Постанова № 17406009, 21.07.2011, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 3-564/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 року

Суддя Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Кордик С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Алушта АР Крим, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, який займає посаду директора ТОВ „Комбікорм”, не судимого, який раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 163-1 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 41 серії КН № 728332 від 05.07.2011 року ОСОБА_1., який є директором ТОВ „Комбікорм”, допустив на цьому підприємстві порушення вимог ст.ст. 2, 5, 13, 14 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535, чинного на момент вчинення правопорушення, та ст.ст. 269, 270, 271, 286 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року і діяв на момент виявлення порушень, які призвели до того, що платником податків ТОВ „Комбікорм” за період з 01.04.2008 рік по 31.05.2011 рік не був обчислений податок на землю, яка знаходилась в користуванні під виробничою базою цього підприємства в с.Краснофлотське Совєтського району АР Крим, наданій платнику податків на підставі державного акту на право постійного користування землею, що призвело до заниження до сплати в бюджет податку на землю на загальну суму 36 402 гривні 19 копійок. Зазначений факт порушення порядку ведення податкового обліку був встановлений Феодосійською міжрайонною податковою інспекцією АР Крим за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Комбікорм” та відображений в акті №1295/23-1/00688781 від 05.07.2011 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1. вину в скоєнні цього правопорушення не визнав та пояснив, що фактично ця земельна площа, яка у 1996 році Краснофлотською сільською радою була надана ТОВ „Комбікорм” в постійне користування під виробничу базу цього підприємства, знаходилась весь цей період у користуванні інших юридичних осіб, а саме ТОВ „Наукове-виробниче підприємство „Біовіткорм”, яке на його думку незаконно по частинам придбало весь комплекс споруд ТОВ „Комбікорм”. Зазначив, що на підставі постанови Ради міністрів АР Крим від 13.04.2004 року за № 148 та розпорядження Совєтської державної районної адміністрації АР Крим від 03.08.2004 року за № 628 право користування земельною ділянкою площею 2,8757 га наданої ТОВ „Комбікорм” було припинено та наказано було передати її в оренду ТОВ „Наукове-виробниче підприємство „Біовіткорм”. При цьому, вказані акти скасовані не були, а право власності на обєкти нерухомості, розташовані на цій земельній площі, було зареєстровано 06.08.2003 року Джанкойським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації за „НВП„Біовіткорм”. Крім того, вказав, що Совєтський районний відділ „Центру державного земельного кадастру” у відповіді від 08.12.2010 року №195/б на запит відділу державної виконавчої служби Совєтського РУЮ повідомив, що з 25.07.2003 року по 08.12.2010 року ТОВ „Комбікорм”, як власник або орендар земельних ділянок у земельному кадастрі не зареєстрований. Таким чином, вважав, що розрахунок оплати за землю та його сплату повинно було здійснювати саме ТОВ „НВП „Біовіткорм”, яке фактично використовувало земельну площу та з яким Совєтська державна районна адміністрація АР Крим повинна була укласти договір оренди, при цьому, доручити внести відповідні зміни до земельно-кадастрового обліку, що узгоджувалося би з нормами земельного законодавства України. Також пояснив, що не зважаючи на ці обставини ТОВ „Комбікорм” все ж певний період часу сплачувало податок на землю, проте це було зроблено з метою того, що на розгляді у судах знаходилися позови про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, на підставі яких ТОВ „Комбікорм” мало бути повернуто. На підтвердження зазначеного ОСОБА_1. були надані суду копії відповідних документів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ФМДПІ АР Крим ОСОБА_3. пояснила, що нею під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Комбікорм” були встановлені порушення вказаних вище норм Закону України „Про плату за землю”, дійсного на момент вчинення правопорушення, та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, з тих підстав, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КМ № 000014 від 27.09.1996 року ТОВ „Комбікорм” був до 12.05.2011 року користувачем земельної ділянки загальною площею 2,984 га, яка була надана для розміщення виробничої бази і знаходиться на території Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим. Відповідно до розпорядження № 262 р від 12 травня 2011 року, виданого на підставі заяви директора ТОВ „Комбікорм”, цьому підприємству припинено право користування земельною ділянкою площею 2,8757 га та державний акт на право постійного користування землею серії КМ №000014 від 27.09.1996 року визнано таким, який втратив чинність, а органу державної реєстрації доручено внести відповідні зміни у земельно-кадастровому обліку. У звязку з наведеним зазначила, що існує практика вищого адміністративного суду по аналогічному питанню, а саме в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 року по справі К-14902/08 вказано, що в силу вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. У разі придбання обєкта нерухомості до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він повинен оформити згідно з чинним законодавством, а тому обовязок внесення плати за землю виникає у набувача з моменту такого оформлення. Отже, до оформлення державного акту на земельну ділянку або договору оренди з одночасним розірванням старого договору саме попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлено в договорі купівлі-продажу нерухомого майна або земельної ділянки. Таким чином, вважає, що ТОВ „Комбікорм” до моменту подачі заяви директором ОСОБА_1. і винесення Совєтською РДА розпорядження № 262 р від 12 травня 2011 року про припинення права користування земельною ділянкою залишалось платником податку на землю, тому повинно сплатити не обчислений цей податок за період з 01.04.2008 рік по 31.05.2011 рік в розмірі 36 402 гривні 19 копійок. На підтвердження своїх доводів надала суду копії відповідних документів. При цьому зазначила, що ТОВ „Комбікорм” сплачувало податок на землю за останні роки, що також свідчить про наявність порушення.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, яки беруть участь при розгляді цієї справи, суд встановив наступне.

Відповідно до договорів купівлі-продажу №7, №12 від 10 липня 2003 року, №38, №47 від 11 липня 2003 року, копії яких є в матеріалах справи, ТОВ „НВП „Біовіткорм” придбало у ТОВ „Комбікорм” належне цьому підприємству майно, техніку, обладнання та споруди, яке знаходилось на момент підписання цих договорів в с. Краснофлотське, на земельній ділянці площею 2,989 га належної цьому ж підприємству на праві постійного користування.

На підставі зазначених вище договорів Джанкойським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 06.08.2008 року було зареєстровано право власності на комплекс за ТОВ „НВП „Біовіткорм”, який знаходиться за адресою: вул. Молодіжна, с. Краснофлотське Совєтський район АР Крим. Тобто ТОВ „НВП „Біовіткорм” набуло право власності на придбане у ТОВ „Комбікорм” майно.

З листа №7 від 11 липня 2003 року директора ТОВ „Комбікорм” ОСОБА_2, яка виконувала обовязки до 08.08.2003 року, адресованому до Краснофлотської сільської ради вбачається, що вказане товариство не заперечує проти передання в оренду ТОВ „НВП „Біовіткорм” земельної ділянки загальною площею 2,984 га, розташованої на вул. Молодіжна в с. Краснофлотське Совєтський район АР Крим.

Крім того, Краснофлотською сільською радою було узгоджено підготовку проекту відводу земельної ділянки, належної ТОВ „Комбікорм”, площею 2,984 га ТОВ „НВП „Біовіткорм” у довгострокову оренду строком на 50 років (узгодження №250 від 17.09.2003 року).

Постановою Ради міністрів АР Крим від 13.04.2004 року за № 148 був затверджений проект відводу земельної ділянки ТОВ „НВП „Біовіткорм” площею 2,8757 га для обслуговування виробничої бази за межами населених пунктів на території Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим. При цьому, припинено право користування цією земельною ділянкою ТОВ „Комбікорм” з передачею її в оренду строком на 50 років НВП „Біовіткорм”. Також Совєтську РДА зобовязано укласти договір оренди.

Разом із тим, на підставі вказаної постанови Ради міністрів АР Крим Совєтською РДА було видане 03.08.2004 року за № 628-р розпорядження про передачу земельної ділянки в оренду, відповідно до якого був затверджений проект відводу земельної ділянки ТОВ „НВП „Біовіткорм” площею 2,8757 га для обслуговування виробничої бази за межами населених пунктів на території Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим. П.2 цього розпорядження було припинено право користування цією земельною ділянкою ТОВ „Комбікорм” та передбачено її передати в оренду строком на 50 років ТОВ „НВП „Біовіткорм”, за користування якою була передбачена і встановлена орендна плата в розмірі 200 гривень.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535, чинного на момент вчинення правопорушення, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За змістом ст. 5 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Ст. 15 Закону України „Про плату за землю” вказує, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Зміст зазначених статей Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, збігається зі змістом ст.ст. 269, 270, 271, 286 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Як зазначає інспектор ФМДПІ АР Крим ОСОБА_3. зі змісту вказаних статей вбачається, що у разі придбання обєкта нерухомості до набувача обєкта нерухомості переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він повинен оформити згідно з чинним законодавством, а тому обовязок внесення плати за землю виникає у набувача з моменту такого оформлення. Отже, до оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди з одночасним розірванням старого договору саме попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлено в договорі купівлі-продажу нерухомого майна або земельної ділянки.

Проте суд вважає, що вказане інспектором ФМДПІ АР Крим ОСОБА_3. у в цьому випадку буде суперечить нормам земельного та цивільного законодавства з таких підстав.

Відповідно до ст. 120 ч.1 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі ст. 120 ч.2 Земельного кодексу України. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зі ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

На підставі договорів купівлі-продажу №7, №12 від 10 липня 2003 року, №38, №47 від 11 липня 2003 року ТОВ „НВП „Біовіткорм” набуло право власності на придбане у ТОВ „Комбікорм” майно, про що Джанкойським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації 06.08.2008 року було зареєстровано право власності на комплекс за ТОВ „НВП „Біовіткорм”, який знаходиться за адресою: вул. Молодіжна, с.Краснофлотське Совєтський район АР Крим.

Тобто, разом з правом власності набутого ТОВ „НВП „Біовіткорм” на придбане майно до нього і перейшло право користування на земельну ділянку, на якій воно розміщено без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У звязку з чим з моменту реєстрації права власності за ТОВ „НВП „Біовіткорм” на придбане майно ТОВ „Комбікорм” утратило право користування земельною ділянкою наданою для розміщення виробничої бази.

При цьому, як вбачається з постанови Ради міністрів АР Крим від 13.04.2004 року за № 148 та розпорядження Совєтської РДА від 03.08.2004 року за № 628-р право користування земельною ділянкою ТОВ „Комбікорм” площею 2,8757 га наданої для обслуговування виробничої бази було припинено та передбачено її передачу в оренду строком на 50 років ТОВ „НВП „Біовіткорм”, за яким був затверджений проект відводу цієї земельної ділянки. Контроль за виконанням розпорядженням Совєтської РДА було покладено на відповідну посадову особу.

Цими актами було підтверджено припинення право користування земельною ділянкою ТОВ „Комбікорм”. У звязку з чим відповідно до встановленого порядку Совєтською РДА повинно було бути повідомлено орган державної реєстрації для внесення відповідних змін у земельно-кадастровий облік.

Щодо посилання інспектором ФМДПІ АР Крим ОСОБА_3. на те, що ТОВ „Комбікорм” до моменту подачі заяви директором ОСОБА_1. і винесення Совєтською РДА розпорядження № 262 р від 12 травня 2011 року про припинення права користування земельною ділянкою залишалося платником податку на землю, суд не приймає до уваги, оскільки такі рішення вже були прийняті, а цим розпорядженням воно лише продубльовано.

Крім того, відповідно до Закону України від 12.05.2004 року №1709, яким були внесені зміни до ст. 92 ч.2 Земельного кодексу України, передбачається, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

До таких підприємств, установ та організацій ТОВ „Комбікорм” не відноситься.

Таким чином, земельна ділянка площею 2,8757 га, яка була надана ТОВ „Комбікорм” для обслуговування виробничої бази на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КМ №000014 від 27.09.1996 року, з набранням чинності Закону України від 12.05.2004 року №1709, не вправі була знаходиться на праві постійного користування за цим підприємством, що також підтверджує втрату такого права і зобовязання органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування припинити дію цього державного акту.

Аналіз зазначених норм цивільного та земельного законодавства чинного у період виникнення спірних правовідносин, а також зібраних матеріалів справи, свідчить про відсутність обовязку платника податків ТОВ „Комбікорм” сплачувати податок на землю за період який перевірявся.

Тим самим, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 як посадової особи - директора ТОВ „Комбікорм”, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

У звязку з чим вважаю, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 ч.1 п.3 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення №3-564/2011 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляції через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно

Суддя Совєтського районного суду АР КримС.В. Кордик