Постанова № 17323387, 02.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"02" серпня 2011 р. Справа № 5015/33/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Ткаченко Н.Г.,

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В.,

перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інстал Плюс"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.04.2011

у справі№5015/33/11 господарського суду Львівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріаком"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інстал Плюс"

простягнення 11 860,56 грн.,

за участю:

позивача –

відповідача - не з’явилися;

не з’явилися; ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2011 у справі № 5015/33/11 (суддя Мороз Н.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 (судді: Желік М.Б., Кузь В.Л., Юрченко Я.О.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інстал Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріаком" 11 860, 56 грн. понесених витрат.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні та постанові попередніх судових інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність того, що 12.10.2010 відповідач під час проведення робіт згідно проекту, розробленого "Львівдіпрокомунбуд" (риття траншей), в районі вул. Липинського, 44 (через дорогу) та АЗС пошкодив високовольтний електричний кабель 6 кВ Л-2, який належить позивачу. Як наслідок припинилась подача напруги. Доказів вжиття відповідачем заходів, необхідних для відновлення електропостачання, суду не надано, а з огляду того, що позивач самостійно вжив заходів до проведення ремонту пошкодженого кабелю, відповідач зобов’язаний відшкодувати зазначені витрати.

Втім, колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій таким, що не ґрунтується на повно встановлених фактичних обставинах, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, лише якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається з матеріалів справи, в основу рішення та постанови попередніх судових інстанцій було покладено акт від 12.10.2010, складений директором з розвитку ТзОВ "Патріаком" та старшим електриком спільно з головним інженером і виконробом ТзОВ "БК Інстал Плюс" (а.с. 5), відповідно до якого працівники відповідача, на думку попередніх судових інстанцій, визнали обставини пошкодження їхнім підприємством кабелю Л-2-ТП957. Однак, як стверджує відповідач в касаційній скарзі зазначеним актом було засвідчено пошкодження електричного кабелю невідомою особою.

Крім того, як наголошує ТзОВ "БК Інстал Плюс", зазначений акт датований 12.10.2010, однак договір №10/14 на проведення робіт по прокладенню інженерних мереж по вул. В. Липинського (від проспекту В.Чорновола до вул. Б. Хмельницького) підписаний відповідачем із ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" лише 14.10.2010, що ставить під сумнів проведення відповідачем саме 12.10.2010 зазначених робіт, тобто до укладання зазначеного договору (а.с. 74). Натомість ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" було укладено з Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради договір №35 на реконструкцію вул. Липинського 11.10.2010, а факт пошкодження кабелю мав місце 12.10.2010, що також залишилося поза увагою попередніх судових інстанцій.

Також в матеріалах справи відсутні жодні документи, які б вказували на об’єктивні данні щодо обставин пошкодження кабелю.

Суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули, ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" до участі у справі не залучили, дійсних правовідносин між сторонами у справі не визначили і дійшли передчасного висновку про наявність підстав щодо покладення відповідальності на відповідача.

Судами не були враховані письмові пояснення відповідача і крім того, як стверджує останній, судом апеляційної інстанції не було належним чином повідомлено його про час та місце засідання суду другої інстанції, а тому він був позбавлений права на захист, що в решті також вплинуло на з’ясування судом дійсних обставин справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направлення справи на новий розгляд.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інстал Плюс" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 та рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2011 скасувати.

Справу № 5015/33/11 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

          Головуючого                                                                       Ткаченко Н.Г.

судді                     Коробенко Г.П.

                                                            Куровський С.В.