Рішення № 1734272, 10.06.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 р.

Справа № 17/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Парфані І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного приватного підприємства "Ліфткомплект" бульвар Південний, 35/41,І м.Івано-Франківськ,76010

до відповідача Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації №2 Калуської міської ради вул. Біласа і Данилишина,2, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300

про стягнення 42974 грн. 27 коп.

За участю представників:

Від позивача: Максимів Д. О. - юрисконсульт, (довіреність №65 від 09.06.2008 року).

Від відповідача: Смірнова Н. М. - юрист, (довіреність №3 від 11.01.2008 року).,

встановлено: заявлено позов про стягнення 42974 грн. 27 коп. , в тому числі 38290 грн. 21 коп. основного боргу, 426 грн. 00 коп. пені, 3339 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 376 грн. 02 коп. -3 % річних, 424 грн. 32 коп держаного мита ,118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання з'явився, подав відзив на позов, в якому повідомив суд про сплату частини основного боргу, просить зменшити розмір стягуваної пені в зв'язку з важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

01.10.2007року та 02.01.2008року між Замовником-Комунальним підприємством ЖЕО-2 в особі директора Підлужного Тараса Євстаховича що діяв на підставі Статуту, та СРБ ПП "Ліфткомплект" в особі директора Гордій Ярослава Михайлочича, що діяв на підставі Статуту, уклали Підрядні договори за №17 та на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів.

Відповідно до п.1.1 Договорів Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів на об'єктах Замовника, відповідно до Додатка №1, який є невід'ємною частиною цих договорів.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договорів передбачено, що при виконанні робіт Підрядник дає Замовнику акти виконаних робіт з визначенням їх вартості, до 25 числа поточного місяця. Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у триденний термін повертає примірники акта Підряднику, при погодженні сторонами обсягів виконаних робіт. На підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Позивач належним чином виконав прийняті зобов’язання згідно Договорів, здійснив технічне обслуговування та ремонт ліфтів на загальну суму 64590 грн. 21 коп. за період з жовтня 2007р-по квітень 2008р.; оплачено відповідачем в січні 2008р - 9146 грн. 88 коп, лютому 2008р -9000 грн. 00 коп., березні 2008р 8153 грн. 12 коп. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 38290 грн. 21 коп.

В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав акти приймання виконаних підрядних робіт за жовтня 2007р-квітень 2008 року, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, які підписані обома сторонами.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

У відповідності до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином. Відповідач будь-яких доказів наявності недоліків щодо виконаної роботи підрядником-позивачем по справі суду не надав, а відтак зобов’язаний оплатити вартість виконаних робіт.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно укладених договорів належним чином не виконав, допустив борг на загальну суму 38290 грн. 21 коп, за виконані роботи, після звернення позивача позовом до суду оплатив після звернення позивача з позовом 9338 грн. 65 коп. платіжним дорученням № 53 від 21.05.2008р.

За таких обставин, в частині стягнення основного боргу в розмірі 9338 грн. 65 коп. слід припинити провадження у справі відповіднодо п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пунктів 5.1 Договорів при порушенні терміну оплати за виконані роботи, вказаного в п.4.3 цих Договорів Замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 426 грн. 00 коп.

Враховуючи важке фінансове становище відповідача, специфіку діяльності, оскільки згідно Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 13.11.1996р №486/96-ВР відповідач не має права стягувати з населення пеню за несвоєчасні розрахунки за комунальну плату, а вартість обслуговування ліфтів та ремонт є складова комунальних платежів, за таких обставин згідно пункту 3 статті 83 ГПК України, що дає право господарському суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір пені, прийшов до висновку по задоволення тільки 10 % від нарахованої пені в сумі - 42 грн. 60 коп. В частині стягнення 383 грн. 40 коп. відмовити.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов’язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов’язань.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 13339 грн. 72 коп. та 3 % річних в сумі 376 грн. 02 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню .

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 526, 546, 549, 853, 854 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193,216,230,231 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 , п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації №2 Калуської міської ради, вул. Біласа і Данилишина,2, м.Калуш, Івано-Франківська область, (ідентифікаційний код 32177207 ) на користь Спеціалізованого ремонтно-будівельного приватного підприємства "Ліфткомплект", Бульвар Південний, 35/41 м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 32873493) 28938 грн 30 коп основного боргу, 42 грн. 60 коп. пені, 3339 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 376 грн. 02 коп. -3% річних, 420 грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита, 116 грн.. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.

В частині стягнення 9338 грн. 65 коп. основного боргу припинити провадження по справі у відповідності до п.1-1 ст.80 ГПК України.

В частині стягнення 383 грн. 40 коп. пені відмовити в позові.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття підписання.

рішення підписане 12.06.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______