Вирок № 17384689, 22.07.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-171/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2011 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К. Е.

секретаряКуделі Д.В., Літвіновій О.І., Орловій М.І.,

Серебряковій М.М., Поліщук О.І.,

за участі прокурораПанчишина М.Я., Яценка В.І., Панова В.Є.,

Василіва О.Б.,

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

та представника потерпілих адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта початкова загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого 07.02.01р. Подільським районним судом м.Києва з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду м.Києва від 24.07.02р., за ст. 358 ч.3 КК України (2001р.), ст. 142 ч.3, 145 ч.1, 42 КК України (1960р.) на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 13.03.06р. за відбуттям покарання,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, працюючого майстром виробничого навчання у Броварському спортивно-технічному клубі, фізичною особою підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, такого, що не має судимості, згідно ст.89 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.2, 187 ч.4 КК України

та

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, розлученого, працюючого технічним адміністратором салону краси «Студія 55», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, судимого 18.03.03р. Апеляційним судом Київської області за ст.ст.69,42 КК України (1960р.), ч.1 ст. 263 КК України з урахуванням змін, внесених ухвалою Верховного Суду України від 29.09.05р., на 8 років позбавлення волі, звільненого 03.10.05р. за відбуттям покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.5, 187 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9, будучи особою, яка раніше вчиняла розбій, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, 06.11.2009р., знаходячись за адресою: АДРЕСА_10, вчинили розбій та заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, а ОСОБА_12, будучи особою, яка раніше вчинила бандитизм, вчинив пособництво у вказаному злочині за наступних обставин.

Так ОСОБА_12, дізнавшись про час та місце укладання угоди ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, а саме, продажу будинку АДРЕСА_8 та купівлею кв. АДРЕСА_9, де ОСОБА_12 виступав продавцем, завчасно знаючи, що останні будуть покидати приміщення нотаріуса, який розташований АДРЕСА_10 та будуть мати при собі грошові кошти в особливо великих розмірах, з метою повторного скоєння розбійного нападу та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах повідомив про вказаний факт ОСОБА_9

05.11.2009 року в період часу 15.05 - 15.40 год. ОСОБА_12 зустрівся із ОСОБА_9 на території Оболонського району м.Києва, де вони вступили у попередню змову між собою та обговорили план злочинних дій щодо скоєння розбою та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, а також підібрали можливих інших співучасників злочину, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Вказаного дня, в невстановлений слідством час та місці ОСОБА_9, з метою скоєння розбою та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, зустрівся із ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вони вступили між собою у попередню змову, та ОСОБА_9 обговорив із ними план злочинних дій.

Згідно обумовленого плану злочинних дій, з метою уникнення документування свого місцезнаходження в момент скоєння злочину, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирішили використовувати нові сім-картки та нові мобільні телефони, якими користались лише з ціллю обміну інформації один із одним.

06.11.2009 року приблизно о 09.20 год. ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 прибули до будинку №21 по бул. Д. Народів в м. Києві. Цього ж дня, приблизно о 09.23 год., до вказаної адреси на автомобілі марки «Volkswagen passat» прибув ОСОБА_11

06.11.2009 року, приблизно о 09.45 год., ОСОБА_12 прибув до будинку №21 по бул. Д. Народів в м. Києві, де на нього чекали ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та підтвердив їм факт укладання угод продажу ним кв. АДРЕСА_9 гр. ОСОБА_13, яка мала відбутися вказаного дня об 11:00 год. у приватного нотаріуса за адресою: АДРЕСА_10.

Вказаного дня, в невстановлений слідством час, ОСОБА_11 разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від"їхали на вищевказаному автомобілі марки «Volkswagen passat» до дитячої клінічної лікарні №7 по вул.Підвисоцького, 13 в м. Києві, де ОСОБА_9 замінив державні номерні знаки на зазначеному автомобілі. Після цього, вони разом поїхали до будинку 24/2 по бул. Д. Народів в м. Києві, де ОСОБА_11 почав спостерігати за навколишньою обстановкою і залишився за кермом автомобіля, на якому згідно відведеної йому ролі був співвиконавцем розбою водієм, який повинен був чекати у вказаному місці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Останні вийшли із автомобіля та пішли у невстановленому слідством напрямку та згідно відведених їм ролей були виконавцями розбою.

Того ж дня, приблизно об 11.40 год., після продажу кв. АДРЕСА_9, ОСОБА_12 зідзвонився із ОСОБА_9 по вищевказаним новопридбаним мобільним телефонам та підтвердив факт наявності грошей у ОСОБА_14

Вказаного дня, приблизно о 14.25 год., діючи згідно відведених ролей ОСОБА_9 та ОСОБА_10, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_10, одягнувши на себе марлеві пов"язки, із використанням короткоствольної вогнепальної зброї гладкоствольним самозарядним пістолетом «ПМР» калібру 9мм Р.А., призначеного для стрільби патронами несмертельної дії, вчинили напад на ОСОБА_15 та ОСОБА_14, під час якого з метою подолання волі потерпілих до опору, ОСОБА_9 вистрілив останній в область голови та застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу і завдавши ОСОБА_14 тілесних ушкоджень у вигляді рани на фоні припухлості м"яких тканин в правій щічно-нижньощелепній 9х0,5 см, які згідно висновку судово-медичної експертизи №7039 від 11.11.2009 року відносяться до легких тілесних пошкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров"я), ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_14, а саме: жіночою сумкою, вартістю 100 гривень, в якій знаходились жіночий шкіряний гаманець, вартістю 50 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа 6131», вартістю 600 гривень, в якому знаходилась картка оператора «Лайф», вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 10 гривень, грошові кошти у розмірі 900 гривень та 30 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 240,30 гривень, а всього на загальну суму 1910,30 гривень та чужим майном, яке належить ОСОБА_13, яке знаходилось у вищевказаній сумці, а саме: грошовими коштами в розмірі 65000 Євро, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 774150 гривень та грошовими коштами у розмірі 277 770 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 2224 937,7 гривень, а всього на загальну суму 2999087,7 гривень, що більше, як в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром. Заволодівши чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 почали тікати за адресою: м. Київ, бул. Д. Народів, 24/2, де на них чекав ОСОБА_11 на автомобілі марки «Volkswagen passat». Сівши до вищевказаного автомобіля, всі учасники втекли з місця вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав частково та пояснив, що приблизно 04.11.09р. він неподалік від станції Лівобережна з метою позичення грошей зустрівся із ОСОБА_12, якого він знав до цього три роки, оскільки проживав у цивільному шлюбі з троюрідною сестрою останнього. ОСОБА_12 на зустрічі стояв із якоюсь дівчиною та розмовляв. З розмови між ними він почув, що ОСОБА_12 продає квартиру за 90 тис. доларів США. Це його дуже зацікавило, оскільки ОСОБА_12 не погодився позичати йому гроші. Тоді, він вирішив його обікрасти. З цією метою він придбав на радіо ринку прослуховуючий пристрій, який встановив в автомобілі ОСОБА_12 «Фольцваген Туарег», знизу під торпедою. Його цікавили розмови ОСОБА_12, які останній вів з брокерами по продажу квартири. Із цих розмов він дізнався, де вони будуть зустрічатись з метою укладення угод. 05.11.09р. приблизно о 18.00-19.00 год. він прослідкував за ОСОБА_12, який десь у Печерському районі м.Києва зустрівся з якоюсь дівчиною та чоловіком, які в подальшому виявились родиною ОСОБА_14, та запам`ятав їх. Пробувши деякий час поблизу якогось будинку, він поїхав. Потім з підслуханих розмов ОСОБА_12, які останній вів в автомобілі, він дізнався про суму угоди та про місце її укладення по АДРЕСА_10. Оскільки на той момент у нього були великі матеріальні проблеми, він вирішив викрасти гроші, які мав отримати ОСОБА_12 від продажу квартири. Того ж дня він зателефонував ОСОБА_11, якого знав протягом року, і запропонував йому повозити його по місту на своєму автомобілі за винагороду. Останній погодився. При цьому, він нічого не говорив ОСОБА_11 щодо його намірів заволодіти майном ОСОБА_12. Потім він запропонував своєму братові ОСОБА_10 допомогти йому викрасти гроші, на що той погодився. 05.11.09р. він із братом зустрілись із ОСОБА_10 з метою домовитись, куди останньому під`їхати наступного дня. 06.11.09р. він зустрівся із братом на Оболоні та разом на таксі поїхали до бул.Д.Народів у м.Києві, де на них вже чекав ОСОБА_10 на своєму автомобілі. При цьому останній був у марлевій масці, оскільки на той момент була епідемія грипу. Вони сіли до автомобіля останнього, де запропонували ОСОБА_11 1000 доларів США винагороди за те, що він їх повозить по Києву, на що той погодився. Потім вони разом поїхали до місця, де повинна була відбутись угода ОСОБА_12. Він разом з братом вийшли, а ОСОБА_10 залишився в машині. Вони побачили, що ОСОБА_12 вийшов, але оскільки останній був з охороною, вони не змогли вчинити на нього напад та заволодіти його грошима. Коли вони сіли до автомобіля ОСОБА_11, він згадав, що з розмови, яку він підслухав з автомобіля ОСОБА_12, дівчина і чоловік, яких він напередодні бачив із ОСОБА_12, також повинні отримати значні кошти від угоди. В нього був з собою пістолет, про який ніхто не знав. Він взяв пістолет з собою, оскільки бігти довго не міг, тому що в нього боліла нога, тобто, щоб мати можливість втекти з місця злочину. Коли ОСОБА_14 разом з чоловіком та жінкою вийшли з приміщення нотаріуса, він підбіг до неї і намагався вирвати її сумку з грошима, яку вона міцно тримала в руках. ОСОБА_14 сумку не відпускала, тоді він зробив пару пострілів у повітря. В цей момент потерпілі присіли. Коли він продовжив виривати сумку, залізні елементи цієї сумки подерли обличчя потерпілої ОСОБА_14 Що в цей момент робив ОСОБА_10, він не бачив. Потім він разом з останнім побігли до кінця будинку, де на них чекав в машині ОСОБА_10. Він сів до автомобіля на переднє пасажирське сидіння, а брат на заднє. Під час руху автомобіля, він передав брату сумку. На одній із зупинок громадського транспорту ОСОБА_10 зупинив автомобіль, з якого вибіг ОСОБА_10 з сумкою, а вони поїхали в бік фабрики К.Маркса, де в одному з дворів залишили автомобіль. Коли він виходив з автомобіля, щоб на пістолеті не залишились його відбитки пальців, він взяв з заднього сидіння марлеву пов`язку, в якій був в той день ОСОБА_10, яку разом із пістолетом поклав у кульок та викинув у смітник, через два будинки від місця, де залишив автомобіль. Він зателефонував ОСОБА_10 і дізнався, що він знаходиться під Південним мостом. Тоді він зателефонував знайомому ОСОБА_16, який мав човен, який він, в свою чергу, мав намір використати, щоб доплити до місця, де лежав ОСОБА_10. ОСОБА_16 він повідомив, що його брату, який знаходиться в районі Південного мосту, негайно потрібна допомога, в нього проблеми, його потрібно звідти забрати. Своєму братові він відправив також смс-повідомлення зі словами «ховай гроші, сиди тихо». ОСОБА_16 разом з товаришем на автомобілі поїхали до Південного мосту, де були затримані працівниками міліції. Того ж дня о 00.30 год. він був також затриманий працівниками міліції під час перебування в автомобілі «Тойота Корола» синього кольору, яка належить матері його цивільної дружини, біля «Макдональдсу» по Харківському шосе. Заперечив попередню змову на вчинення злочину з ОСОБА_10 та ОСОБА_12. Стверджував, що під час злочину ніяких масок на ньому та браті не було. Зазначив, що на досудовому слідстві не давав правдивих показань, оскільки відносно нього чинився тиск і застосовувались незаконні методи слідства, п`ять місяців безпідставно тримали в ІТТ. Стверджував, що ОСОБА_10 та його брат нічого не знали про його наміри застосовувати зброю під час нападу, він їм розповів лише про намір вчинити крадіжку.

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав частково і пояснив, що працює на станції техобслуговування в м.Бровари по вул.Київська, 1а, а також інструктором по керуванню автомобілями. 05.11.09р. до нього на СТО заїхав ОСОБА_9, з яким він познайомився. ОСОБА_9 запропонував йому заробити грошей, для чого йому потрібно було забезпечити останньому транспорт, тобто повозити по Києву. Того ж дня до нього на СТО приїхав ОСОБА_10, який раніше ремонтував у нього свій автомобіль «Фольцваген Пассат B5» зеленого кольору. Так як він не мав свого власного автомобіля, він попросив ОСОБА_11 повозити його разом з ОСОБА_9 на вказаному автомобілі по Києву наступного дня. ОСОБА_10 погодився. Ввечері 05.11.09р. він по телефону домовився з ОСОБА_10 про зустріч. 06.11.09р. о 09.00-09.30 год. він приїхав до свого брата ОСОБА_9 на Оболонь. Останній підвіз його до «Будинку меблів» по бул.Д.Народів у м.Києві, де він мав зустрітись із ОСОБА_10 та ОСОБА_9. Коли він разом з останнім підійшли до автомобіля брата, ОСОБА_9 почав розповідати, що щойно має відбутись угода продажу нерухомості, від якої у людей буде близько 200-250 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_9 точно знав час, місце угоди, на якому автомобілі приїде водій, та яка сума грошей буде у потерпілих. Цей ОСОБА_9 попросив його бути присутнім при тому, як він проб`є колесо в автомобілі, вихопить сумку, з якою вони сядуть у автомобіль ОСОБА_11 та втечуть. При цьому, він мав спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у випадку небезпеки попередити про таке. За це ОСОБА_9 пообіцяв йому 10 тис. доларів США. ОСОБА_9 ОСОБА_9 відразу відповів, що він на таке не погоджується, сів у автомобіль і поїхав. ОСОБА_9 також показував йому, що в нього в наявності є газовий пістолет. Після чого приїхав ОСОБА_10, якого він познайомив із ОСОБА_9 «ОСОБА_9» та попросив почекати їх у автомобілі на протилежній стороні від «Будинку Меблів» по бул.Д.Народів у м.Києві. Він разом з ОСОБА_9 «ОСОБА_9» перейшли на бік, де знаходилась нотаріальна контора. Потім до них на автомобілі під`їхав ОСОБА_10, вони сіли до нього в автомобіль та проїхали далі у двір. Коли під`їхав червоний автомобіль «Деу» ОСОБА_9 повідомив, що загубив ніж, яким мав пробити колесо, та сказав, що вони будуть діяти, як получиться. Коли водій вийшов з двома жінками із нотаріальної контори, ОСОБА_9 сказав: «будем делать так», - і побіг до них. Він, в свою чергу, побіг за ОСОБА_9. Коли вони бігли від арки, він бачив, як ОСОБА_9 вихопив пістолет. Останній йому наказав взяти на себе водія, що він і зробив. Схопивши водія «за грубки», він поклав його на капот автомобіля. При цьому він не бачив, що робив в цей час ОСОБА_9, який знаходився позаду нього. Він лише почув 2-3 постріли, після чого останній крикнув, що сумка в нього. Тоді вони побігли до автомобіля, де на них чекав ОСОБА_10. Хтось кричав їм вслід. Додав, що під час злочину на ОСОБА_9 була медична маска, яку він вдягнув, що його не змогли впізнати. В автомобілі він сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_9 на заднє. Він взяв сумку, яка була у останнього, і постав її між передніми сидіннями автомобіля. Рухаючись по вул.Кіквідзе, він наказав ОСОБА_10 зупинитись біля автобусної зупинки. Схопивши викрадену сумку, він забіг до «маршрутки», рухаючись в якій, він помітив, що за ними слідує червоний автомобіль. Злякавшись, він попросив водія «маршрутки» відкрити двері на Південному мосту, вистрибнув зі страху з моста, потрапивши на труби, не втримався, впав на землю, від чого втратив свідомість. Прийшовши до тями, він разом із сумкою заповз у якесь приміщення, де закрився. Знайшовши у сумці мобільний телефон, оскільки його власний був розряджений, він зателефонував брату і повідомив, де він знаходиться. Після чого його знайшли працівники міліції. Стверджував, що ОСОБА_10 не був обізнаний у їх злочинних планах, розмов при ньому не відбувалось. Заперечив попередню змову з підсудними на вчинення злочину, в тому числі їх зустріч 05.11.09р. для обговорення деталей розбійного нападу та розподілення ролей. Визнав вартість викраденого у потерпілих майна, що зазначена у обвинувальному висновку та правильність кваліфікації його дій органами досудового слідства за ст.187 ч.4 КК України.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав частково і пояснив, що 05.11.09р. приблизно о 15.00 год. він приїхав на своєму автомобілі «Фольцваген Пассат B5», держ.номер не пам`ятав, темно-зеленого кольору, до свого знайомого ОСОБА_10 на СТО в м.Бровари. Вказаний автомобіль він за пів року до цього купив у ОСОБА_9, але всіх грошей йому не виплатив. Під час розмови ОСОБА_10 запропонував йому заробити грошей, повозивши його на автомобілі, на що він погодився. Вони домовились зустрітись наступного дня близько 10-11.00 год. поблизу «Будинку меблів» по бул.Д.Народів у м. Києві. 05.11.09р. приблизно о 17.00 год. йому зателефонував ОСОБА_9 ОСОБА_9 та запропонував зустрітись в районі Оболоні. В той час, які він їхав до ОСОБА_9, останній декілька разів телефонував йому і змінював місце зустрічі. В решті решт, вони домовились зустрітись в районі радіо ринку. Він приїхав на зустрі на своєму автомобілі, а ОСОБА_9 - на автомобілі «Тойота Корола». Пересівши до нього в автомобіль, ОСОБА_9 також попрохав його повозити по м.Києву наступного дня, сказавши, що перетелефонує, та вони роз`їхались. Приблизно о 23.00 год. ОСОБА_9 ОСОБА_9 зателефонував йому, та вони домовились про зустріч наступного дня по бул.Д.Народів, 12. 06.11.09р. він приїхав за вказаною адресою, зустрівся з ОСОБА_9 в кафе, де з часом до них приєднався брат останнього ОСОБА_10. На своєму автомобілі він повіз ОСОБА_9 до вказаної ОСОБА_9 адреси. Під час руху в автомобілі ОСОБА_9 ОСОБА_9 повідомив, що хоче вчинити крадіжку сумки чи барсетки. Деталей крадіжки він не знав, зброї у ОСОБА_9 не бачив. Безпосередньо його функції зводились до того, що він чекав ОСОБА_9 в автомобілі та слідкував за обстановкою. Він чекав їх у автомобілі по вул.Підвисоцького у м.Києві. Потім брати вийшли з автомобіля та приблизно через пів години повернулись, постукали у вікно. Він відкрив їм двері, вони застрибнули в машину і наказали швидко їхати. В автомобілі ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 сумку, але він цього не бачив. Рухаючись по вул. Кіквідзе у м.Києві, ОСОБА_10, що знаходився на передньому пасажирському сидінні, попрохав зупинитись та вийшов на зупинці громадського транспорту. Тоді вже він побачив в руках у ОСОБА_10 жіночу сумку. Вони з ОСОБА_9 проїхали далі в район автовокзалу. Там останній попросив його вийти з машини, сам сів за руль, сказавши, що через деякий час поверене йому автомобіль, і поїхав. Він пішов додому. В подальшому, на зв`язок ОСОБА_9 не виходив. Підтвердив, що в момент злочину на ОСОБА_9 була «пов`язка» Заперечив вступ 05.11.09р. у попередню змову з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вчинення розбійного нападу. Будь-яких телефонів для зв`язку з іншими підсудними для вчинення злочину він не купляв, в день вчинення злочину в автомобілі державні номери не змінював. ОСОБА_12 він до цього не знав та не бачив.

Підсудний ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочину категорично заперечив і пояснив, що він дійсно продавав квартиру АДРЕСА_9. Всіма питаннями продажу займалась його брокер ОСОБА_18. Приблизно за місяць півтора до угоди ним був укладений договір завдатку з покупцем ОСОБА_14, від якого він отримав 3 тис. доларів США. Разом з тим зазначив, що все спілкування з останньою в нього йшло через брокерів, сам він із родиною ОСОБА_14 ніколи не зустрічався. 05.11.09р. йому зателефонувала брокер ОСОБА_18 і повідомила про те, що наступного дня об 11.00 год. у нотаріальній конторі за адресою: АДРЕСА_10, відбудеться укладення угоди продажу його квартири. 06.11.09р. він за вказаною адресою зайшов до кімнати нотаріуса, де уклав договір продажу квартири, забрав решту своїх грошей за вказаною угодою в сумі 87 тис. доларів США та перерахував їх. Будь-яких інших грошей на столі він не бачив. Потім він разом зі своїм брокером ОСОБА_18 вийшов на вулицю, де на нього чекав його брат з товаришем. Вони сіли в його автомобіль «Фольцваген Туарег» і поїхали. Пояснив, що у нотаріуса він був у марлевій пов`язці, оскільки на той період була епідемія грипу. Стверджував, що в час розбійного нападу, який зазначений у обвинувальному висновку, він безпосередньо знаходився у ломбарді, де викупав своє золото. Послався на незаконність його затримання, проведення досудового слідства, і на свою непричетність до вчинення злочину. З підсудних він знав тільки ОСОБА_9, який є цивільним чоловіком його троюрідної сестри. Останній 05.11.09р. телефонував йому і просив позичити йому грошей в сумі 1500 доларів США. Звідки ОСОБА_9 дізнався про продаж ним квартири 06.11.09р., йому не відомо. Він лише казав ОСОБА_9, що в цей день зможе позичити гроші. Стверджував, що не був обізнаний про те, скільки грошей мали отримали потерпілі від продажу свого будинку, що за ОСОБА_14 мав приїхати чоловік до нотаріуса і забрати її з грошима, тощо. Ніяких нових телефонів і сім-карт він не купляв. Підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не знав. До вчинення розбійного нападу ніякого відношення не має, докази по справі сфальсифіковані.

Потерпіла ОСОБА_14 пояснила, що вона із родиною проживала АДРЕСА_8, який вони вирішили продати і одночасно купити квартиру у м.Києві та будинок за містом. Покупця для їх будинку знайшли брокери ОСОБА_19 та ОСОБА_20. З покупцем вони в подальшому уклали попередній договір та отримали завдаток у розмірі 18 тис. доларів США. Ці ж брокери також знайшли їм будинок АДРЕСА_11, який їм сподобався, однак він ще не був готовий для продажу, оскільки не був готовий акт на землю, та квартиру АДРЕСА_9, представником продавця якої був ОСОБА_12. Останньому вони, в свою чергу, передали завдаток у сумі 3 тис. доларів США згідно попереднього договору, в якому основною датою продажу значилось 11.11.09р. Потім ОСОБА_12 почав потороплювати їх із датою укладення угоди, кажучи, що йому потрібні гроші. Тоді брокери домовились про дату укладення угод купівлі-продажу нерухомості на 06.11.09р. За декілька днів до цього, вона із чоловіком зустрілись з ОСОБА_12 у вказаній квартирі АДРЕСА_9 щоб подивитись батареї. Стверджувала, що у ОСОБА_12 був її номер телефону, звідки він його взяв, їй не відомо. На зустрічі брокерів не було. ОСОБА_12 дізнавшись, що вони продають будинок у центрі АДРЕСА_8, та хочуть купити будинок за містом на суму більше 300 тис. доларів США, почав пропонувати їм свою допомогу в пошуках нерухомості у Київській області. ОСОБА_12, дізнавшись також, що в них ще немає акту на землю по будинку, який вони хотіли купити АДРЕСА_11, запитував, навіщо їм його купляти, щоб мати потім проблеми. При цьому, ОСОБА_12 поцікавився, який в них автомобіль, на що її чоловік відповів, що «Деу Ланос». 06.11.09р. вона разом з матір`ю, сином та ОСОБА_20 прийшли до нотаріуса по бул.Д.Народів у м.Києві, де на них вже чекали ОСОБА_19 і брокер покупця ОСОБА_17. Потім прийшов покупець ОСОБА_21 із своєю матір`ю. Документи на оформлення угод подавались брокерами заздалегідь. Близько 11.00 год. прийшла брокер ОСОБА_18 і ОСОБА_12. Вона разом з ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_17 та покупцем пішли в кімнату розрахунків, де вона отримала від останнього 65 тис. євро та близько 375 тис. доларів США, оскільки загальна сума продажу будинку складала 485 тис. доларів США. Потім вона заплатила ОСОБА_12 87 тис. доларів США по укладеній з ним угоді, розрахувалась з нотаріальною конторою, брокерами. В решті решт в неї залишилось 65 тис. євро, які були в окремому файлі, та 277770 тис. доларів США в пачках. Вказані гроші вона поклала у свою сумку, вийшла із кімнати і залишилась чекати на свого чоловіка. Зазначила, що перед цим вона відкрила ячейку в банку, куди вони планували відвезти гроші. Коли приїхав чоловік, вона разом з ним та ОСОБА_20 пішли до автомобіля. Підходячи до задньої правої двері, вона почула постріл, від якої в неї заклало вуха. В цей час чоловік підходив до двері, щоб сісти за кермо, а ОСОБА_20 була трохи позаду. Потім її хтось штовхнув за автомобіль в район багажнику, вона присіла. Через хвилину раніше не відомий їй ОСОБА_9, який був у масці, вирвав у неї сумку з грошима і почав тікати. Вона почула ще постріл. Коли вона піднялась, то помітила, що нападників було двоє, на них були марлеві пов`язки, на голові чорні шапочки та темний одяг. За ними побіг її чоловік. Під час нападу їй було поранено праву щоку. Через 5-10 хв. повернувся її чоловік і повідомив, що бачив, як нападники сіли у автомобіль і поїхали. Потім приїхала швидка, міліція, її завезли в лікарню, де вона в своєму волоссі знайшла резинову кульку. На досудовому слідстві їй була повернута слідчим сума 203 тис. доларів США. Крім того, потерпіла підтвердила свої показання на досудовому слідстві, з яких також вбачається, що в сумочці зі шкірозамінника з лаковим покриттям чорного кольору, яку вона на момент викрадення оцінювала в 100 гривень, з урахуванням зносу, знаходилися наступні речі: гаманець шкіряний коричневого кольору, вартістю 50 гривень; гроші в сумі 900 гривень та 30 доларів США; гроші в сумі 65000 євро, купюрами 35000 євро по 100 євро та 35000 євро - по 500 євро, та 277700 доларів США, купюрами по 100 доларів США ( кожна пачка була перев'язана резинкою, окрім однієї тисячі, яка була перев'язана банківським папером «Форум»); Мобільний телефон «Нокіа» вартістю на момент крадіжки 600 гривень з карткою оператора «Лайф», вартістю 10 гривень, а також інші речі, які матеріальної цінності не становлять.

Потерпілий ОСОБА_15 підтвердив свої показання на досудовому слідстві, надав аналогічні ОСОБА_14 показання, додатково зазначивши, що про те, що вони планували від продажу будинку АДРЕСА_8 купити не тільки квартиру АДРЕСА_9, а ще й будинок АДРЕСА_11, і дві угоди провести в один день, ОСОБА_12 знав. Останньому було також відомо про те, що всі документи на землю будинку АДРЕСА_11 ще не готові, однак постійно потороплював їх з купівлею у нього квартири. Потім ОСОБА_12 зробив ремонт в квартирі, і вони з дружиною приблизно за день-два до 06.11.09р. приїхали до нього подивитись. При цій зустрічі нікого з брокерів не було. ОСОБА_12 завів розмову про те, навіщо їм переплачувати брокерам або купувати будинок без документів, та пропонував свою допомогу. При цьому він казав, що за такі гроші, за які вони мали намір продати свій будинок, «можна пів Києва купити», а також поцікавився про їх автомобіль, на що він відповів ОСОБА_12, що в них є «Деу Ланос» червоного кольору. 06.11.09р. він хотів помінятись на роботі, щоб бути присутнім на угоді, але не зміг. Тоді вони домовились з дружиною, що він забере її, як тільки закінчить роботу. Заїхавши в арку по бул.Д.Народів у м.Києві, він хотів під`їхати ближче до приміщення нотаріуса, але не зміг цього зробити, оскільки там стояв інший автомобіль. Коли він разом з дружиною та ОСОБА_20 підходили до автомобіля, він пішов трохи вперед, зняв автомобіль з сигналізації і в цей момент помітив перед собою раніше не відомого ОСОБА_10, який направив на нього пістолет, який йому здався бойовим. Він хотів відбити пістолет, ОСОБА_10 відскочив, а він, в свою чергу, почав уходити від нього, ховаючись за капот автомобіля. ОСОБА_10 зробив постріл йому вдогонку, але не влучив. В цей момент дружини він не бачив. Він чув ще 2-3 постріли, підбіг до дружини, яка впала, потім встала і повідомила, що в неї забрали сумку з грошима. Коли він став бігти за нападниками, раніше не відомий йому ОСОБА_9 озирнувся до ОСОБА_10, і він помітив його обличчя, яке запам`ятав. ОСОБА_9 ОСОБА_10 були у марлевих пов`язках і мали пістолети. Він біг за ними на відстані, оскільки вони були озброєні, та кликав «міліцію». ОСОБА_10 вибігли на вул. Підвисоцького, повернули праворуч, і до них відразу ж почав під`їжджати автомобіль «Фольсваген Пассат B5» темно-зеленого кольору, в якому привідкрились двері, і ОСОБА_10 сіли до нього. Стверджував, що вказаний автомобіль чекав нападників, перебував у повільному русі саме по ходу бігу ОСОБА_9, з чого він зробив висновок, що водій був «на готові». Заперечив інформацію пісудних, що ОСОБА_10 стукали у вікно стоячого автомобіля ОСОБА_11. Злочин вважав спланованим. Потім він почав кликати на допомогу, з метою догнати цей автомобіль, після чого сів у автомобіль «Тойота» до незнайомого чоловіка, з яким проїхав до перехрестя, побачив працівників ДАІ, яким повідомив обставини та назавав три номери вказаного автомобіля «Фольцваген». Працівники ДАІ наказали йому повертатись до дружини і чекати на приїзд працівників міліції та швидкої. Того ж дня його дружині надавалась медична допомога, оскільки в неї була поранена щока, від якої залишився слід на обличчі. До нападу він нікого з підсудних не знав, підстав обмовляти їх в нього не має.

Аналогічні за змістом показання щодо підготовки та укладення угод купівлі-продажу нерухомості надала потерпіла ОСОБА_13 на досудовому слідстві, причина неявки якої в судове засідання у зв`язку зі станом здоров`я останньої була визнана поважною, з яких додатково вбачається, що вона разом з донькою ОСОБА_14, зятем ОСОБА_15 та онуком проживали в будинку АДРЕСА_8 який належав її чоловіку ОСОБА_21, а після його смерті по спадщині перейшов їй. Вони вирішили продати вказаний будинок, щоб придбати квартиру в м. Києві та приватний будинок за містом. При цьому продажем будинку займалась донька. 06.11.09р. приблизно о 10.00 год. вона разом із ОСОБА_14, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 прийшли до нотаріальної контори, за адресою: АДРЕСА_10. Через якийсь час до вказаної контори підійшли ОСОБА_17 та ОСОБА_22 (покупець). Вони почали оформляти складання угоди та потім пішли до кімнати перераховувати гроші. Гроші перераховували ОСОБА_14 та ОСОБА_19, коли вони вийшли із кімнати та сказали, що всі гроші пораховані, вони зробили відповідні підписи на бланках, чим оформили укладання угоди. Потім до нотаріуса зайшли брокер та громадянин, у якого вони купляли квартиру АДРЕСА_9. По документам, власником вищевказаної квартири мала бути вона. Після того, як ОСОБА_14, ОСОБА_19, інший брокер та цей громадянин зайшли до кімнати, ОСОБА_14 розрахувалась із ними, а вона в свою чергу, щоб не тратити свій час підписала документи та покинула приміщення нотаріусу. Як відбувався напад на ОСОБА_14 та ОСОБА_15, в ході якого були викрадені також її гроші, вона не бачила.

Свідок ОСОБА_20 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що в лютому 2009 року вона працювала ріелтором і до неї звернулась ОСОБА_14, яка хотіла продати будинок і земельну ділянку АДРЕСА_8. Вона стала шукати їй покупців, давши об"яву в газеті “AVIZO” .В червні 2009 р. до неї звернулась брокер ОСОБА_17 і повідомила, що є клієнт, який бажає подивитись та придбати даний участок. Вона одразу повідомила про це власників ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_13, що виступала продавцем. Наступного дня чоловік ОСОБА_21 та його брокер ОСОБА_17 оглянули дану земельну ділянку. Потім приблизно в кінці вересня їй зателефонувала брокер ОСОБА_17 і повідомила, що клієнт "ОСОБА_21" готовий дати задаток за земельну ділянку. Цей завдаток передавався офіційно по договору та складав 18 тис. доларів США. Оскільки ОСОБА_14 хотіли придбати від продажу свого будинку квартиру у м. Києві та будинок за містом, вказаний завдаток був розподілений її клієнтами ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 наступним чином: на придбання земельної ділянки АДРЕСА_12 (14 тис. доларів США) та квартири АДРЕСА_9 (3 тис. доларів США), які теж передавались офіційно. Вказану земельну ділянку та квартиру вона знайшла клієнтам по проханню останніх. Продавцем цієї квартири був ОСОБА_12 03.11.09 р. вона повідомила своїм клієнтам, що домовилася про угоду купівлі-продажу їх земельної ділянки, та одночасно в той же день купівлю будинку АДРЕСА_12 та квартири. 04.11.09 р. в телефонній розмові з ОСОБА_14 їй стало відомо, що остання хоче відкласти купівлю земельної ділянки АДРЕСА_12, оскільки по ній всі документи на землю не були готові. Вона намагалась її відмовити від цього, але ОСОБА_14 запевнила, що вони відкрили ячейку у банку, куди покладуть решту отриманих грошей по угоді. В подальшому, час та місце укладення угоди продажу будинку АДРЕСА_8 було назначено покупцем. 06.11.09р. близько 10.00 год. вона разом з ОСОБА_14, ОСОБА_13 та другим брокером ОСОБА_19 приїхали до нотаріуса за адресою: АДРЕСА_10, де них чекали покупець ОСОБА_21 з матір`ю та брокер ОСОБА_17. Вони зайшли до нотаріуса та почали укладати договори. На годину раніше, ніж йому було призначено, до нотаріуса приїхав зі своїм брокером ОСОБА_12 - продавець квартири АДРЕСА_9 в м. Києві, з яким також був укладений договір. В кімнату розрахунків у нотаріуса спочатку зайшли брокер ОСОБА_19, ОСОБА_14, брокер ОСОБА_17 і покупець ОСОБА_21. Останній розрахувався, заплативши згідно з поясненнями останньої на досудовому слідстві, які свідок підтримала, 467 тис. доларів США, та разом зі своєю матір`ю та брокером ОСОБА_17 пішли. Потім у вказану кімнату розрахунків зайшов ОСОБА_12, з яким також був проведений розрахунок ОСОБА_14 в сумі 87 тис. доларів США. Уклавши договір про купівлю квартири ОСОБА_13 поїхала додому, потім пішов ОСОБА_12 з брокером, а ОСОБА_14 з грошима залишилась чекати чоловіка ОСОБА_15. ОСОБА_19 з часом також пішов. Близько 14.10 год. до нотаріуса приїхав ОСОБА_15, і вони відразу вийшли з приміщенні. При цьому ОСОБА_14 несла в руках сумку з грошима. Автомобіль ОСОБА_15 «Деу Ланос» червоного кольору стояв у кінці будинку. Як тільки вони підійшли до автомобіля, її хтось штовхнув в спину, і вона впала біля автомобіля. В цей момент вона почула пару пострілів. Обличчя нападників вона не бачила, оскільки коли піднялась, то побачила лише, як втікали дві особи чоловічої статі, які були у шапочках і масках. Вони вирвали у ОСОБА_14 сумку з грішми. ОСОБА_15 побіг за ними. Коли вона підійшла до ОСОБА_14, остання кричала, мала рвану рану на щоці, плакала. Потім повернувся чоловік ОСОБА_14 і повідомив, що нападники сіли у автомобіль і поїхали. Свідок також підтвердила свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що їй відомо, що ОСОБА_14 відмовив укладати угоду купівлі земельної ділянки та будинку АДРЕСА_12 ОСОБА_12, який знав про те, що перед тим як придбати його квартиру, ОСОБА_14 мала продати земельну ділянку АДРЕСА_8 у того ж нотаріуса. Про вказаний факт йому повідомила ОСОБА_14, при наданні йому завдатку за купівлю квартири АДРЕСА_9, яке мало місце десь в середині жовтня 2009 року. З датою укладання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 їх дуже потороплював ОСОБА_12, який при укладенні цієї угоди 06.11.09р. дуже дивно себе вів, а саме: прийшов до нотаріуса в масці та не знімав її на протязі всього часу, по ньому було видно, що він хвилювався та взагалі не спілкувався, періодично виходив на вулицю курити, також, коли йому дали кошти за квартиру, то він їх навіть не перераховував. Крім того, на протязі укладення вказаної угоди (купівлі квартири АДРЕСА_9), до ОСОБА_12 дуже часто хтось телефонував, а той лише відповідав: «Я на сделке».

Свідок ОСОБА_19 повністю підтвердив свої показання, показання свідка ОСОБА_20 та додатково пояснив, що працює в агенції нерухомості «Кварт-А» комерційним директором, в якому неофіційно працювала ОСОБА_20. До останньої звернулася ОСОБА_14 з приводу продажу земельної ділянки та будинку АДРЕСА_8. Після цього, ОСОБА_20 повністю займалась рекламою та пошуком покупця на вказану земельну ділянку та будинок. Приблизно в червні 2009 року йому стало відомо, що ОСОБА_20 через брокера ОСОБА_17 знайшла потенційного покупця. Приблизно в середині вересня 2009 року він приймав участь в укладенні попереднього договору купівлі-продажу між ОСОБА_14 та покупцем її будинку в особі брокера ОСОБА_17, під час якого ОСОБА_14 отримала завдаток в сумі 18 тис. доларів США. ОСОБА_17 повідомила, що сама угода з купівлі-продажу земельної ділянки та будинку буде укладатись у нотаріуса АДРЕСА_10, оскільки існує негласне правило, що покупець вправі сам вибрати місце укладання угоди. ОСОБА_14 погодилась і сказала, що хоче відразу придбати квартиру в Печерському районі м. Києва та будинок за містом. Пошуком вказаних замовлень займалась ОСОБА_20. В подальшому, приблизно 10.10.09р. було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки з будинком АДРЕСА_11. Десь 14.10.09р. він також був присутній при укладенні попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9, який був укладений у приміщенні Київського центру нерухомості, за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 69, між представником за дорученням власника квартири ОСОБА_12 та ОСОБА_14 При підписанні вказаної угоди була присутня брокер ОСОБА_12 по імені «ОСОБА_18», але жодних документів вона не показувала, а також не повідомляла назви агентства нерухомості, де працює. Однак, на земельну ділянку АДРЕСА_11 не всі документи були готові, а ОСОБА_12 дуже потороплював з покупкою квартири. В подальшому, було визначено, що 06.11.2009 року відбудеться укладання всіх договорів купівлі-продажу нерухомості, та про цю дату було всіх учасників повідомлено. 05.11.2009 року після обіду вони отримати довідку-характеристику БТІ на будинок АДРЕСА_8, яку разом з іншими документами він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_17 відвезли до нотаріуса. 04.11.09р. ввечері ОСОБА_14 йому повідомила, що прийняла рішення не купувати будинок АДРЕСА_11, поки не будуть готові документи на землю, у зв`язку з чим він відмінив цю угоду. 05.11.09р. о 16-17.00 год. він повідомив ОСОБА_18, щоб вони з ОСОБА_12 у призначений час приїздили до вказаного нотаріуса наступного дня. 06.11.2009 року близько 10.00 год. АДРЕСА_10 до нотаріуса зайшли він, ОСОБА_20, ОСОБА_14 зі своїм сином та матір`ю ОСОБА_13, яка являлась фактичним власником будинку АДРЕСА_8 в м. Києві. Через деякий час приїхав покупець із матір"ю, підійшла ОСОБА_17 та нотаріус. До 11.00 вони укладали угоду. Приблизно о 10.30год. до нотаріуса зайшли ОСОБА_18 та ОСОБА_12. Останній в період перебування в приміщенні був у масці і з кимось розмовляв по телефону. Пояснив, що в кімнату для розрахунків спочатку зайшли він, ОСОБА_14 та покупець їх будинку. Решта чекали на них в іншій кімнаті. ОСОБА_14 отримала гроші, які були передані їй частково в гривнях, а частково в євро. З цих грошей ОСОБА_14 відразу відклала 87 тис. доларів США для ОСОБА_12, а решта лежала поруч на столі. Потім із вказаної кімнати вийшов покупець, а зайшов ОСОБА_12, ОСОБА_18 та ОСОБА_20. ОСОБА_12 отримав гроші та, не перераховуючи їх, вийшов. Потім, ОСОБА_14 розрахувалась із ОСОБА_18 та ними, як посередниками, а потім вони вийшли із тієї кімнати до приймальні нотаріуса. Коли відбувались розрахунки ОСОБА_13 поставила свій підпис у договорі купівлі-продажу квартири ОСОБА_12 та разом із онуком покинула приміщення. Потім, коли всі пішли, він разом з ОСОБА_20 і ОСОБА_14 залишились чекали чоловіка останньої, який мав її забрати та відвезти гроші до банку. Через 20 хв. він за пропозицією ОСОБА_14 покинув їх, а вона залишилась з ОСОБА_20. Під`їжджаючи до метро Палац Спорту, до нього зателефонувала ОСОБА_20 та повідомила, що на ОСОБА_14 напали, та він відразу поїхав назад. Коли він повернувся, то побачив, що там вже стояла карета швидкої допомоги, в якій знаходилась ОСОБА_14 та було багато співробітників міліції.

Свідок ОСОБА_17 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що працює брокером в агенції нерухомості. Приблизно влітку 2009 року до неї звернулись її знайомі ОСОБА_22 із сином ОСОБА_23 та попросили її допомогти придбати їм земельну ділянку із будинком. Після тривалих пошуків вони зупинились на будинку АДРЕСА_8, який продавали ОСОБА_14 та ОСОБА_13 У подальшому після довгих роздумів ОСОБА_23 та ОСОБА_22 все-таки вирішили придбати вказаний будинок. Укладання угоди мало відбутись здається до середини листопада. Зі сторони продавців вказаного будинку також були брокери ОСОБА_19 та ОСОБА_20 Зі слів останньої їй стало відомо, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13, після оформлення продажу свого будинку АДРЕСА_8, мають придбати квартиру в м.Києві та земельну ділянку з будинком в Київській області. Потім був укладений договір завдатку. Приблизно на початку листопада 2009 року до неї зателефонувала ОСОБА_20 та повідомила, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 знайшли квартиру АДРЕСА_9 в м. Києві, яку вони хочуть придбати, та оскільки продавець тієї квартири дуже їх торопить з оформленням документів купівлі-продажу, то вони хочуть швидше продати свій будинок та придбати ту квартиру, а земельну ділянку із будинком придбають потім. Після розмови із ОСОБА_23, останній повідомив, що він не проти того, щоб раніше придбати вказаний будинок. 05.11.09р. близько 15-16.00 год. вона разом з брокером ОСОБА_19 під`їхали до її знайомого нотаріуса по бул.Д.Народів в м.Києві, завезли документи для оформлення угод та домовились, що укладання вказаних угод має відбутись 06.11.2009 року на 10:00 годину. Коли вона 06.11.2009 року прийшла до вказаного нотаріуса, там вже була ОСОБА_20 та разом із нею була брокер ОСОБА_12 - продавця квартири АДРЕСА_9 в м. Києві. Потім до нотаріуса приїхали ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які уклали угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_8 із ОСОБА_13 та ОСОБА_14, за яку останнім було сплачено близько 460 тис. доларів США. ОСОБА_13, підписавши всі документи, разом з сином ОСОБА_14 покинули приміщення нотаріуса ще під час розрахунків, оскільки дитина вередувала. Поки вони ще читали вказані договори, до нотаріуса зайшов ОСОБА_12, який один перебував у приміщенні у марлевій пов"язці, ходив туди-сюди. Коли ОСОБА_22 та ОСОБА_23 покинули приміщення нотаріуса, вона ще залишилась там, щоб дооформляти документи. В цей же час почалось укладання угоди купівлі-продажу АДРЕСА_9 в м. Києві, яке пройшло так швидко, що вона навіть не встигла вийти від нотаріуса. У подальшому ОСОБА_20 їй повідомила, що вони дуже швидко уклали угоду, а ОСОБА_12, навіть, не перераховував кошти, які отримав за квартиру, їй здалось це дуже дивним, оскільки за її роки роботи у вказаній сфері такого ще не було. Коли вона уходила від нотаріуса, в приміщенні залишались тільки ОСОБА_14, її брокер ОСОБА_20 та дві дівчини секретарі нотаріуса. В той час, як вона перебувала на метро «Університет», до неї зателефонувала ОСОБА_20 та повідомила, що ОСОБА_14 пограбували та забрали кошти.

Свідок ОСОБА_24 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що працює помічником нотаріуса в нотаріальній конторі АДРЕСА_10. 05.11.09р. приблизно 15-17.00 до них прийшли брокери ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_13 (продавець), які принесли документи по угодах, що мали укладатись наступного дня. 06.11.09 р. приблизно о 10 год. 00хв., коли вона прийшла на роботу, там вже знаходилися: помічники нотаріуса ОСОБА_25 та ОСОБА_26, покупці, продавці та їх брокери. ОСОБА_12, який був представником за довіреністю продавця квартири АДРЕСА_9 разом зі своїм брокером також був. На ОСОБА_12 була світла маска. Всі ці люди сиділи в приймальні і чекали, поки оформлювалися договори. Приблизно о 10.30 год. до офісу приїхала нотаріус ОСОБА_27 Приблизно об 11.30 год. вони закінчили складати договори і клієнти, поставивши всі підписи, пішли до кімнати розрахунків. Спочатку розрахунки проводились по продажу будинку і землі з продавцем ОСОБА_13, після яких остання разом з дитиною пішли. Потім до цієї кімнати розрахунків зайшов ОСОБА_12, з яким розрахувались, і він також пішов. Останніми з кімнати розрахунків вийшли ОСОБА_14 та покупець їх будинку, які закінчували розрахунки. Потім всі пішли, нотаріус близько 13.30 год. також поїхала. В приймальні залишилися лише ОСОБА_14 та два її брокери, а потім один жінка. Сторонніх людей не було. Вони разом чекали, коли приїде чоловік ОСОБА_14 та забере її з грошима, які були у неї в жіночій сумці чорного кольору. Приблизно о 14.20 год. приїхав чоловік потерпілої, і вони пішли. Через декілька хвилин до приймальні забігла жінка - брокер і повідомила, що ОСОБА_14 пограбували, забравши в неї сумку з грошима.

Свідок ОСОБА_28 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 06.11.2009 року в вечірній період часу, коли він проходив по бул. Д. Народів в м. Києві неподалік від свого місця проживання, до нього підійшов працівник міліції та попрохав бути понятим при проведенні певних дій, на що він погодився. У подальшому його та ще одного понятого було проведено до внутрішнього двору будинку №19-А по бул.Д.Народів в м. Києві та після роз"яснення їм їхніх прав, як понятих, працівником міліції було розпочато огляд сміттєвого баку, який знаходився у зазначеному дворі, та прилеглої до нього території. При вказаному огляді було вилучено декілька предметів, серед яких був пістолет ПМ з резиновими кулями, який знаходився серед сміття у поліетиленовому пакеті. Марку пістолета він почув від експертів, що були поряд. Всі вилучені предмети були сфотографовані та поміщені до поліетиленових пакетів, на кожному з яких він ставив свій підпис. Зміст вилученого було занесено до відповідного протоколу, після ознайомлення із яким він та інший понятий поставили свої підписи, як підтвердження того, що все записано вірно. Заяв від учасників огляду не надходило.

Аналогічні за змістом показання надав свідок ОСОБА_29 на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні за згодою учасників процесу.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що будучи ст.слідчим Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві він проводив досудове слідство по вказаній кримінальній справі, в ході якого ним була встановлена причетність підсудних до вчинення розбійного нападу 06.11.09р. по АДРЕСА_10. Злочин безпосередньо вчиняли брати ОСОБА_10 та ОСОБА_10, а ОСОБА_12 був наводчиком, надавав їм інформацію, контролював їх по мобільних телефонах, щоб вони вчинили цей злочин. Безпосередньо ОСОБА_12 говорив у розмовах з ОСОБА_9 слово «нотаріус», зазначав точну адресу, наявність у потерпілих великої суми коштів. У розмовах також звучала фраза «новую симку купи», на яку була відповідь «конечно, всё сделаю». Вказану інформацію ОСОБА_9 передавав іншим співучасникам злочину. Будь-яких фізичний чи психологічний тиск на підсудних ані він, ані в його присутності інші працівники міліції не застосовували. Всі протоколи допитів писались зі слів підсудних, жоден з них зауважень не заявляв. Підтвердив об`єктивність інформації, викладеної у складених ним аналізах телефонних розмов підсудних. Ним було також встановлено, що ОСОБА_10 знаходився 05.11.09р. на бул.Д.Народів у м.Києві за обставин, викладених у аналізі. Стверджував, що проведення ОТЗ по мобільних телефонах проводилось із дотриманням норм Закону, після чого з диску з результатами розмов, які вели підсудні, уповноваженими на те особами був знятий гриф «таємно», після чого він був приєднаний в якості речового доказу. Всі грошові кошти, що були вилучені при виявленні ОСОБА_10 були передані потерпілим. Перебування ОСОБА_9 протягом 5 місяців в ІТТ пояснив необхідністю збереження його життя, оскільки ОСОБА_12 за роки перебування в СІЗО мав зв`язки і міг на ОСОБА_9 вплинути.

З показань свідка ОСОБА_31 на досудовому слідстві, що були оголошені судом на підставі ст. 306 КПК України у зв`язку із поважністю причин його неявки вбачається, що 06.11.2009 р. він пішов близько 15.20 год. збирати пляшки. З початку пішов від місця проживання по вул. Яготинській на вул.Товарну, звідти на бульвар Д. Народів. Дійшовши до буд.19а, знаючи що у дворі будинку стоїть смітник, він помітив, що в середині контейнера знаходиться монітор від EBM, а рядом стоїть целофановий пакет білого кольору з емблемою "найк". За допомогою дерев"яної палки він дістав вищезазначений пакет та подивився його вміст. В ньому знаходився монітор від EBM, який він дістав з пакета. На дні пакета він помітив предмет, схожий на пістолет, та подумав, що це дитяча іграшка. Взявши його, він зрозумів що це справжній пістолет, так як він був тяжким, та він має навики стрільби та знає ТТХ ПМ, бо його цьому навчали в інституті "автодорожній". Даний пістолет був дуже схожий на пістолет "Макарова". Всі предмети він положив до пакета, в якому вони знаходилися та пішов в напрямку дому, звідки зателефонував до міліції та розповів про знахідку.

З оголошених за згодою учасників показань свідка ОСОБА_33 на досудовому слідстві вбачається, що в 2009 році вона працювала в агентстві нерухомості «Михаил». Приблизно на початку жовтня 2009 року вона через газету «Авізо» знайшла продавця квартири АДРЕСА_9, яким виявився ОСОБА_12, якого, як виявилось, вона знає з дитинства, але ніяких відносин із ним не підтримує. У подальшому, на протязі декількох тижнів вона знайшла покупця на вказану квартиру, якими виявилась сім"я ОСОБА_13 та ОСОБА_14 З ними було укладено попередній договір завдатку на купівлю-продаж вказаної квартири. 06.11.09р. відбулось укладання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9, яке було у нотаріуса по бул.Д.Народів в м. Києві. Після оформлення вказаної угоди, вона отримала зароблені гроші та разом із ОСОБА_12 покинула приміщення нотаріуса. Після цього останній підвіз її до метро, та вона поїхала по своїм справам. Про подію, що сталась, а саме, що ОСОБА_14 пограбували та забрали гроші, коли вона вийшла від нотаріуса, вона дізналась десь на початку грудня 2009 року від спільного товариша із ОСОБА_12 після затримання останнього. Додала, що вона не була присутня при розрахунках за квартиру АДРЕСА_9 в м. Києві, оскільки була в сусідній кімнаті.

З оголошених за згодою учасників показань свідка ОСОБА_27 на досудовому слідстві вбачається, що вона працює приватним нотаріусом в офісі АДРЕСА_10. 23.10.09р. до неї звернувся її знайомий ОСОБА_23 та в телефонній розмові попрохав допомоги з укладенням договору куплі-продажу будинка та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 При цьому вони домовились, що допомогу у підготовці документів буде надавати його брокер ОСОБА_17. Остання телефонувала їй, та вони зясовували з нею робочі моменти. Вона повідомила ОСОБА_17, що для угоди потрібно Державний акт на земельну ділянку; Свідоцтво на право власності; довідка БТІ; експертна оцінка земельної ділянки; довідка обмеження обтяження; форма №3 (ЖЕК). При першій розмові ОСОБА_17 також повідомила, що наряду з укладенням вказаного вище договору купівлі-продажу необхідно укласти договір купівлі-продажу квартири, яку хоче придбати власниця будинку АДРЕСА_8, ОСОБА_13 Вона, в свою чергу, повідомила ОСОБА_17 перелік необхідних для цього документів. 05.11.2009 р. в другій половині дня ОСОБА_17 зателефонувала та повідомила, що документи всі готові, і вони домовились, що ОСОБА_17 їх привезе в офіс і лишить в секретарів. Вона, в свою чергу, зателефонувала своєму секретарю ОСОБА_25 та попередила, що саме сьогодні необхідно підготувати проекти договорів по документах, що мають надійти до офісу, оскільки їх підписання відбудеться 06.11.2009 р. о 10:00. Ця дата підписання договорів купівлі-продажу будинку, земельної ділянки та квартири була обговорена нею та ОСОБА_17, яка мала попередити всіх учасників угоди. 06.11.2009 року близько 10.20 год. вона прийшла до свого офісу. В її приймальні, крім секретарів, знаходились двоє чоловіків, дві жінки похилого віку, мала дитина, жінка віком до 30 років. Зайшовши до свого кабінету вона побачила ОСОБА_23, його маму ОСОБА_22, яка була покупцем будинку та земельної ділянки і брокера ОСОБА_17. Вказані особи вже ознайомились з проектами договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки (на кожний обєкт окремий договір). Вона запитала чи всі згодні з умовами вказаних договорів, на що отримала позитивні відповіді. Після цього проекти договорів були переписані на нотаріальні бланки, підписані всіма учасниками відповідно підписання всіх договорів у її приймальні. Після чого всі присутні в ній особи зайшли до окремої кімнати в офісі, де провели відповідні розрахунки, що зайняло близько однієї години. Весь цей час вона знаходилась в своєму робочому кабінеті. Потім їй повідомили, що розрахунок закінчений, вона посвідчила вказані вище договори, вручила покупцям і продавцям, останні поставили свої підписи в реєстрі, після чого всі розійшлись близько 12.00 год. Донька ОСОБА_13 попросила залишитись та зачекати на чоловіка. Жінки лишились в приймальні. О 13.15 год. вона поїхала по справах. Близько 14.20 год їй зателефонувала секретар і повідомила, що на жінку, яка чекала свого чоловіка в їх офісі, вчинений напад у дворі будинку АДРЕСА_10, і нібито у неї знаходилися кошти.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_32 на досудовому слідстві вбачається, що у його власності є будинок, який розташований АДРЕСА_11, та знаходиться на земельній ділянці, яка оформлена на нього. Приблизно навесні 2009 року він вирішив його продати. Приблизно восени 2009 року знайшлись покупці, яким сподобався його будинок та вони вирішили його придбати. Ними виявились ОСОБА_14, ОСОБА_15 Вони йому повідомили, що зможуть придбати його будинок, але після того, як продадуть свій будинок в м. Києві. Згідно законодавчим актам України, щоб продати половину земельної ділянки необхідно було отримати Державний акт на землю. Оскільки він продавав лише половину вказаної ділянки землі, яка була оформлена на нього, де знаходився його будинок, то вони звернулись до відповідних органів, щоб оформити вказаний акт. Вказаний акт робиться на протязі тривалого часу, біля півроку. Оскільки, ОСОБА_14 боялись купувати тільки будинок, бо не було Державного акту на землю, то одним із варіантів було те, що вони спочатку мали придбати у нього будинок, а коли оформиться акт, то потім придбати і землю. У подальшому вони оформили завдаток на купівлю будинку. Приблизно на початку листопада 2009 року до нього зателефонувала, здається ОСОБА_20 (брокер ОСОБА_14), та повідомила, що її клієнти придбають будинок, але коли, і де саме вони захочуть укладати угоду, вони мали повідомити додатково.

З оголошених показань свідка ОСОБА_34, причина неявки якого відповідно до ст. 306 КПК України визнана судом поважною, вбачається, що він займається перевезенням пасажирів по місту Києву, як таксист, на автомобілі « КІА Черето» червоного кольору. Під час перевезення пасажирів він користується послугами радіо звязку «Прим"єр Таксі», де отримує по радіостанції замовлення на пасажирів. 06.11.09р., отримавши по радіостанції замовлення, він на вказаному вище автомобілі, приблизно о 14.00 год., біля будинку № 4 по вул. Гринченка в м.Києві підібрав в якості пасажира раніше не знайому жінку, з якою, посадивши її на переднє пасажирське сидіння, вирушив на замовлену нею адресою по вул.Драгомірова, 2 в м. Києві. Приблизно о 14.20 год., коли він з бул.Д.Народів в м. Києві звернув на вул. Підвисоцького в м. Києві, щоб підїхати на вул.Драгомірова, та проїхав декілька метрів, він почув як позаду його автомобіля хтось на вулиці кричить: «стривай чи стояти». Поглянувши в дзеркало заднього вигляду, він помітив, як по доріжці протилежній дорозі біжить раніше не знайомий чоловік по ходу його автомобіля. В цей же час він помітив попереду його автомобіля, на проїзній частині дороги стоїть автомобіль «Фольцваген Пасат» темно зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1, в який на пасажирські сидіння з правого боку (переднє та заднє) сіло два чоловіка в темному одягу з марлевими хірургічними повязками на обличчі. Більш детально вказаних чоловіків він не роздивився. Коли тільки згадані чоловіки сіли до автомобіля «Фольцваген», водій автомобіля відразу ж сильно нажав «на газ» та став швидко їхати. Зрозумівши, що чоловіки, які сіли до автомобіля «Фольцваген», вчинили якесь правопорушення чи злочин, він вирішив переслідувати автомобіль «Фольцваген». Набравши зі свого мобільного телефону службу 102, він повідомив про побачені ним обставини та те, що він переслідує автомобіль «Фольцваген». Слідуючи за вказаними автомобілем, вони виїхали на вул. Кіквідзе в м. Києві. Під час їзди автомобіль «Фольцваген» їхав швидко, перелаштовуюсь з однієї полоси на іншу. Однак, на червоний сигнал світлофора, розташований по вул. Кіквідзе, 34 в м.Києві, автомобіль зупинився. Він на своєму автомобілі зупинився відразу ж за ним. З салону автомобіля «Фольцваген» з одного із пасажирських сидінь з правої сторони вийшов чоловік без марлевої маски, на вигляд 40-45 років, зріст 170 -175 см, середньої тіло будови, волосся темне з сивиною. Чоловік був одягнутий в темну куртку до пояса, темні класичні штани та масивні чорні ботинки, як йому потім стало відомо ОСОБА_10. При цьому вказаний чоловік тримав під рукою сумку чорного кольору з накладними кишенями, яка була чимось заповнена. Цей чоловік перейшов дорогу та зупинився на зупинці громадського транспорту на вул.Кіквідзе, 36 в м. Києві, а автомобіль «Фольцваген» повернув праворуч на пров.Військовий проїзд в м. Києві. Після цього не маючи можливості переслідувати «Фольцваген», так як той поїхав на червоних сигнал світлофора, він дочекавшись зеленого сингалу, переїхав перехрестя та зупинився перед зупинкою суспільного транспорту, на якій стояв чоловік з сумкою, який вийшов з автомобіля «Фольцваген». Через декілька секунд вказаний чоловік сів у маршрутне таксі «Богдан» жовтого кольору, яке слідувало на лівий берег Дніпра через Південний міст. Про свої дії та маршрут слідування він постійно говорив в телефон на служу 102. Коли вказане маршрутне таксі, в яке сів ОСОБА_10, відїхало від зупинки, він на своєму автомобілі поїхав позаду, щоб прослідкувати, на якій зупинці вийде останній. Слідуючи за вказаним маршрутним таксі, не доїжджаючи безпосередньо заїзду на Південний міст, маршрутне таксі різко зупинилось, і він побачив як з салону вийшов ОСОБА_10, який відразу ж перетнув парапет мосту. Він також зупинив свій автомобіль і, вийшовши з салону, побіг за чоловіком, однак останній встиг зникнути з поля його зору. Пізніше він побачив, що під мостом в тому місті, куди стрибнув чоловік, знаходяться труби, які йдуть під проїжджою частиною дороги на протилежний бік дороги. Більше ОСОБА_10 він не бачив. Всі вказані ним події були в присутності жінки, яка була у нього в якості пасажира на передньому сидінні. З того моменту. коли вказаний вище автомобіль «Фольцваген» відїхав з вул. Підвисоцького до зупинки на вул. Кіквідзе, 34, він був постійно в полі його зору і ніде не зупинявся. Оскільки він був дуже схвильований такою ситуацією, то не звернув уваги на те, чи був у ОСОБА_10 в руках пістолет, чи ні.

Вказані показання повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_35 на досудовому слідстві, причина неявки якої відповідно до ст.306 КПК України була визнана судом поважною, крім того, з них додатково вбачається, що проїжаючи по вул.Підвисоцького, вона разом із таксистом побачили, як по вулиці бігло два хлопця, що були одягнені в темний одяг, на обличчі були марлеві пов"язки. Водій помітив , що за ними біг молодий хлопець та розмахував руками. Ці два чоловіка на ходу запригнули до салону автомобіля марки "Фольцваген пасат" темно-зеленого кольору д.н.з.НОМЕР_1. Водій миттєво відреагував та поїхав за ними. Автомобіль "Фольцваген" з високою швидкістю почав віддалятися від того місця, де підібрав пасажирів. Через декілька кілометрів машина зупинилася біля зупинки громадського транспорту, з автомобіля вискочив чоловік: зріст 175см, обличчя худорляве, ніс виділяється, з горбинкою, середньої тіло будови, шкіра обличчя світла, вік близько 40 років. Був одягнений: чорна шапка, куртка темного кольору, джинси чорного кольору. В руках тримав сумку.

З оголошених показань свідка ОСОБА_36 на досудовому слідстві, причина неявки якого відповідно до ст. 306 КПК України визнана судом поважною вбачається, що він працює начальником сектору ВКР Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві. На початку жовтня 2009 року ним було отримано оперативну інформацію про вчинення ОСОБА_9 різного роду злочинів. З метою документування його злочинної діяльності було заведено ОРС, під час якого було встановлено мобільний номер телефону, яким користувався останній, а саме: НОМЕР_2. За постановою Апеляційного суду м. Києва було здійснено оперативно-розшукові заходи із застосуванням оперативно-технічних засобів, а саме: здійснення прослуховування та звукозапису телефонних розмов ОСОБА_9 В ході ведення ОРС було встановлено, що було здійснено дзвінки із номеру НОМЕР_3 на номер НОМЕР_2 та навпаки, в ході яких між абонентами велась розмова, по якій можна було зробити висновок, що останні готуються скоїти злочин на території Печерського району м. Києва, а саме: поруч будинку АДРЕСА_10 чи навпроти «Будинку Меблів». Так, абонент НОМЕР_3 повідомляв про вказане місце, територію та про необхідний час бути у зазначеному місці. Було встановлено, що мобільний номер телефону НОМЕР_3 належить ОСОБА_12 Потім йому стало відомо, що ОСОБА_9 разом зі своїм братом ОСОБА_10 та ОСОБА_10 скоїли розбійний напад, під час якого з погрозою пістолетів заволоділи грошима потерпілих. Він повідомив керівництво, та почались дії щодо зняття грифу «таємно» з метою прилучення вказаних телефонних розмов до кримінальної справи.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_37 на досудовому слідстві вбачається, що він працює на посаді заступника командира ПМОП «Беркут» при ГУ МВС України в м. Києві. 06.11.09 р. приблизно о 15:00 год. по місту було введено план «Перехват» з приводу розбійного нападу, який мав місце АДРЕСА_10. У подальшому, приблизно о 17:45 годині було відмінено план перехват, але було оперативно продовжено розшук автомобіля на якому було скоєно вказаний злочин, а також осіб, які його скоїли. В цей же час поступила вказівка з ГУ МВС України в м. Києві знімати групи швидкого реагування з районів та направляти всі «сили» в район Південного мосту м. Києві, що було і виконано. За вказаною адресою разом із групою оперативного реагування «Флокс 1» виїхав він, а у подальшому - командир ПМОП «Беркут» ОСОБА_38, командир 1-ї роти ОСОБА_39, командир 2-ї роти ОСОБА_40, командир 4-ї роти ОСОБА_41 По приїзду, на вказану адресу там було керівництво ГУ МВС України в м. Києві та потім їм стало відомо, що в районі вказаного мосту ймовірно переховується один із злочинців, який був учасником вказаного нападу. Після цього, виконуючи вказівки керівництва було обстежено всю прилеглу територію та будівлі з метою встановлення місцезнаходження останнього. Приблизно о 02:00 год. було виставлено пости спостереження, а частину особового складу було відпущено. Приблизно о 05:00 год. хтось із оперативних співробітників повідомив, що особа, яку ми розшукуємо, вийшов на зв'язок по мобільному телефону, а саме: зателефонував комусь та повідомив, що він знаходиться в теплому місці та бачить біля себе дві труби, які уходять в землю. У подальшому вони знову продовжили пошук вказаного громадянина. Через якийсь час, до зазначеного місця приїхали спеціалісти із якимось приладом, та вимірявши дані, показали на ймовірне місцезнаходження вказаного громадянина, яке виявилось у будівлі, яка знаходилась під Південним мостом в м. Києві. Після цього, вони почали повторно обшукувати вказане приміщення та взламувати металеві двері. Відчинивши одні із дверей, вони виявили жіночу сумку, коричневого кольору, яка була зачинена на «молнію», а з правої сторони від входу лежав чоловік, як йому потім стало відомо ОСОБА_10 Про вказаний факт було повідомлено керівництво, яке дало вказівку нічого не чіпати, а чекати слідчо-оперативну групу. Ні він та ніхто інший до вказаної сумки не заглядав та, навіть, її не торкався. До приїзду слідчо-оперативної групи вказана сумка лежала на тому місці, де її знайшли, а у подальшому вона була вилучена слідчим. Вони були присутні при тому, як слідчий оглядав вказану сумку та було видно, що вона вся була «забита» грошима.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_39 на досудовому слідстві вбачається, що він працює на посаді командира 1-ї роти ПМОП «Беркут» при ГУ МВС України в м. Києві. 06.11.09р. приблизно о 15:00 год. по місту було введено план «Перехват» з приводу розбійного нападу, який мав місце АДРЕСА_10. Приблизно о 17:45 год. було відмінено план перехват, але було оперативно продовжено розшук автомобіля, на якому було скоєно вказаний злочин, а також осіб, які його вчинили. Приблизно о 17:00 год. він разом із особовим складом 1-ї роти ПМОП по вказівці керівництва здійснив виїзд до Південного мосту м. Києва з метою пошуку та затримання винних осіб. По приїзду ними було проведено ряд заходів, спрямованих на пошук вказаного злочинця, які позитивного результату не дали. У подальшому, їх командир ОСОБА_38 розпорядився вистроїти особовий склад по периметру мосту. Особисто він був на службовому автомобілі біля в"їзду на територію, яка знаходилась під Південним мостом, та перевіряв всі автомобілі на в"їзд та виїзд з вказаної території. Приблизно о 07:00 год. 07.11.09р. він почув, як по радіостанції передавав командир полку ПМОП ОСОБА_38, щоб йому виділили людей з нарядів та направили до нього. Потім йому стало відомо, що було затримано вказаного розшукуваного громадянина, який виявився ОСОБА_10 Він отримав вказівку виїхати до супермаркету «Фуршет», який знаходився під Південним мостом, зустріти карету швидкої допомоги та супроводжувати її до місцезнаходження ОСОБА_10, що він у подальшому і зробив. Коли він приїхав до вказаного складу, де переховувався ОСОБА_10, то побачив останнього в одній із кімнат, а поруч нього - жіночу сумку. У зазначеному приміщення на той час було багато людей, як з керівництва ГУМВС України в м. Києві, так і різних оперативних співробітників. Через деякий час до зазначеного місця приїхала слідчо-оперативна група. Вони допомагали лікарям переносити ОСОБА_10 до карети ШМД.

З оголошених показань свідка ОСОБА_42 на досудовому слідстві, причини неявки якого відповідно до ст.306 КПК України були визнані судом поважними вбачається, що останній працює о/у ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві. В листопаді 2009 року в ході супроводження кримінальної справи стосовно вчинення розбійного нападу на гр. ОСОБА_14 та ОСОБА_13, яке мало місце 06.11.09 р. АДРЕСА_10, було встановлено, що до даного злочину причетний ОСОБА_10. Під час проведення ряду ОРЗ було встановлено, що він переховувався від органів слідства, вимикав свій мобільний телефон, не підіймав слухавку. Після встановлення його місця переховування, яке було за адресою: АДРЕСА_13 було прийнято рішення затримати останнього, що і було зроблено. Після затримання останнього, десь в середині листопада 2009 року, точної дати не памятає, його було доставлено до Печерського РУ ГУМВС України в м Києві. ОСОБА_11 було задано питання, що саме йому відомо про вчинення розбійного нападу по бул. Д. Народів в м. Києві, на що останній розкаявся та повідомив, що він там приймав безпосередню участь. Після цього, ОСОБА_11 було розяснено зміст ст. 63 Конституції України та право мати захисника. Ознайомившись із зазначеними правами, ОСОБА_10 від послуг захисника відмовився та виявив бажання давати пояснення власноручно, що і зробив. У подальшому пояснення ОСОБА_11 було передано до СВ Печерського РУ для перевірки слідчим шляхом. Жодного тиску до ОСОБА_11 не застосовувалось, останній надавав пояснення власноручно та без будь-якого тиску на нього.

З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_43 на досудовому слідстві вбачається, що він має у власності автомобіль «Вольксваген Мультіван» д.н.з. НОМЕР_4, яким керує по дорученню. З дитинства він товаришує із ОСОБА_16, який проживає в м. Вишгороді. Інколи ОСОБА_16 звертається до нього із проханням повозити його на автомобілі по його особистим справам та платить за це гроші. На скільки йому відомо, то на даний час він працює брокером та займається продажем нерухомості та земельним ділянками. 06.11.2009 року приблизно о 09.00 год. він зателефонував до ОСОБА_16, і вони домовились, що він заїде до нього. Він приїхав до ОСОБА_16 приблизно об 11.30 год., забрав останнього та вони поїхали по справах. Приблизно о 16.00 год. до ОСОБА_16 на мобільний телефон почав хтось телефонувати дуже багато разів, як потім стало відомо ОСОБА_9. Після одного із дзвінків ОСОБА_16 поклав слухавку та сказав: «Ці ОСОБА_9ОСОБА_10 мене замучили». Потім вони поїхали в район Виноградара в м. Києві, де ОСОБА_16 мав зустрітись із якимось чоловіком. Потім, ОСОБА_16 повідомив, що йому телефонує один із братів ОСОБА_9 та просить допомоги, так як його брат впав із висоти та начебто зламав ногу і знаходиться в районі Південного мосту в м. Києві. У подальшому, ОСОБА_16 сказав, щоб вони їхали в район «Оболоні» в м. Києві. Там вони мали забрати лодку та двигун до неї. На протязі всього цього часу йому постійно телефонував один із братів ОСОБА_9, та у подальшому ОСОБА_16 вирішив із ним зустрітись. Спочатку зустріч мала відбутися в районі станції метро «Харківська», а потім зустріч перенеслась під Південним мостом біля супермаркету «Фуршет». Приблизно о 19.00 год. вони під"їхали до «Фуршету», де він зустрівся із одним із братів ОСОБА_9, як йому потім стало відомо ОСОБА_9, який весь час телефонував. ОСОБА_16 вийшов із автомобіля та пішов із ним розмовляти. Приблизно через 3-5 хв. ОСОБА_16 повернувся до автомобіля та, будучи дуже роздратованим, став розповідати, що ті двоє братів ОСОБА_9, як потім стало відомо ОСОБА_10 та ОСОБА_9, вчинили розбійний напад та забрали гроші. Один із них втікав та, пригнувши із Південного мосту, зламав собі ногу, не може нікуди йти та знаходиться десь на території ТЕЦ. Інший брат намагається йому допомогти, так як навколо багато міліції. ОСОБА_16 запропонував поїхати подивитись, де той брат може бути, та вони почали їхати під Південний міст, але коли виїжджали, то були зупинені співробітниками ДАІ, а у подальшому - працівниками міліції. Додав, що раніше з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 він знайомий не був.

Крім того, не зважаючи на часткове визнання вини підсудними та повне не визнання своєї вини ОСОБА_12, їх вина у вчиненні вказаного злочину повністю доведена також наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 06.11.2009р. подвір`я АДРЕСА_10 та фото таблицею до нього (т.1 а.с.23-30);

- даними протоколу огляду місця події від 06.11.2009 року ділянки по бул.Д. Народів, 19 а у м.Києві (поблизу трансформаторної будки, сміттєвого баку), та фото таблицею до нього (т.1 а.с.62-76).

При цьому, судом приймалось до уваги те, що свідок-понятий ОСОБА_44 в судовому засіданні підтвердив правильність інформації в протоколах слідчих дій, де стоять його підписи. Так, саме з цього протоколу, а також з фотознімків №11 та 13 до нього вбачається, що в ході огляду, зокрема, було вилучено білу марлеву маску, яку опечатано за участю понятих, а тому, посилання ОСОБА_12 на наявність чорної маски у сміттєвому баку є безпідставним;

- даними протоколу огляду, виявлення та вилучення від 06.11.09р., згідно якого у ОСОБА_14 вилучено гумовий предмет круглої форми, та фото таблицею до нього (т.2 а.с.60 - 62);

- даними протоколу огляду предметів від 09.02.2009 року (т.2 а.с.61-62);

- даними протоколу огляду місця події від 07.11.09р. територія комбінату «Будіндустрія-7» під Південним мостом у м.Києві та фото таблицею до нього (т.2 а.с.201-223), з якого вбачається, що в нежитловому приміщенні знаходиться жіноча сумка чорного кольору з паспортом ОСОБА_14, гаманець коричневого кольору, гроші в сумі 900 грн. та 30 доларів США, мобільний телефон «Нокіа 6131», банківська упаковка грошей на суму 100 тис. доларів США, гроші в сумі 97700 доларів США, банківська упаковка грошових коштів на суму 30 тис. євро, гроші на суму 35 тис. євро. Вказаний протокол складений із дотриманням норм КПК України, за участю понятих і застосуванням фотозйомки.

- даними протоколу огляду, виявлення та вилучення від 07.11.09р. речей у ОСОБА_10 в будівлі «Будіндустрія-7» по вул. Промисловій, 4, з якого вбачається, що у нього, зокрема, з кишені куртки були вилучені 6300 доларів США, які він витягнув із жіночої сумки (т.2 а.с.228);

- зберігальними розписками ОСОБА_14 та ОСОБА_13 (т.2 а.с. 226, 227, 235), з яких вбачається, що останні отримали саме ті речі і грошові кошти, і в тій кількості, що зазначені у вказаних протоколах слідчих дій від 07.11.09р.

Оцінюючи викладене, а також враховуючи показання потерпілої ОСОБА_14, свідка ОСОБА_30 в судовому засіданні, суд дійшов висновку про те, що посилання підсудного ОСОБА_10 на те, що в сумці, що знайшли біля нього працівники міліції, знаходились всі грошові кошти, що були ним викрадені у потерпілих, та його пояснення відсутності частини грошових коштів саме з вини працівників міліції, які їх викрали, оскільки він був у непритомному стані, судом визнаються безпідставними, оскільки така позиція не підтверджена жодним достовірним доказом по справі. Разом з тим, судом приймалось до уваги те, що після викрадення сумки підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_10 рухались з нею в одній машині, мали можливість вільного доступу до сумки за відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_10 був виявлений не відразу, а підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10, взагалі, були затримані через деякий час після вчинення злочину, тобто вони могли скористатись можливістю сховати решту грошових коштів потерпілих, що судом не виключається.

- даними протоколу огляду предметів від 23.12.09р. (речей ОСОБА_10) (т.2 а.с.229-233), з якого вбачається, що у останнього при затриманні було вилучено картку оператора мобільного зв`язку «Beeline» №НОМЕР_5, мобільний телефон «Нокіа 6300», в середині якого знаходилась сім-картка оператора мобільного зв`язку «Life» №НОМЕР_6;

- даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 07.11.09р. (т.3 а.с.1), згідно якого у ОСОБА_9 виявлено мабільний телефон «Нокіа 1112» синьо-сірого кольору, IMEI НОМЕР_7, із сім карткою №НОМЕР_16; мобільний телефон "NOKIA 1112", IMEI НОМЕР_9, із сім карткою №НОМЕР_10; мобільний телефон NOKIA N95, IMEI НОМЕР_11, із сім карткою №НОМЕР_2.

Заперечення підсудним ОСОБА_9 належності йому вказаних номерів мобільних телефонів, судом визнаються безпідставними, оскільки за змістом цього протоколу останній підтвердив, що вказані речі належать йому, і засвідчив це своїм підписом;

- даними протоколу огляду предметів від 11.02.2009 року, вилучених у ОСОБА_9 речей (т.3 а.с.2-8);

- даними протоколу впізнання та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_14 по руках, очах, статурі опізнала ОСОБА_9, як особу, яка 06.11.09р. напала на неї та забрала сумку (т.3 а.с.145-148);

- даними протоколу впізнання та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_15 опізнав ОСОБА_9, як особу нападника на його дружину (т.3 а.с.149-153);

- даними протоколу огляду предметів від 11.12.09р. роздруківки ТОВ «Астеліт» номеру телефону №НОМЕР_8, яким користувався ОСОБА_10(т.4 а.с.133-210);

- даними протоколу огляду предметів від 11.12.09р. (т.4 а.с.211)

- даними протоколу огляду предметів від 27.11.09р. роздруківки (Українські радіосистеми «Beeline») (т.4 а.с.223)

- даними протоколу огляду предметів від 27.12.09р. роздруківки (Український мобільний зв`язок) (т.5 а.с.54);

- даними протоколу огляду предметів від 24.12.09 р. роздруківки (Київстар) (т.5 а.с.213);

- даними протоколу огляду предметів від 06.03.10р. роздруківки (Український мобільний зв'язок) (т.5 а.с.242);

- безпосередньо роздруківками телефонних розмов абонентів, якими користувались підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (т.4 а.с.133-210, т.4 а.с.217, т.5 а.с.1-46, т.5 а.с.51-53, т.5 а.с.61-212, т.5 а.с.239-241);

- аналізом телефонних розмов абонентів, якими користувались підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, зробленим слідчим (т.5 а.с.219-233);

- аналізом телефонних розмов абоненту, яким користувався ОСОБА_10, зробленим слідчим (т.6 а.с.1-6)

- аналізом телефонних розмов абоненту, яким користувався ОСОБА_12, зробленим слідчим (т.6 а.с.7-13);

- висновком судово-балістичної експертизи № 277 від 09.12.09р., відповідно до якого предмет схожий на пістолет, вилучений при огляді місця події за адресою: м. Київ, бул. Д. Народів, 19-А, є коротко ствольною вогнепальною зброєю гладко ствольним самозарядним пістолетом «ПМР», калібру 9 мм Р.А. б/н, виробництва ТОВ «СОБР» (м. Харків, Україна), призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (ПНД-9П, Терен-3Ф, Терен-3ФП). Пістолет «ПМР» калібру 9 мм Р.А. б/н, приданий до стрільби.

Два предмети з маркуванням «АЕ 9 9мм» та «Терен -3 9 мм Р.А.», які були вилучені при проведенні огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_10 є частинами (стріляними гільзами виробництва України) пістолетних патронів калібру 9мм Р.А., які були споряджені кулею «несмертельної дії». Виявлений комплекс ознак, утворює достатню сукупність для висновку про придатність слідів на гільзі для ідентифікації за нею конкретного екземпляру зброї.

Виходячи з наявності, форми, розмірів, взаємного розташування слідів відбивача, зачепа викидача, патронного утику і бійка та згідно довідковим даним, можна зробити висновок про те, що надана на експертизу гільза викинута з автоматичної зброї під пістолетний патрон калібру 9 мм Р.А., а саме з модельного ряду пістолетів «ПРМ».

З числа шести предметів, схожих на патрони, які були вилучені 06.11.2009 року при проведенні огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_10 (пять предметів) та 06.11.2009 року при проведені огляду місця події, за адресою: м. Київ, бул. Д.Народів, 19А (один предмет):

три патрони з маркуванням «АЕ 9 9 мм», є 9 мм Р.А. пістолетними патронами, які споряджені кулею «несмертельної» дії, виготовлені та СП «Шмайсер», м.Вишневе Київської обл., Україна до боєприпасів не відноситься, можуть бути використані у зброї відповідного калібру, ознак переробки не виявлено. Патрони до стрільби придатні;

два патрони з маркуванням «ТЕРЕН-3 9мм Р.А.», є 9мм Р.А. пістолетними патронами, які споряджені кулею «несмертельної» дії, виготовленої на ТОВ «ЕКОЛОГ». м.Київ, Україна до боєприпасів не відносяться, можуть бути використані у зброї відповідного калібру, ознак переробки не виявлено. Патрони до стрільби придатні;

один патрон з маркуванням «9mmP.A. KNALL» відноситься до боєприпасів до гладко ствольної вогнепальної зброї калібру 9мм Р.А., придатний до стрільби.

Дві гільзи кал. 9ммР.А. з маркуванням «АЕ 9 9 мм» та «ТЕРЕН-3 9мм Р.А.», які були вилучені 06.11.2009 року при проведені огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_10 сріляні з пістолету «ПМР», кал. 9ммР.А., б/н вилучений 06.11.2009 року при проведенні огляду місця події, за адресою: м. Київ, бул. Д.Народів, 19А. (т.1 а.с.92-109)

- висновком проведеної цитологічної експертизи №465мб від 19.11.09р., згідно якої на марлевій пов"язці, вилученій 06.11.09р. при проведенні огляду місця події за адресою: м. Київ, бул. Д. Народів, 19-А, - виявлено клітини із ядрами (т.1 а.с.136-139);

- висновком проведеної молекулярно-генетичної експертизи №489 мб від 29.01.10р., згідно якої було встановлено, що генетичні ознаки клітин із ядрами виявлених на марлевій пов"язці співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_12 Походження клітин з ядрами на марлевій масці від ОСОБА_11 повністю виключається. (т.1 а.с.162-165)

При цьому, заперечення підсудним ОСОБА_12 та його захисником вказаного висновку, посилання на фальсифікацію слідством вказаного доказу у справі, судом перевірялись і визнаються безпідставними, виходячи з наступного:

-сам ОСОБА_12 не заперечував, що в день вчинення злочину він знаходився в приміщенні нотаріальної контори у масці;

-допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14, свідки ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_24, підтвердили, що крім ОСОБА_12 під час укладання угоди 06.11.09р. в приміщенні нотаріальної контори у масці нікого не було;

-Свідок ОСОБА_44 підтвердив дотримання норм закону при опечатуванні речових доказів та скріплення кожного з пакетів підписами понятих під час проведення огляду місця події, серед якого і була вилучена вказана марлева маска, що направлялась на експертизу;

-підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні стверджував, що на ОСОБА_10 в день вчинення злочину ніякої марлевої маски не було;

-згідно рапорту о/у Печерського РУ на доручення слідчого, в ході проведення ОРЗ встановлено, що не виключений той факт, що марлеву пов`язку ОСОБА_12 після укладення угоди у нотаріуса передав ОСОБА_9 або іншим співучасниками злочину (т.1 а.с. 248).

-підсудний ОСОБА_10 під час дачі відповідей на запитання адвоката ОСОБА_1 (захисника ОСОБА_12) стверджував, що 06.11.09р. на ньому ніякої маски не було. На показання ОСОБА_12 про те, що нібито він поза межами судового засідання підтвердив приналежність йому вказаної марлевої пов`язки, ОСОБА_10 заперечив, зазначивши, що не розуміє, що спонукало ОСОБА_12 казати неправду. Однак, в ході поновлення судового слідства в судових дебатах ОСОБА_10 почав казати, що «допускає», що марлева маска, яка є речовим доказом по кримінальній справі, по якій проводилась вказана експертиза, «могла бути його».

Оцінюючи вищевикладене, показання ОСОБА_9 про те, що у матеріалах справи серед речових доказів фігурує марлева маска, яка під час вчинення злочину була на ОСОБА_10, і яку він взяв із заднього сидіння автомобіля, поклав разом з пістолетом у кульок, а також припущення ОСОБА_11 щодо можливості належності йому цієї маски, судом визнаються неправдивими і такими, що спрямовані на допомогу ОСОБА_12 в уникненні кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, шляхом перекладення доказів своєї причетності до злочину на іншого підсудного ОСОБА_11.

Посилання захисту на недотримання слідчим вимог КПК України при призначенні вказаної експертизи, судом визнаються надуманими, оскільки із вказаною постановою слідчого від 03.12.09р. про призначення вказаної експертизи (т.1 а.с.157) ОСОБА_12 був ознайомлений згідно протоколу від 08.01.10р. за участю свого адвоката, заяв не мав (т.1 а.с.161). Запитання, які слідчий ставив перед експертом, повністю відповідають змісту відповідей, наведених у висновку експертизи, з якими ОСОБА_12 також був ознайомлений за участю свого адвоката (т.1 а.с.169).

-висновком судово-медичної експертизи № 7039 від 11.11.09 р., згідно якого у гр-ки ОСОБА_14, 1981 р.н. виявлено наступні тілесні ушкодження: рана на фоні припухлості м"яких тканин в правій щічно-нижньощелепній 9х0,5 см, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров"я) Характер та локалізація виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилось від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту, що не виключається внаслідок застосування пристрою для відстрілу патронів з гумовими набоями. (т.2 а.с.80-83)

Оцінюючи викладене, приймаючи до уваги наявність у волоссі потерпілої ОСОБА_14 гумової кулі після злочину (т.2 а.с. 63), суд вважає посилання підсудного ОСОБА_9 на те, що тілесне ушкодження на щоці потерпілої утворилось не від його пострілу з пістолету, а від того, що він сильно рванув її сумку, металеві деталі якої пошкодили щоку ОСОБА_14, цілком надуманими і такими, що спрямовані на уникнення ним кримінальної відповідальності за кваліфікуючою ознакою розбою «поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазначала нападу».

- даними протоколу огляду компакт-диску та прослуховування звукозапису (т.6 а.с.66-80)

При цьому, посилання ОСОБА_12 на те, що вказаний диск був оглянутий раніше, ніж він був направлений до Печерського РУ відповідними органами, спростовується показаннями свідка ОСОБА_30 в судовому засіданні, який пояснив, що помилився в даті складання цього протоколу у зв`язку із завантаженістю в роботі, зазначивши, що вказану слідчу дію він провів 26.12.09р., а не «22.12.10 року», як вказано у протоколі, і оглянув саме той диск, який йому був направлений з Оболонського РУ після зняття з нього грифу секретності і який є речовим доказом по справі. Такі показання слідчого сприймаються судом, як правдиві, оскільки станом на 22.12.10р. справа вже перебувала в провадженні суду, разом з тим, протокол слідчої дії був наявним у матеріалах справи.

Посилання захисту та підсудного ОСОБА_12 на те, що листом Департаменту оперативно-технічних заходів МВС України №38/2-138 від 24.12.09р. до Оболонського РУ був направлений оптичний диск DVD+R інв.2/2/898т (т.6 а.с.19), який, в свою чергу, було в подальшому направлено до Печерського РУ листом Оболонського РУ №52/5967 від 25.12.09р. (т.6 а.с.20), разом з тим за змістом вказаного протоколу слідчим був оглянутий компакт-диск «Digital X CD-R 700 mb multispeed 52x», а тому інформація, яка на ньому міститься, не може бути доказом по справі, оскільки джерело походження її не відомо, були предметом ретельної судової перевірки і визнані безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту цього ж протоколу огляду, слідчим було зазначено, що при розкритті вказаного диску на ньому є напис «4267 4267-430МБ Інв.2/2/898т розсекречено перелік вих.38/2-8/7ден. від 07.12.09», що свідчить про те, що номер на диску відповідає номеру диску «інв.2/2/898т» у супровідних листах. З метою перевірки наявної на диску інформації, оглянутої слідчим, та її відповідності роздруківці, що надсилалась цими ж супровідними листами з ДОТЗ МВС України та Оболонського РУ (т.6 а.с.21-65), в судовому засіданні відтворювався запис на диску «Digital X CD-R 700 mb multispeed 52x», що був оглянутий слідчим та в подальшому направлений на експертне дослідження, за наслідками чого судом встановлено повну відповідність інформації на диску роздруківці до диску з ДОТЗ, інформації у протоколі огляду слідчого, а також у висновках фоноскопічних експертиз.

При цьому зауваження ОСОБА_12 на те, що за змістом протоколу огляду слідчим був оглянутий диск, який не опечатаний, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки кримінально-процесуальний закон не містить обов`язковості надходження тих чи інших матеріалів з оперативних джерел у опечатаному вигляді, разом з тим набуття статусу доказів по кримінальній справі вони отримують лише після огляду їх слідчим, проведеного з дотриманням норм КПК України, що і було зроблено, диск був опечений за участю понятих, і саме у такому вигляді направлявся до експертної установи.

Заперечення захистом допустимості диску «Digital X CD-R 700 mb multispeed 52x», з посиланням на незаконність отримання зафіксованій на ньому інформації та відсутності у матеріалах справи необхідних доказів законності проведеття ОТЗ, судом також визнаються безпідставними, оскільки на запит слідчого щодо необхідності направлення копії постанови Апеляційного суду м.Києва від 27.10.09р. №01-5916цт, згідно якої було надано дозвіл на здійснення зняття звукової інформації з каналу зв`язку мобільного телефон №НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_9 для документування злочинної діяльності (ОРС 05-73/09 від 12.10.09р.) (т.6 а.с.82), був направлений лист начальника Депаратаменту оперативно-технічних заходів Баскакова О.І. №38/1-117 від 30.01.10р. (т.6 а.с.84), з якого вбачається, що вказаній постанові суду надано гриф «Цілком таємно», що відповідно до вимог п.п.308-331 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях, затвердженого постановою КМУ від 02.10.03р. №1561-12 передбачає, що секретні матеріали зберігаються виключно в секретних справах, а доступ до таких справ, згідно з вимогами п.88 Порядку мають громадяни України, яким надано допуск до державної таємниці. Ураховуючи викладене, надіслати копію постанови Апеляційного суду м.Києва від 27.10.09р. №01-5916цт не має можливості та не має можливості проінформувати про її зміст.

Таким чином, відсутність вказаної постанови суду у матеріалах кримінальної справи, на думку суду, не може свідчити про незаконність проведення ОТЗ, а тому, диск «Digital X CD-R 7000 mb multispeed 52x» із записами телефонних розмов підсудних та всі подальші отримані на підставі нього докази судом відповідно до вимог ст.65 КПК України визнаються належними і допустими.

- висновком фоноскопічної експертизи №19/13-01 від 24.02.2010 року, згідно якої на диску наданому із Департаменту оперативно-технічних заходів МВС України, на якому були зафіксовані телефонні розмови абонентів №НОМЕР_2 (яким користувався ОСОБА_9) та №НОМЕР_3, №НОМЕР_12 (якими користувався ОСОБА_12) присутні голос та мовлення громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_12 (т.6 а.с.92-116) Посилання підсудного ОСОБА_12 на те, що на експертизу направлялись не три, а лише два диски, що може свідчити про необ`єктивність отриманих при експертизі даних, судом визнаються надуманими, оскільки перевіркою в судовому засіданні змісту конверту до вказаного висновку експертизи (т.6 а.с.117) встановлено наявність у ньому саме тих дисків і у тій кількості (три), по яких проводилось вказане експертне дослідження.

- висновком фоноскопічної експертизи №19/13-02 від 24.02.2010 року, згідно якої на диску наданому із Департаменту оперативно-технічних заходів МВС України, на якому були зафіксовані телефонні розмови абонентів №НОМЕР_2 (яким користувався ОСОБА_9) та №НОМЕР_13 (яким користувався ОСОБА_11) присутні голос та мовлення громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (т.6 а.с.129-140)

Підсудний ОСОБА_9 визнав, що протягом 06.11.09р. він декілька разів телефонував ОСОБА_11, брату та ОСОБА_12, про що були розмови, не пам`ятав.

Відтворенням в судовому засіданні змісту вказаного диску «Digital X CD-R 700 mb multispeed 52x» із записами телефонних розмов підсудних судом встановлено правильність інформації, викладеної у висновках експертиз, та її відповідність іншим здобутим по справі доказам.

-речовими доказами по справі.

Посилання підсудного ОСОБА_11 на незаконні методи досудового слідства, в результаті чого він надав неправдиві свої показання, судом перевірялись, визнані безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_10 та іншими підсудними кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_42 на досудовому слідстві, в т.ч. під час очної ставки із ОСОБА_10 (т.2 а.с. 188 -190), а також показаннями свідка ОСОБА_30 в суді, які стверджували, що ОСОБА_10 надавав свої показання добровільно, детально розповідав про обставини підготовки та вчинення злочину, щиро каявся.

Крім того, приймаючи до уваги, що всі процесуальні права ОСОБА_11 на досудовому слідстві роз`яснювались, він засвідчував це своїм підписом, наприкінці судового слідства підсудний ОСОБА_10 підтвердив правдивість своїх первинних показань, суд вважає такими, що можуть бути покладені в основу вироку суду показання останнього на досудовому слідстві, а саме:

-первинні пояснення, які частково відповідають показанням ОСОБА_11 в судовому засіданні. Серед іншого останній також зазначав, що з ОСОБА_9 він познайомився у 2007р., а також з його братом ОСОБА_10, з яким підтримував товариські відносини. 05.11.09р. йому зателефонував ОСОБА_9 зі свого номера НОМЕР_2 та вони з ним зустрілись. В ході розмови ОСОБА_9 запропонував йому заробити 1 тис. доларів США. 06.11.09р. ОСОБА_10 обидва були у масках. (т.3 а.с. 217-218);

-Показання ОСОБА_11 в якості підозрюваного від 19.11.09р. (т.4 а.с. 4-7), в яких останній зазначав, що автомобіль марки «Фольцваген Пассат B5» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_14 він купив у ОСОБА_9, та вони домовились, поки він за нього повністю не розрахується, то вони будуть керувати ним по черзі. 06.11.09р. коли він разом з ОСОБА_9 знаходився в автомобілі по вул. Підвисоцького у м.Києві, ОСОБА_9 розповів йому, що його завданням є сидіти в машині і чекати, поки вони з братом прийдуть, при цьому двигун автомобіля мав бути постійно заведеним. ОСОБА_9 також повідомив йому, що вони будуть вчиняти крадіжку сумки з грошима. Потім ОСОБА_9 показав йому місце, де він повинен чекати на них, після чого вони вийшли. Приблизно о 14.00 год він помітив, як до автомобіля біжуть ОСОБА_10, які були у масках. Сівши у автомобіль вони наказали йому швидко рухатись, він почав рух по вул. Підвисоцького, а згодом по вул. Кіквідзе. Вказана їзда відбувалась на великій швидкості, оскільки він розумів, що вказану сумку вони забрали незаконним шляхом;

-такі показання ОСОБА_10 підвердив і під час відтворення обстановки і обставин події 19.11.09р. (т.4 а.с. 8-17) та особисто вказав на місцевості, де відбувались події. Додатково у вказаному протоколі ОСОБА_10 вказував, що в тупіку поруч дитячої клінічної лікарні №7 по вул. Підвисоцького у м.Києві, ОСОБА_9 змінював державні номерні знаки на його автомобілі.

При цьому, в контексті з`ясування наявності між підсудними попередньої змови на вчинення злочину, суд погоджується з аналізом, наведеним слідчим у обвинувальному висновку по роздруківках телефонних розмов та їх звукозапису, з яких вбачається, що 05.11.2009 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 зустрічались по проспекту Московському в м. Києві, з метою обговорення плану дій по вчиненню вказаного злочину. Після чого, згідно телефонних розмов ОСОБА_9, останній зустрічався із ОСОБА_10 та ОСОБА_10 (т.6 а.с.66-80), тобто з кожним із співучасників, та обговорював (розповідав) план дій вчинення злочину та попередньо оглянув разом із ОСОБА_10 прилеглу територію до будинку АДРЕСА_10, за місцем розташування нотаріальної контори. (т.5 а.с. 219-233)

Посилання ОСОБА_11 на те, що 05.11.09р. він домовився з ОСОБА_9 зустрітись 06.11.09р. об 11.00 год. у призначеному місці спростовується змістом прослуханої телефонної розмови, де ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11 про необхідність його явки о 09.15 год. до «Будинку Меблів» (т.5 а.с.219-233).

Яу вбачається з матеріалів справи, 07.11.09 р. у ОСОБА_9 було вилучено мобільний телефон НОМЕР_16 (т.2 а.с.228). Згідно роздруківки телефонних розмов вказаного номеру, яким користувався ОСОБА_9, було встановлено, що вказаний мобільний телефон працював лише в момент вчинення злочину та на протязі цього часу останній з"єднувався лише із абонентами НОМЕР_19 та НОМЕР_18 (т.5 а.с.51-53). Як вбачається із проведеного аналізу телефонних розмов абоненту, яким користувався ОСОБА_10 (НОМЕР_13) та абоненту НОМЕР_19 (т.5 а.с.239-240), вбачається, що ОСОБА_10 навмисно на момент вчинення злочину залишив свій мобільний телефон (НОМЕР_13) за місцем проживання, про що свідчать неодноразові телефонні дзвінки, на які ОСОБА_10 не відповідав (т.5 а.с.81), з метою уникнення документування свого місця знаходження, та при цьому використовував мобільний телефон НОМЕР_19, по якому спілкувався фактично 06.11.09 р. та лише із новопридбаним мобільним телефоном, яким користувався для розмов з ОСОБА_9, телефонуючи до них до 07.11.09 р. до 05:37 год.(т.5 а.с.239-240 т.6 а.с.1-6)

Крім того, згідно прослуханих розмов, які велись з мобільних телефонів (т.6 а.с.66-80), якими користувались ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було встановлено, що 05.11.2009 року 17:59:40 год. мобільний номер телефону №НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9 зідзвонюється із номером НОМЕР_13, який належить ОСОБА_11, частина змісту розмови :

Згідно з аналізом телефонних розмов ОСОБА_11 та ОСОБА_9, останні, після вищезазначених розмов по телефону зустрічались та перебували неподалік адреси АДРЕСА_10, тобто місця вчинення вказаного злочину (т.5 а.с.219-233).

Крім того, 05.11.2009 року 19:05:45 год. мобільний номер телефону НОМЕР_13, який належить ОСОБА_11, зідзвонюється із №НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9, зміст розмови:

Що підтверджує той факт, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зустрічались 05.11.09 р. у вечірній період часу та перебували неподалік адреси АДРЕСА_10, тобто місця вчинення вказаного злочину.

Крім того, 05.11.2009 року 20:07:26 год. мобільний номер телефону НОМЕР_13, який належить ОСОБА_11, зідзвонюється із номером №НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9, зміст розмови:

05.11.09 р. о 20:08:21 год., через 51 секунду, мобільний номер телефону НОМЕР_19, який згідно проведеного аналізу використовував ОСОБА_10, телефонує на НОМЕР_16, який належав ОСОБА_9 та розмова триває 70 хв. 22 сек. (т.5 а.с.239-240)

05.11.2009 року 21:17:34 год. мобільний номер телефону №НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9 зідзвонюється із НОМЕР_13, який належить ОСОБА_11, зміст розмови:

Вказане свідчить, що ОСОБА_10 готувався до вчинення вказаного злочину, знав про всі обставини його вчинення, попередньо оглядав територію АДРЕСА_10 разом із ОСОБА_9 та навмисно придбав новий мобільний телефон та нову сім-картку, про що також свідчить той факт, що ОСОБА_10 не хотів розмовляти 05.11.09р. 20:07 год. із ОСОБА_9 по своєму мобільному телефоні та перетелефонувавши до нього розмовляв із ОСОБА_9 по новопридбаним мобільним телефонам понад годину. (т.5 а.с.239-240). З матеріалів справи вбачається, що близько 12:00 години всі, в тому числі і ОСОБА_12, поставили свої підписи та покинули приміщення нотаріуса. Підсудний ОСОБА_12 підвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що після укладання угоди купівлі-продажу квартири у приватного нотаріуса по бул. Д. Народів в м. Києві він підвіз брокера «ОСОБА_18» до метро Печерська та поїхав на роботу в сторону метро Лівобережна, де знаходився до 18.30 год.(т.4 а.с.94-98) Однак, згідно роздруківки телефонних розмов абоненту, яким користувався ОСОБА_12, вбачається, що після укладання вищевказаної угоди ОСОБА_12 ще до 13.14 год. знаходився в Печерському районі м. Києва та до «Лівого берегу» м. Києва не їздив (т.5 а.с.154,192,219-232). Крім того, згідно огляду мобільного телефону ОСОБА_9, було встановлено, що у ньому записані два номери мобільних телефонів ОСОБА_12 під іменами «ОСОБА_12 НОМЕР_3» та «ОСОБА_12.НОМЕР_12» (т.3 а.с.2-8). Крім того, згідно прослуханих розмов абонентів якими користувались ОСОБА_9 №НОМЕР_2 та ОСОБА_12 НОМЕР_12 та НОМЕР_3 (т.6 а.с.66-80, 92-116), було встановлено, що ОСОБА_9 зідзвонювався із ОСОБА_12 05.11.2009 року, о 17:01:13 год., частина змісту розмови:

Із проведеного аналізу телефонних розмов абонентів, яким користувався ОСОБА_12 НОМЕР_12 та НОМЕР_3 та абоненту НОМЕР_18, вбачається (т.6 а.с.7-12), що останній, знаючи про вчинення злочину та з метою контролювання процесу вчинення злочину навмисно придбав та використовував вищевказаний мобільний телефон та при цьому використовував його виключно 06.11.09р. та зідзвонювався лише із новопридбаним мобільним телефоном, яким користувався ОСОБА_9(т.5 а.с.241). Тобто, вказане свідчить, що ОСОБА_12 також ретельно готувався до вчинення вказаного злочину, знав про всі обставини його вчинення та контролював своїх співучасників.

Крім того, в контексті встановлення попередньої змови між підсудними із змісту телефонних розмов, судом також приймалось до уваги наступне:

1.Підсудний ОСОБА_10 підтримав свої показання на досудовому слідстві (т.7 а.с. 5-6), де він підтверджував, що номер телефону НОМЕР_13 належить йому;

2.Підсудний ОСОБА_12 показав, що з ОСОБА_9 він спілкувався по своєму телефону №НОМЕР_3;

3.Як вбачається з рапорту о/у Печерського РУ від 18.02.10р. за дорученням слідчого в ході проведення ОРЗ було встановлено, що телефоном НОМЕР_19 користувався ОСОБА_10, а НОМЕР_18 ОСОБА_12 (т.5 а.с. 218)

Оцінюючи викладене, заперечення підсудними кваліфікуючої ознаки злочину «вчинений за попередньою змовою групою осіб» судом перевірялись і визнані безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки спростовуються показаннями допитаних по справі свідків та потерпілих, приєднаними до справи речовими доказами, проведеними аналізами телефонних розмов, якими користувались підсудні, прослуханими в судовому засіданні розмовами підсудних, які велись ними по мобільних телефонах, а також іншими матеріалами кримінальної справи в своїй сукупності.

Твердження підсудних ОСОБА_9 та самого ОСОБА_11 щодо необізнаності останнього у вчиненні розбійного нападу, а відтак, визнання ним вини лише за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки він думав, що був присутній при вчиненні ОСОБА_9 крадіжки, пояснення підсудного ОСОБА_10 в цьому контексті на те, що ОСОБА_10 чекав їх повернення у автомобілі і не відразу відкрив їм двері, оскільки заснув, внаслідок чого вони вимушені були йому стукати у вікно, тощо - були також предметом ретельної судової перевірки і в сукупності з тим, що ОСОБА_10 перебував з ОСОБА_9 у дружніх стосунках, з ОСОБА_9 користувався одним автомобілем, визнані судом безпідставними і такими, що спрямовані уникнення ОСОБА_10 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки спростовуються наступним:

-потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні стверджував, що коли він побіг за ОСОБА_9 після розбійного нападу, останні вибігли на дорогу, по якій повільно рухався автомобіль «Фольсваген Пассат B5», за кермом якого за матеріалами справи був ОСОБА_10, двері їм відразу відкрились, вони застрибнули у автомобіль та різко рушили. На його погляд, водій їх спеціально чекав, їх дії були спланованими і продуманими;

-показаннями свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_35 на досудовому слідстві;

-сам підсудний ОСОБА_10 визнав, що за його дії «повозити по м.Києву» 06.11.09р. він мав отримати «гонорар» в сумі 1 тис. доларів США, що за своєю сумою вказує на обізнаність його у незаконному характері дій ОСОБА_9. Крім того, про обізнаність ОСОБА_11 у злочинних намірах ОСОБА_9 свідчить той факт, що він висадив ОСОБА_10 на зупинці із викраденою сумкою, хоча міг довезти до місця призначення, тобто ОСОБА_10 усвідомлював факт допомоги ОСОБА_10 ОСОБА_9 у втечі з місця скоєння злочину.

За цих самих обставин, суд вважає, що посилання захисника на те, що у ОСОБА_11 мав місце «ексцес виконавця», оскільки він не був обізнаний про наміри ОСОБА_9 застосовувати зброю, судом визнається надуманим і такими, що спростовуються всіма здобутими доказами по справі

Позиція підсудного ОСОБА_10 про те, що злочин 06.11.09р. він вчиняв разом з особою на ім`я ОСОБА_9, яку останній не змінив наприкінці судового розгляду після того, як було поновлено судове слідство і підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали частково визнавальні показання, не скорегував її також під час судових дебатів, судом визнається неправдивою і такою, що була первинно спрямована на направлення судового слідства по хибному шляху, оскільки спростовується показаннями підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11, показаннями потерпілих ОСОБА_14, а також іншими здобутими по справі доказами.

Щодо заяви підсудного ОСОБА_9 наприкінці судового слідства про те, що він нібито встановив прослуховуючий пристрій на автомобіль ОСОБА_12, звідки дізнався про те, що останній мав укладати угоди та отримати гроші, а також твердження підсудного ОСОБА_12 про те, що він не повідомляв ОСОБА_9 того, що у потерпілих ОСОБА_14 після угоди з ним залишиться при собі велика сума грошових коштів, оскільки такі обставини йому взагалі не були відомі, а тому не був пособником у злочині, судом визнаються неправдивими і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_12 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, виходячи з наступного:

-підсудний ОСОБА_9, навіть, при своїй версії в суді щодо непричетності ОСОБА_12 до вчинення злочину, яка визнана судом неправдивою, надав пояснення про те, що ОСОБА_12 в автомобілі вів розмови, з яких він дізнався, що у ОСОБА_14 після угоди залишиться при собі велика сума грошей, що в подальшому і обумовило перенаправлення його умислу з наміру викрасти гроші у ОСОБА_12 на намір викрасти гроші у ОСОБА_14. Тобто, таким чином підсудний ОСОБА_9 фактично підтвердив обізнаність ОСОБА_12 у таких фактах, що може бути прийнято судом, як правдива інформація;

-підсудний ОСОБА_12 пояснював, що говорив ОСОБА_9, що зможе позичити йому гроші тільки 06.11.09р., і саме з цією метою телефонував йому в цей день на мобільний, але той був відключений, проте, вказане не співпадає з поясненнями ОСОБА_9 про те, що оскільки ОСОБА_12 відмовив йому позичити гроші, він вирішив викрасти гроші спочатку у нього, а потім у ОСОБА_14, що, в свою чергу, свідчить про хибність показань ОСОБА_9, та його спроби створити надумане алібі ОСОБА_12 та спрямувати слідство у невірному русі;

-крім того, як вбачається протоколу огляду від 09.02.09 р. (т.6 а.с. 240) слідчий за участю понятих оглянув автомобіль «Фольцваген Туарег» д.н.з. НОМЕР_20, на який посилався у своїх показаннях ОСОБА_9, как автомобіль ОСОБА_12, звідки вилучив фотокартку із зображенням ОСОБА_9 та ОСОБА_12 (т.6 а.с.242), разом з тим жодних прослуховуючих пристроїв на автомобілі під час його огляду встановлено не було.

-Підсудний ОСОБА_12 також пояснював, що коли з ним оформлювався договір завдатку, ОСОБА_14 казала йому про те, що решту грошей за його квартиру вони нададуть після укладення основної угоди продажу їх будинку на Печерську. Крім того на обізнаність ОСОБА_12 про факт отриманням ОСОБА_14 06.11.09р. великої суми грошових коштів вказували і потерпілі ОСОБА_14 в судовому засіданні;

-Свідок ОСОБА_24 підтвердила, що ОСОБА_12 був присутній під час того, як були роздруковані на чорнетках документи купівлі-продажу будинку, а також заходив в кімнату розрахунків у нотаріуса, коли розрахунок по першій угоді купівлі-продажу будинку АДРЕСА_8 ще не був закінчений.

-Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_19 підтвердили, що були присутні при тому, як на столі після продажу будинку ОСОБА_14 лежала вся сума грошей, при чому в цю кімнату для розрахунків зайшов ОСОБА_12 і отримав свою частку із тих грошей, що були на столі. При цьому, вказані свідки спростували показання ОСОБА_12 про те, що він не зустрічався наодинці з родиною ОСОБА_14 у квартирі АДРЕСА_9, яку продавав. ОСОБА_20 пояснювала, що надавала телефон ОСОБА_12 ОСОБА_14 Свідок ОСОБА_19 стверджував, що ОСОБА_12 знав про те, в у ОСОБА_14 06.11.09р. залишаться гроші в значній сумі від продажу будинку, а також про те, що угода про купівлю будинку АДРЕСА_11 того ж дня не відбудеться. Крім того, свідок ОСОБА_20 стверджувала, що нападники чітко знали, в кого з тих, хто буде виходити від нотаріуса, будуть при собі гроші, оскільки напали саме на ОСОБА_14 та забрали її сумку, хоча в неї з собою також була сумка.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать про те, що ОСОБА_12 був цілком обізнаний в тому, за яку суму буде укладена угода з потерпілими, і які кошти залишаться у них після розрахунків із ним 06.11.09р., а в сукупності з іншими доказами по справі вказує на його причетність до вчинення розбійного нападу і пособництво у цьому.

Твердження підсудного ОСОБА_10 про те, що в момент вчинення злочину він був без маски та без пістолета, спростовуються наступним:

-показаннями потерпілих ОСОБА_14, свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні, та показаннями свідків ОСОБА_35 на досудовому слідстві;

-суд вважає правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу вироку суду показання підсудного ОСОБА_11 в якості обвинуваченого на досудовому слідстві (т.4 а.с. 36-39), в яких він пояснював, що коли ОСОБА_10 підбіг до автомобіля після злочину на ньому була маска. При цьому, суд виходив з того, що вказані показання надавались ОСОБА_10 за участю адвоката, а посилання на те, що слідчий ОСОБА_30 заволодів його підписом під протоколом допиту шляхом обману, не підтвердились ході судового розгляду;

-крім того, суд вважає правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу вироку суду відомості, зазначені у протоколі допиту ОСОБА_10 в якості підозрюваного від 07.11.09р. (т.3 а.с. 66-74), оскільки факт тиску на підсудного з боку слідчого ОСОБА_30 не знайшов свого підтвердження в ході судового слідства, в яких ОСОБА_10 підтверджував факт того, що в момент нападу у нього був пістолет іноземного виробництва, споряджений газовими кулями, на гільзах яких був напис «терен 4», який він направив на потерпілого, «зробив постріл, але стріляв в сторону, щоб не попасти», після чого чоловік почав тікати за автомобіль. В подальшому за змістом цих пояснень, із застосуванням вказаного пістолета ОСОБА_10 також зміг зупинити маршрутне таксі на Південному мосту, після чого із сумкою стрибав з мосту.

Позиція підсудних ОСОБА_9 на те, що під час досудового слідства до нього застосовували незаконні методи ведення слідства працівники Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві та інші співробітники міліції: надягали на голову мішок, катували, з метою отримання від нього визнавальні показання, - судом визнаються неправдивими, оскільки жодного доказу вказаного факту під час судового слідства здобуто не було, сам ОСОБА_9 підтвердив, що зі скаргами на таке він нікуди не звертався.

Твердження підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_12 про те, що до них також застосувались незаконні методи ведення слідства, оскільки коли ОСОБА_10 знаходився в лікарні після затримання, за вказівкою слідчого, його пристібнули наручниками до ліжка, протримали в такому положенні два тижні, під час чого проводили його допити, де примушували давати визнавальні показання, а також посилання ОСОБА_12 на те, що його незаконно затримали по незаконно порушеній кримінальній справі, слідчий ОСОБА_30 вимагав хабара в сумі 40 тис.доларів США, погрожуючи, що в противному випадку відносно нього будуть сфальсифіковані матеріали справи, йому не надавалась можливість належним чином проводити лікування, безпідставно відмовлялось у клопотаннях, тощо, - спростовуються показаннями свідка ОСОБА_30, а судом визнаються безпідставними і такими, що, не підтверджені жодним достовірним доказом по справі.

Посилання підсудних ОСОБА_9 на те, що під час руху в автомобілі викрадену сумку ніхто не відкривав, грошей не перекладав, а відтак твердження ОСОБА_10 про те, що гроші зникли завдяки незаконним діям працівників міліції, оскільки слідчий ОСОБА_30 два тижні протримав вилучені у нього грошові кошти і не повертав їх потерпілим, були предметом ретельної судової перевірки і визнані безпідставними, такими, що спрямовані на направленні судового слідства по хибному шляху, оскільки спростовуються показаннями свідка ОСОБА_30, а крім того:

-підсудний ОСОБА_10 пояснював, що коли працівники міліції його виявили в приміщенні, де він сховався, відкрили сумку та перевірили гроші, то відразу повідомили про те, що всієї суми грошей не вистачає. Тобто, сам підсудний підтвердив обізнаність працівників міліції у нехватці грошей одразу при його затриманні, а не через деякий час після того, як сумка вийшла з поля зору підсудного;

-про неправдивість показань ОСОБА_10 також вказує той факт, що він спочатку кажучи, що до приходу працівників міліції сумку ніхто не відкривав, в подальшому пояснював, що відкрив сумку, взяв звідти гроші, які поклав собі у кишеню та дістав мобільний телефон.

Заперечення підсудними та їх захисниками розміру викрадених у потерпілий грошових коштів в сумах, що вказані у пред`явленому обвинуваченні, судом також визнається безпідставним, виходячи з показань потерпілих та наступного:

-підсудний ОСОБА_10 не заперечував, що в результаті нападу він разом з іншою особою заволодів майном потерпілих, що зазначено у обвинувальному висновку, в т.ч. грошима на суму 65 тис. євро та 277770 доларів США.;

-З показань свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві, які вона підтримала в судовому засіданні, вбачається, що будинок АДРЕСА_8 загалом продавався потерпілими за 485 тис. доларів США, при чому з урахуванням попередньо сплаченого завдатку, 06.11.09р. ОСОБА_14 було передано 467 тис. доларів США. При цьому, судом не приймаються до уваги показання свідка ОСОБА_19 про те, що 06.11.09р. ОСОБА_14 було передано лише 462 тис. доларів США, оскільки будинок нібито продавався за 480 тис. доларів, оскільки під час допитів на досудовому слідстві вказаний свідок чітких сум по угоді продажу будинку ОСОБА_14 не називав, а показання в суді надавав за спливом майже 1,5 річного строку, без будь-яких нотатків та документів. Крім того, як показали свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_19 в суді, ОСОБА_14 сплатила 06.11.09р. від загальної суми угоди купівлі - продажу квартири у ОСОБА_12 (90 тис. доларів США) 2% - його брокеру ОСОБА_18, та 1,5 % - за їх послуги.

-Свідок ОСОБА_17 пояснювала, що у договорі купівлі-продажу будинку та землі АДРЕСА_8 була зазначена сума згідно експертної оцінки, яка була менше за ту, за яку вони в дійсності були продані, тобто на загальну суму 480 (або 485) тис. доларів США, які були виплачені частково в доларах, а частково в євро. Свідок підтвердила, що 06.11.09р. ОСОБА_14 отримала від покупця, брокером якого вона була, з урахуванням попередньо сплаченого завдатку 460 (або 465) тис. доларів США, які рахувались за курсом НБ України, що був на момент укладення угоди. Комісійних за вказану угоду ОСОБА_14 їй не сплачувала;

-Крім того, судом в частині проведених потерпілими розрахунків від угод приймались до уваги відомості, наведені в листі №55/01-06 від 20.06.11р. приватного нотаріуса ОСОБА_27 з додатками (т.11 а.с. 3-8), що посвідчувала правильність вказаних угод 06.11.09р. з якого вбачається, наступне:

1)За договором купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, укладеним між ОСОБА_13 та ОСОБА_22, за реєстровим № 1741, ціна житлового будинку складає 68041 грн.

За вчинення нотаріальної дії - посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу житлового будинку було стягнуто плату в розмірі 1 % від вартості договору, а саме: 681 грн. 00 коп., а також був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомості в розмірі 1% від вартості договору, а саме: 680 грн. 41 коп.

2)За договором купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0942 га, кадастровий номер 8000000000:82:125:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_8, укладеним між ОСОБА_13 та ОСОБА_22, за реєстровим №1744, ціна земельної ділянки складає 3 049 405 грн. 00 коп. За вчинення нотаріальної дії - посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки було стягнуто плату в розмірі 1% від вартості договору, а саме: 30500 грн. 00 коп.

3)За договором купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_9, укладеним між ОСОБА_45 в особі ОСОБА_12, який діяв за довіреністю, та ОСОБА_13, за реєстровим №1747, ціна квартири складає 4800 грн. 00 коп. За вчинення нотаріальної дії - посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири було стягнуто плату в розмірі 1% від вартості договору, а саме: 48 грн. 00 коп., а також був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомості в розмірі 1% від вартості договору, а саме 48 грн.00 коп.;

- про правильність інформації щодо відповідності викрадених під час нападу грошових коштів гривневому еквіваленту вказує витяг з офіційним курсом НБ України станом на 06.11.09р. (т.6 а.с.160)

Твердження захисту та підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про їх щире каяття судом визнається безпідставним, виходячи з наступного:

-підсудний ОСОБА_9 на початку судового слідства категорично заперечував свою причетність до вчинення цього злочину, надавав неправдиві покази, створював надумане алібі з метою схилити судове слідство на хибний шлях. Причина того, що ОСОБА_9 визнав вину наприкінці судового розгляду, оскільки він нібито був ображений на незаконність досудового слідства, судом визнається надуманою. Так, жодних посилань на незаконність судового слідства під час судового процесу під головуванням судді Смик С.І., де ОСОБА_9 продовжував надавати неправдиві показання, матеріали справи не містять. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що підсудний ОСОБА_9 частково визнав свою вину лише під тиском здобутих по справі доказів, ніякого активного сприяння у його розкритті під час досудового і судового слідства не зробив, зізнавшись у обставинах, що були встановлені органами досудового слідства і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні;

-підсудні ОСОБА_10. та ОСОБА_10 заперечили частину фактичних обставин справи, визнаних судом доведеними за наведених вище обставин, правильність кваліфікації їх дій органами досудового слідства, а тому, їх щирого каяття судом не встановлено.

Оцінивши викладене, суд дійшов висновку, що винність підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства:

§(ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11) за ст.ст. 27 ч.2, 187 ч.4 КК України, як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_9 - особою, яка раніше вчиняла розбій.

§ (ОСОБА_12) за ст.ст.27 ч.5, 187 ч.4 КК України, як пособництво в розбої - нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила бандитизм, спрямованого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудним, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, характер вчинених кожним з підсудних злочинних дій, позицію їх під час судового слідства, те, що ОСОБА_9 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі і за розбій, ОСОБА_12 притягувався до кримінальної відповідальності за бандитизм, вчинили злочин під час судимості, що не знята і не погашена у встановленому законом порядку, ОСОБА_10 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, хоча і судимість погашена, що свідчить про відверте небажання ОСОБА_9 та ОСОБА_12 стати на шлях виправлення, ОСОБА_9 негативно характеризується за місцем відбуття покарання Березанською ВК №95, ОСОБА_12 - негативно за місцем відбуття покарання в Київському СІЗО, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 офіційно суспільно-корисною працею не займаються, хоча і приймаючи до уваги те, що частина майна потерпілим повернуто на досудовому слідстві завдяки оперативним діям працівників міліції, підсудні на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, мають визначене місце реєстрації і проживання, а також те, що:

-ОСОБА_10 працює в Броварському СТК ТСО України майстром виробничого навчання, де характеризується позитивно, займається підприємництвом, позитивно характеризується Київським міським фізкультурно-спортивним клубом інвалідів «Прометей», виховує неповнолітню дитину дружини,

-ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за колишнім місцем роботи в ТОВ «Інтелектуальні комунікації»,

-стан здоров`я ОСОБА_9, який має ряд хронічних захворювань: панкреатит, гепатит змішаного ґенезу, хронічна полінаркоманія, інфільтративний туберкульоз лівої легені, а також стан здоров`я ОСОБА_12, який станом на 29.12.10р. мав гіпертонічну хворобу 2 ступ., сечокам`яна хвороба, перебував на обліку у лікаря фтізіатра з діагнозом: залишкові зміни у вигляді щільного вогнища в праві легені, внаслідок перенесеного туберкульозу, -

суд вважає, що виправлення підсудних не можливо без ізоляції від суспільства та їм необхідно призначити покарання у виді позбавленні волі з конфіскацією майна.

Вирішуючи заявлені потерпілими в ході судового розгляду цивільні позови (т.8 а.с. 125-130), а саме:

-ОСОБА_14 на суму 80 тис. матеріальної шкоди, що складається з витрат, понесених нею на лікування від злочину;

-ОСОБА_13 на суму 80770 доларів США (еквівалент 647274,60 грн.), шо складають викрадені і не повернуті їй кошти

-ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 по 100 тис. грн., що складають моральна шкода від злочину, -

суд, приймаючи відсутність у матеріалах справи належним чином підтверджуючих їх доказів, вважає необхідним залишити їх без розгляду, роз`яснивши потерпілим їх право звернутись за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Майно, на яке на досудовому слідстві слідчим накладено арешт суд, з метою забезпечення звернення потерпілих з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства, а також з метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації, вважає необхідним залишити під арештом.

При цьому посилання захисника Кукутя про необхідність зняття арешту з автомобіля «Фольцваген Пассат» 1994 року випуску, зеленого кольору, № кузова НОМЕР_21, д.н.з. НОМЕР_22, оскільки він ОСОБА_11 не належить, судом визнається безпідставним, оскільки за змістом постанови слідчого від 15.12.09р. (т.7 а.с.15), останнім з показань колишньої дружини ОСОБА_11 - ОСОБА_46 встановлено, що вказаний автомобіль був придбаний ОСОБА_10 у 2005р. та в дійсності належить йому, а був оформлений на неї по його проханню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення експертиз відповідно до ст. 93 КПК України покласти солідарно на засуджених.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обраховувати з 07 листопада 2009 року.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 /дев`яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 обраховувати з 07 листопада 2009 року.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.2, 187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 /дев`яти/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 обраховувати з 19 листопада 2009 року.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 187 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 /дев`яти/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обраховувати з 30 листопада 2009 року.

Речові докази по справі:

Шжіноча сумка, паспорт гр. України виданий на ім"я ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, довідка про ідентифікаційний код видана на ім"я ОСОБА_14, гаманець коричневого кольору із картками на знижку у кількості 11 шт., фотокартка дитини, грошові кошти у розмірі 913 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа-6131» імеі НОМЕР_23, шкіряна рукавичка на праву руку, ключі в кількості 7 шт., гребінець, дзеркальце, медичні препарати, навушники до мобільного телефону «Нокіа», зарядний пристрій до мобільного телефону, гроші в розмірі 30 доларів США, - які передані на зберігання ОСОБА_14, залишити останній;

ШБанківська упаковка з грішми в розмірі 100000 доларів США, банківська упаковка із грішми у розмірі 30000 Євро, грошові кошти на загальну суму 35000 Євро, грошові кошти в сумі 97000 доларів США, грошові кошти у розмірі 6300 доларів США, - які передано на зберігання ОСОБА_13, залишити останній;

Шпістолет «ПМР», калібру 9 мм Р.А. б/н, виробництва ТОВ «СОБР» (м. Харків, Україна), який було вилучено при огляді місця події за адресою: м. Київ, бул. Д. Народів, 19-А; дві гільзи кал. 9мм Р.А.; 1 патрон 9мм Р.А., які було вилучено при проведенні огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_10; протирку каналу ствола, - які передано до камери зберігання речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, конфіскувати;

Шгумову кулю круглої форми, яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, знищити;

Шмарлеву пов"язку, яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, знищити;

Шкомпакт-дисках “ Digital Х СD-R 700 mb multispeed 52x ” який зберігається при матеріалах справи, залишити там же;

Шмобільний телефон "NOKIA 1112" синьо-сірого кольору, IMEI НОМЕР_7 із сім карткою оператора МТС номер НОМЕР_16 які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, конфіскувати;

ШМобільний телефон "NOKIA 1112", IMEI НОМЕР_9 із сім карткою оператора Beeline номер: НОМЕР_24, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, кофіскувати;

ШМобільний телефон NOKIA N95 IMEI НОМЕР_11, із сім карткою оператора Beeline номер: НОМЕР_25 які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, конфіскувати;

ШФотокартка яка зберігається при матеріалах справи, залишити там же;

ШРоздруківка, знята з каналів звязку в ТОВ «Астеліт» абоненту № НОМЕР_8; диск із з"єднаннями телефонних розмов абонентів №ОСОБА_26 та НОМЕР_2; роздруківка, знята з каналів звязку в «Київстар Дж.Ес.Ем» абонентів № НОМЕР_3, № НОМЕР_12, №НОМЕР_13; роздруківка, знята з каналів звязку в «Український мобільний зв'язок» абоненту № НОМЕР_16; роздруківка, знята з каналів звязку в «Український мобільний зв'язок» абонентів НОМЕР_19 та № НОМЕР_18, які зберігаються при матеріалах справи, залишити там же.

Майно підсудних, а саме:

o«Volkswagen TOUAREG», 2004 року випуску, бежевого кольору, № кузова ОСОБА_27 д.н.з. НОМЕР_20, що належить ОСОБА_12, який передано на зберігання на штрафмайданчик УДАІ ГУМВС України в м. Києві;

o«Volkswagen PASSAT» 1994 року випуску, зеленого кольору, № кузова НОМЕР_21, д.н.з. НОМЕР_22, що належить ОСОБА_11, який передано на зберігання на штрафмайданчик УДАІ ГУМВС України в м. Києві;

o «Volkswagen LT 28», 1992 року випуску, білого кольору, № кузова ОСОБА_28, д.н.з. НОМЕР_32, що належить ОСОБА_10, який передано на зберігання на штрафмайданчик УДАІ ГУМВС України в м. Києві;

o «BMW 325 TDS Tourin» 1996 року випуску, чорного кольору, № кузова ОСОБА_29, д.н.з. ОСОБА_31, що належить ОСОБА_10, який передано на зберігання на штрафмайданчик УДАІ ГУМВС України в м. Києві;

·майно ОСОБА_10:

o75 гривень, ключ від автомобіля “Daewoo” із брелком, два кільця виготовлених з металу жовтого кольору, картку оператора мобільного зв"язку «Beeline» № НОМЕР_5, мобільний телефон «Нокіа6300» імеі НОМЕР_26 в середині якого знаходиться сім-картка оператора мобільного звязку «Life» №НОМЕР_6;

·майно ОСОБА_9:

oмобільний телефон "NOKIA 1112", IMEI НОМЕР_7 із сім карткою оператора МТС номер НОМЕР_16 4; Мобільний телефон "NOKIA 1112" IMEI НОМЕР_9 із сім карткою оператора Beeline номер: НОМЕР_24; Мобільний телефон NOKIA N95 IMEI НОМЕР_11, із сім карткою оператора Beeline номер: НОМЕР_25; сумку; чохол від окулярів та сонцезахисні окуляри.

oкомуніктор «Асус» с/н 5ААОАG006476, модель А636, сірого кольору; Антирадар «Escort» s/n210009785008, чорний чохол «Krussel», автомобільний зарядний пристрій;

·майно ОСОБА_12:

o321 гривня, 3 долари США, кільце виготовлене з жовтого металу, хрестик виготовлений з металу жовтого кольору, каучуковий ланцюжок, гаманець чорного кольору в середині якого знаходяться дисконтні картки та візитки, годинник світлого кольору «Vacheron Constantin», мобільний телефон «Нокіа» імеі НОМЕР_29, із сім карткою «Київстар» (НОМЕР_28), картка «SIMPlus» №НОМЕР_27

·майно ОСОБА_11:

oмобільний телефон «Нокіа 6500» імеі НОМЕР_30, картка оператора мобільного звязку «Київстар» №НОМЕР_31, ноутбук марки «Dell», моделі ХРS, с/н CN-DR387D70166-82C093Q, -

на які постановами ст. слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_30 накладено арешт, з метою забезпечення можливості звернення потерпілих з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства, а також виконання вироку в частині конфіскації майна підсудних, залишити під арештом.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 солідарно:

-на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 35226002000466, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення цитологічних, дактилоскопічних, молекулярно-генетичних, балістичної, трасологічної, криміналістичної експертиз у розмірі 10891 грн. 14 коп.

-на користь ДНДЕКЦ МВС України (р/р 31255272210705, Код 25574630, Банк: ГУДКУ в Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення фоноскопічних експертиз у розмірі 17229 грн. 02 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вигляді арешту до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, і утримувати їх під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя К. Е. Тарасюк