Рішення № 17323538, 29.07.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.2011 Справа № 5008/730/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок Мегаполіс”, м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Мопан-Україна ЛТД”, м. Мукачево

про стягнення суми 11939,27 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача –не з’явився

від відповідача –Перец О.С. - директор

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 11939,27 грн., у т. ч. 11180,88 грн. основної заборгованості, 635,41 грн. пені та 122,98 грн. трьох процентів річних, згідно договору №1614/1-14 від 01.10.10.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений строк не розрахувався за поставлений йому товар згідно видаткових накладних, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, що стало підставою нарахувати відповідачу пеню відповідно до п. 8.1. договору та три проценти річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Позивач у ході розгляду справи підтвердив факт часткового на суму 500,00 грн. погашення заборгованості відповідача.

Відповідач письмові пояснення по суті заявлених вимог не подав, однак у судовому засіданні представник відповідача усно вказав, що позовні вимоги визнає та у ході розгляду справи у підтвердження часткового погашення заборгованості відповідач подав платіжне доручення №1049862 від 26.05.11 на суму 500,00 грн., а також у даному судовому засіданні платіжне доручення №1049928 від 14.07.11 на суму 500,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між дочірнім підприємством „Імідж Холдинг „ Акціонерної компанії „Імідж Холдинг АпС”, дочірнім підприємством „Кримський Винний Дім” товариства з обмеженою відповідальністю „L’ЕMPIRE DU VIN”, закритим акціонерним товариством „Одеський коньячний завод” в особі товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок Мегаполіс” (постачальник по договору) та товариством з обмеженою відповідальністю „Мопан-Україна ЛТД” укладено договір №1614/1-14 від 01.10.10 (далі –договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару: алкогольні та безалкогольні напої, горілчані вироби.

На виконання умов договору та згідно накладних № 233361771 від 24.12.10 на суму 4934,64 грн. та №233000492 від 13.01.11 на суму 6246,24 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11180,88 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 5.2. договору встановлено, що остаточний термін оплати отриманої покупцем партії товару складає 7 календарних днів з моменту одержання товару покупцем за накладною. Покупець здійснює оплату на банківський рахунок постачальника вказаний у цьому договорі, або на інший банківський рахунок, вказаний постачальником.

Відповідач у встановлений строк товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яка станом на 25.05.11 становила 11180,88 грн.

Відповідач не заперечив щодо вказаної суми заборгованості. У ході розгляду справи у підтвердження часткового погашення заборгованості відповідач подав платіжне доручення №1049862 від 26.05.11 на суму 500,00 грн., що підтверджено позивачем. Також, у ході розгляду справи відповідач подав платіжне доручення №1049928 від 14.07.11 на суму 500,00 грн., однак суд вказаний доказ у підтвердження часткового погашення заборгованості суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не підтверджено факту погашення відповідачем заборгованості на вказану суму.

Таким чином, у частині позовних вимог у сумі 500,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору. З огляду на наведене та відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі у цій частині позовних вимог.

Відповідно до п. 8.1. договору за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України) від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

За неоплату відповідачем товару у встановлений строк позивач, керуючись вказаним пунктом договору нарахував відповідачу пеню на суму 4934,64 грн. за період з 31.12.10 по 25.05.11, що згідно розрахунку становить 303,85 грн. та на суму 6246,24 грн. за період з 20.01.11 по 25.05.11, що згідно розрахунку становить 331,56 грн. Загальна сума пені становить 635,41 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись вказаною ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу три проценти річних на суму 4934,64 грн. за період з 31.12.10 по 25.05.11, що згідно розрахунку становить 58,81 грн. та на суму 6246,24 грн. за період з 20.01.11 по 25.05.11, що згідно розрахунку становить 64,17 грн. Загальна сума трьох процентів річних становить 122,98 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 11439,27 грн., у т. ч. 10680,88 грн. основної заборгованості, 635,41 грн. пені та 122,98 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 114,39 грн. державного мита пропорційно розміру задоволених вимог та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мопан-Україна ЛТД” (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Свалявська, 76, код 32085258) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок Мегаполіс” (м. Запоріжжя, просп. Леніна, 96, код 25484884):

- суму 11439,27 грн., у т. ч. 10680,88 грн. основної заборгованості, 635,41 грн. пені та 122,98 грн. трьох процентів річних;

- суму 114,39 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У частині позовних вимог у сумі 500,00 грн. припинити провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський