Постанова № 17327745, 05.07.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-а-3393/11 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2011 року                     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.

при секретарі Величко О.М.

за участю: позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради», про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВЛЕНО:

25 січня 2010 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії та відшкодування шкоди (а.с.1)

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Комунальним закладом «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»було проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_1, в результаті якої було складено експертний висновок - акт № 36 від 08.10.2009 року. Позивач 13.10.2009 року звернувся до відповідача з заявою в якій просив надати йому копію акту № 36 від 08.10.2009 року. Але, відповідач 06.11.2009 року, відмовив йому у наданні експертного висновку, тому, позивач звернувся до суду та просив визнати дії КЗ «ДОКПЛ»неправомірними та зобов’язати відповідача надати йому копію експертного висновку. Також, зважаючи на фізичні та душевні страждання, які пережив позивач в очікуванні експертного висновку, щодо свого психічного стану, який міг вплинути на все його подальше життя, усвідомлення явної небезпеки за своє психічне здоров’я та результат вирішення справи про адміністративне правопорушення, а також враховуючи витрачені позивачем час та сили на отримання коштів для оформлення довіреності для представника, який міг би отримати вказаний висновок, останній просив суд стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. (а.с.1)

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, хоча неодноразово повідомлявся про дату та час судового засідання, про причини неявки суд не повідомив (а.с.24,26-27,32,35)

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов до висновку з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем було змінено найменування юридичної особи на - Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради»(а.с.27)

Встановлено, що на виконання постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.07.2009 року, КЗ «ДОКПЛ»ДОР»в період з 14.09.2009 року по 08.10.2009 року було проведено стаціонарну судово-психіатричну експертизу на випробуваному ОСОБА_1, в результаті якої було складено акт № 36 від 08.10.2009 року. Даний акт виконаний російською мовою з вживанням у дослідній частині акту терміну «рассуждательство», що підтверджується копією даного акту наявного в матеріалах справи (а.с.42-47)

Судом встановлено, що 13.10.2009 року позивач звернувся до КЗ «ДОКПЛ»ДОР»з заявою, в якій просив надати йому копію експертного висновку, а саме акту № 36 від 08.10.2009 року (а.с.36)

Також, встановлено, що на заяву позивача від 13.10.2009 року КЗ «ДОКПЛ»ДОР»надав відповідь, в якій відмовив ОСОБА_1 у наданні копії акту № 36 від 08.10.2009 року, посилаючись на те, що вказаний висновок направлено до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, де він і може ознайомитися з ним. Вказані обставини підтверджуються копією зазначеної відповіді № 3285 від 06.11.2009 року, наявною в матеріалах справи(а.с.41)

Встановлено, що 03.12.2009 року представник позивача отримав у КЗ «ДОКПЛ»ДОР»копію акту № 36 від 08.10.2009 року, що підтверджується відповідною відміткою на оригіналі акту, який знаходиться у медичній картці стаціонарного хворого № 8854/09, та його копією наявною в матеріалах справи(а.с.42а,48-49)

Суд вирішуючи спір у даній справі виходить та керується наступним.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради»є закладом охорони здоров’я населення Дніпропетровської області, який діє на підставі Конституції України, законів України, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, рішень Дніпропетровської обласної ради та розпоряджень її голови, інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність закладів охорони здоров’я та статусу закладу.

Крім інших напрямків діяльності Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради» проводить всі види військової, трудової та судово-психіатричну експертизи, керуючись при цьому Законом України «Про судову експертизу».

          Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про судову експертизу»судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України належать до державних спеціалізованих установ

Статтею 32 Закону України «Про психіатричну допомогу»рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, можуть бути оскаржені, за вибором цих громадян, до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або безпосередньо до суду.

          Враховуючи, що позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що не надавав згоди на свою госпіталізацію до КЗ «ДКПЛ»та на проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, в результаті якої було складено вказаний акт, цивільних правовідносин між ОСОБА_1 та КЗ «ДКПЛ»ДОР»не виникало, так як відповідач своїми діями виконував постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а не надавав позивачу, за його проханням або усвідомленою згодою, послуг щодо психіатричної допомоги чи проведення експертизи, також зважаючи, що відповідач при вчиненні оскаржуваних дій реалізовував функції експертної установи, взявши при цьому на себе зобов'язання виконувати завдання та відповідати за їх задовільне вирішення, а також прийнявши відповідні владні повноваження, суд приходить до висновку, що спір між сторонами є публічно-правового характеру, а відповідач, в межах спірних правовідносин, належить до суб'єктів наділених владними повноваженнями в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних дій, суд враховує наступне.

Статтею 21 Конституції України усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'я зані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

          Відповідно до ст..8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно ст. 4 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» основними принципами охорони здоров'я в Україні є дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, а ст. 6 передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає: достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь та оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про звернення громадян»громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

          Згідно ст..3 Закону України «Про звернення громадян»під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції(зауваження),заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

          Законом України «Про звернення громадян»передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві(клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію»кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно ст.11 Закону України «Про інформацію»кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

          Статтею 31 Закону України «Про інформацію» передбачено, що у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

          Відповідно до ст..6 Закону України «Про психіатричну допомогу» право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

Згідно ст..25 ЗУ «Про психіатричну допомогу»особи, яким надається психіатрична допомога, мають права і свободи громадян, передбачені Конституцією України та законами України.

          Пунктом 3.8 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи»затвердженої Наказом Міністерства Охорони здоров’я України N 6 від 17.01.95 р. передбачено, що висновок експерта складається не менш як у двох примірниках, один з яких одразу ж надсилається особі, яка призначила експертизу, а другий залишається в архіві бюро судово-медичної експертизи.

          Вирішуючи вимоги позивача, щодо неправомірності дій відповідача, що виразилися в ненаданні позивачу копії акту № 36 від 08.10.2009 року, суд виходив з того, що кожен громадянин має право, передбачене Конституцією України та іншими нормами чинного законодавства України, на отримання інформації, яка стосується його особисто, а також стану свого здоров'я, тому приходить до висновку, що вимоги позивача, з якими він звернувся 13.10.2009 року до КЗ «ДКПЛ»ДОР», були правомірними.

Суд також зважає на те, що відповідач 03.12.2009 року все таки надав позивачу копію висновку, тобто через менш ніж через два місяці, чим визнав свої попередні дії неправомірними та порушив строки передбачені Законом України «Про звернення громадян».

          Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не скористався своїм правом на доведення правомірності своїх дій, не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, а тому суд вважає, що дії Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради», щодо ненадання ОСОБА_1 копії акту № 36 від 08.10.2009 року є неправомірними, чим задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині.

Також враховуючи, що позивач вже отримав у КЗ «ДКПЛ»ДОР»копію зазначеного експертного висновку, суд вважає що позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача надати йому копію акту № 36 від 08.10.2009 року на даний час не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно обґрунтованості позовних вимог позивача у частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд враховуючи що з вини відповідача позивачу було необхідно докладати додаткових зусиль для оплати та оформлення довіреності, з метою отримання експертного висновку, але позивачем не було доведено суду наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з порушенням прав позивача, крім того, ним не надано пояснень з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами вона підтверджується, суд вважає необхідним позовні вимоги позивача у цій частині задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст..ст. 21, 40 Конституції України, ст. 1, 3 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст.1,11,31 Закону України «Про інформацію», ст. 4 «Основ законодавства України про охорону здоров’я», ст..ст. 6,25,32 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», п. 3.8 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», ст. 2,3,6,8, 70-71, 158-163 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати дії Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради», щодо відмови ОСОБА_1 у видачі йому копії акту № 36 від 08.10.2009 року –неправомірними.

Стягнути з Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня»Дніпропетровської обласної ради»(49115, м.Дніпропетровськ, вул. Бехтерева, 1, ЄДРПОУ 01985400) на користь ОСОБА_1 (49044, АДРЕСА_1) у рахунок відшкодування моральної шкоди – 500 грн.

ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі, якщо судом оголошено вступну та резолютивну частини, а також, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                 Ф.Ф. Маймур

          Суддя                                                                                 Ф.Ф. Маймур