Рішення № 17346419, 04.07.2011, Василівський районний суд Запорізької області

2-744/11 04.07.2011

Справа № 2-744 / 11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 липня 2011 рокум. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі:Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати і середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом, який в ході судового розгляду справи уточнив, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд»про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати і середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з 01.02.2001 року він працював водієм на підприємстві відповідача. Згідно наказу № 1/18 від 28.02.2011 року він був звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. В день звільнення йому не було виплачено всіх належних сум, заборгованість по заробітній платі склала 15353,35 грн.28.12.2010 року він звернувся до прокуратури Василівського району із заявою щодо порушення посадовими особами ТОВ «Спецшахтбуд» трудових прав, а саме невиплати заробітної плати. За заявою прокурора Василівського району Запорізької області 15.03.2011 року Василівським районним судом виданий судовий наказ про стягнення на його користь з ТОВ «Спецшахтбуд»заборгованості по заробітній платі станом на 01.01.2011 року в розмірі 7045,46 грн., яка на теперішній час ним отримана, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2011 року. Таким чином, підприємство ТОВ «Спецшахтбуд»зобовязано сплатити йому залишок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 8307,89 грн. (15353,35 грн. - 7045,46 грн.). Заборгованість по заробітній платі виникла у звязку з тим, що підприємство ТОВ «Спецшахтбуд»останній час постійно порушувало вимоги ст.115 КЗпП України та робітниками не виплачувалася заробітна плата. Сума середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь за час затримки виплати належних йому при звільненні сум за період з 28.02.2011 року по 04.07.2011 року становить 9550,81 грн., які до теперішнього часу в добровільному поряду йому відповідачем не виплачені, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Спецшахтбуд»на свою користю нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 8307,89 грн, а також середньомісячний заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 28.02.2011 року по 04.07.2011 року, в сумі 9550,81 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи сповіщений судом своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24.12.1999 року зі змінами та доповненнями, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24.12.1999 року зі змінами та доповненнями, при визначені середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я та призначення пенсії.

Відповідно до абз. 3,4 п.2, ч.1 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 з наступними змінами середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно даного «Порядку обчислення середньої заробітної плати», якщо працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводять, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового /місячного/ окладу. А нарахування виплат проводиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати, яка визначається діленням посадового окладу на середньомісячну кількість календарних днів /30.44/ і множиться на число робочих днів в даному розрахунковому періоді /постанова КМ України від 26.09.2001 року №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати /доходу, грошового забезпечення/ для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням».

Судом встановлено, що з 01.02.2001 року позивач працював водієм у ТОВ «Спецшахтбуд», про що свідчать відомості з трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.5). Згідно наказу № 1/18 від 01.03.2011 року ОСОБА_1 з 28.02.2011 року звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача (а.с.5).

Згідно довідки, виданої ТОВ «Спецшахтбуд»№ 247 від 16.03.2011 року, ОСОБА_1 дійсно працював на даному підприємстві з 01.02.2001 року по 28.02.2011 року, загальна заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 15353,35 грн. (а.с.3).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної заступником начальника ВДВС Василівського РУЮ від 15.04.2011 року, судовий наказ, виданий Василівським районним судом Запорізької області від 15.03.2011 року, виконаний та стягнуто з ТОВ «Спецшахтбуд»на користь ОСОБА_1 у примусовому порядку заборгованість по заробітній платі в сумі 7045,46 грн. (а.с.14).

Згідно наданого позивачем розрахунку середньоденної заробітної плати, який відповідачем не оспорений, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 115,07 грн. (2046,06 грн. + 2441,70 грн) : : (19 дн.+20 дн.).

Відповідач порушив вимоги ст.116 КЗпП України і не провів з ОСОБА_1 розрахунок при звільненні. Заборгованість по заробітній платі, з урахуванням стягнення державним виконавцем у примусовому порядку частини заборгованості по заробітній платі, складає 8307,89 грн. ( 15353,35 грн. 7045,46 грн. = 8307,89 грн.), яку суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум, підприємство, установа, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 не проведено. Таким чином, час затримки розрахунку складає період з 28.02.2011 року по 04.07.2011 року (день розгляду справи), а всього 04 місяці 04 дні, з яких кількість робочих днів становить 83 дні.

Враховуючи те, що по даний час позивачу не виплачена заборгованість по заробітній платі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день винесення рішення, за період з 28.02.2011 року по 04.07.2011 року (день розгляду справи), що становить 9550,81 грн. (115,07 грн. х 83 дні = 9550,81 грн.)

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно п.2 ч.3 ст.81 ЦПК України, ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” позивач звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 178,59 грн, що становить 1% від розміру задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст. ст. 21, 22, 35, 43, 56, 62 Конституції України, ст. ст. 116,117 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№13 від 24.12.1999 року, ст.ст.7, 10, 11, 60, 79, 88, 89, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд», про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати і середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд»(Запорізька область Василівський район с.Балки вул.Південа буд.6 «б», розрахунковий рахунок № 260011207928051 в ЗРУ «ПриватБанк»м.Запоріжжя МФО - 31399, ОКПО - 31014694) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі в розмірі 8307 грн. 89 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 9550 грн. 81 коп., а всього 17858 (сімнадцять тисяч вісімсот пятдесят вісім) гривень 70 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд»(Запорізька область Василівський район с.Балки вул.Південа буд.6 «б», розрахунковий рахунок № 260011207928051 в ЗРУ «ПриватБанк»м.Запоріжжя МФО - 31399, ОКПО - 31014694) в дохід держави судовий збір в сумі - 178 (сто сімдесят вісім) гривень 59 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецшахтбуд»витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 120,00 (сто двадцять) гривень (отримувач: Державний бюджет Василівського району 22050000, Код ЄДРПОУ - 34677040, р/р 31219259700044, банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО