Рішення № 17391128, 02.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1367/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроект", м. Луцьк до відповідача Фізичної особа - підприємця ОСОБА_2, с. Пальче, Ківерцівський район

про стягнення 8363,18грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність у справі

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Автопроект", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Пальче, Ківерцівський район, в якій просить стягнути 8363,18грн. в т.ч. 7595,94грн. основного боргу, 580,97грн. інфляції, 186,27грн. річних.

Відповідач, письмових пояснень не подав, суми позову не оспорив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не навів..

Ухвала суду від 14.07.2011р. направлена підприємцю ОСОБА_2 за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1) повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Повернення кореспонденції органами звязку з позначкою "за зазначеною адресою не проживає" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, суд вважає за можливе розглянути даний спір за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

2 березня 2009 року між ТзОВ "Автопроект" та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди нерухомого майна № 02/03/09-ОП (далі договір), згідно з умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 27,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 16.

2 березня 2009 року сторонами було підписано акт приймання-передачі майна.

30 червня 2009 року між сторонами було укладено угоду про розірвання договору оренди та підписано акт повернення орендодавцю обєкта оренди

Пунктами 5.1., 5.3. договору передбачено, що орендна плата становить 2208,00грн. на місяць, а з 01.06.2009р. 2760,00грн., сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 05 числа поточного місяця.

Згідно з виставленими позивачем рахунок - фактурами № 0000000036 від 06.04.2009р., № 0000000053 від 02.06.2009р., № 0000000045 від 14.05.2009р., актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №№ 0000000035, 0000000041, 0000000050 та розрахунку заборгованості, доданим до позовної заяви, відповідач за період з 01 березня по 30 червень 2009р. повинен був оплатити позивачу 9732,71грн., що підтверджується, в т.ч. актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009р. по 17.07.2009р. Оплату відповідачем проведено частково на суму 2136,77грн.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 7595,94грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих на себе за договором оренди зобовязань, позовна вимога про стягнення з нього 7595,94грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 186,27грн. - 3% річних та 580,97грн. збитків завданих інфляцією.

Відповідач, у встановленому порядку суму позову не оспорив, відповідних доказів не представив.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193, Господарського кодексу України, ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального України, господарський суд

вирішив:

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроект", (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 16, код 20147403) 7595,94грн. основного боргу, 580,97грн. інфляції, 186,27грн. річних, 102грн. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя П. Р. Слободян