Вирок № 17385353, 23.05.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-473/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Біди М.А.,

при секретарі Гурові О.В.,

за участю прокурора Заріцької О.А.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця,гро-

мадянина України,освіта середня,не одруже-

ного,не працюючого,проживаючого в АДРЕСА_1,раніше засудженого

16.11.2009року Шевченківським районним судом

М. Києва за ст.. 309 ч. 1,75 КК України до 2 років

позбавлення волі з випробуванням ,іспитовим

строком на 2 роки у вчиненні злочину передбаче-

ного ст. ст.15.289 ч.2 КК України

в с т а н о в и в

12.04.2010 року -приблизно в 03 години ОСОБА_3, будучи в нетверезому стані,знаходився з невстановленою слідством особою біля будинку АДРЕСА_2,де побачили автомобіль «ВАЗ-21011»д. н .НОМЕР_1 і домовилися незаконно заволодіти цим транспортним засобом.

З метою виконання злочинного умислу ,ОСОБА_3,,діючи погоджено з невстановленою слідством особою ,підійшов до вказаного автомобіля і,розбивши скло правих передніх дверей автомобіля,відкрив двері і проник до салону,а потім відкрив ліві передні двері і до салону сіла невстановлена слідством особа,яка за погодженням з підсудним з!єднала проводи замка запалення між собою і намагалася запустити двигун автомобіля.

Проте довести злочин до кінця ,тобто заволодіти транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21011»д. н.НОМЕР_1 вартістю 8000 гривень,що належить потерпілому ОСОБА_2 невстановлена слідством особа та підсудний ОСОБА_3 не змогли з причин,що не залежали від їх волі ,так як побачили, що до них наближаються працівники міліції і, щоб не бути затриманими стали втікати з місця події. Через деякий час ОСОБА_3 був затриманий працівником міліції ОСОБА_6, а невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину втекла.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе в пред!явленому звинуваченні визнав повністю,щиро розкаявся в скоєному злочині і суду пояснив, що 12.04.2010 року приблизно в 03 години з наглядно знайомим хлопцем по імені «ОСОБА_4»після вживання спиртних напоїв знаходились в АДРЕСА_2 , де побачили автомобіль «ВАЗ 21011»д. н.НОМЕР_1 і на пропозицію «ОСОБА_4»вирішили заволодіти цим автомобілем,щоб потім ним доїхати до місця свого проживання.З метою проникнення в автомобіль він, ОСОБА_3,підняв з землі уламок цеглини і розбив нею скло передніх правих дверей ,а потім проник в салон автомобіля і відкрив ліві передні двері автомобіля, давши таким чином «ОСОБА_4»проникнути в автомобіль і сісти на місце водія. Після проникнення в автомобіль «ОСОБА_4»відірвав від замка запалювання проводи і намагався їх з!єднати ,щоб таким чином запустити двигун і з місця події від!їхати ,але це останньому не вдалося зробити , так як в цей час,він,ОСОБА_3,побачив, що до автомобіля наближаються працівники міліції і про це повідомив «ОСОБА_4». Щоб не бути затриманими на місці вчинення злочину вони з «ОСОБА_4»вирішили втекти ,але, йому, ОСОБА_3 ,це не вдалось зробити і працівник міліції ОСОБА_6 затримав його, а потім доставив в приміщення Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Як потім з!ясувалось «ОСОБА_4»вдалося від працівників міліції втекти і де він знаходиться в даний час невідомо. Він , ОСОБА_3, вчинив злочин тому ,що був у нетверезому стані і не міг належним чином контролювати свої дії. Стільки часу вони з «ОСОБА_4»пробули в автомобілі точно сказати не може ,так як був у нетверезому стані і не пам!тає,

Суд, проаналізувавши і оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що винність ОСОБА_3 в пред!явленому звинуваченні знайшла підтвердження в ході судового слідства і підтверджується:

показами потерпілого ОСОБА_2 про те , що він 11.04.2010 року в 19годин 30 хвилин поставив автомобіль «ВАЗ 21011»д. н. НОМЕР_1 ,яким керує по генеральній довіреності, біля буд. 104 по проспекту Перемоги . 12.04.2010 року в 19 годин 30 хвилин його знайомий ОСОБА_5 повідомив про те,що його автомобіль на місці стоянки відсутній. Приблизно в 20 годин 30 хвилин він, ОСОБА_2 прибув на АДРЕСА_2 і виявив відсутність свого автомобіля після чого написав заяву в Святошинське РУ ГУМВС в м. Києві. Як потім з!ясувалось угон автомобіля намагався вчинити ОСОБА_3 з невстановленою слідством особою. Вартість автомобіля 8000 гривен .На даний час повністю відшкодовано підсудним заподіяні збитки і він ,ОСОБА_2 ніяких претензій не має.

Показами свідка ОСОБА_6 про те ,що він працює міліціонером роти ППСМ в Святошинському РУ ГУМВС України в м Києві і 11. 04. 2010 року разом з міліціонером Мурник В.М. заступив на чергування у складі АП-82 в Святошинському районі по охороні громадського порядку .

Приблизно в 05 годин 50 хвилин 12. 04. 2010 року вони отримали повідомлення від чергового по ГУМВС України в м. Києві,що біля будинку АДРЕСА_2 двоє невідомих намагаються викрасти автомобіль і з метою затримання останніх вони з напарником направились до місця події. Прибувши до вказаного будинку побачили ,що на передніх сидіннях автомобіля «ВАЗ-21011»д. н. НОМЕР_1 сидять незнайомі їм раніше хлопці ,які їх замітили і стали тікати. Він, ОСОБА_6 , а також Мурник В.М. почали переслідувати останніх і одного із них, як потім з!ясувалось ,ОСОБА_3 вдалось затримати і доставити в Святошинське РУ ГУМВС в М. Києві. Іншій особі,яка брала участь в незаконному заволодінні вищеназваного автомобіля,вдалось уникнути затримання. ОСОБА_3 при затриманні опору не чинив . Після затримання ОСОБА_3 на місце події ними було викликано слідчо-оперативну групу Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Явкою з повинною ,в якій ОСОБА_3 добровільно і щиро описав, як він з наглядно знайомою особою вчинив злочин. ( а.с. 18 ).

Протоколом огляду місця події від 12.04.2010 року, згідно якого при огляді автомобіля «ВАЗ 21011»д. н. НОМЕР_1 було виявлено пошкодження правого переднього скла та замка запалювання (а.с.7-12).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.04.2010 року ,проведеного за участю ОСОБА_3 ,згідно якого останній пояснив і показав як було вчинено злочин (а.с.62-65).

Органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_3 по ст..ст. 15,289 ч.2 КК України так, як він за попередньою змовою групою осіб ,намагався незаконно заволодіти транспортним засобом потерпілого,однак не довів злочин до кінця з причин ,що не залежали від його волі.

Обговорюючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 ,суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину ,обставини , що пом!якшують відповідальність щире розкаяння в скоєному злочині ,добровільне відшкодування завданих збитків,а також обставини ,що обтяжують відповідальність вчинення злочину в стані алкогольного сп!яніння. З врахуванням всіх обставин справи ,особистості підсудного, який вчинив злочин в період відбуття покарання за іншим вироком ,суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Додаткової міри покарання передбачної ст.289 ч.2 КК України суд вважає можливим не приміняти.

16 листопада 2009 року ОСОБА_3 був засуджений Шевченківським районним судом м. Києва по ст..ст.309ч.1,75 КК України до двох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки.

Відповідно до ст..71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку,але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин ,суд до покарання, призначеного за новим вироком ,повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд вважає необхідним приєднати до призначеного покарання ОСОБА_3 частково невідбуте ним покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі строком два місяці.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 судові витрати пов!язані з проведенням дактилоскопічної експертизи у розмірі 405 гривен 65 копійок.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст..15, 289 ч.2 КК України ,і призначити покарання у вигляді п!яти років позбавлення волі.

У відповідності до ст.. 71 КК України приєднати до призначеного покарання ОСОБА_3 частково невідбуте ним покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2009 року у вигляді двох місяців позбавлення волі і остаточну міру покарання визначити п!ять років два місяці позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 405 (чотириста п!ять)гривен 65(шістдесят п!ять)коп..-одержувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ,код ЗКПО 25575285, розрахунковий рахунок №31253272210699.Банк одержувача ГУДКУ в Київській області,МФО 821018 , призначення платежу: послуги експерта.

Строк відбуття покарання рахувати з 17.04. 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попередню тримання під вартою в Київському СІЗО №13.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м.Києва протягом 15 діб засудженим ОСОБА_3 з моменту отримання копії вироку,а іншими учасниками процесу з моменту проголошення.

Суддя Біда М.А.