Ухвала суду № 1732804, 23.05.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"23" травня 2008 р. Справа № 6/125

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Державного підприємства Міністерства оборони України “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача; Чмола І.І., довіреність від 12.12.2006 № 28570/10-008; Швед Т.М., довіреність від 21.05.2008 № 12703/10-012,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Міністерства оборони України “Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, м. Івано-Франківськ, звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2008 № 327056151/0 на суму 22895,60 грн. та № 327055151/0 від того ж числа на суму 625,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами перевірки, проведеної працівниками ДПІ у м. Чернівці, було складено Акт № 797/15-1/21417690 від 19.02.2007, на підставі якого структурному підрозділу Позивача –“Чернівецький військовий лісгосп” були направлені податкові повідомлення-рішення від 13.03.08 № 327056151/0 та №327055151/0, відповідно на суму 22895,60 грн. та 625,60 грн., за несвоєчасну сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Позивач вважає, що вказані рішення є незаконними та підлягають скасуванню з наступних підстав:

1. Оскільки Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не встановлює строків давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, які правильно визначені самим платником податків, то штрафні санкції, згідно статті 17 вказаного закону можна застосовувати до платника виключно у межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України. Отже, вказаними рішеннями відносно структурного підрозділу позивача штрафні санкції застосовано з порушенням терміну встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.

2. Навіть, якби штраф був застосований відповідачем у межах термінів, встановлених статтею 250 вказаного кодексу, то рішення все одно підлягали б скасуванню оскільки згідно пункту 2.1 Інструкції “Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду” затвердженої спільним наказом № 91/241/129/236/565 від 15.10.1999 Держкомітету лісового господарства, Мінфіну, Мінекономіки, Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної політики, а також ДПА України, платниками збору є виключно юридичні та фізичні особи. А оскільки структурний підрозділ позивача не юридична особа, то і застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечує зазначаючи у своїх письмових запереченнях на позов, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно, відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а стаття 250 Господарського кодексу України не поширюється на строки застосування штрафних санкцій. Щодо твердження позивача про те, що його структурний підрозділ не є юридичною особою –відповідач посилається на статтю 1 вказаного закону де чітко визначено, що платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судовому засіданні не забезпечив, однак до початку розгляду справи від нього надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою його представника.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення зазначеного клопотання відповідача не заперечували.

Вивчивши матеріали справи, а також враховуючи, що відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції, суд дійшов висновку, що розгляд справи необхідно відкласти.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Розгляд справи відкласти на 16.06.2008 на 11 годину в приміщенні господарського суду за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, за участю представників сторін.

Суддя А. Паскарь