Рішення № 17390873, 01.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р.

Справа № 5004/944/11 за позовом Підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»

про стягнення 36 569, 25 грн. боргу

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Підприємець ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»36569, 25 грн. боргу за неналежне виконання останнім договірних зобовязань.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору банківського рахунку та його обслуговування, укладеного 26.01.2006 р. між Житомирською філією КБ “Західінкомбанк” та Підприємцем ОСОБА_1 безпідставно не виконано вимоги позивача щодо повернення грошових коштів в сумі 36569, 25 грн., які знаходяться на його поточному рахунку.

Водночас, згідно повідомлень, адресованих ПП ОСОБА_1, ПАТ «Західінкомбанк” причиною невиконання зобовязань зазначає призначення тимчасової адміністрації, введення з 13.02.09 до 12.02.10 р. мораторію на задоволення вимог кредиторів та тимчасове блокування залишків коштів на рахунках клієнтів.

Відповідач у відзиву № 2342-19 від 25.06.2011 р. та представник в судовому засіданні підтвердив укладення з позивачем 26.01.2006 р. договору банківського рахунку та його обслуговування та наявність на поточному рахунку Клієнта станом на 24.06.2011 р. грошових коштів в розмірі 37146, 45 грн.

Крім того, зазначає, що ПАТ «Західінкомбанк»не оспорює права власності на зазначені кошти, тому вимога позивача про їх стягнення є безпідставною.

Між тим, Клієнт не подав до Банку відповідного розрахункового документа на видачу або перерахування з його рахунка грошових коштів, як це передбачено вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Щодо стягнення з банку судових витрат заперечує, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.06.2011 р. розгляд справи відкладено за клопотанням позивача для надання можливості звернення до банку з вимогою та платіжним дорученням на видачу або перерахування з його поточного рахунка грошових коштів.

Між тим, позивач в судове засідання не прибув, доказів звернення до банку з вимогою не надав. В телеграмі, направленій на адресу суду 27.07.2011 р. повідомляє про неможливість зявитись в судове засідання у звязку з хворобою, просить розгляд справи відкласти.

Відповідач у письмовому клопотанні № 01-29/10030/11 від 28.07.2011 р. просить розгляд справи проводити у відсутності його представника. Викладені у відзиві від 25.06.2011 р. письмові заперечення підтримує.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом відхилено, виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки позивачем не подано доказів вживання заходів для виконання вимог ухвали суду, не підтверджено перебування його на лікарняному, а також враховуючи, що строк розгляду спору, визначений ст.69 ГПК України закінчився, суд приходить до висновку про неналежне користування позивачем своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив:

26.01.2006 року між Комерційним банком «Західінкомбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство) в особі Житомирської філії «Банк» та Приватним ОСОБА_1 «Клієнт»було укладено договір банківського рахунку та його обслуговування, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався проводити за дорученням Клієнта розрахункові та касові операції в гривнях по відкритому рахунку НОМЕР_1.

Крім того, 02.02.2006 р. між тими ж сторонами укладено договір про співпрацю по прийому платежів.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Згідно приписів ст.1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3., 4.4. договору банківського рахунку та його обслуговування від 26.01.2006 р. банк зобовязався своєчасно здійснювати операції відповідно Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта. Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи 04.02.2011 р. позивач ПП ОСОБА_1 звертався до Банку з заявою про видачу готівкою залишкових коштів з його рахунку НОМЕР_1 із нарахованими відсотками згідно тарифних ставок.

Згідно довідки Житомирської філії КБ «Західінкомбанк»ТзОВ № 637 від 11.03.2009 р. залишок коштів по рахунку НОМЕР_1 станом на 16.02.2009 р. становить 36569, 25 грн.

Відповідач - Житомирська філія ПАТ "Західінкомбанк" 15.02.2011 р. на адресу позивача надіслав лист № 085 відповідь на заяву від 04.02.2011 р., в якому зазначив, що на кореспондентському рахунку банку недостатньо коштів для виплати (повернення) грошових коштів клієнтам банку. Крім того, оскільки Житомирська філії ПАТ «Західінкомбанк»не є юридичною особою, повідомив про необхідність звернення з приводу повернення заблокованих коштів на адресу юридичної особи ПАТ «Західінкомбанк».

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (частина друга та частина третя ст. 13 Цивільного кодексу України).

Між тим, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з Банку коштів в сумі 36 569 грн. 25 коп. задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Як зазначалося вище, при укладенні договору банківського рахунку банк взяв зобов'язання здійснювати розрахункові операції з грошовими коштами клієнта, які знаходяться на його рахунку. Тобто, банк зобов'язався виконувати доручення клієнта про виконання платежів та отримання коштів, належних клієнтові. У таких відносинах банк визнається повіреним клієнта, який надає послуги по виконанню платіжного доручення.

Згідно з приписами п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 N 22, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Таким чином, позивач має право на пред'явлення вимог про зобов'язання виконати платіжні доручення, а не про стягнення з банку коштів. Право власності клієнта на вказані кошти не змінюється, не оспорюється, тому підстави для їх стягнення з банку відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 13, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України, ст.334 Господарського кодексу України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ст.ст. 32, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Суддя В.А. Пахолюк

Дата складання повного тексту рішення 03.08.2011 р.