Постанова № 17325707, 02.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2011 р. о 15:24 Справа №2а-8143/11/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Селедінов М.М., від відповідача - Ліхачов А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"

до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

про визнання протиправними дій по проведенню перевірки і складенню акту №22364 від 13.05.2011 року та визнання протиправною і скасування постанови №117921 від 31.05.2011 року

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"(далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим(далі - відповідач) про визнання протиправними дій по проведенню перевірок і складенню актів №220111 від 24.01.2011 року, №220135 від 20.01.2011 року, №220151 від 20.01.2011 року, №192330 від 20.01.2011 року та визнання протиправними і скасування постанов від 08.02.2011 року №117716, №117720, №117721, №117719, від 31.05.2011 року №117921 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 8500,00 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2011 року адміністративний позов було роз'єднано на справи, зокрема в адміністративну справу №2а-8143/11/0170/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим про визнання протиправними дій по проведенню перевірки і складенню акту №22364 від 13.05.2011 року та визнання протиправною і скасування постанови №117921 від 31.05.2011 року.

Позов мотивовано порушенням порядку організації і проведення планової перевірки; неправдивістю даних, зазначених в акті перевірки про відсутність у позивача документів, перелік яких встановлений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору, представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що рейдові перевірки транспортних засобів проведено відповідно до норм діючого законодавства, згідно із Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року N 1567 (далі - Порядок №1567).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 31898522, здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Посадовими особами відповідача проведено рейдову перевірку транспортного засобу, який використовується позивачем, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками якої складено акт від 13 травня 2011 року № бланку 220364. За висновками акту перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону №2344: надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону №2344, а саме квитково-касового листа.

Розглянувши вказаний акт перевірки, заступник начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим Сулейманов Т.Р. прийняв постанову від 31 травня 2011 року №117921 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Судом встановлено, що перевірку проведено на підставі завдання на перевірку від 20 січня 2011 року, на підставі затвердженого графіку рейдових перевірок, які досліджені судом в судовому засіданні, а копії яких долучено до матеріалів справи.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.

При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктами 12-19, 21 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт";

наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. У разі коли стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт потребує продовження перевірки, керівник органу державного контролю приймає рішення про продовження строку перевірки до п'яти днів, про що робить відмітку у завданні на перевірку.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

Оцінюючи заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій по проведенню перевірки та складенню акту перевірку, суд встановив, що доводи позивача не мають правового значення для вирішення спору і не можуть бути підставами для задоволення позову у цій частині.

Так в матеріалах справи не міститься жодного доказу порушення відповідачем або його посадовими особами приписів Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку №1567 при організації і проведенні рейдової перевірки транспортного засобу, належного позивачу.

Крім того суд зазначає таке. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Дії по проведенню перевірки та складенню акту не впливають на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків.

Виходячи з приписів статей 11, 17 КАС України, позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень, при цьому докази наявності такого порушення повинен надати саме позивач.

Відсутність факту порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, які стосуються позовних вимог, тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позову.

Надаючи оцінку вимогам позивача про визнання протиправною і скасування постанови №117921 від 31.05.2011 року суд враховує наступне.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для регулярних пасажирських перевезень є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, відсутність у водія належним чином оформленого квитково-касового листа у будь-якому разі утворює склад порушення, відповідальність автомобільного перевізника за яке передбачена саме абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344.

Суд враховує, що факт відсутності вказаних документів на момент перевірки підтверджено актом перевірки який є належним доказом для встановлення обставин щодо порушення позивачем вимог законодавства. В позовній заяві та письмових поясненнях позивач не спростовує наведені в акті відомості про порушення законодавства про автомобільний транспорт і не надав належних і допустимих доказів дотримання ним вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", судом таких доказів не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 02.08.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 05.08.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.