Рішення № 17391205, 01.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5004/1334/11 за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг № 51"

про стягнення 48 148 грн. 69 коп.

Суддя Демяк В.М

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 77/08 від 05.01.2011р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг № 51" 48 148 грн. 69 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, в тому числі: 23 513 грн. 75 коп. суми заборгованості, 3% річних в розмірі 255 грн. 89 коп., 865 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 23 513 грн. 75 коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на договір про надання послуг з теплопостачання № 10-86 від 25.02.2009р. та додаток № 1 до нього; рахунки № 580 від 25.01.2011р., № 567 від 21.02.2011р., № 465 від 11.03.2011р., № 334 від 27.04.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог, причин невиконання зобовязань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.07.2011р.

Згідно приписів ст.75 ГПК України та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

25 лютого 2009 року між Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" та ТОВ "Луцький військторг № 51" було укладено договір № 10-86 про надання послуг по теплопостачанню. Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги по теплопостачанню впродовж опалювального періоду, а останній - своєчасно здійснювати оплату отриманих послуг.

Відповідно до п.3.2 договору, споживач зобов'язується проводити передоплату за послуги в розмірі 100% вартості послуг, визначених згідно з додатком №1 до договору в термін до першого числа розрахункового місяця.

На виконання умов договору № 10-86 від 25.02.2009р., за період з січня 2011 року по квітень 2011 року, позивач надавав послуги з теплопостачання відповідачу на загальну суму 23 513 грн. 75 коп. Даний факт стверджується рахунками № 580 від 25.01.2011р., № 567 від 21.02.2011р., № 465 від 11.03.2011р., № 334 від 27.04.2011р.

Проте, відповідач взяті на себе, згідно угоди, зобовязання в частині проведення розрахунків за послуги з теплопостачання (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив, в звязку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи становить 23 513 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу. Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона зобовязується надавати другій стороні енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, заборгованість відповідача за отримані послуги складає 23 513 грн. 75 коп. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підставна та підлягає до стягнення, оскільки, згідно ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Згідно п. 4.4 договору при порушенні строку оплати рахунків позивача відповідач сплачує пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нараховані позивачем 23 513 грн. 75 коп. пені підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” та п. 4.4 договору № 10-86 від 25.02.2009р.

Водночас, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано, за період з січня 2011 року по червень 2011р., 3 % річних в сумі 255 грн. 89 коп. та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів за цей же період в розмірі 865 грн.30 коп.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про підставність заявлених позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити в сумі 48 148 грн. 69 коп.

2.Стягнути з Товаристсва з обмеженою відповідальністю "Луцький військторг № 51" (м. Луцьк, вул. Огієнка, 20, код ЄДРПОУ 34745073, р/р 26005070079111 в АТ "Укрсоцбанк", МФО 303019) на користь Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, р/р 260081171 у Волинській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 303741) 23 513 грн. 75 коп. заборгованості, 255 грн. 89 коп. - 3% річних, 865 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 23 513 грн. 75 коп. пені та 481 грн. 48 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Дем'як В.М.