Вирок № 17372668, 22.07.2011, Краснопільський районний суд Сумської області

Краснопільський районний суд Сумської області

вул.Вокзальна, 18 смт.Краснопілля Краснопільський район Сумська область Україна 42400

Справа № 1-60/2011

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2011 року смт.Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі :

головуючогоБасової В.І.

з участю секретаряЯрової С.І., Авраменко О.Є.

прокурораЯвтушенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, не працюючого, невійськовозобовязаного, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт.Нова Покровка, Чугуївського району, Харківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобовязаного, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2011 року близько 17-00 години підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на околиці села Славгород Краснопільського району, Сумської області домовились про викрадення зерна зі складу №1 СТФ СТОВ «Славгород», для чого з тильної сторони вказаного приміщення вдвох частково розібрали цегляну кладку. Підсудний ОСОБА_2 через отвір, який утворився, проник всередину складу, набрав у принесені з собою два мішки зерно, та подав їх ОСОБА_1, який спостерігав за територією, щоб їх ніхто не помітив. Таким чином підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таємно викрали зі складу №1 СТФ СТОВ «Славгород» два мішка зерна, загальною вагою 100 кг., вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1294 від 19.05.2011 року 200 гривень 00 копійок, заподіявши своїми діями СТФ СТОВ «Славгород» матеріальні збитки на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, в скоєному розкаявся та пояснив, що дійсно в кінці березня 2011 року він разом зі своїм пасинком ОСОБА_2, взяли два порожніх мішки і пішли на околицю села Славгород, щоб назбирати металобрухту. Не знайшли. А побачивши, що коло зерноскладу СТФ СТОВ «Славгород»відсутні люди, вирішили набрати там зерна. Для цього з тильної сторони складського приміщення вдвох вони частково розібрали цегляну кладку і ОСОБА_2 через отвір, який утворився, заліз всередину складу та набирав зерно, а він спостерігав за територією, щоб їх ніхто не помітив. Потім Костін подав через той же отвір два мішки з зерном та виліз зі складу. Перенісши мішки з зерном в село, продали їх, а гроші витратили для придбання продуктів харчування. Просив суворо не карати та врахувати, що збитки відшкодовані.

Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, в скоєному розкаявся та пояснив, що не заперечує факту скоєння злочину, часу, місця та способу, за обставин викладених в обвинувальному висновку та процесуальних документах кримінальної справи, з сумою завданих матеріальних збитків погодився. Просив суворо не карати та врахувати, що збитки відшкодовані.

В судовому засіданні за згодою учасників процесу відповідною постановою суду визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань свідків, письмових доказів в повному обсязі, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудних.

Крім повного визнання вини самими підсудними, винність їх у скоєнні злочину також підтверджується доказами, дослідженими судом: місце та обставини скоєного підтверджуються протоколами огляду місця події (а.с.20-21), відтворення обстановки та обставин події (а.с. 57-60), висновком судово-товарознавчої експертизи (а.с.37-38) підтверджується вартість викраденого.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх сукупно, суд вважає, що винність підсудних у скоєному в судовому засіданні доведена повністю.

Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч.3 КК України, оскільки вони за попередньою змовою групою осіб вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням у сховище.

При призначенні покарання підсудним, суд керується вимогами ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відтак суд, на підставі ст.65 КК України, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудних, запобігання вчиненню інших злочинів, враховує що підсудні скоїли тяжкий злочин, не працюють, за місцем проживання характеризуються посередньо (а.с.98, 115), ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, ОСОБА_2 в силу ст.89 КК України не судимий.

Обставин згідно ст.67 КК України, які обтяжують покарання, немає.

Обставини, згідно ст.66 КК України, які пом'якшують покарання підсудних - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки на протязі досудового слідства та під час розгляду справи в суді обидва давали детальні та послідовні показання відносно зазначених обставин, які лягли в основу їх обвинувачення по справі, відсутність у скоєного тяжких наслідків, добровільне повне усунення заподіяної шкоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку на підставі ст.69 КК України про безумовну наявність у справі кількох обставин, що пом'якшують покарання кожного з підсудних та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне повне усунення заподіяної шкоди.

Зважаючи на суму викраденого, матеріальний стан підсудних, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному окремо, суд вважає можливим призначити більш мякий вид покарання, не зазначений в санкції статті за цей злочин, застосувавши ст. 69 КК України, а саме громадські роботи .

Таке покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про судові витрати слід вирішити в порядку ст.93 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

кійок сергія михайловича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин.

костіна романа вікторовича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин.

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних долях по 84 грн. 42 коп. з кожного судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, розрахунковий рахунок 31256272210011, МФО 837013, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Краснопліьський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

СуддяВ. І. Басова