Рішення № 17407529, 18.07.2011, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 2-231/11

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 16.11.2008 року з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти перебувають на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на їх утримання відповідач не надає. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей сина ОСОБА_5, дочки ОСОБА_6 в розмірі 1100 гривень щомісячно та до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей сина ОСОБА_5, дочки ОСОБА_6 в розмірі 1100 гривень щомісячно та до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечує. Вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю, оскільки він щомісячно надає кошти на утримання дітей у розмірі, передбаченому чинним законодавством, в добровільному порядку. Підтвердив, що має постійне місце роботи працює о/у оперативного відділу Полицької виправної колонії № 76 УДДУ ПВП в Рівненській області.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров?я та матеріальне становище дитини, стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у звязку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16.11.2008 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач та відповідач проживають окремо. Діти проживають разом з позивачем, перебувають на її повному утриманні. Належної матеріальної допомоги на їх утримання відповідач в добровільному порядку не надає, хоча має реальну можливість надавати таку допомогу, так як має постійне місце роботи працює о/у оперативного відділу Полицької виправної колонії № 76 УДДУ ПВП в Рівненській області. Позивач ніде не працює, доглядає за малолітніми сином та дочкою, а тому не має можливості забезпечувати дітей всім необхідним. Зазначене підтвердила позивач в судовому засіданні, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів: свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 1.05.2009 року та серії НОМЕР_2 від 26.01.2011 року, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.11.2008 року, довідки Старочорторийської сільської ради Маневицького району № 997 від 19.05.2011 року, довідок Полицької виправної колонії № 76 УДДУ ПВП в Рівненській області № 13 від 24.03.2011 року та № 43 від 21.06.2011 року.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що він щомісячно надає кошти на утримання дітей у розмірі, передбаченому чинним законодавством, в добровільному порядку, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів є безпідставними, оскільки вказані пояснення відповідача не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються як поясненнями позивача, так і дослідженими судом письмовими доказами. Так, судом встановлено, що з 8.03.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають окремо. Домовленості про утримання дітей в добровільному порядку між ними не досягнуто. 28.03.2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей з ОСОБА_2 Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 6.04.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів було повернено позивачу для звернення до суду в порядку позовного провадження. 15.04.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей. 22.04.2011 року Маневицьким районним судом Волинської області було видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 15.04.2011 року та до досягнення ними повноліття. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 13.05.2011 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу було задоволено, скасовано судовий наказ, виданий 22.04.2011 року Маневицьким районним судом Волинської області за заявою стягувача ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей з боржника ОСОБА_2, а також роз'яснено ОСОБА_1, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову. Зазначене не оспорюється сторонами та підтверджується дослідженими судом письмовими доказами: ухвалами Маневицького районного суду Волинської області від 6.04.2011 року та 13.05.2011 року. Разом з тим, судом встановлено, що між позивачем, її батьками та відповідачем склалися неприязнені відносини. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1, відповідач окрім коштів, які ним надсилались позивачу в розмірі, що є значно меншим, ніж визначений законом мінімальний розмір аліментів на утримання малолітньої дитини, передавав продукти харчування та інші речі, які або були зайвими, або дітям не підходили. В квітні 2011 року ОСОБА_2 коштів на утримання дітей не надавав, продуктів харчування не передавав. Після скасування судом 13.05.2011 року судового наказу від 22.04.2011 року до моменту отримання позовної заяви про стягнення аліментів у червні 2011 року ОСОБА_2 будь-яких коштів на утримання дітей в добровільному порядку не надавав, як і протягом липня до 18.07.2011 року включно. Зазначене, на думку суду, свідчить про ухилення відповідача від утримання дітей в добровільному порядку. Лише та обставина, що позивач отримує одноразову допомогу при народженні дитини та кошти на дітей до досягнення ними 3-х річного віку, які носять тимчасовий характер, не є підставою для відмови у позові про стягнення аліментів.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач по стану здоровя спроможний надавати допомогу на утримання своїх малолітніх дітей, має для цього відповідний доход, має постійне місце роботи, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 червня 2011 року та до досягнення ними повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має відповідне посвідчення він згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 180 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_2), на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 червня 2011 року та до їх повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_2 від сплати судового збору в доход держави звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя районного суду О.В. Невар