Рішення № 17395247, 22.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2011 р. Справа № 5019/819/11

За позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної Установи, в особі Рівненського регіонального відділення

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватон"

про стягнення в сумі 157 624 грн. 52 коп.

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

від позивача: представник Мазурок А.І., Чумак В.О.

від відповідача: представник ОСОБА_1., довіреність № 64-07/07 від 06.07.07

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 157624,52 грн., в т.ч. 86768,21 грн. заборгованості по договору фінансового лізингу № 1ФЛ/98 від 01.04.1998р., збитків від інфляції в розмірі 57527,29 грн. та 3 % річних 13329,02 грн.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області від 16.05.2011 року № 121/2011 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5019/819/11 у зв'язку з обранням судді Василишина А.Р. суддею Рівненського апеляційного господарського суду згідно з Постановою Верховної Ради України від 21.04.2011р. “Про обрання суддів”. Справу передано на розгляд судді Крейбух О.Г. /а.с.30/.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що між ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»та ТзОВ ВП «Акватон»було укладено договір фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., відповідно до умов якого ТзОВ ВП «Акватон»отримало у лізинг вертикальний багатохідний емальагрегат VZ 6/L-3/10+4D вартістю 1087321,62 грн. без ПДВ. Рішенням арбітражного суду м.Києва у справі № 21/395 задоволено позов ТзОВ ВП «Акватон»до ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»та внесено зміни до договору фінансового лізингу. Згідно з зазначеним рішенням суду строк закінчення договору визначено 01.03.2006р. Внесено зміни до Додатку № 3 до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., а саме пункти 3.1 та 4.1 викладено в такій редакції: «3.1. Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в т.ч. ПДВ 20%; 4.1.Строк викупу обладнання 01.03.2006р.».

Внаслідок виконання договору фінансового лізингу було зясовано, що вартість обладнання, передбаченого відповідно до п.1.4 договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., не компенсується лізинговими платежами та сумою викупу обладнання. Фактично ТзОВ ВП «Акватон»отримав обладнання за суму, що більша ніж сплачено ним, яка складає 1015014,78 грн.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Тобто відповідач при сплаті 433841 грн. під час викупу обладнання зобовязаний також сплатити 20 % ПДВ, що відповідно складає 86768,21 грн.

17.12.2008р. господарським судом м.Києва винесено ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні у справі № 21/395, а саме п.5 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., без ПДВ 20 %». Даною ухвалою підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., договором викупу обладнання № 3ВО-04/98 від 01.04.1998р. та ухвалою господарського суду м.Києва від 17.12.2008р. у справі № 21/395, яка станом на 13.04.2011р. становить 86768,21 грн, в т.ч. ПДВ 14461,37 грн. На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано збитки від інфляції за період з 01.03.2006р. по 31.03.2011р. у сумі 57527,29 грн. та 3 % річних за період з 01.03.2006р. по 13.04.2011р.

Відповідач позовні вимоги заперечує. Зазначає, що судовим рішенням (постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 14/85) встановлено факт належного і повного виконання ТзОВ ВП «Акватон»зобовязань за договорами лізингу, що на підставі ст.35 ГПК України звільняє ТзОВ ВП «Акватон»від доказування і в своє чергу має преюдиційне значення для вирішення цього спору.

Відповідач вважає, що ним в повному обсязі відшкодовано вартість обладнання, поставленого позивачем згідно з договором фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р. та контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24.10.1997р. Фактично позивачем передано в лізинг обладнання на загальну суму 705075 DM, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Тобто має місце недопоставка обладнання відповідної комплектації по контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24.10.1997р. А тому на підставі ст.806 ЦК України, ст.270 ГК України відповідач вважає, що не повинен платити за обладнання, яке було передано йому в неповній комплектації. Просить в позові відмовити.

Ухвалою від 22.06.2011р. Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, в особі Рівненського регіонального відділення відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Крейбух О.Г. /а.с.106-112, 138-140/.

Фіксування судового процесу за клопотанням позивача здійснювалося за допомогою звукозаписуючого технічного запису, а саме програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду», архівний оригінал звукозапису диск CD-R, серійний номер 132LH-00380.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 1998 року між державним підприємством «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»(надалі лізингодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Акватон»(надалі лізингоодержувач, відповідач) було укладено Договір фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98, відповідно до п.1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, необхідне лізингоодержувачу для реалізації інноваційного проекту «Створення виробництва мідних проводів з температурним індексом 180-200 оС»за інноваційним договором № 32 від 25.09.1996р., укладеним між Рівненським регіональним відділенням Держіннофонду, лізингодацем та лізингоодержувачем /а.с.7-8/.

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є правонаступником всіх прав і обовязків державного підприємства «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія».

Відповідно до п.1.3 Договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 ТзОВ ВП "АКВАТОН" отримало в платне користування на умовах фінансового лізингу вертикальний багатохідний емальагрегат типу VZ 6/L-3/10+4D в комплектації згідно Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р.

Відповідно до п.1.4 Договору вартість обладнання, що передається в лізинг, становить 1087321,62 грн. без ПДВ.

При укладенні Договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 були погоджені розмір, порядок та строки сплати лізингових платежів Додаток № 2 до Договору /а.с.10/.

Відповідно до пункту 2 Додатка № 2 Договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 до лізингової плати входили витрати пов'язані з платою вартості обладнання 865 000,00 німецьких марок, з урахуванням комісійних банку, а також курсової різниці з урахуванням податку на прибуток, мита і митних зборів, усього на суму 1087321,62 грн. без ПДВ.

Сума 864420,67 грн. повинна була виплачуватись згідно графіку сплати лізингових платежів, а решта ТОВ ВП "Акватон" зобов'язувалось сплатити відповідно до укладеного сторонами договору викупу обладнання від 01.04.1998р. № 3ВО-04/98, який є Додатком № 3 до договору лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395 задоволено позов ТзОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" про часткову зміну договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., а саме перенесено на 16 календарних місяців строки виконання зобов'язань за цим договором та внесено інші зміни до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 /а.с.19-20/.

Зокрема, змінами в договір № 1ФЛ-04/98, що були затверджені судом, було передбачено:

- перенесення дати закінчення строку лізингу на 01.03.2006р. (пункт 2.1 договору);

- проведення амортизації обладнання у звичайному порядку передбаченому пунктом 8.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пункт 9.8 договору);

- сума 653480,60 грн. виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю згідно "Графіка сплати лізингових платежів", а сума 433841,02 грн. - при викупі обладнання згідно умов договору викупу обладнання № 3ВО-04/98 від 01.04.1998р.(Додаток № 3 до Договору);

- ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в тому числі податок на додану вартість 20 % (пункт 3.1 Додатка № 3), у випадку зміни розміру податку на додану вартість ціна викупу перераховується по новій ставці (пункт 3.2 Додатка № 3), строк викупу обладнання - 01.03.2006р. (пункт 4.1 Додатка № 3).

Постановою Вищого арбітражного суду України від 22.05.2000р. судове рішення у справі № 21/395 було залишено без змін.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395 було виправлено допущену описку у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.99р. по справі № 21/395, виклавши п.5 у такій редакції «Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., без ПДВ 20%»/а.с.21/.

Тобто ухвалою господарського суду м.Києва про виправлення описки від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395 було фактично збільшено ціну викупу обладнання на суму ПДВ 20 %, що становить 86 768,21 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 157624,52 грн., в т.ч. 86768,21 грн. заборгованості по договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98, збитки від інфляції у сумі 57527,29 грн. за період з березня 2008 року по березень 2011 року та 3 % річних за період з 02.03.2006р. по 13.04.2011р. у сумі 13329,02 грн.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, 15 лютого 2007 року Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення звернулася в господарський суд з позовом до ТзОВ виробниче підприємство "Акватон", в якому, зокрема, просила внести зміни до пункту 3.1 договору викупу обладнання № 3ВО -04/98 від 01 квітня 1998р.виклавши його в такій редакції: «3.1. Ціна викупу обладнання становить 520 609, 22 грн. в тому числі ПДВ 20%, що складає 86 768,20 грн.»

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.2007р. у справі № 14/85 відмовлено в позові Українській державній інноваційній компанії в особі Рівненського регіонального відділення до відповідача ТзОВ ВП «Акватон»про внесення змін до договорів фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 та № 2 ФЛ-04/98. Зазначене рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 14/85 та постановою Вищого господарського суду України від 10.06. 2008р. /а.с.44-67/.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 14/85 встановлено:

«Постановами Вищого арбітражного суду України від 22.05.2000р. винесені по справі № 21/394 та № 21/395 рішення залишені без змін та є чинними на даний час. Вказані рішення належно виконані ТОВ ВП «Акватон». Зокрема, в матеріалах справи наявні докази сплати ТОВ ВП «Акватон»суми викупу за договорами викупу обладнання в редакції, що затверджена судом /а.с.50/.

Також колегія суддів бере до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджується належне і повне виконання ТОВ ВП «Акватон»умов договорів фінансового лізингу. Заборгованість за договором відсутня. ТОВ ВП «Акватон»проведено повний розрахунок за обладнання відповідно до укладених між сторонами договорів. Після здійснення ТОВ ВП «Акватон»оплати за обладнання відповідно до умов договору вказане обладнання є власністю відповідача.

Колегією суддів в обгрунтування відсутності правових підстав для внесення запропонованих позивачем змін приймається до уваги той факт, що відповідно до положень ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договору після його виконання не допускається.

Окрім цього, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що договори викупу містять умову про набуття чинності з моменту підписання і до моменту повного виконання зобовязання. Договори викупу є додатком до Договору лізингу. Строк викупу обладнання та договору лізингу закінчився зі спливом строку лізингу тобто з 01.03.06.

З 02.03.2006р. вказані договори припинили свою дію /а.с.54/».

За наведеного, поскільки предметом розгляду у справі № 14/85 було, зокрема, внесення змін до договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98, то судовими рішеннями у справі № 14/85 встановлено факти повного розрахунку ТОВ ВП «Акватон»за договором фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 та припинення його дії з 02 березня 2006р.

Згідно зі ст.599 ЦК України, част.1 ст.202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до част.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до част.1, 3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Позивачем в судових засіданнях стверджувалося, що про наявність описки в резолютивній частині рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. по справі № 21/395 йому було відомо ще до звернення з позовом до господарського суду Рівненської області, за яким порушено справу № 14/85. При цьому позивач вважав, що у разі внесення змін у договір викупу обладнання від 01.04.1998р. № 3ВО -04/98 не буде необхідності виправляти описку в рішенні арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395.

Враховуючи викладене, договір фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 припинив свою дію з 02.03.2006р., що встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 14/85; ухвалою господарського суду м.Києва від 17.12.2008р. у справі № 21/395 виправлено описку в резолютивній частині рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. по справі № 21/395, чим фактично збільшено ціну викупу обладнання 433841,02 грн. на суму 20 % ПДВ - 86768,21 грн. після припинення дії договору. Натомість, в силу ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до част.1 ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з част.2 ст.806 Цивільного кодексу України, до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За умовами п.1.2 Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 поставка обладнання ТзОВ ВП «Акватон»здійснювалася за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., укладеним між ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»та фірмою «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ»(Австрія).

Відповідно до п.2.1 Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. його загальна ціна становить 865000,00 нім.марок /а.с.80/.

Позивач стверджує, що поставка обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. проводилася протягом 1997-1998 років /а.с.153/.

Факт поставки обладнання фірмою «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ»ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»підтверджується вантажно-митними деклараціями на загальну суму 705 075 нім.марок, а саме:

- ВМД № 20400/7/103096 від 15.12.97р. фактурною вартістю 418218,26 грн. по курсу 1,0738 грн. за німецьку марку, що складає 389 475 нім.марки /а.с.71-72/;

- ВМД № 20400/7/103098 від 15.12.97р. фактурною вартістю 338891,28 грн. по курсу 1,0738 грн. за німецьку марку, що складає 315 600 нім.марки /а.с.73-74/.

19 грудня 1997 року між фірмою «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ»(продавець), ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»(покупець) та фірмою «Акватон»(отримувач) підписано документ «Обєми виконання контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р.», відповідно до якого загальна вартість недопоставленого обладнання та частин згідно Контракту складає 119191 нім.марок /а.с.102/.

Відповідно до додатку № 1 до Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 «Акт приймання-передавання обладнання у користування»ТзОВ ВП «Акватон»прийняло в користування вертикальний багатохідний емальагрегат типу VZ 6/L-3/10+4D в комплектації згідно Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. вартістю 1087321,62 грн. без ПДВ /а.с.9/.

Позивач не виконав вимоги суду та не надав докази допоставки обладнання у період з 19.12.1997р. до 01.04.1998р., стверджуючи при цьому, що додаток № 1 до Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 «Акт приймання-передавання обладнання у користування»підтверджує поставку обладнання відповідачу у повній комплекції відповідно до контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р.

Згідно з п.12.7 Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98, в момент передачі обладнання в лізинг його комплектація відповідає комплектації, поставленої по Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. станом на 01.04.98р. Після доукомплектування обладнання, проведення лізингодавцем розрахунків, повязаних з купівлею обладнання, його вартість і лізингова плата буде переглянута.

12 березня 2002 року фірмою «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ»було надано підтвердження того, що поставка запасних частин по контрактам № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. та № 03/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. і Додаткам I і II не здійснювалася /а.с.166/.

Окрім того, позивач у претензії від 22.02.2002р. № 04, направленій ТОВ ВП «Акватон», вказує, що станом на 22.02.2002р. УДІК проведено розрахунок з австрійською фірмою «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ», зокрема, затрати по придбанню обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. становлять 705075 нім.марок /а.с.141-144/.

Суд не приймає лист-підтвердження фірми «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ»від 14.07.2011р. про те, що обладнання, матеріали і послуги, надані по контрактам № 01/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. та № 03/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. були оплачені ДП «Українська фінансова-лізингова компанія»в повному обсязі, в якості належного доказу повної поставки обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., оскільки у зазначеному листі йдеться лише про оплату обладнання за вказаними контрактами /а.с.154-155/ .

Відтак, станом на 01.04.1998р. ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. було передано ТзОВ ВП «Акватон»не в повній комплектації, при цьому останнім ніяких претензій щодо поставки обладнання не в повній комплектації не заявлялося.

З п.2.1 п.2 Додатку № 2 до договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 вбачається, що вартість обладнання 1087321,62 грн. без ПДВ розраховувалася, виходячи з витрат, повязаних з оплатою вартості обладнання 865000,00 нім.марок /а.с.10/.

Фактично ж витрати ДП «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»по оплаті вартості обладнання, закупленого у фірми «МАГ Машинен унд Апаратебау АГ»по контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., становлять 705075 нім.марок, що в 2002 році підтверджувалося лізингодавцем /а.с.141-144/.

Згідно з част.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до част.3 ст.270 Господарського кодексу України, у разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару.

За наведеного, позивачем обладнання, придбане за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., було передано відповідачу на підставі договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 не в повній комплектації, останнім вимог щодо доукомплектації обладнання не виставлялося, а тому відповідач вправі відмовитися від його оплати.

Окрім того, при прийнятті рішення судом взято до уваги таке.

Відповідно до ст.86 ГПК України ухвала господарського суду має містити

1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);

2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;

3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4) висновок з розглянутого питання;

5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395 було виправлено допущену описку у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.99р. по справі № 21/395

Згідно з мотивувальною частиною ухвали господарського суду м.Києва про виправлення описки від 17.12.2008р. № 21/395:

«Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнити заяву позивача та виправити описки резолютивній частині рішення замість «Ціна викупу обладнання становить 525177,24 грн., в т.ч.ПДВ 20 %»вказати «Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., без ПДВ 20 % /а.с.21/».

Однак, відповідно до п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395:

«Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в т.ч. ПДВ-20%. /а.с.20, на звороті/».

Тобто, п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395 не містить описки, вказаної в мотивувальній частині ухвали господарського суду м.Києва від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395, яка підлягала виправленню.

Окрім того, відповідно до описової частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395 за позовом ВП «Акватон»до державного підприємства «Українська інноваційна фінансово-лізінгова компанія»про часткову зміну договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р.:

«Від позивача надійшла заява № 613 від 27.08.99р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобовязати відповідача підписати додаткову угоду нового змісту та внести зміни до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р.(зміст вказано у даній заяві) /а.с.19/»

ТзОВ ВП «Акватон»на вимогу суду подано копію позовної заяви про часткову зміну договорів лізингу № 580 від 13.08.1999р. та копію заяви про уточнення позовних вимог № 613 від 27.08.1999р. до позовної заяви № 580 від 13.08.1999р. /а.с.161-165/.

Згідно з заявою про уточнення позовних вимог № 613 від 27.08.1999р. до позовної заяви № 580 від 13.08.1999р. ТзОВ ВП «Акватон»просило суд, зокрема, п.3.1 додатку № 3 до Договору викласти у новій редакції: «3.1. Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в т.ч. ПДВ 20 %».

Тобто, рішенням арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395 позов ВП «Акватон»задоволено; п.5 резолютивної частини даного рішення відповідає прохальній частині заяви ТзОВ ВП «Акватон»про уточнення позовних вимог № 613 від 27.08.1999р. - «3.1. Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в т.ч.ПДВ 20 %».

За наведеного, у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395 не вбачається наявність описки «Ціна викупу обладнання становить 525177,24 грн., в т.ч.ПДВ 20 %», яка була виправлена ухвалою господарського суду м.Києва від 17.12.2008р.

Суд відхиляє заяву відповідача про застосування строку позовної давності, поскільки позивач свої вимоги обгрунтовує ухвалою господарського суду м.Києва від 17.12.2008р. у справі № 21/395 про виправлення описки в п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395, яка набрала чинності з моменту проголошення, тобто з 17.12.2008р. Відповідно трирічний строк позовної давності не сплинув.

Суд не бере до уваги посилання позивача на п.3.1.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого обєктом оподаткування є операції платників з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю), поскільки зазначена редакція Закону діє з 25.03.2005р., тоді як рішення арбітражного суду м.Києва у справі № 21/395 було прийнято 16.09.1999р.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивачем належними доказами не доведено наявність складу правопорушення, необхідних для стягнення збитків, а тому позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 105035,45 грн. є безпідставними.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, доводи, якими позивач обгрунтовував викладені в позовній заяві обставини, є безпідставними і необгрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відтак, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 у сумі 86768,21 грн., 57527,29 грн. збитків від інфляції та 13329,02 грн. 3 % річних є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Крейбух О. Г.

пповне рішення складено "01" серпня 2011 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.