Рішення № 17323986, 25.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2011 р.Справа № 9-11-25/181-09-6463 За позовом: Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

До відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН СЕРВИС";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО";

про стягнення 93801,85 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1(за довіреністю);

Від відповідача(ТОВ"САТУРН СЕРВИС"): не з'явився;

Від відповідача(ТОВ"ВИН АГРО"): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 25.12.2011 р. за вх. № 9785 Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН СЕРВИС" (далі Відповідач 1) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (далі Відповідач 2) про стягнення солідарно 93 801,85 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.03.2010 р. у справі № 25/181-09-6463 позовні вимоги задоволено частково, з ТОВ ПКП "Сатурн Сервіс" стягнуто на користь НВП "Нива" ТОВ - 72 644,76 грн. основної заборгованості, 180,12 грн. пені, три процента річних в сумі 1 791,24 грн. та 4387,61 грн. інфляційних витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2010 р. змінено, стягнуто з ТОВ ПКП "Сатурн Сервіс" на користь НВП "Нива" ТОВ 72 644,76 грн. основної заборгованості, 2 083,64 грн. пені, 1 775,16 грн. 3% річних та 4 387,61 грн. інфляційних витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2010 р. у справі № 25/181-09-6463 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. та рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2010 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 53 719,56 грн. основного боргу, а також повністю в частині стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

16.12.2010 року справу 25/181-09-6463 було прийнято до провадження суддею Власовою С.Г., справі присвоєно № 11-25/181-09-6463.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року зупинено провадження у справі у звязку з наданням необхідних доказів які мають значення для зясування обставин справи, а також приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи містяться документи з яких вбачаються дії осіб, що містять ознаки порушення законності, враховуючи зауваження колегії Вищого господарського суду України (Постанова від 23 листопада 2010 р. по справі №25/181-09-6463), з метою встановлення обставин отримання товару, які б могли мати преюдиційне значення для господарського суду під час розгляду справи, суд направив матеріали справи до слідчих органів внутрішніх справ з метою перевірки, щодо наявності злочину.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН СЕРВИС" задоволено, Ухвалу господарського суду Одеської області від 02.03.11 (суддя Власова С.Г.) у справі № 11-25/181-09-6463 скасовано і направлено до господарського суду Одеської області, для розгляду по суті.

За результатами автоматичного розподілу справи між суддями, справу №11-25/181-09-6463 передано на розгляд судді Меденцеву П.А.

Ухвалою суду від 11.05.2011 року справу було прийнято до провадження та присвоєно № 9-11-25/181-09-6463.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав суду уточнення позовних вимог від 18.02.2011 року за вх. №5257/2011, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, відмовився від заявлених позовних вимог щодо ТОВ „ВИН АГРО”, та просить суд стягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 96708,38 грн.

Відповідач 1 (ТОВ "САТУРН СЕРВИС") проти позовних вимог заперечує, посилаючись на доводи викладені у письмовому відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

04.11.2008р. між НВП „Нива” у вигляді ТОВ (надалі Компанія) та ТОВ „Сатурн Сервіс” (Дистрибютор) була укладена дистрибюторська угода №4/11/08, відповідно до п.1.1 якої Компанія зобовязалася передати, Дистрибютор прийняти та оплатити продукцію у відповідності з умовами цієї угоди.

04.11.2008р. НВП „Нива” у вигляді ТОВ (компанія) та ТОВ „Сатурн Сервіс” (дистрибютор) укладено додаткову угоду №1 до дистрибюторської угоди №4/11/08 від 04.11.2008р., в п. 5 якої сторони узгодили, що оплата товару, який постачається відповідно до дистрибюторської угоди, здійснюється шляхом банківського переводу грошових коштів по платіжним реквізитам компанії, згідно з товарною накладною, дистрибютор зобовязаний здійснити оплату отриманого товару через 30 днів після тижневої реалізації.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов Дистрибюторської угоди від 04.11.2008р. №4/11/08 поставив відповідачу за видатковими накладними товар, оплату якого останній здійснив частково, у звязку з чим у відповідача утворився борг. Також, позивачем наведено нормативне обґрунтування нарахованих до стягнення пені, індексу інфляції та трьох процентів річних, з врахуванням моменту виникнення заборгованості.

Позивач посилаючись на п.3.2.2. Дистрибюторської угоди заперечує проти позиції відповідача стосовно здійснення останнім оплати вартості отриманого товару через 30 днів після тижневої реалізації товару, оскільки дані умови договору відповідачем не виконувались взагалі, як і не виконувалась умова договору щодо інформування про складські залишки продукції Компанії, тому за таких умов позивач вбачає підстави для застосування до правовідносин сторін п. 7.3.1. договору та визначення моменту настання зобовязань за поставлену продукцію на 20 день з дати поставки останньої партії товару.

Позивач зазначає, що товар був поставлений за наступними видатковими накладними: видаткова накладна від 05.11.2008р. № РБ 243429 на суму 1 447,20 грн., видаткова накладна від 06.11.2008р. № РБ 243435 на суму 6 624,00 грн., видаткова накладна від 21.11.2008р. № РБ 243553 на суму 3 618,00 грн., видаткова накладна від 05.12.2008р. № РБ 243659 на суму 7 236,00 грн.

Відповідно до умов Угоди, Дистриб'ютор зобов'язався прийняти і оплатити поставлену продукцію, що передбачено у п. 1.1. Угоди. Відповідно до п. п. 6.1. Угоди, Дистриб'ютор має сплатити за продукцію на протязі 30 календарних днів з дати отримання продукції.

Строк оплати вказаної вище продукції відповідно до умов Угоди настав 05 січня 2009 року. Таким чином, прострочка платежу відповідача за поставлену продукцію станом на день подання останніх уточнень від 18.02.2011 року за вх. №5257/2011 до позову складає 776 календарних днів.

Відповідно до п. п. 7.1. Угоди у разі порушення строків оплати продукції Дистриб'ютор має сплатити Компанії пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу та штраф у розмірі 10% від вартості плаченої партії продукції.

Розрахунок суми пені належної до сплати, що заявлений відповідачу по розрахункам позивача, стосовно основної суми боргу у розмірі 18925,20 грн., становить 2220,21 грн. Розрахунок суми штрафу належного до сплати 1892,52 грн., а індекс інфляції за час прострочення з 06.01.2009 року по 20.02.2011 рік 4504,20 грн.

Таким чином загальна сума пені, штрафу, інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань з оплати товару за видатковими накладними № РБ - 243429 від 05.11.2008 року, № РБ - 243435 від 06.11.2008 року., № РБ - 243553 від 21.11.2008 року, № РБ - 243659 від 05.12.2008 року складає 9823,99 грн.

Також, з останніх уточнень позивача випливає, що в рамках Дистриб'юторської угоди № 4/11/08 від 04 листопада 2008 року ТОВ „Сатурн Сервіс” було поставлено товар за наступними видатковими накладними: № РБ 243778 від 15.12.2008р. на суму 7 948,80 грн., № РБ 243845 від 23.12.2008р. на суму 6 624,00 грн., № РБ 243936 від 30.12.2008р. на суму 39 146,76 грн.

Окрім того в період з 11 червня 2008 року по 04 листопада 2008 року НВП „НИВА” ТОВ здійснило поставку товару ТОВ „Сатурн Сервіс” за Дистрибюторською угодою 11/06/08 від 11 червня 2008 року, яка діяла до моменту укладення між Сторонами Дистриб'юторської угоди 4/11/08 від 04 листопада 2008 року.

За вказаний період відповідачеві було поставлено товар за наступними видатковими накладними: № РБ 242256 від 13.06.2008р. на суму 39 974,40 грн., № РБ- 242575 від 25.07.2008р. на суму 38 419,20 грн., № РБ 242786 від 19.08.2008р. на суму 39 270,24 грн., № РБ 242997 від 11.09.2008р. на суму 36 201,60 грн., № РБ 243274 від 17.10.2008р. на суму 3 312,00 грн.

Позивач пояснює, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару за Дистриб'юторською угодою №11/06/08 від 11 червня 2008 року, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Позивач стверджує, що з вище наведених доказів вбачається, що заборгованість відповідача за Дистриб'юторською угодою № 11/06/08 від 11 червня 2008 року складає: 21408,21 грн.

Відповідно до п. п. 7.1. Угоди, у разі порушення строків оплати продукції Дистриб'ютор має сплатити Компанії пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу та штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої партії продукції.

В результаті позивач уточнив: розрахунок суми пені належної до сплати складає: 2533,79 грн., розрахунок суми штрафу належного до сплати 2140,82 грн., розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу 27038,57 грн., розрахунок 3% річних від простроченої суми 1451,65 грн.

Таким чином, загальна сума основного боргу, пені, штрафу, інфляційних та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань з оплати товару за видатковими накладними № РБ 242256 від 13.06.2008 року, № РБ - 242997 від 11.09.2008 року., № РБ - 243274 від 17.10.2008 року складає: 33 164,83 грн.

03.06.2011 року за вх. №18051/2011 представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого не погоджується з вимогами Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вище встановлено господарським судом, 04.11.2008р. між НВП „Нива” у вигляді ТОВ (компанія) та ТОВ „Сатурн Сервіс” (дистрибютор) укладена дистрибюторська угода №4/11/08, відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 якої компанія зобовязалася передати, а дистрибютор прийняти та оплатити продукцію у відповідності з умовами цієї угоди, кількість та асортимент продукції, що постачається за цією угодою, визначається сторонами в товарних накладних, які є невідємною частиною цієї угоди, загальний асортиментний список продукції, що продається наведений в додатку до цієї угоди, який є невідємною її частиною, сумою угоди є сума всіх поставок.

04.11.2008р. НВП „Нива” у вигляді ТОВ (компанія) та ТОВ „Сатурн Сервіс” (дистрибютор) укладено додаткову угоду №1 до дистрибюторської угоди №4/11/08 від 04.11.2008р., в п. 5 якої сторони узгодили, що оплата товару, який постачається відповідно до дистрибюторської угоди, здійснюється шляхом банківського переводу грошових коштів по платіжним реквізитам компанії, згідно з товарною накладною, дистрибютор зобовязаний здійснити оплату отриманого товару через 30 днів після тижневої реалізації.

На виконання умов дистрибюторської угоди НВП „Нива” у вигляді ТОВ відповідно до видаткових накладних № РБ-243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн., № РБ-243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн., № РБ-243553 від 21.11.2008р. на суму 3618,00 грн., №РБ-243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн., № РБ-243778 від 15.12.2008р. на суму 7948,80грн., №РБ-243845 від 23.12.2008р. на суму 6624,00 грн., №РБ-243936 від 30.12.2008р. на суму 39146,76 грн., всього компанією було поставлено дистрибютору товару на суму 72644,76 грн., приймання дистрибютором товару підтверджується довіреностями на отримання матеріально-товарних цінностей: серії ЯПИ №682080 від 05.11.2008р., ЯПИ №862081 від 05.11.2008р., НБЛ №571704 від 21.11.2008р., НБЛ №571720 від 05.12.2008р., НБЛ №571743 від 15.12.2008р., ЯПП №510108 від 29.12.2008р.

Під час розгляду справи в господарському суді, НВП „Нива” у вигляді ТОВ уточнило позовні вимоги, згідно з якими позивач просив суд стягнути 75127,77 грн. основної заборгованості, 4 754 грн. пені, 2658,71 грн. 3% процента річних, 10134,56 грн. індекс інфляції, та штраф 4033,34 грн., безпосередньо з відповідальної за дистрибюторською угодою 11/06/08 від 11.06.2008 року та 4/11/08 від 04.11.2008р. особи, а саме з ТОВ „Сатурн Сервіс”.

Господарським судом встановлено, що дистрибюторська угода за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 656 Цивільного Кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому

Відповідно до ст. 663, ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обовязок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів па нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну товару, договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Враховуючи те, що Постановою Вищого господарського суду України Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 року у справі № 25/181-09-6463 господарського суду Одеської області та рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2010 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 53 719,56 грн. основного боргу, а також повністю в частині стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, у звязку з відсутністю доказів у підтвердження повноважень особи, що вказана в якості одержувача товару за накладною № РБ-243778 від 15.12.2008 року та довіреності ЯПП № 510104 від 23.12.2008 року, зазначеною у накладній № РБ-243845 від 23.12.2008 року; відсутні такі відомості у видатковій накладній № РБ-243936 від 30.12.2008 року, про що зазначалось відповідачем у запереченнях на позов та у апеляційній скарзі, суд дійшов до висновку:

Враховуючи те, що НВП „Нива” у вигляді ТОВ була здійснена поставка продукції на суму 53719,56 грн. за Дистрибюторською угодою 4/11/08, а ТОВ „Сатурн-Сервіс” не оплатило вартість поставленої продукції, його борг перед НВП „Нива” у вигляді ТОВ складає 53719,56 грн.

Господарським судом не прийнято до уваги доводи НВП „Нива” у вигляді ТОВ щодо встановлення позивачем заборгованості відповідача за дистрибюторською угодою №11/06/08 від 11.06.2008р. у розмірі 21408,21 грн., з підстав не доведення позивачем фактичними доказами існування станом заборгованості та неможливості віднесення видаткових накладних №РБ-242256 від 13.06.2008р. на суму 3362,32 грн., №РБ-242575 від 25.07.2008р. на суму 00,00 грн., №РБ-242786 від 19.08.2008р. на суму 00,00 грн., №РБ-242997 від 11.09.2008р. на суму 14733,89 грн., №РБ-243274 від 17.10.2008р. на суму 3 312 грн. в рахунок поставки продукції, оскільки поставка продукції за цими накладними не підтверджена позивачем належними доказами та письмовими документами.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 8 256,50 грн. за неналежне виконання грошових зобовязань за договором, розраховану за період з 02.06.2009р. по 01.12.2009р., нормативне обґрунтування якої позивачем наведено з посиланням на Господарський кодекс України.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п. п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З розрахунку пені, здійсненого НВП „Нива” у вигляді ТОВ, вбачається, що пеня була розрахована позивачем в період півроку до моменту подачі позову, тобто з 02.06.2009р. по 01.12.2009р. з врахуванням суми основної заборгованості у розмірі 78839.45 гри. та подвійної облікової ставки НБУ, що існувала в цей період, та становить 8256,50 грн.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ „Сатурн Сервіс” перед НВП „Нива” у вигляді ТОВ виникла з рахуванням п. 5 додаткової угоди №1 до дистрибюторської угоди №4/11/08 від 04.11.2008р. за видатковими накладними: 1) № РБ-243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн. 12.12.2008р.; 2) № РБ-243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн. 13.12.2008р.; 3) № РБ-243553 від 21.11.2008р. на суму 3618,00 грн. 28.12.2008р.; 4) №РБ-243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн. -12.01.2009р.; 5) № РБ-243778 від 15.12.2008р. на суму 7948,80 грн. 22.01.2009р.; 6)№РБ-243845 від 23.12.2008р. на суму 6624,00 грн. 30.01.2009р.; 7) №РБ-243936 від 30.12.2008р. на суму 39146,76 грн. 06.02.2009р..

НВП „Нива” у вигляді ТОВ в порушення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначило період нарахування пені з 02.06.2009р. по 01.12.2009р..

Крім того, позивачем розраховано розмір пені з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ без застосування вимог п. 7.1 дистрибюторської угоди, проте наведене не суперечить вимогам вищенаведеного законодавства та обставинам справи.

Господарським судом здійснено розрахунок пені з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період, який розпочинається з дати, вказаної позивачем, 02.06.2009р. по дату закінчення строку нарахування пені (по кожній накладній окрему): 1) по видатковій накладній № РБ-243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн. з 02.06.2009р. по 12.06.2009р. 10,47 грн.; 2) № РБ-243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн. з 02.06.2009р. по 13.06.2009р. - 52,27 грн.; 3)№ РБ-243553 від 21.11.2008р. на суму 3618,00 грн. з 02.06.2009р. по 28.06.2009р. 61,46 грн.; 4) №РБ-243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн. з 02.06.2009р. по 12.07.2009р. 183,97 грн.; 5) № РБ-243778 від 15.12.2008р. на суму 7948,80 грн. з 02.06.2009р. по 22.07.2009р. 250,01 грн.; 6)№РБ-243845 від 23.12.2008р. на суму 6624,00 грн. з 02.06.2009р. по 30.07.2009р. 240,28 грн.; 7) №РБ-243936 від 30.12.2008р. на суму 39146,76 грн. з 02.06.2009р. по 06.08.2009р. 1585,18 грн..

Таким чином, згідно з розрахунком господарського суду розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 2 083,64 грн., а отже позовну вимогу НВП „Нива” у вигляді ТОВ про стягнення з ТОВ „Сатурн Сервіс” пені слід задовольнити частково та стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 083,64 грн.

Крім того, НВП „Нива” у вигляді ТОВ просило господарський суд у позовній заяві та уточненій позовній заяві стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2658,71 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10134,56 грн. за період з обох існуючих угод з посиланням на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши здійснений розрахунок інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже підлягає правомірному стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 4 387,61 грн.

Між тим, дослідивши здійснені позивачем та господарським судом першої інстанції розрахунки 3% річних, господарський суд приходить до висновку, що здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат не відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, та здійснила власний розрахунок 3% річних.

Так, згідно з розрахунком господарського суду розмір 3 % річних за період 300 днів становить 1 775,16 грн.: 1) за період з 01.02.2009р. по 05.02.2009р. (5 днів) на суму 33497,98 грн. розмір 3% річних становить 13,77 грн.; 2) за період з 06.02.2009р. по 28.09.2009р. (295 днів) на суму 72644,76 грн. розмір 3% річних становить 1761,39 грн..

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу НВП „Нива” у вигляді ТОВ про стягнення 3% річних частково у розмірі 1 775,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН СЕРВИС" (95040, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пров.Елеваторний,7, код ЄДРПОУ 22247385) на користь Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, код ЄДРПОУ 19201066) суму основного боргу у розмірі 53719,56 грн., пеню 2083,64 грн., 3% річних 1775,16 грн., інфляційні витрати 4387,61 грн., 619,70 грн. держмита та 151,23 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 29 липня 2011 року.