Рішення № 17391287, 05.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2011 р.

Справа № 5004/565/11 за позовом приватного аккціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»

до відповідача-1 фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк,

відповідача-2 відкритого акціонерного товариства «Луцьке автотранспортне підприємство 10754», м.Луцьк

відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта Сервіс», смт.Торчин

про стягнення 191372,04 грн.

Суддя Якушева І.О.

при секретарі Кобись Т.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -(дов. №10200/201 від 04.04.2011р.)

від відповідача-1: ОСОБА_4 (дов. від 22.07.2010р.)

від відповідача-2:н/з

від відповідача-3: ОСОБА_5 (дов. №55 від 01.06.2010р.

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідачів солідарно 342686,36 грн.

Відповідач-1 у відзиві на позов від 22.07.2010р. (а.с.62-63) просить відмовити у задоволенні позову, не погоджується із розміром позовних вимог, зокрема, щодо нарахування пені. Крім того, зазначає, що позивачем неправомірно нараховані відсотки по кредиту за відсотковою ставкою 25%, оскільки додатковою угодою №1 від 31.1.2008 року до кредитного договору №062/21/08 від 09.06.2008року сторони погодили розмір відсоткової ставки по кредиту 22%.

Ухвалою суду від 22.07.2010р. розгляд справи було відкладено на 02.09.2010 року для проведення позивачем і боржником звірки заборгованості за кредитом, відсотках, пені, за результатами якої скласти акт звірки, який подати суду.

02.09.2010р. позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 317217,79 грн., з яких: 246223,65 грн. заборгованості за кредитом, 70994,14 грн. простроченої заборгованості за кредитом.

Ухвалою суду від 02.09.2010р. провадження у справі було зупинено до вирішення справи №8/38-Б по суті.

Ухвалою суду від 04.11.2010р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 29.11.2010р. провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ПАТ «УкрСиббанк»на ухвалу господарського суду від 23.06.2010р. у справі №8/38-Б та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2010р.

Ухвалою суду від 28.03.2011р. справу прийнято до провадження суддею Якушевою І.О. Справі присвоєно номер №5004/565/11.

Ухвалою суду від 29.06.2011р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 20.07.2011р.

18.07.2011р. позивач подав до суду письмові пояснення №14 36 від 15.07.2011р., в яких пояснив, що станом на час подачі позову ціна позову становила 342686,36 грн. До цієї суми було включено 270563,47 грн. заборгованості за кредитом, 7950,60 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2073,19 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 951,50 грн. пені за несвоєчасне погашеннч кредиту та відсотків.

18.07.2011р. позивач подав до суду клопотання №24/4-14.59 від 18.07.2011р. про зменшення розміру позовних вимог, в якому, посилаючись на часткове погашення відповідачем-1 боргу, просить стягнути з відповідачів солідарно 201372,04 грн. заборгованості за кредитним договором; повернути надлишково сплачену суму судового збору пропорційно до суми задоволеного позову.

До клопотання позивач додає розрахунок, з якого вбачається, що заявлена до стягнення з відповідачів сума 201372,04 грн. складається із 146109,50 грн. заборгованості за кредитним договором; 51858,29 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 3404,25 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків.

Також в листі до суду №24/4-1438 від 18.07.2011р. позивач повідомив про зміну найменування із ПАТ «Індекс Банк»на ПАТ «Креді Агріколь Банк» та просив на підставі ст.25 ГПК України замінити сторону стягувача - із ПАТ «Індекс Банк»на ПАТ «Креді Агріколь Банк», яке є правонаступником.

Ухвалою суду від 20.07.2011р. було замінено ПАТ «Індекс Банк»на ПАТ «Креді Агріколь Банк», яке є правонаступником.

29.07.2011р. позивач подав до суду письмові пояснення №1531 від 29.07.2011р., в яких повідомив про підписання між банком і відповідачем-1 акту звірки заборгованості за кредитним договором №062/21/08 від 09.06.2008р., згідно з яким станом на 15.07.2011р. заборгованість підприємця ОСОБА_2 перед позивачем становить: 146109,50 грн. - заборгованість за кредитом, 51858,29 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 3404,25 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

В судовому засіданні 03.08.2011р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням №1548 від 03.08.2011р. про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на часткове погашення відповідачем-1 01.08.2011р. боргу, просить стягнути з відповідачів солідарно 191372,04 грн. заборгованості за кредитним договором, них: 146109,50 грн. заборгованості за кредитом, 45262,54 грн. простроченої заборгованості за кредитом.

Зменшення розміру позовних вимог процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

У пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 №01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідачів, судом прийнято заяву представника позивача про зменшення розмірупозовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Згідно з п.6 Листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008р. (в редакції від 29.06.2010р.) Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач-1 у відзиві та в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що згідно з актом звірки від 29.07.2011р. сума простроченої заборгованості за кредитом становить 51858,29 грн. 01.08.2011р. підприємець ОСОБА_2 сплачено на погашення зобовязань за кредитним договором 10000 грн., а тому сума простроченої заборгованості становить 41858,29 грн., визнає позов в цій частині.

Разом з цим, вважає, що позивач безпідставно включив до позовних вимог платежі по кредиту, строк погашення яких ще не настав, оскільки графіком погашення кредиту передбачено термін повернення кредиту до 08.07.2012 року.

Представник відповідача -2 ВАТ “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” в судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав письмові пояснення від 01.08.2011р. та клопотання від 01.08.2011р. про припинення провадження у справі в частині вимог до ВАТ «Луцьке АТП 10754».

В письмових поясненнях від 01.08.2011р. позову не визнає, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду від 16.06.2010р. у справі №8/38-Б визнано майнові вимоги кредитора ПАТ «Індустріально-експортний банк»в розмірі 342811,36 грн., а тому вважає, що позов подано без врахування положень пунктів 54, 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство»№15 від 18.12.2009р.

В клопотанні від 01.08.2011р. представник відповідача-2 на підставі п.2 ст.80 ГПК України, 54, 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» №15 від 18.12.2009р. просить припиити провадження у справі в частині вимог до ВАТ «Луцьке АТП 10754».

Відповідач-3 ТзОВ “Атланта Сервіс” у відзиві та в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що згідно з актом звірки від 29.07.2011р. сума простроченої заборгованості за кредитом становить 51858,29 грн. 01.08.2011р. підприємець ОСОБА_2 сплачено на погашення зобовязань за кредитним договором 10000 грн., а тому сума простроченої заборгованості становить 41858,29 грн., визнає позов в цій частині.

Разом з цим, вважає, що позивач безпідставно включив до позовних вимог платежі по кредиту, строк погашення яких ще не настав, оскільки графіком погашення кредиту передбачено термін повернення кредиту до 08.07.2012 року.

В судове засідання, призначене на 03.08.2011р. представник відповідача-2 не зявився, однак, докази, наявні в матеріалах справи, є достатніми для прийняття рішення у справі за його відсутності.

Належне повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд справи підтверджується повідомленням про вручення уповноваженому представнику ухвали суду 25.07.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

09.07.2008р. між AT «Індустріально-експортний банк»»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 062/21/08 (надалі кредитний договір), згідно з п.п.1.1., 1.2., 1.4., 1.6. якого банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію в розмірі 345000 грн., в рамках якої банк надає позичальнику кредит.

Строк функціонування кредитної лінії з 9 липня 2008 року до 08 липня 2010 року.

Відсоткова ставка 21,0% річних.

Погашення кредитної лінії не менше одного разу на рік, а саме: до 08.07.2009р. 345000 грн., до 08.07.2010р. 345000 грн.

Згідно з п.2.9., 2.10. кредитного договору відповідач зобовязувався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом.

Забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом та плати за обслуговування кредитної лінії в строки, обумовлені п.1.2., 1.6. договору.

31.12.2008р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2та AT «Індекс-Банк»було підписанододатковуугоду№1 до кредитного договору №062/21/08 від 09.07.2008р., згідно з якою в новій редакції з 01.01.2009р. викладено п.1.4. кредитного договору: «Відсоткова ставка: 22,0 відсотки річних».

08.07.2009р. між позивачем і відповідачем-1 було підписано додаткову угоду №2 до кредитного договору, згідно з у мовами якої банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію в розмірі 341643 грн., в рамках якої банк надає позичальнику кредит.

Строк функціонування кредитної лінії з 9 липня 2008 року до 08 липня 2012 року.

Відсоткова ставка 25,0% річних.

Пунктом 1.6. встановлено графік погашення погашення кредиту. Згідно з п.1.2. Статуту ПАТ «Креді Агріколь Банк», затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.01.2011 року), погодженого НБУ 14.02.2011р., банк змінив своє найменування з публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»на публічне акціонерне товариство

«Креді Агріколь Банк».

ПАТ «Креді Агріколь Банк»є правонаступником ПАТ «Індустріально-експортний банк».

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит на суму 345000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 09.07.2008р.

В порушення умов кредитного договору відповідач-1 не виконував зобовязань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

31.05.2010р. позивач звернувся з позовом до господарського суду про дострокове повернення кредиту, стягнення пені.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитними договорами у звязку з порушенням умов договору передбачено ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами укладеного між позивачем і відповідачем-1 кредитного договору.

Так, пунктом 2.18. кредитного договору передбачено, що банк має право достроково вимагати повернення суми заборгованості за даним кредитним договором (кредиту, відсотків за кредитом, плати за обслуговування кредитної лінії , пені та штрафів) в разі порушення позичальником умов цього договору.

Згідно з п.п.5.5. кредитного договору банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків та плати за обслуговування кредитної лінії, і передбаченої договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобовязаний повернути банку кредит, сплатити належні відсотки і плату за обслуговування кредитної лінії, пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані банку збитки, зокрема, у випадку якщо позичальник порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за кредит та/або плати за обслуговування кредитної лінії .

Оскільки відповідач-1 не повертав кредит у строки, встановлені графіком погашення кредиту, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитом, у позивача виникло право вимоги дострокового повернення відповідачем кредитних коштів, а тому судом відхилено доводи відповідача-1, відповідача-3 про безпідставність вимог позивача в частині стягнення з відповідача сум платежів, строк повернення яких не настав.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 як позичальника за кредитним договором № 062/21/08 від 09.07.2008 року між позивачем і ВАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10754»було укладено договір поруки_№062/21/08-п від 09.07.2008р.

Згідно з п.п. 1.1.,1.2,1.3. договорів поруки поручитель бере на себе зобовязання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник (відповідач-1).

Згідно з п.п 2.2.1 дговору поруки поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе забовязань за цим договором, виплачує в безспірному порядку банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату виникнення збовязання поручителя ,погасити заборгованість позичальника, за кожний день прострочки від несвоєчасного погашення суми заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 як позичальника за кредитним договором № 062/21/08 від 09.07.2008р. між позивачем і ТзОВ «Атланта Сервіс»було укладено також договір поруки №062/21/08-п2 від 08.07.2009р.

Відповідно до п.п. 1.1.,1.2,1.3. договорів поруки поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник (відповідач-І). Виконання зобов'язань поручителем за цими договором поруки є безумовним.

Згідно із п.п 2.2.1 договору поруки поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе забовязань по цьому договору виплачує в безспірному порядку банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату виникненя забовязання поручителя, погасити заборгованість позичальника, за кожний день прострочки від несвоєчасного погашення суми заборгованості.

Наданий кредит також забезпечений іпотекою нежитлового приміщенням - майстерні загальною площею - 582,8 кв. м., що розташоване в м.Луцьку по вул. Рівненській, 48 Луцького району, Волинської області. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в користуванні іпотекодавця - ВАТ «Луцьке автотранспортне підприємство»на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ №000133 від 30.08.2001р., виданого Луцькою міською радою. Волинської області .

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №588.

08.07.2009р. між ВАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10754»та AT «Індекс-банк»було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки нежитлового приміщення №062/21/08-і від 09.07.2008р.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача-1 за кредитним договором складає: 146109,50 грн. заборгованості за кредитним договором, 45262,54 грн. простроченої заборгованості за кредитом, підтверджується підписаним між позивачем і відповідачем-1 актом звірки заборгованості від 29.07.2011р. (за мінусом суми в розмірі 10000 грн., на яку позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості і пені) у звязку з перерахуванням відповідачем-1 01.08.2011р. 10000 грн.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності зі ст.ст.543, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідачів підприємця ОСОБА_2, ТзОВ «Атланта Сервіс»солідарно 146109,50 грн. заборгованості за кредитним договором, 45262,54 грн. простроченої заборгованості за кредитом обґрунтована і підлягає до задоволення.

Позов в частині вимог до відповідача-2 ВАТ «Луцьке АТП 10754»до задоволення не підлягає.

14.04.2010р. господарським судом Волинської області було порушено провадження у справі №8/38-Б про банкрутство ВАТ «АТП 10754», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2010р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «АТП 10754», згідно з яким визнано вимоги АТ «ІНДЕКСБАНК»в розмірі 342811,36 грн.

Відповідно до п.п.54, 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство»закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.

В даному випадку позивач звернувся із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство - ВАТ «Луцьке АТП 10754», його вимоги у справі про банкрутство визнано, а тому позовне провадження в частині вимог до відповідача-2 - ВАТ «Луцьке АТП 10754»на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України на відповідача-1, відповідача-3 слід покласти судові витрати по справі

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідач-1, відповідача-3, виходячи з розміру зменшених позовних вимог.

Вимога позивача повернути надлишково сплачене державне мито до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Згідно із ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Отже, норми чинного законодавства України не передбачають можливості повернення державного мита у разі зменшення розміру позовних вимог за заявою позивача, оскільки при поданні позову позивачем було сплачено розмір державного мита, виходячи із заявлених вимог, які прийняті до розгляду судом.

Керуючись ст.526, 543, 554, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського суду України , п.п.54, 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», ст.ст.44, 49, п.2 ч.1 ст.80, ст.ст.82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в центральному відділенні м.Луцька ПАТ «Індекс-Банк», МФО 303633), товариства з обмежаною відповідальністю «Атланта Сервіс»(юридична адреса: Луцький р-н., с.м.т. Торчин, вул..І.Франка,4, фактична адреса: м.Луцьк, пр.-т Президента Грушевського,30, р/р 26007000076001 в центральному відділенні м.Луцьк, ПАТ «Індекс-Банк», МФО 303633, код ЄДРПОУ 31654883) на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» (м.Київ, вул.. Пушкінська,42/4, р/р 37397840000001 в ПАТ «Індекс-Банк», код ЄДРПОУ 14361575, МФО 300614) 146109 грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором; 45262 грн. 54 коп. простроченої заборгованості за кредитом, а всього 191 372 грн. 04 коп.; 1913 грн. 72 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 131 грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

3. Провадження у справі в частині вимог до ВАТ «Луцьке АТП 10754» п р и п и н и т и.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

05.08.11