Рішення № 17391926, 29.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2011 р.Справа № 5013/1009/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1009/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", м. Київ

до відповідача: сільськогосподарського фермерського господарства "АСК", с. Кірове, Долинський район, Кіровоградська область

про стягнення 1 575 931,12 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 51-СР від 16.03.10 ;

від відповідача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 30.11.10 ;

від відповідача - ОСОБА_3 , довіреність № б/н від 01.02.11 ;

В судовому засіданні оголошувались перерви відповідно з 06.07.2011 року до 11:00 год 18.07.2011 року та 25.07.2011р. до 10 год. 29.07.2011р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського фермерського господарства "АСК": 731 228,73 грн - основного боргу; 179 581,55 грн - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом; 146 245,74 грн - збитки; 330 055,35 грн - процентів за неправомірне користування коштами; 188 819,75 грн - втрати від інфляції.

Відповідач у своїх письмових поясненнях від 18.07.2011 року вимоги позивача заперечив та зазначив, що подана позивачем угода № 10021-02 від 14.05.2009 року до договору поставки № 31-52МКР від 06.10.2006 року на двох аркушах, відповідачем не укладалась, натомість СФГ "АСК" було підписано іншу угоду № 10021-02 від 14.05.2009 року до договору поставки № 31-52МКР від 06.10.2006 року на одному аркуші, якою лише збільшено розмір процентів за користування товарним кредитом до 16% річних.

У своїх письмових поясненнях відповідач просить суд скористатися своїм правом на визнання вказаної угоди недійсною у порядку п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Крім того, СФГ "АСК" просить суд застосувати позовну давність до вимог щодо стягнення неустойки (пені) за даним позовом і відмовити у її стягненні у зв'язку з пропуском строків позовної давності. В решті позовних вимог, відповідач також, просить відмовити у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В :

06.10.2006 року між закритим акціонерним товариством Компанія "РАЙЗ" (надалі- позивач, постачальник) та селянським фермерським господарством "АСК" (надалі- відповідач, покупець) був укладений Договір №31-52 МКР поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстроченням платежів (далі - Договір).

Господарський суд враховує, що відповідно до п.1.2 Статуту публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" є новим (зміненим) найменуванням закритого акціонерного товариства компанія "Райз".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.06.2011року до вказаного реєстру внесено селянське (фермерське) господарство "АКС", СФГ "АСК", ідентифікаційний код 31077178.

Отже, правильною назвою відповідача є селянське (фермерське) господарство "АКС", СФГ "АСК", ідентифікаційний код 31077178.

Згідно п.1.1 вищезазначеного Договору: “Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Покупцю сільськогосподарську техніку (далі - Товар) на умовах розстрочення остаточного розрахунку на визначений договором строк, а Покупець зобов'язався прийняти Товар, сплатити його вартість (ціну), а також проценти нараховані на відстрочені платежі у відповідності до умов цього договору.

У п.1.2. сторони узгодили, що найменування товару, його кількість, ціна, асортимент, номенклатура, строк передачі товару покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору, також і в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. У випадку, якщо товар має нестандартну комплектацію, вона наводиться в специфікації, що викладена в додатку №2 до договору.

Товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце отримання вказане в графі "Базис поставки" додатку №1.

Ціну договору, строк, форму та порядок розрахунків, умови щодо процентів на відстрочені платежі сторони узгодили у розділі 2 Договору.

Відповідно до п. 2.1 ціну договору становить ціна ТОВАРУ та сума нарахованих процентів на відстрочені платежі. Ціна товару вказана в додатку № 1. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її еквівалент в іноземній валюті - USD або EUR (надалі еквівалент). Конкретна валюта еквіваленту вказується в додатку № 1.

Право покупця придбати товар по ціні, вказаній в п. 1 додатку № 1 припиняється в момент, коли офіційний курс гривні до валюти еквіваленту зросте більш ніж на 5 (п'ять) % від того, який існував на день підписання договору (вказується в додатку № 1) .

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, у випадку, якщо покупець своєчасно не розрахувався і не здійснив попередню оплату в розмірі, передбаченому цим договором, він зобов'язаний погодити з постачальником нову ціну товару та сплатити її в порядку, передбаченому цим договором. Обов'язки постачальника в цьому випадку виникають лише після такого погодження та отримання суми попередньої оплати від покупця.

Покупець сплачує вартість (ціну) товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або, за письмовою згодою постачальника, шляхом передачі векселів (векселя), які постачальник погодиться прийняти в якості розрахунку за товар (далі по тексту "вексель"). Проценти на всі платежі сплачуються грошовими коштами, або, за погодженням сторін, в іншій формі. Платіжні реквізити продавця вказані в кінці тексту договору .

У п. 2.3 договору сторони узгодили порядок проведення оплати вартості (ціни) товару.

Відповідно до п. 2.3. Договору та Додатків до нього, відповідач зобов'язався провести повний розрахунок в строк до 15.11.2009р.

Згідно п. 2.4 Договору, умови щодо процентів на відстрочені платежі викладені в п.п.2.5,2.6,2.7,2.8 договору. Остаточний розрахунок по процентах на відстрочені платежі проводяться разом з останнім платежем за цим договором.

Відсотки на розстрочені платежі нараховуються та сплачуються щомісячно - до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим (п.2.5 Договору). У цьому ж пункті договору сторони узгодили формулу, відповідно до якої розраховується сума процентів на відстрочені платежі.

Розмір процентів сторонами узгоджено у п. 3.4 Договору: показник С (величина процентів за користування товарним кредитом за один день) встановлюється сторонами у розмірі 0,035 (у валюті) %.

Строк, за який нараховуються та сплачуються проценти, визначається починаючи з дати отримання товару (якщо інший термін початку нарахування процентів не вказаний в додатку № 1), та закінчується днем повного розрахунку за товар. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку проценти нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів відстрочення платежів(п.2.7. Договору).

Порядок зарахування коштів, отриманих від покупця на виконання у повному обсязі його зобовязань по цьому договору, у разі їх недостатності, сторони узгодили у п. 2.8 Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору права та обов'язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом чи цим договором.

Відповідальність сторін, її розмір та порядок застосування узгоджені сторонами у розділі 7 договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплені печатками.

Вказане свідчить, що сторонами узгоджені всі істотні умови, передбачені для договорів про надання комерційного кредиту.

Відповідно до норм ст. 1057 ЦК України договором, виконання якого повязане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт, послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено договором.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобовязання, і не суперечить суті такого зобовязання.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що постачальник виконав свої зобов'язання за договором та передав Відповідачеві товар на загальну суму 4 767 310,50 грн, що в валюті еквіваленту складає відповідно: 704 650,00 доларів США + 188 291,00 Євро .

Відповідно до п. 2.3 Договору та Додатків до нього, відповідач зобов'язався провести повний розрахунок в строк до 15.11.2009 року.

Крім того, позивач вказує на те, що між сторонами було укладено Договори № 8684-31 МКР від 26.05.2008 року та № 8684-25 МКР від 31.01.2008 року. Відповідно до розрахунків позивача за вказаними Договорами за відповідачем рахувалась заборгованість за ціну товару на суму 664375,76 грн, яка згідно бухгалтерської довідки БД-10024-00153 була переміщення частково на Договір № 31-52 МКР під час повернення техніки за даним Договором для часткового закриття заборгованості.

У зв'язку з вказаним, позивач вважає, що СФГ "АСК" виконало свої зобов'язання перед ПАТ "Компанія Райз" по Договором № 8684-31 МКР від 26.05.2008 року та № 8684-25 МКР від 31.01.2008 року за ціну товару в повному обсязі, однак залишилась сума боргу нарахованих процентів за користування товарним кредитом.

Загальний борг по Договору № 31-52МКР = 5431686,26 грн (4767310,5 +664375,76 грн).

Сума процентів за користування товарним кредитом відповідно до п. 4 наданого позивачем розрахунку складає: 886112,81 грн.

При здійсненні своїх розрахунків позивач виходить з того, що на дату укладення Договору курс 1 долара США складав5,05 грн., на дату звернення до суду з позовом курс 1 долара США складав 7,99 грн. Позивач посилається на п. 2.1 Договору, де сторони встановили що ціна Договору в гривнях, а також визначають її еквівалент в іноземній валюті -євро або долари США. Конкретна валюта еквіваленту вказується в Додатку № 1 до Договору.

Таким чином за підрахунками позивача сума заборгованості по оплаті вартості поставленого товару з курсовою різницею та процентами за користування товарним кредитом з врахуванням оплати складає: 5 431 686,26+1 296 508,80+886 112,81=7 614 307,87 грн.

Свій обов'язок щодо сплати вартості за поставлений Товар, згідно з умовами Договору, відповідач виконав лише частково, в сумі 6 883 079,73 грн.

Тобто, заборгованість за поставлений товар та за проценти, нараховані на відстрочені платежі відповідача перед позивачем в рамках даного Договору відповідно до п.5 розрахунку обгрунтування ціни позовускладає: 7 614 307,87- 6 883 079,73 =731228,73 грн.

Вказане слугувало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду за захистом порушеного права.

Факт виконання позивачем умов договору не заперечується відповідачем та підтверджується поданою до матеріалів справи копією накладної № ВН/024/601 від 16.08.2007 року на суму 4767310,50 грн. (з ПДВ) та копією довіреності ЯНЧ № 618789 від 16.08.2007 року.

Дослідивши подані сторонами матеріали господарський суд встановив, що при звернення позивача до суду та здійсненні розрахунків заборгованості відповідача не було враховано, те що відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 259135,51 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (супровідний лист від 29.07.2011 року) та виписками з банку. Крім того, позивач в ході розгляду справи погодився, що ним було допущено помилку при розрахунку основної заборгованості відповідача та не враховано вказану суму.

Відповідно до розрахунків позивача за Договорами № 8684-31 МКР від 26.05.2008 року та № 8684-25 МКР від 31.01.2008 року за відповідачем рахувалась заборгованість за ціну товару на суму 664375,76 грн, яка згідно бухгалтерської довідки БД-10024-00153 була переміщення частково на Договір № 31-52 МКР під час повернення техніки за даним Договором для часткового закриття заборгованості.

Однак, матеріали справи не містять документів, які б слугували підставою та доказами для перенесення суми в розмірі 664375,76 грн для закриття тієї чи іншої заборгованості за Договори № 8684-31 МКР від 26.05.2008 року та № 8684-25 МКР від 31.01.2008 року. Суд приймає до уваги те, що відповідач заперечує вказані доводи позивача та спростовує наданими до матеріалів справи платіжними документами про проведенні розрахунків з позивачем за поставлений товар відповідно до Договору № 31-52МКР.

В ході розгляду справи було встановлено та підтверджується наданими представником позивача письмовими поясненнями, що Розрахунок суми позову по справі № 5013/1009/11 було здійснено на підставі договору поставки № 31-52 МКР від 06.10.2006 року та на підставі Угоди від 24.12.2010 року №01-П про внесення змін до Договору поставки сільськогосподарської техніки з ростроченням платежів № 31-52 МКР від 06.10.2006 року, копія якої знаходилась в матеріалах справи та надана до суду відповідачем разом із запереченнями на позовну заяву. Щодо копії Угоди про внесення змін до Договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 31-52 МКР від 06.10.2006 року за № 10024-02 від 14.05.2009 року (на двох сторінках), яку позивач подав до суду разом із позовною заявою, то відповідно письмових пояснень від 25.07.2001 року наданих представником позивача в судовому засіданні така Угода відсутня. Копія Угоди від 24.12.2010 року №01-П про внесення змін до Договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 31-52 МКР від 06.10.2006 року, яку надав відповідач та оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, співпадає з оригіналом, який знаходиться у ПАТ "Компанія Райз". Згідно даної копії Угоди від 24.12.2010 року №01-П сторони збільшили розмір процентів за користування товарним кредитом до 16% річних.

Тобто, посилання позивача на те, що сторонами було узгоджено грошовий еквівалент сплати ціни товару з урахуванням змін курсу гривні до долара США та Євро не відповідає дійсності та спростований самим позивачем у своїх письмових поясненнях від 25.07.2011 року.

Враховуючи, що на вимогу суду було надано оригінал Угоди від 24.12.2010 року №01-П про внесення змін до Договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів № 31-52 МКР від 06.10.2006 року відповідно до якої сторони лише збільшили розмір процентів за користування товарним кредитом до 16% річних, господарський суд вважає нарахування заборгованості відповідача з урахуванням курсової різниці безпідставними та не доведеними.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували доводи відповідача про відсутність заборгованості по Договору №31-52 МКР поставки сільськогосподарської техніки на умовах розстроченням платежів та підтверджували б наявність заборгованості в сумі 731228,73 грн грн станом на день звернення з позовом до суду, а тому господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 731228,73 грн.

В ході розгляду справи не було встановлено прострочення відповідачем господарського зобов'язання щодо виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом.

За таких обставин у господарського суд відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 179581,55 грн відповідно до норм ст. 230 ГК, ст. 549 ЦК України.

Крім того, посилаючись на норми ч.5 ст.225 ГК, п.74 Положення про поставки продукції та п. 65 Положення про поставки товарів позивач просить відшкодувати збитки, завдані Позивачу не виконанням або неналежним виконанням зобов'язань по цьому Договору, в розмірі, визначеному п.п. 7.3. Договору, а саме в розмірі 20 % від ціни товару, що відповідно п. 7 розрахунку обґрунтування ціни позову складає: 146245,74 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі п. 7.4 Договору, проценти в розмірі 20% річних з простроченої суми за не правомірне користування коштами, що відповідно п. 8 розрахунку обґрунтування ціни позову складає: 330055,35 грн за період з 15.11.2009 року по 04.03.2011 року.

Господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, з огляду на те, що судом в ході розгляду справи не було встановлено факту невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними доказами, в розумінні норм ст.ст. 33, 34 ГПК України прострочення відповідачем зобов'язань за договором, господарський суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат з простроченої суми, що відповідно п. 9 розрахунку обґрунтування ціни позову складає: 188819,75 грн.

На підставі вищевикладеного господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до норм ст. 44,49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш ИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 03.08.2011 року.