Рішення № 17415385, 22.07.2011, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-395/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Еміралієвої М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (далі ТНУ ім. В.І. Вернадського) в червні 2011 року звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість, що виникла у звязку з неповерненням суми наданого кредиту, включаючи 3% річних та пеню по кредиту станом на 01 травня 2011 року в розмірі 3683, 44 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19 грудня 2003 року між сторонами було укладено угоду № 19 про надання відповідачу цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року «Про затвердження порядку надання цільових пільгових кредитів для здобуття вищої освіти».

Згідно умов цієї угоди відповідачу було видано кредит в розмірі 11700 грн.

Пунктом 3.3 даної угоди передбачено, що відповідач зобовязався повернути протягом 15 років всю суму наданого ТНУ ім. В.І. Вернадського кредиту та 3 % річних за користування кредитом після закінчення навчання.

Зважаючи на те, що відповідач не здійснює заходів по погашенню заборгованості по кредиту, позивач просить стягнути вказану заборгованість з врахуванням 3% річних та пені у розмірі подвійної ставки Національного Банку України від неповернутої в строк суми.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не зявився, надав суду заперечення на позов, резолютивна частини якого містить клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях,зокрема, звертає увагу суду на те, що угода № 19 від 19 грудня 2003 року була дійсно підписана відповідачем, проте її умови стосувались періоду його навчання в ТНУ ім. В.І. Вернадського з 2000 року по 2002 рік. Крім цього зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати приписи постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 27 травня 2000 року «Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності».

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позовної заяви та заперечень до неї, суд приходить до висновку, що позов підляє задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 18-01/619 від 01 серпня 2000 року ОСОБА_2 зараховано з 01 вересня 2000 року до числа студентів першого курсу денної комерційної форми навчання у ТНУ ім. В.І. Вернадського.

19 грудня 2003 року між сторонами було укладено угоду № 19 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти.

Вказана угода укладена у порядку та на умовах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916 «Про затвердження порядку надання цільових пільгових кредитів для здобуття вищої освіти» та згідно форми затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2003 року № 508.

Згідно п.1 даної угоди ТНУ ім. В.І. Вернадського надає ОСОБА_2 цільовий пільговий державний кредит для здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст та напрямком підготовки (спеціальністю) «правознавство» у розмірі 11 700 грн. на весь термін навчання.

Наказом ТНУ ім. В.І. Вернадського № 18-01/1554 від 29 грудня 2003 року ОСОБА_2, студенту 3-го курсу денного відділення юридичного факультету, надано цільовий пільговий кредит для отримання вищої освіти.

На виконання вищевказаної угоди ОСОБА_2 одержав кредит та оплатив за навчання у ТНУ ім. В.І. Вернадського.

Відповідно до наказу ТНУ ім. В.І. Вернадського № 02-04/731 від 22 червня 2006 року визнано студента пятого курсу денного відділення, який повністю виконав навчальний план спеціальності «правознавство» та отримав кваліфікацію «юрист-спеціаліст», таким, що закінчив ТНУ ім. В.І. Вернадського та видано державний диплом встановленого зразка.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року №916 передбачено, що в разі невиконання одержувачем кредиту умов угоди, ухилення від повернення кредиту вищий навчальний заклад застосовує заходи для стягнення заборгованості відповідно до законодавства.

На виконання вказаних приписів норм закону ТНУ ім. В.І. Вернадського неодноразово звертався з вимогою про належне виконання зобовязання за угодою, про що свідчать листи позивача № 99-15/2413 від 19 листопада 2007 року, № 99-15/466 від 03 березня 2008 року, № 99-15/1126 від 22 травня 2009 року, № 99-15/809 від 25 березня 2011 року.

Відповідач у добровільному порядку суму наданого кредиту та три відсотки річних за користування кредитом не повертає та не має наміру повертати їх в подальшому.

Згідно п. 3.3, п. 6.1 угоди № 19 від 19 грудня 2003 року та п. 22 постанови КМУ від 16.06.2003 року № 916 «Про затвердження порядку надання цільових пільгових кредитів для здобуття вищої освіти» одержувач кредиту зобовязаний повернути протягом 15 років всю суму наданого навчальним закладом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування починаючи з третього місяця після відрахування, шляхом внесення коштів на банківський рахунок ТНУ ім. В.І. Вернадського до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним.

Відповідно до пункту 7.2 угод № 19 від 19 грудня 2003 року у випадку ухилення одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним одержувач кредиту сплачує навчальному закладу пеню у розмірі подвійної кредитної ставки Національного банку України від неповернутої в строк суми.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в згідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до п. 7.1 Угоди за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цією Угодою сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної у позові суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

Як вбачається з поданих представником позивача розрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем по неповернутій сумі наданого кредиту станом на 01 травня 2011 року становить 3 683 грн. 44 коп. (2082,13 грн. тіло кредиту, 936,96 грн. - відсотки за користування кредитом, 664,35 грн. пеня).

Враховуючи викладене та виходячи з того, що представник відповідача суду власного розрахунку суми заборгованості, суд приймає поданий позивачем розрахунок правильним та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме про стягнення з відповідача.

Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача про безпідставність стягнення з кредитних коштів, направлених на оплату за навчання по угоді № 19 від 19 грудня 2003 року, оскільки її умови стосувались періоду його навчання в ТНУ ім. В.І. Вернадського з 2000 року по 2002 рік, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати приписи постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 27 травня 2000 року «Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності».

Такі твердження відповідача факту підписання спірної угоди та використання кредиту не спростовують та не узгоджується з наданими суду доказами про навчання відповідача в період з моменту підписання угоди до закінчення вищого учбового закладу у 2006 році.

Крім того, посилання відповідача на безгрошовість угоди є неспроможними, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, підписаною угодою, виданого на підставі неї наказу та заявою ОСОБА_2 про нарахування коштів за отриманим кредитом на відповідний розрахунковий рахунок, що належить відповідачу. У матеріалах справи відсутні будь-які докази про безгрошовість укладеного договору.

Докази про оспорювання договору в претензійному порядку або про ухвалене по суті рішення між сторонами, на протязі тривалого часу з 2003 року до 2011 року матеріали справи не містять.

Доводи відповідача, викладені в запереченнях до позову, про наявність ухвали суду за його позовними вимогами до ТНУ ім. В.І. Вернадського, які залишені без розгляду за заявою ОСОБА_2, не підтверджені належними доказами та не можуть спростувати обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі ст.ст. 221, 222 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 року «Про затвердження порядку надання цільових пільгових кредитів для здобуття вищої освіти» та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути зОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Судак Автономної Республіки Крим, на користь Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, юридична адреса: вул. Ялтинська, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95007 (ОКПО 02070967 в УДК в АРК, МФО 824026, р/р № 35228005000016) заборгованість за угодою № 19 від 19 грудня 2003 року про надання цільового державного кредиту для здобуття вищої освіти в сумі 3683, 44 грн. та судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 51 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 120 грн., а всього 3854, 44 (три тисячі вісімсот пятдесят чотири гривні сорок чотири копійки) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. Сич