Рішення № 17406017, 25.07.2011, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-173/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2011 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Петрової Ю.В.

за участю: секретаря Тріфонової С.О.

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на навчання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення навчального закладу до 05 липня 2013 року у твердій грошовій сумі у розмірі 800 гривень щомісячно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що раніше за рішенням суду відповідач сплачував позивачу аліменти на утримання сина ОСОБА_5, який у березні 1993 року досяг повноліття, у звязку з чим відповідач припинив виплату аліментів. При цьому, вказуючи, що син є студентом 2-го курсу денної форми навчання відокремленого Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський технікум гідромеліорації і механізації сільського господарства», тому, оскільки не працює, потребує матеріальної допомоги для продовження навчання. Позивач вважає, що оскільки син проживає разом із нею та вона несе витрати, повязані із навчанням та утриманням, а тому відповідач частину витрат повинен взяти на себе, у звязку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про день слухання справи судом був повідомлений належним чином, надіслав до суду телефонограму, з якої вбачається, що він не заперечує розглядати справу за його відсутністю, крім того, позовні вимоги визнає частково, погодившись сплачувати аліменти на навчання сина у розмірі 100 гривень, оскільки на даний час в нього створена нова родина, він має на утриманні неповнолітню дочку, ІНФОРМАЦІЯ_2, тільки у травні 2011 року отримав нову роботу водієм з окладом 960 грн. на місяць.

Таким чином на підставі вимог ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що на даний час повнолітній син відповідача ОСОБА_3 є студентом 2 курсу денної форми навчання за спеціальністю «Будівництво, обслуговування і ремонт ГМС» відокремленого Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський технікум гідромеліорації і механізації сільського господарства», період навчання складає з 01 вересня 2009 року по 05 липня 2013 року (а.с. 6).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 продовжує навчання у навчальному закладі, у звязку з чим повнолітній син позивача потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син, які продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу.

Приймаючи до уваги, що положеннями ст. 200 СК України передбачена можливість визначення розміру аліментів як у твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку (доходу), тому ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить позивачу, у звязку з чим враховуючи думку відповідача, який згоден на визначення розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 100 грн., при визначенні способу стягнення аліментів суд відповідно до ст. 184 СК України, погоджується з заявленими вимогами позивачки про визначення аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначення розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 59 ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Як випливає з пояснень позивачки, наданих у судовому засіданні, навчання повнолітнього сина не є платним, він навчається на бюджетному відділенні, отримає стипендію, яка має непостійний розмір, коливається у звязку із успішністю навчання і складає близько 500 грн. на місяць, при цьому вартість навчання в розмірі 450 грн. пояснила витратами на папір, канцтовари, підручники, харчування в їдальні , таке інше.

Разом з цим, суд критично відноситься до розрахунку позовних вимог, наданих позивачкою при зверненні до суду, оскільки належними і допустимими доказами такий розрахунок не підтверджений.

Так, не знайшли свого підтвердження в суді вимоги позивачки щодо вартості навчання в розмірі 450 грн., оскільки вони спростовуються саме твердженням позивачки про те, що навчання не є платним, а син отримує стипендію. Також, не знайшли свого підтвердження і посилання позивачки на те, що нею витрачаються кошти на секцію карате в розмірі 80 грн., досуг сина в розмірі 120 грн., одяг та взуття в розмірі 300 грн, продукти харчування в розмірі 500 грн., оскільки ніяких квитанцій, касових чеків тощо позивачка суду не надавала.

В запереченнях на позов відповідач вказував, що він має на утриманні неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зараз створив нову родину, щойно отримав роботу водія з посадовим окладом 960 грн на місць, в звязку з чим надавати матеріальну допомогу синові в розмірі 800 грн щомісячно можливості не має, що суд також враховує при розвязанні вказаного спору.

На підставі вищенаведеного, суд відповідно до ст. 182 СК України з урахуванням матеріального становища платника аліментів, наявність на утриманні відповідача неповнолітньої дитини, враховуючи також матеріальний стан матері позивача ОСОБА_2, яка нарівні з відповідачем має обовязок утримувати дитину, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивача у розмірі 200 гривень щомісячно.

Зі змісту ч. 2 ст. 199 СК України випливає, що право на утримання повнолітню дитину, яка продовжує навчання, невідємно повязане із навчанням, тому закінчення навчання припиняє зазначене право, у звязку з чим аліменти належить стягнути тільки на час навчання ОСОБА_3 у навчальному закладі до 05 липня 2013 року, як це випливає з довідки, наданою навчальним закладом, при цьому відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, стягнення матеріальної допомоги на дитину, яка продовжує навчання, не може бути більш як до досягнення нею двадцяти трьох років.

З відповідача в силу ст.ст. 81, 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на в розмірі 51 гривні, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Враховуючи положення п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.ст. 183, 191, 199 201 СК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 81, 88, 130, 174, 208, 209, 212 215, 223,367 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Завітне Совєтського району АР Крим, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Совєтський Совєтського району АР Крим, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 200 ( двісті) гривень щомісячно, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 30 березня 2011 року до часу припинення навчання 05 липня 2013 року, або до досягнення дитиною 23 років.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня у місцевий бюджет Совєтського району на р/р 31417537700291, одержувач місцевий бюджет Совєтська селищна рада, код платежу 22090100, Банк: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740431.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 ( сто двадцять) гривень на р/р 31213259700290 одержувач Місцевий бюджет код платежу 22050000, зазначення платежу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у Совєтському районному суді Автономної Республіки Крим, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740431.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячного платежу у розмірі 200 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Ю.В. Петрова