Рішення № 1733038, 06.06.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/186

06.06.08

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

До

1. Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

2. Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс»

Про

стягнення 764,56 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача : Підлужняк С.О. –пред. за довірен. № 273 від 12.10.2007 року

Від відповідача 1: Недошитко Р.Ю.–пред. за довірен. № 869-НЮ від 18.03.2008 року

Від відповідача 2: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» про стягнення 764,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 р. порушено провадження у справі № 37/186, розгляд справи було призначено на 26.05.2008 року о 14-25.

Представник відповідача - 1 в судовому засіданні 26.05.2008 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позовні вимоги позивача до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»є необґрунтованими, оскільки вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена засобами вантажовідправника, вантаж завантажено нижче бортів, а також відсутні відомості про застосування катка для ущільнення вантажу для запобігання його втрати при перевезенні. Відповідач - 1 вказує на те, що матеріали справи містять докази, які підтверджують вину відповідача - 2 у нестачі вантажу.

Представник відповідача - 2 в судове засідання 26.05.2008 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/186 від 12.05.2008 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2008 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача 2 у судове засідання 06.06.2008 року не з’явилися, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.06.2008 року за згодою представника відповідача 1 судом оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі –покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сніжнянські промресурси»(надалі - постачальник) був укладений договір № 1.111 (надалі- договір), згідно якого постачальник зобов’язався відвантажити, а покупець прийняти та оплатити вугілля .

Сторони узгодили, що відповідно до п. 4.2 Договору, покупець розраховується з постачальником за отримане вугілля шляхом перерахуванням 100 % попередньої оплати вартості партії вугілля на підставі виставленого рахунку.

07.12.2007 року по залізничній накладній № 50075748 зі станції Красний луч Дон. 502602 ДП «Донбасантрацитвантажтранс» (надалі –відправник), було відвантажено на адресу Турбівського філіалу Липовецького районного паливного складу ВАТ «Вінницяоблпаливо»(надалі –одержувач) вантаж –вугілля марки АКО в кількості 69 тон. Вантажовідправник даного вантажу згідно накладної є ДП «Донбасантрацитвантажтранс».

На виконання умов договору позивач, на підставі виставленого рахунку № СФ-0000047 від 07.12.2007 року в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 120000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 708 від 13.12.2007 року, № 728 від 21.12.2007 року, № 6223 від 24.12.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, під час пересування вагону № 66691031 на станції Знам’янка було здійснено комісійне перевантаження вагону на 150 т вагах залізниці, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 66100 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 2900 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті АЄ № 879715/1065/5 від 12.12.2007 року, оригінал якого залучено до матеріалів справи.

При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам’янка Одеської залізниці № 10807, 10811 від 09.12.2007 року виявлені поглиблення на поверхні вантажу вагону, який поданий на ваги на перевірку.

Судом встановлено, що при перевірці було виявлено, що завантаження рівномірне нижче рівня бортів. В документах значиться, що вантаж завантажений навалом нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не зазначений. На поверхні вантажу наявні поглиблення : праворуч за рухом потягу над 1,2,3,4,5 люками довжиною 7000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 2500 мм, над 6,7 люками довжиною 2500 мм, шириною 2500 мм, глибиною 300 мм. Течі вантажу немає. Каток не застосовувався. Люки та двері закрити щільно. Фактично вантаж прибув в технічно та комерційно справному вагоні. На поверхні вантажу захисне маркування вапном відсутнє. Встановлено факт доступу до вантажу.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 1.111 від 31.07.2007 року, рахунок –фактуру № СФ-0000047 від 07.12.2007 року та відповідні платіжні доручення.

З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого вантажу у розмірі 764 грн. 56 коп. і вимагає стягнути її з відповідачів пропорційно до ступеня їх вини.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Додана до матеріалів справи накладна № 50075748 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника – відповідача- 2.

Із зазначених у залізничній накладній № 50075748 /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4).

Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У Пункті 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).

Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте, з дослідженого комерційного акту та актів загальної форми вбачається, що в місцях поглиблення маркування відсутнє.

Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно–західна залізниця»на те, що «наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення свідчить не про виїмку вугілля при транспортування, а підтверджує просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону», оскільки в судовому засіданні судом досліджені акти загальної форми № № 10807, 10811. Зазначені акти містять відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом нанесення маркування вапном.

Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач -1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об’єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов’язань.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язань –причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Згідно листа ДП «Донбасантрацитвантажтранс»від 20.02.2008 року № 8/121 та на підставі рахунку ВП «Донбасантрацитвуглезбут»ДП «Донбасантрацит»№ 446 від 11.12.2007 року ціна однієї тони вугілля (без врахування залізничного тарифу) становить 503 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ.: (419 грн. 17 коп. х 1,2 = 503 грн. 00 коп.).

Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 503 грн. 00 коп. х 1,52 т. = 764 грн. 56 коп.

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв’язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та неналежним виконанням відповідачем 1 своїх обов’язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 збитків у сумі 764 грн. 56 коп., що виникли під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача-1, як перевізника, а в частині вимог до відповідача-2, як відправника, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відправник виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача - 1.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 110, 111, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 623, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, —

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно - західна залізниця»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, код 01880670) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 56 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові до Державного підприємства «Донбасантрацитвантажтранс» відмовити повністю.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 11.06.2008 року