Ухвала суду № 17389422, 01.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"01" серпня 2011 р. Справа № 19/153

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Іванової Л.Б.,

КролевецьО.А.

Шевчук С.Р.

перевіривши касаційну скаргуРелігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви

на рішення та

та постановуГосподарського суду Львівської області від 20.12.2010

Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011

у справі№ 19/153 Господарського суду Львівської області

за позовомРелігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату

доТовариства по будівництву церкви "Вознесіння Господнього", Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви

провитребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ:

Вперше, 06.04.2011 Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування вказаних судових актів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2011р. у справі №19/153 касаційну скаргу Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви на рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 у цій справі повернуто скаржнику з посиланням на норми п.6ч.1ст.1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Проте, вдруге подана Релігійною громадою Української Автокефальної Православної Церкви до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

У наданих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги наявні поштові квитанції та описи вкладення у цінний лист про направлення касаційної скарги позивачеві - Релігійній громаді Української Православної Церкви Київського патріархату та Малашівсьому Б.Ф., в той час, як відповідачем-1 по справі є Товариство по будівництву церкви "Вознесіння Господнього".

Отже, скаржником не надано доказів надіслання касаційної скарги відповідачеві-1 по справі, що є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту3 частини1 статті1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за приписами частини 4 статті111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Відповідно до статті46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку, встановленого законодавством України.

Головне управління Державного казначейства України у м.Києві листом від 09.02.2007р. №6-1-08/1191 повідомило реквізити рахунків, що діють з 12.02.2007р., зокрема, зазначило реквізити рахунку для зарахування державного мита при зверненні до Вищого господарського суду України, а саме: № рахунку –31113095700007, банк –ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач –УДК у Печерському районі м. Києва, код банку –820019, код за ЄДРПОУ –26077922.

Однак, надана відповідачем квитанція від 30.03.2011р. №94 про сплату державного мита за подання касаційної скарги містить неправильне зазначення реквізитів.

А відтак, скаржником не надано належного доказу сплати державного мита у встановленому порядку, що зумовлює повернення касаційної скарги на підставі пункту 4 частини1 статті1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.3, 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви на рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011у справі № 19/153 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: О. Кролевець

С. Шевчук