму середньої вартості санаторно-курортної путівки на 2010 рік у розмірі 275 грн.

В судове засідання стороні не зявилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність в порядку письмового провадження.

Суд прийняв рішення розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі доказів, що містить адміністративна справа.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.12.2009 року (а.с.9).

Згідно довідки МСЕК № 054325 ОСОБА_1 з 27.11.2009 року була встановлена друга група інвалідності, яка повязана в виконанням обовязків військовослужбовця по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково (а.с.12).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи виплачується в розмірі пяти мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2005-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2010 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Згідно інформації начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення позивачу 8 квітня 2011 року було виплачено 120 грн.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік”, розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2011 року 960 грн.

Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення, яка повинна бути стягнута з УПСЗН м.Дружківка на користь позивача складає: 960х5 120 = 4680 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення щорічної грошової допомоги як інваліду війни за 2010 рік, суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ від 22.10.1993 року (з подальшими змінами та доповненнями) до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач набув статусу інваліда війни 2 групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 15.12.2009 року (а.с.11).

Згідно ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відповідно до Пункту 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частина 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", була викладена у новій редакції, згідно якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даних правовідносинах застосуванню підлягає частина 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка була доповнена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367- ХІV від 25.12.1998 року, згідно якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи за 2010 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком підлягають задоволенню.

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення від 25.05.2010 року позивачу була виплачена разова щорічна грошова допомога до 5 травня за 2010 рік у сумі 480 грн. (а.с.14).

Визначаючи розмір грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд виходить з наступного.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня 2010 року складає 706 грн.

Таким чином, розмір грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік позивачу як інваліду війни 2 групи повинен становити 8 мінімальних пенсій за віком, що складає: 706 х 8 = 5648 грн. 00 коп.

З урахуванням отриманої позивачем разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік у сумі 480 грн. 00 коп., стягненню підлягає: 5648 - 480 = 5168 грн. 00 коп.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення суми середньої вартості санаторно-курортної путівки на 2010 рік у розмірі 275 грн., суд вважає, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 надаються та гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України. Оскільки на даний час відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював дані правовідносини, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення суми середньої вартості санаторно-курортної путівки на 2010 рік у розмірі 275 грн., не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н ОВ И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2007 - 2010 роки та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2010 рік та компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку за 2010 рік, задовольнити частково.

Визнати дії Дружківського управління праці та соціального захисту населення щодо відмови в перерахунку та виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та перерахунку і виплаті щорічної грошової допомоги як інваліду війни, передбаченої ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” незаконними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 невиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду 2 групи, відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік у сумі 4680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до пятого травня як інваліду війни 2 групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України №367-ХІV від 25.12.1998 року) за 2010 рік у сумі 5168 (пять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам протягом трьох днів с дня підписання постанови.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: В. О. Лебеженко