Рішення № 1733487, 09.06.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.08 р. Справа № 21/90

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна №1” м. Красноармійськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення: 3 759,23грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Михалко В.В. - юр.

відповідача: Манерова Ю.В. – юр.

ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”: Биковський С.М. – пров. юр.

ВАТ “Ясинівський КХЗ”: Тітов О.В. - юр. ЗДЦ

ТОВ “САВІ”: Гусаченко І.А. - юр., Сердюченко Ю.М. – нач. від.

Відкритим акціонерним товариством “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна №1” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості заподіяних збитків від нестачі вантажу (кокс кам’яновугільний), відправленого позивачу 07.11.07р. за залізничною накладною № 49928949 у напіввагоні № 67177808 у сумі 3 759,23грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Одночасно позивач уточнив свої вимоги і пояснив, що постачання продукції здійснювалось на виконання умов договору № 2692 від 01.11.2007р., укладеного з ТОВ “САВІ”, а не з ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”.

Залізниця позов не визнала із посиланням на те, що навантаження у вагони здійснене засобами відправника без участі залізниці.

Представник ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” у засіданні пояснив, що ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” не має ніякого відношення до спірної відправки коксу.

ТОВ “САВІ” підтвердило, що постачання продукції було здійснене товариством на виконання умов договору № 2692 від 01.11.2007р., укладеного з позивачем, за ціною 1 286,00грн. за тону сухої ваги без ПДВ. У свою чергу ТОВ “САВІ” придбало кокс у ВАТ “Ясинівський КХЗ” за договором № 2042 від 20.01.05р. за ціною 1 285,00грн. за тону сухої ваги без врахування ПДВ.

Представник ВАТ “Ясинівський КХЗ” підтвердив факт відвантаження вугілля на виконання умов договору № 2042 від 20.01.05р., укладеного з ТОВ “САВІ”, за ціною 1 285,00грн. за тону сухої ваги без врахування ПДВ.

Розгляд справи закінчено 09.06.2008р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00 год. 09.06.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, ВАТ “Ясинівський КХЗ”, ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” і ТОВ “САВІ” у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

07.11.07р. ВАТ “Ясинівський КХЗ” по залізничній накладній № 49928949 у 2-х напіввагонах, у тому числі у напіввагоні № 67177808 відвантажило позивачу кокс кам’яновугільний. За даними накладної вага нетто вантажу у напіввагоні № 67177808 - 46,4 т.

Відвантаження продукції ВАТ “Ясинівський КХЗ” здійснене на виконання умов договору № 2042 від 20.01.05р., укладеного з ТОВ “САВІ”, за ціною 1 285,00грн. Позивач продукцію придбав у ТОВ “САВІ” за договором № 2692 від 01.11.2007р. за ціною 1 286,00грн.

На станцію призначення вагони прибули 9.11.07р., де перевізником в цей же день був складений акт загальної форми № с2281. Підстава складання акту загальної форми – під час огляду були виявлені заглибини у напіввагоні № 67177808.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагоні № 67177808 видавався з перевіркою його маси представниками станції Красноармійськ Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт від 9.11.07р. АО 642264/128, згідно з яким:

· навантаження нижче бортів, пагорбоподібне;

· люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

· над 1 люком з обох сторін заглибина розміром: 1000мм х 1000мм х 500мм;

· зважування вагону проводилося на 150 т вагонних вагах станції два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

· вага нетто зважування вантажу 43,5 т (брутто 64,5 т, тари 21,0 т), нестача вантажу складає 2,9 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – заступником начальника станції, прийомоздавальником, оператором; з боку одержувача – особою, яка брала участь у перевірці.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 2,436 т коксу (з урахуванням норми недостачі 1%), яка з урахуванням ПДВ складає 3 759,23грн. При цьому під час розрахунку вартості нестачі позивачем застосована ціна, за якою вантаж ним був придбаний у свого постачальника, а не за ціною, за якою вантажовідправник продав посереднику.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційним актом.

Виявлена на станції призначення заглибина у вагоні свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу, так як у залізничній накладній відповідної відмітки не має.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 3 756,31грн. із розрахунку: 2,436 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 1 542,00грн. (вартість 1т коксу, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 3 756,31грн.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта “Красноармійська-Західна №1” (85300, м. Красноармійськ Донецької області, пл. Шибанкова, 1а, п/р 26000198012424 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 13498562) 3 756,31грн. основного боргу (вартість нестачі), 101,92 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 117,90 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя

Надруковано примірників:

1– у справу;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18