Постанова № 17325748, 19.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2011 р. Справа №2а-2821.1/09/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. при секретарі Усковій О. І., за участю представників від: позивача Савченка С.В. та відповідача Горбунова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Авто» до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинними і такими, що не підлягають виконанню, як такі, прийняти з порушенням норм чинного законодавства, податкові повідомленнярішення №0000012300/3 від 12.12.2008р. на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 111455,63 грн.; № 0000132300/3 від 12.12.2008 на суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 198913,11 грн.; № 0002611701/3 від 15.12.2008 на суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 138466,35 грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно фіктивності господарських правовідносин з ТОВ «Мекор», так як останнє не зареєстроване у встановленому законодавчо порядку, як юридична особа. Також, відповідач безпідставно врахував до обєкту оподаткування грошові кошти у сумі 113450,00 грн. отриманні за договором комісії №3 від 08.11.07 укладеного з ТОВ «Ніко-Україна». Крім того, донарахування податку з фізичних осіб за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_3 суперечить положенням ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що у сукупності є підставою для скасування прийнятих ОДПІ податкових повідомлень-рішень.

Ухвалами суду від 05.02.09 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 31.03.10 року позовна заява залишена без розгляду.

Ухвалою суду від 12.04.11 провадження у справі поновлено.

У ході судового розгляду представник позивача уточнив позов, просив визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача 15.05.2008р. № 0000012300/0, № 0000022300/0, № 00002611701/0, від 11.07.08 №0000012300/1, № 0000022300/1, № 000026170/1, від 02.10.08 № 0000012300/2, № 0000132300/2, № 0000261701/2, від 12.12.08 №0000012300/3, № 0000132300/3, № 0000261701/3.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав, надав пояснення по суті справи, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень у наслідку проведеної документальної перевірки позивача. Надав письмові заперечення з посиланням недоведеності наведених у суді позивачем підстав для скасування оскаржуваних рішень ОДПІ. Клопотав про відмову у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

ТОВ «Статус-Авто» як юридична особа зареєстрована 07.06.2005 року виконавчим комітетом Армянської міської Ради АРК, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 05-3-06-19/1115 (а.с.6) та свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 439890 (а.с.12).

Позивач перебуває на обліку Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим.

Красноперекопською ОДПІ в АР Крим проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Статус-Авто" за період з 07.06.2005 р. по 31.12.2007 р.

За результатами перевірки складено акт № 454/23-0/33392764 від 29.04.2008 р. (а.с.13-21).

У ході перевірки встановлено, що у періоді з 7 червня 2005 року по 31 грудня 2007 року у обліку ТОВ «Статус-Авто» по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" обліковується кредиторська заборгованість за надані запчастини перед ТОВ «Мекор». ТОВ «Статус-Авто» до перевірки не надало договору, укладеного з ТОВ «Мекор». Під час перевірки на запити до ВПМ Красноперекопської ОДПІ отримано відповіді згідно з якими індивідуальний податковий №216711716032 не числиться у реєстрі платників ПДВ України, ТОВ «Мекор» з кодом ЄДРПОУ 21671170 не рахується у ЄДРПОУ, номер свідоцтва платника ПДВ, вказаний у податкових накладних, вигаданий. Згідно з відповіддю, отриманою від державного реєстратора ТОВ «Мекор», ЄДРПОУ - 21671170, м. Київ, вул. Щекавіцька 10/4, у єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не значиться.

Під час оперативного супроводження встановлено, що підприємство з кодом ЄДРПОУ - 21671170 ліквідовано у 1999 році по рішенню господарського суду у Печерському районі м. Києва.

Враховуючи зазначене, перевіркою визначено, що ТОВ «Статус-Авто» в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включило до складу валового доходу кредиторську заборгованість перед ТОВ «Мекор» у загальній сумі 103296 грн. 03 коп. та в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включило до валових витрат витрати у сумі 372805 грн. 24 коп. по операціях з ТОВ «Мекор» і в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включило до податкового кредиту ПДВ у сумі 74561 грн. 05 коп. на підставі податкових накладних ТОВ «Мекор», в яких вказаний індивідуальний податковий номер продавця, який не існує (перелік податкових накладних наведено на сторінках 64, 65 акта перевірки).

Перевіркою також встановлено, що керівник ТОВ «Статус-Авто» Камишан К.В. згідно з авансовим звітом від 25 жовтня 2007 року без номеру у приватного підприємця ОСОБА_3 придбав за готівку герметик на суму 1400 грн. на підставі довідки серії АВ№209 від 24 жовтня 2007 року з відбитком круглої печатки ТОВ «АВТО ЛТД». До перевірки не надана копія свідоцтва про державну реєстрацію та платника єдиного податку приватного підприємця ОСОБА_3 Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Статус-Авто» в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включило до складу валових витрат витрати у сумі 1400 грн.

На наслідками складеного акту та встановлених порушень податкового законодавства відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 15.05.2008р. № 0000012300/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 191559,97 грн., в тому числі: за основним платежем 133 860,77 грн. та за штрафними санкціями -57699,20 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 15.05.08 р. № 0000022300/0, яким донараховане податкове зобов'язання з ПДВ на суму 111841,58 грн., в тому числі: за основним платежем 74561,05 грн. та за штрафними санкціями 37280,53 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 15.05.08 № 0000261701/0 на суму податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 140809,95 грн., у т.ч. основний платіж 46936,65 грн., штрафні санкції 93873,30 грн.

Зазначені податкові повідомлення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за результатом оскарження ОДПІ вказані податкові повідомлення-рішення залишенні без змін та на адресу позивача направленні податкові повідомлення-рішення від 11.07.08 за №0000012300/1, №0000022300/1, №0000261701/1.

Крім того, у наслідку оскарження вказаних повідомлення-рішення до ДПА в АР Крим останні часткового змінено та прийняті податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 02.10.08 за №0000012300/2, №0000132300/2 та від 10.10.08 №0000261701/2.

Також, за наслідками оскарження рішень до ДПА України прийнято податкові повідомлення-рішення ОДПІ №0000132300/3 від 12.12.2008 року на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 111455,63 грн., у т.ч. основний платіж 74303,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції 37151,88 грн. (а.с.35); № 0000012300/3 від 12.12.2008 на суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 198913,11 грн., у т.ч. за основним платежем 132608,74 грн. та штрафні (фінансові) санкції 66304,37 грн. (а.с.36); № 0002611701/3 від 15.12.2008 на суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 138466,35 грн. у т.ч. за основним платежем 46155,45 грн. та штрафні (фінансові) санкції 92310,90 грн. (а.с.37).

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду.

Вирішуючи позовні вимоги щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомленьрішень № 0000012300/0 від 15.05.08, № 0000012300/1 від 11.07.08, № 0000012300/2 від 02.10.08, № 0000012300/3 від 12.12.08 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток (з урахування штрафних санкцій) на загальну суму 198913,11 грн., суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що при проведені вищезазначеної перевірки були встановлені взаємовідносини позивача з ТОВ «Мекор» (код з ЄДРПОУ 21671170) у звязку з чим позивачем до валових витрат була віднесена сума у розмірі 103712, 70 грн.

При цьому матеріалами справи, зокрема листом Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 5732/11/08 від 10.11.2008 року (а.с.106), листом ДПА у м. Києві № 2543/7вх/26-3515 від 13.08.08 (а.с.110) підтверджується факт того, що ТОВ «Мекор» за ідентифікаційним кодом 21671170 в реєстрі субєктів підприємницької діяльності Печерського району та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по Печерському району м. Києва не значиться, свідоцтво платника ПДВ № 35288448 від 29.10.2002 року підприємству ТОВ «Мекор» не належить.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключні (морській) економічні зоні, так і за їх межами.

Згідно підпункту 4.1.6. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (зі змінами та доповненнями) валові доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

У зв'язку з тим, що підприємство ТОВ «Мекор» не є суб'єктом господарювання, зареєстрованим належним чином, вартість запасних частин, оприбуткованих платником податків від вказаного підприємства, відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на загальну вартість у 103296,03 грн. підлягає включенню до складу валових доходів ТОВ «Статус-Авто».

Отже, суд прийшов до висновку про наявності факту заниження валового доходу позивача у сумі 103712, 70 грн. при взаємовідносинах з ТОВ «Мекор».

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до пункту 2.4. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до пункту 2.14 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.»

Отже, податкова накладна від 01.08.07 №351 та накладна на товар від 01.08.07 №351, виписані від імені ТОВ «Мекор» не є документами, оформленими належним чином та не можуть бути підтвердженням фактичних витрат, понесених платником податків у перевіряємому періоді.

Крім того, ТОВ «Статус-Авто» за спірний період до складу валових витрат включалися витрати по ряд. 04.1 Декларації на податок з прибутку підприємств, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (Дт 281 - Кт 631), а саме:

-у 2005 р. на загальну суму 65099,40 грн.;

-у 2006 р. на загальну суму 181818,44грн.;

-у 2007 р. на загальну суму 125887,40 грн.

Під час розгляду справи, будь-які докази на підтвердження участі у господарських правовідносинах з контрагентами та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження зазначеної суми до суду не надано, що наводить суд до висновку про їх відсутність, що потягнуло безпідставне включення вказаних сум до валових витрат підприємством.

Таким чином, суд прийшов до висновку про порушення позивачем приписів абз.4 п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ТОВ «Статус-Авто» були завищені валові витрати на загальну суму 372 805,24 грн.

Отже, податкові повідомлення рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000012300/0 від 15.05.08, № 0000012300/1 від 11.07.08, № 0000012300/2 від 02.10.08, № 0000012300/3 від 12.12.08 винесені з дотриманням вимог діючого до спірних відносин законодавства України, обґрунтовано та правомірно.

Вирішуючи питання щодо протиправності податкових повідомлень-рішень №0000022300/0 від 15.05.08, №0000022300/1 від 11.07.08, №0000132300/2 від 02.10.08, №0000132300/3 від 12.12.08 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 111455,63 грн., суд зазначає.

Так у пункті 1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР поставкою товарів вважаються будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Поставкою послуг вважаються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 згаданого Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками.

а)порядковийномер податкової накладної:

б)датавиписування податкової накладної:

в)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку па додану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця):

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е)опис і номенклатуру товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм):

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача:

ж)ціну поставки без врахування податку

з)ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и)загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум, які нараховані (сплачені) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або створенням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку та придбанням (будівництвом, створенням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) з метою подальшого використання в виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону).

Згідно положень п.2 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого ДПА України від 30.05.1997р. №165 податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Також, у період з 07.06.2005 р. по 31.12.2007 р. ТОВ «Статус-Авто» мало взаємовідносини з товариством ТОВ «Мекор», який не є суб'єктом господарювання, зареєстрованим належним чином, як було встановлено судом вище.

Таким чином, податкові накладні, оформлені від ТОВ «Мекор» не можуть бути підтвердженням права платнику податку на використання податкового кредиту.

У порушення п.п.7.2.1 п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до п.2. п.5 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого ДПА України від 30.05.1997р. №165, позивач включив до складу податкового кредиту податкові накладні від ТОВ «Мекор» де був вказаний індивідуальний податковий номер продавця якого не існує.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)».

Таким чином, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 74 561,05 грн., а вказані вище податкові повідомлення-рішення ОДПІ є таким, що відповідає діючому на спірний період законодавству України.

Вирішуючи позовні вимоги щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 15.05.08 №000026701/0, від 11.07.08 № 0000261701/1, від 10.10.08 №000261701/2 та №000261701/3 від 15.12.08 про визначення податкового зобовязання з ПДФО на загальну суму 138466, 35 грн., суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що протягом періоду з 07.06.2005р. по 31.12.2007 р. мало місце купівля товарів керівником підприємства ТОВ «Статус-Авто» Камишаном К.В. за готівку у ТОВ «Мекор», який, як встановлено судом раніш, не є суб'єктом господарювання, зареєстрованим належним чином.

Керуючись положеннями пункту 2.4 статті 2 та пункту 2.14 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 надані приходні документи від ТОВ «Мекор» не мають юридичної сили.

Згідно підпункту 4.2.9 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003р. оподаткуванню підлягає дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

На підставі вищевказаного, суд прийшов до висновку про правомірність донарахування відповідачем позивачу згідно спірного податкового повідомлення-рішення податку з доходів фізичних осіб у сумі 45930,15грн (за 2005р.-12069,72 грн., 2006р.- 19572,93 грн., 2007р.-14287,50 грн.)

Також судом встановлено, що у спірному періоді ТОВ «Статус - Авто» у жовні 2007р. здійснював купівлю герметика для подальшого використання у підприємницькій діяльності у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 Сплата проводилась за готівковий розрахунок (а/з № б/н від 25.10.2007р.) на суму 1400,0грн. Документи, підтверджуючи статус субєкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 відсутні.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про доходи з фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ (зі змінами та доповненнями), платником податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно пункту 1.3. статті 1 Закону №889, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

Згідно пункту 1.15 статті 1 та підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889 ТОВ «Статус-авто» є податковим агентом та повинно нараховувати (виплачувати) оподаткований дохід на користь платника податку, утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону №889. Сплачувати цей податок до бюджету від імені і за рахунок платника податку, вести податковий облік та надавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-ІУ, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

На підставі вищевказаного відповідачем донараховано позивачу податку з доходів фізичних осіб у сумі 210,0грн. (1400,00 грн. х 15 % = 210,00 грн.).

Також судом встановлено, що згідно договору №22 купівлі-продажу автомобіля від 01.11.2007 р. продавець - ТОВ «Статус-Авто» зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець - ТОВ «НІКО-Україна», зобов'язаний прийняти та оплатити на загальних умовах договору автомобіль - товар. Покупець зобов'язаний провести передоплату у розмірі 50% від вартості товару.

При перевірці банківських виписок було підтверджена передплата від ТОВ «НІКО- Україна» банківською випискою №12276 від 08.11.2007 р. на суму 113450,00 грн. у поточному році ПДВ 18908,33 грн. У банківський виписки було вказано: «Передоплата за автомобіль відповідно до рахунку № 93». У рахунку №93 від 08.11.2007 р. у примітках не було вказано номер договору, згідно якого проводиться передоплата.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки відповідачем позивача, ТОВ «Статус-Авто» не надало до перевірки договір комісії. Копія договору комісії № 3 від 08.11.2007 р. була надана на засіданні комісії при розгляді заперечень ТОВ «Статус-Авто».

У бухгалтерському обліку передплата була відображена наступним чином: Дт 311 -Кт 361 -113450,00 грн.

Красноперекопською ОДПІ надано запит вих. № 2211/10/23-0 від 27.05.2008 ТОВ «НІКО-Україна» на підтвердження взаємовідносин ТОВ «Статус-Авто» з ТОВ «НІКО Україна».

Красноперекопською ОДПІ 24.06.2008р. отримані копії документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Статус-Авто» з ТОВ «НИКО-Україна»: договір купівлі - продажу автомобіля № 22 від 01.11.2007р., акт прийому - передачі №1 від 18.03.2008р., податкова накладна № 137 від 08.11.07р., податкова накладна № 24 від 18.03.08р., реєстр отриманих податкових накладних.

У зв'язку з вищевикладеним, передоплата у сумі 94542,00 грн., одержана від ТОВ «НІКО-Україна» відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається доходом, отриманим у наслідку виконання укладеного договору купівлі-продажу автомобіля № 22 від 01.11.2007р., що є підставою для оподаткування у розумінні діючого законодавства.

Крім того, відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, нарахування ОДПІ штрафні санкції за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями проведено з дотриманням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», враховуючи виявленні порушенням норм податного законодавства на час перевірки.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів, що у правовідносинах з позивачем діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що прийнятті відносно ТОВ «Статус-Авто» податкові повідомлення рішення Красноперекопської ОДПІ №0000012300/0 від 15.05.08, № 0000012300/1 від 11.07.08, № 0000012300/2 від 02.10.08, № 0000012300/3 від 12.12.08 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток (з урахування штрафних санкцій) на загальну суму 198913,11 грн., №0000022300/0 від 15.05.08, №0000022300/1 від 11.07.08, №0000132300/2 від 02.10.08, №0000132300/3 від 12.12.08 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 111455,63 грн., від 15.05.08 №000026701/0, від 11.07.08 № 0000261701/1, від 10.10.08 №000261701/2 та №000261701/3 від 15.12.08 про визначення податкового зобовязання з ПДФО на загальну суму 138466, 35 грн., є обґрунтованими та прийнятими згідно чинного законодавства. Тому у задоволенні позиву ТОВ «Статус-Авто» слід відмовити повністю.

За змістом ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову питання про стягнення судових витрат судом не вирішується.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.07.11 оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 22.07.11.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.