Постанова № 17324376, 27.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2011 № 18/172

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів: Тищенко О.В.

Іваненко Я.Л.

при секретарі: Кривошеї О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №25/09-1 від 25.09.2010;

ОСОБА_2, довіреність №15/09-1 від 15.09.2010;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №б/н від 22.12.2010;

Розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 та

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011

у справі № 18/172 (суддя Бондаренко Г.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» про перегляд рішення суду від 03.06.2008 за нововиявленими обставинами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС»)

про стягнення 3000000,00 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС») (далі відповідач) про стягнення 3000000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 26.04.2004 укладена угода про надання авалю за умовами якої відповідач шляхом надання авалю на простому векселі, зобовязується перед позивачем солідарно в повному обємі відповідати по зобовязанням векселедавця або індосанта, що витікають з простого векселя №80351931224820, дата погашення по предявленню, номінальною вартістю 3000000,00 грн., векселедавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Плюс».

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі №18/172 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - комерційна фірма „Екоенерджі” задоволено в повному обсязі. Рішення в апеляційному та касаційоному порядку не оскаржувалось. На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 16.06.2008 у справі №18/172 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго» 3000000 грн.. заборгованості та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 внесені зміни до пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі №18/172; внесені зміни до наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2008 про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі №18/172, зазначивши у ньому боржника Товариство з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС” та нове місцезнаходження останнього; виданий наказ про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі №18/172 з урахуванням вищезазначених змін; наказ Господарського суду міста Києва від 16.06.2008 у справі №18/172 про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення від 03.06.2008 визнано таким, що втратив чинність. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 по справі №18/172 залишено без змін.

08.04.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківска ГЕС” про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 по справі № 18/172 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину заявник посилається на прийняття Вищим господарським судом України постанови від 22.03.2011 у справі №6/639-32/526, якою задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» на постанову Київського апеляційного Господарського суду від 10.01.2011 та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» про визнання недійсним угоди та авалю. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі №6/639-32/526, яке набуло чинності із прийняттям постанови Вищим господарським судом України від 22.03.2011, визнано недійсним аваль, вчинений на простому векселі №80351931224820 від 31.10.2003, визнано недійсною угоду №1 про надання авалю від 26.04.2004, укладену між позивачем та відповідачем. В поданій заяві заявник посилається на те, що єдиною підставою звернення позивача до суду у справі №18/172 була несплата відповідачем заборгованості в сумі 3000000 грн., яка виникла на підставі авальованого векселя серії АА №80351931224820 та угоди №1 про надання авалю від 26.04.2004, підписаної між позивачем та відповідачем.

За результатами перегляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» про перегляд рішення суду від 03.06.2008 по справі № 18/172 за нововиявленими обставинами, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС” про стягнення заборгованості в сумі 3000000,00 гривень відмовлено повністю.

На підставі вищезазначеного рішення, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 було припинено стягнення за скасованим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі №18/172 та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва у справі №18/172 від 14.10.2010.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 скасувати, відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.07.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 у звязку з зайнятістю судді Рєпіної Л.О. в розгляді інших справ, розгляд апеляційних скарг у справі №18/172 було доручено колегії у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Іваненко Я.Л., Тищенко О.В.

В судове засідання 27.07.2011 зявились представники сторін.

Представником позивача були заявлені клопотання про витребування доказів та пояснень, які колегією суддів залишені без задоволення, оскільки докази та пояснення, які позивач просить витребувати не стосуються предмету даної справи та скаржником не доведено неможливості їх надання суду першої інстанції

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Мартинківська ГЕС” наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечив та просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд апеляційні скарги задовольнити, рішення Господарського суду від 25.05.2011 у справі №18/172 скасувати, а також скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172.

Представник відповідача проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, підтримав відзив на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 залишити без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, заслухавши представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” (правонаступником якого є ТОВ "Мартинківська ГЕС") про стягнення 3000000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі № 18/172 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово - комерційна фірма „Екоенерджі” задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго» 3000000грн. заборгованості, 25500грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, набрало законної сили.

Як вбачається із змісту вказаного рішення, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС») 26.04.2004 укладена угода № 1 про надання авалю за умовами якої відповідач шляхом надання авалю на простому векселі, зобовязується перед позивачем солідарно в повному обємі відповідати по зобовязанням векселедавця або індосанта, що витікають з простого векселя №80351931224820, дата погашення по предявленню, номінальною вартістю 3000000,00 грн., векселедавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Плюс». За умовами вказаної угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат-Енерго» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинківська «ГЕС») авалює позивачеві один простий вексель на загальну суму 3000000 грн. Відповідно до пункту 2 угоди, аваль діє до 31.12.2006. У разі предявлення позивачем авальованого векселя відповідачеві до платежу останній сплачує суму векселя грошовими коштами на поточний рахунок позивача до 31.12.2006 (пункт 3 угоди). Згідно з актом приойму-передачі векселі до сплати позивач передав, а відповідач прийняв вексель до сплати.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи (зокрема угода про надання авалю, акт прийму-передачі векселів) свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню з посиланням на норми статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України, статей 43, 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Отже, як вбачається з рішення суду від 03.06.2008 у справі № 18/172, яке переглядається, в його основу покладено факт існування угоди про надання авалю від 24.06.2004, укладеної між позивачем та відповідачем та авальований відповідачем вексель №80351931224820 відповідно до якого відповідач зобовязувався перед позивачем відповідати по зобовязанням векселедавця Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка плюс» в розмірі 3000000 грн.

Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішення стало прийняття Вищим господарським судом України постанови від 22.03.2011 у справі №6/639-32/526, якою задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» на постанову Київського апеляційного Господарського суду від 10.01.2011 та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартинківська ГЕС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» про визнання недійсними угоди та авалю, що є істотною обставиною для перегляду рішення по справі № 18/172 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №6/639-32/526, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 визнано недійсним аваль, вчинений на простому векселі № 80351931224820 від 31.10.2003 та визнано недійсною угоду № 1 про надання авалю від 26.04.2004, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю “Карат-Енерго” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, прим. 4; код ЄДРПОУ 32208879) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерційна фірма “Екоенерджі” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 25593484).

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом ХІІІ ГПК України.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду: юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» від 27.02.1981 № 1 як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Пунктами 1, 1.2 Розяснень Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, № 04-5/563 від 21.05.2002 передбачено, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення, яке було обовязковим для господарського суду щодо фактів або нових подій і покладені ним в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

Зі змісту розділу ХІІІ ГПК України вбачається, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обовязкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 3.6. розяснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008, яке переглядається, в його основу покладено факт існування угоди про надання авалю від 24.06.2004, укладеної між позивачем та відповідачем та авальований відповідачем вексель №80351931224820 відповідно до якого відповідач зобовязувався перед позивачем відповідати по зобовязанням векселедавця ТОВ «Ніка плюс» в розмірі 3000000 грн.

Таким чином, обставина наявності зобовязань Відповідача перед Позивачем за простим векселем №80351931224820 та угодою № 1 про надання авалю від 24.06.2004 має істотне значення для справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі №6/639-32/526, яке набрало чинності 22.03.201 на підставі постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2011 (на яку заявник посилається як на нововиявлену обставину), недійсність угоди №1 про надання авалю від 24.06.2004 та аваль, вчинений на простому векселі №80351931224820 від 31.10.2003 була лише юридично встановлена (засвідчена належним чином). При цьому суд виходив з того, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення відповідно до статті 236 ЦК України і, відповідно, не породжує жодних правових наслідків від моменту його вчинення. Згідно зі статею 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, визнані судом недійсними угода №1 про надання авалю від 24.06.2004 та аваль, проставлений на простому векселі №80351931224820 від 31.03.2003 є такими з моменту їх вчинення. Недійсність зазначених правочинів існувала вже з моменту їх вчинення, а відповідно існувала і на момент розгляду справи № 18/172 господарським судом, однак дані факти не могли бути відомі сторонам до встановлення судом такої недійсності правочину. Відносини, які виникли на підставі таких правочинів, не мають правового значення.

Суд виходить з того, що угода №1 про надання авалю від 24.06.2004 та аваль, вчинений на простому векселі №80351931224820, було покладено в основу рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі № 18/172 і їх визнано недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

За таких обставин, матеріально-правові факти недійсності вищевказаних правочинів існували на момент розгляду справи господарським судом, не були відомі заявнику та суду, виявлені після прийняття господарським судом рішення по справі і мають істотне значення для справи. Отже, твердження апелянта про те, що дані факти не існували (а саме факт недійсності правочину) на момент розгляду справи № 18/172, а отже вони є новими доказами, судова колегія оцінює критично.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що заявником доведена наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для справи, виявлені після постановлення рішення по даній справі і не могли бути відомі суду, відповідачу та позивачу на час розгляду справи. Такі нововиявлені обставини за своє юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Отже, наведені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду, а відтак за своєю правовою природою є нововиявленими обставинами.

Судова колегія вважає помилковими та такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи посилання позивача на те, що факти, на які посилається відповідач, існували на момент розгляду справи та могли бути відомі відповідачеві під час розгляду справи № 18/172 та повинні були надаватися відповідачем під час розгляду справи № 18/172 та стати підставою для її вирішення.

Суд також не погоджується з твердженням позивача в апеляційній скарзі, що заява Відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 05.04.2011 на рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2008 подані з пропуском двохмісячного процесуального строку, встановленого ст. 113 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно зі статею 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Як закріплено пунктом 1.2. розяснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», якщо нововиявлена обставина повязана з рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили рішенням суду, який покладено в основу відповідного судового акту, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 у справі №6/639-32/526 було скасовано апеляційною інстанцією та у справі ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 залишено без змін.

В силу вимог статей 85, 111-11 ГПК України рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2010 року набрало законної сили 22.03.2011 (після його касаційного перегляду).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2008 за нововиявленими обставинами 08.04.2011, а тому встановлений частиною 1 статті 113 ГПК України процесуальний строк не порушено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставина, на яку посилається заявник (недійсність правочину з моменту його укладення, встановлена рішенням суду Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 року у справі №6/639-32/526) має істотне значення для вирішення спору у справі № 18/172 та не була відома сторонам та суду під час винесення рішення від 03.06.2008 - є нововиявленою обставиною.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

У звязку з недійсністю угоди №1 про надання авалю від 26.04.2004 та авалю, вчиненого на простому векселі серії АА №80351931224820, сторони не зобовязані виконувати передбачені даними правочинами умови, а отже у відповідача відсутній обовязок сплати позивачу 3000000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду жодних доказів, які підтверджують та встановлюють обовязок відповідача сплатити позивачу 3000000 грн.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, враховуючи докази та матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача на користь позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 по справі № 18/172 підлягає скасуванню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Позивачем, також подана апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172, відповідно до якої було припинено стягнення за скасованим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2008 у справі №18/172 та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва у справі №18/172 від 14.10.2010.

Відповідно до статті 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що ні позивачем, ні відповідачем не було подано заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Проте дане твердження скаржника суперечить матеріалам справи, оскільки таке клопотання відповідача міститься в матеріалах справи (а.с. 62, том 6).

Так само безпідставним є посилання апелянта на статтю 121-1 ГПК України, за приписами якої суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації, оскільки Господарським судом міста Києва не зупинялося виконання рішення, а визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва у справі №18/172 від 14.10.2010.

В матеріалах справи відсутні докази виконання рішення суду від 03.06.2008 року у справі №18/172 та в процесі розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами докази виконання рішення суду жодної зі сторін не надані.

Відповідно до частини 3 статті 122 ГПК України, якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення та ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у даній справі, у звязку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Екоенерджі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 залишити без задоволення.

3.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 залишити без змін.

4.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі №18/172 залишити без змін.

5.Матеріали справи №18/172 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддяСмірнова Л.Г.

СуддіТищенко О.В.

Іваненко Я.Л.

01.08.11 (відправлено)