Рішення № 17392229, 30.05.2011, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.05.2011

№ 2-980\2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 рокум.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючого cуддіЗдоровиці О.В.

при секретарі Руденко Ю.В.

за участю

позивачаОСОБА_1

представника позивачаОСОБА_2

представника відповідачаЧумак І.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Добропілля Донецької області про зобов»язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на наступне. З квітня 1998 року по жовтень 2010 року він перебував у трудових відносинах з ДП «Добропіллявугілля ВП «Шахта «Новодонецька»»і працював електрослюсарем підземним. 10.10.2010 року його було звільнено з підприємства за п.2 ст.40 КЗпП Украхїни за станом здоровья. В зв»язку з тяжкими умовами праці він хворів та лікарями було встановлено, що захворювання є професійним. 01.03.2011 року був складений акт № 3 за формою П-4. який підписаний всіма членами комісії, але з особовою думкою страхового експерта відповідача. В березні 2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням видати направлення на МСЕК для встановлення втрати професійної працездатності. Для цього він надав акт по формі П-4 та необхідні медичні документи, але працівники відповідача відмовили йому в видачі направлення на МСЕК і пояснили, що видати направленна на МСЕК не можуть, так як будуть звертатися до господарського суду з позовом про визнання недійсною санітарно-гігієничної характеристики від 12.07.2010 року. Вважає, що відповідач відмовив у видачі направлення на МСЕК неправомірно, тому просить зобов»язати відповідача видати йому направлення на МСЕК для встановлення відсотка втрати професійної працездатності в зв»язку з професійним захворюванням на виробництві.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити.

Представник позивача - ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснила, що позивач звертаючись до відповідача в 2010 році, з усною заявою видати направлення на МСЕК надав всі необхідні документи, але йому було відмовлено в видачі направлення з тієї підстави, що відповідач має намір оскаржувати санітарно-гігієничну характеристику. 13.09.2010 року Донецький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом відповідача до Добропільської міської санітарно-епідеміологічної станції. Дана ухвала відповідачем не оскаржувалась і на даний час є чинною. 09.02.2011 року Добропільський міськрайонний суд ухвалою провадження у цивільній справі за позовом ФСС до Добропільської міської санітарно-епідеміологічної станції про визнання недійсною санітарно-гігєнічну характеристику щодо умов роботи ОСОБА_1 закрив. Дана ухвала також є чинною на даний час, так як набрала чинності 15.02.2011 року і оскаржена не була. 01.03.2011 року був складений другий Акт № 3 за формою П-4, який був підписаний усіма членами комісії, але з особовою думкою страхового експерта відділення ФСС. Позивач в березні 2011 року вдруге звернувся до відповідача з проханням видати направлення на МСЕК, але відповідач не видав направлення і пояснив, що має намір звертатися до господарського суду з позовом про визнання недійсною санітарно-гігієничної характеристики від 12.07.2010 року. Вважає, що дана відмова є незаконною і створює перепони для огляду позивача у МСЕК для встановлення ступеня втрати профпрацездатності та заходів його реабілітації, своєчасного отримання ним страхової допомоги від Фонду. Крім цього пояснила, що видача відповідачем направлення позивачу на МСЕК не створює для відповідача ніяких правових наслідків, так як питання про виплату страхових сум буде мати місце лише в тому разі, коли позивач звернеться до відповідача з відповідною заявою про призначення страхових сум.

Представник відповідача Чумак І.М. в судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що Фондом не може бути видано ОСОБА_1 направлення на МСЕК, у зв»язку з тим, що акт за формою П-4 № 3 від 01.03.2011 року про розслідування хронічного професійного захворювання хоча і підписаний всіма членами комісії, але страховим експертом з охорони праці Смаженко Н.О. підписаний з особовою думкою, яка не збігається з думкою інших членів комісії і який не вважає, що захворювання є професійним. Крім цього відділенням ФСС подано до Добропільського міськрайонного суду позовну заяву про скасування акту П-4 № 3 від 01.03.2011 року. Тому вважає, що до вирішення питання за вказаною позовною заявою про скасування акту П-4 щодо ОСОБА_1, видати позивачу направлення на МСЕК є не можливим, так як вирішується питання про чинність акту П-4, а для того, щоб пройти МСЕК необхідно надавати саме акт П-4. Просить позов позивача залишити без задоволення.

Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши докази надані в обґрунтування пояснень, матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 з 23 квітня 1998 року по 10 жовтеня 2010 року перебував у трудових відносинах з ГП «Добропіллявугілля»ВП Шахта «Новодонецька», працюючі електрослюсарем підземним. Даний факт підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с.5-7).

10.10.2010 року позивач був звільнений з підприємства за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров»я.

В зв»язку важкими умовами праці позивач став хворіти і лікарями було встановлено діагноз «хронічна вертеброгенна поперокова-крисцова радікулопатия з больовим мишечно-тонічним, корешковим синдромом з ліва.

Відповідно до п. 68 Порядку розслідування №1112, професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікульно-профілактичного закладу. У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства, первинної організації профспілки.

Відповідно до п. 74 Порядку № 1112 у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до інституту медицини праці Академії медичних наук (м.Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

З висновку лікарсько-експертної комісії № 1612 від 13.08.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 був поставлений заключний діагноз «хронічна вертеброгенна поперокова-крисцова радікулопатия з больовим мишечно-тонічним, корешковим синдромом з ліва, статико-дінамічними порушеннями функції хребта»і зазначено, що дане захворювання є професійним (а.с.15).

Відповідно до п. 76 Порядку № 1112, роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, працівником якого є потерпілий, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.

Комісія з розслідування зобов'язана (п.78 Порядку № 1112) розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; розподілити функції між членами комісії; розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт форми П-4) згідно з додатком 15, у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4.

Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному, залізничному транспорті, Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного лікувально-оздоровчого управління, якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

Із наведених положень вбачається, що не підписання членом комісії акту форми П-4 не є підставою вважати даний акт недійсним.

З акту № 3 форми П-4 (а.с.24) вбачається, що комісією з розслідування хронічного професійного захворювання від 01.03.2011 року був складений даний акт, з якого вбачається, що захворювання ОСОБА_1 є професійним. Даний акт був підписаний усіма членами комісії і затверджений санітарним лікарем м.Добропілля.

Член комісії з розслідування хронічного професійного захворювання страховий експерт з охорони праці відділення ВД ФССНВВтПЗ - Смаженко Н.О. підписала акт № 3 форми П-4 з особовою думкою (а.с.25), вважаючи, що захворювання електрослюсаря підземного ОСОБА_1 пов»язати з професією на теперішній час не є можливим, так як атестація робочого місця не проводилась, види робіт, які наведені в хронометражі робочого часу не співпадають з видами робіт, вказаними в акті санітарно-епідеміологічного обстеження та взяті з слів начальника дільниці.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні було встановлено, що відповідач не згоден з даним актом П-4 і подав позовну заяву до Добропільського міськрайонного суду про скасування даного акту. Будь-яких доказів на підтвердження даного факту суду надано не було.

Тобто в судовому засіданні достовірно було встановлено, що акт № 3 форми П-4 від 01.03.2011 року станом на день розгляду даної справи є дійсним.

Згідно ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105 від 23.09.1999року (із змінами і доповненнями) для розгляду справ про страхові виплати до ФСС подаються акт розслідування нещасного випадку за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати професійного працездатності.

Згідно ст. 30 зазначеного Закону огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, направлення робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Із наведених положень вбачається, що пройти МСЕК позивач має можливість лише при умові наявності у нього направлення робочого органу виконавчої дирекції ФСС, яке відповідач відмовляється йому видати.

Відповідно до ст..40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Суд вважає, що відмовляючи в видачі позивачу направлення на МСЕК, відповідач порушує права позивача, необґрунтовано відтягуючи таким чином дату з якої можуть бути нараховані страхові виплати.

Доводи представника відповідача з приводу того, що дана справа не може бути розглянута до тих пір, доки не буде розглянутий позов, який нібито відповідач подав до суду, про скасування акту П-4 щодо ОСОБА_1 суд не приймає до уваги і вважає його необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ст..201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Суд вважає, що видача позивачу направлення на МСЕК будь-які правові наслідки для відповідача не створює, так як відповідно до ст..35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків позивач повинен буде надати відповідачу акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.

У разі, якщо акт П-4 буде скасований, відповідач взагалі не буде розглядати питання про призначення страхових сум, так як буде відсутній документ, який необхідно надати для вирішення цього питання. Таким чином висновок МСЕК, який буде наявним у позивача будь-яких правових наслідків для відповідача створювати не буде.

Що ж стосується прав позивача, то суд зазначає, що у разі якщо акт П-4 буде скасовано, то наслідків для позивача він мати не бути. Але, якщо акт П-4, після розгляду справи про скасування акту П-4 щодо ОСОБА_1 буде визнаний законним і підстав для його скасування знайдено не буде, то для позивача цей факт буде мати певне значення, а саме позивач звернувшись до відповідача з заявою про призначення страхових сум буде мати право, відповідно до ст..40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», на виплату страхових сум з дати встановлення професійного захворювання, тобто з дати проходження МСЕК.

Крім цього суд зазначає, що на думку суду відповідач навмисно зволікає з вирішенням питання щодо надання позивачу ОСОБА_1 направлення на МСЕК. Так, суду не зрозуміло, чому, знаючи, що станом на 01.03.2011 року існує акт за формою П-4 № 3 щодо ОСОБА_1 відповідач не вживав будь-яких заходів щодо скасування цього акту.

З відповіді відділення ВД ФСС в м.Добропілля на ім»я ОСОБА_1 № 04/1131 від 07.10.2010 року (а.с.20) вбачається, що акт форми П-4 не може бути підписаний спеціалістом відділення фонду до винесення рішення судом про визнання санітарно-гігієничної характеристик дійсною.

Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року, Добропільського міськрайонного суду від 09.02.2011 року свідчать про те, що відповідач був не згоден з санітарно-гігієничною характеристикою, але після винесення вищевказаних ухвал, які по суті не вирішили питання, будь-яких дій щодо апеляційного або касаційного їх оскарження не прийняв.

Згідно ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно вимогам ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки акт № 3 від 01.03.2011 року за формою П-4 щодо ОСОБА_1 станом на день розгляду цієї справи не визнаний недійсним, то у ФСС відсутні підстави для відмови у видачі ОСОБА_1 направлення на МСЕК.

Тому суд вважає, що дії відповідача необхідно визнати неправомірними, зобов'язавши відділення ВД ФСС м.Добропілля видати ОСОБА_1 направлення на проходження МСЕК для встановлення ступеню професійної працездатності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37,00 грн.

Керуючись 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004року за №1112, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Добропілля Донецької області про зобов»язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов»язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Добропілля Донецької області видати ОСОБА_1 направлення на проходження МСЕК для встановлення ступеню професійної працездатності.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Добропілля Донецької області в дохід держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. (вісім гривень 50 коп.).

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Добропілля Донецької області на р\рахунок 31218259700035 ЄДРПОУ 34686542 МФО 834016 в ГУ ЦДК у Донецькій області (м.Добропілля 22050001) витрати на інформаційне-забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн. (тридцять сім гривень 00 грн.).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 30 травня 2011 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 06 червня 2011 року.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО.В.Здоровиця

30.05.2011