Рішення № 17322190, 19.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 р. Справа № 19/193

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01601

до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 24 922 040 грн. 83 коп.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Свістуленко М.П.

від відповідача: не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 24 922 040,83 грн., у тому числі 21282695,93 грн. прострочених процентів за кредитом, наданим за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р., 1 561 232,94 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 276 620,06 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 1 801 491,90 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів.

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач на підставі ст. 22 ГПК України надав заяву від 21.12.2010р. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прохає стягнути 177 243 962 грн. 50 коп., з яких: 147 350 000,00 грн. - прострочений основний борг за кредитом, наданим за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р., 20 700 505,93 грн. - прострочених процентів за ставкою 7% річних, 9 193 456,57 грн. - загальна сума штрафних санкцій. (т.1, а.с.81)

Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду за ухвалою від 21.12.2010р. Позов розглядається в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р. є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок, тому не породжує жодних прав чи обов’язків, даний договір є недійсним, оскільки суперечить чинному законодавству; вимоги про стягнення кредиту є безпідставними, оскільки термін повернення кредиту настає з 29.07.2011року (т.1 а.с.106).

Ухвалою суду від 03.02.2011р. провадження у даній справі зупинялося в зв’язку з призначенням судової бухгалтерської - економічної експертизи у справі (т.4 а.с.29). Ухвалою від 14.06.2011р. провадження у справі було поновлено, оскільки від експерта надійшло повідомлення про неможливість надання експертного висновку.

Відповідач надав клопотання від 18.07.2011р. про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється, оскільки 1) про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та за своєчасно за поштовими повідомленнями від 16.06.2011р.; 2) надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, 3) явка представників сторін судом обов’язковою не визнавалася; 5) наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін; 6) строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України закінчується.

Відповідачем також подана заява від 18.07.2011р. про зупинення провадження у справі для повторного призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи, так як жодного рахунку на оплату послуг на адресу відповідача не надходило.

В мотивувальній частині повідомлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл. проф. М.С.Бокаріуса про неможливість надання висновку щодо експертизи від 31.05.2011р. зазначено, що 01.04.2011р. відповідно до п.4. ухвали суду на адресу Холдингової компанії «АвтоКраЗ» у формі ВАТ був направлений рахунок №56/1 про вартість робіт за проведення експертизи №100. Протягом встановлено терміну клопотання експерта не було задоволено судом, оплата не проведена. При цьому суд приймає до уваги, що експертиза призначалася саме за клопотанням відповідача, в ухвалі від 03.02.2011р. суд зобов’язував відповідача оплатити вартість експертизи, отже відповідач як зацікавлена особа в проведенні експертизи повинен був звернутися до експертної установи за отриманням рахунку на оплату. Строк розгляду справи, за вирахуванням терміну зупинення провадження, на даний час закінчився.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зупинення розгляду справи судом відхиляється

В судовому засіданні 19.07.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

09.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (позивачем) та Холдинговою компанією “АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства (відповідачем) укладено договір кредитної лінії № 205/31/2 (надалі - Кредитний договір);(т.1 а.с.9-27).

Згідно п. 2.1 Кредитного договору позивач (Банк) зобов'язується надати на умовах цього Договору, а відповідач (позичальник) зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 2.2 Кредитного договору кредит надається у вигляді мультивалютної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном погашення не пізніше 08.10.2011р.

Згідно п. 2.3 Кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 40000000,00 дол. США.

Відповідно п. 2.4 Кредитного договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу не пізніше 365 днів з дати його надання.

Згідно п.3.1.1 Кредитного договору, банк відкриває позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання Кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним п.2.4. цього Договору.

У подальшому зміни та доповнення до Кредитного договору вносилися Додатковим договором № 1 від 28.10.2008 p., Додатковим договором № 2 від 13.02.2009 р., Додатковим договором № 3 від 24.02.2009 p., Додатковим договором № 4 від 23.04.2009 p.. Додатковим договором № 5 від 27.04.2009 p., Додатковим договором №”6 від 03.06.2009 p., Додатковим договором № 7 від 12.06.2009 p.. Додатковим договором № 8 від 13.10.2009p., Додатковим договором № 9 від, 18.12.2009 p., Додатковим договором № 10 від 22.04.2010р., якими сторони змінювали ліміт кредитування, розмір процентної ставки та уточнювали інші положення договору (т.1 а.с.28-44).

На виконання умов Кредитного договору позивач протягом періоду 20.10.2009р. –02.11.2009р. надав відповідачу кредит окремими траншами на загальну суму 147350000,00 грн. Зазначене підтверджується заявами відповідача на видачу кредитних коштів та виписками банку з рахунків відповідача за період з 09.10.2008р. по 22.11.2010р. ( т.2 а.с.1-137), розрахунком заборгованості станом на 10.12.2010 р. в рядки 57-65 (т.4 а.с.7-10).

Згідно п. 2.4 Кредитного договору погашення кожного траншу кредиту позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше 365 днів з дати його надання.

В порушення взятих на себе зобов’язань відповідач кредит не повернув.

Посилання відповідача на те, що розмір заборгованості за кредитом становить лише 25 850 000,00 грн. є безпідставним, оскільки надана відповідачем виписка банку з рахунку від 02.11.2010р. стосується обліку траншу кредиту, виданого 02.11.2009р., та не відображає наявну заборгованість за іншими спірними траншами (т.4 а.с.14).

Твердження відповідача про те, що строк сплати кредиту почне спливати лише з 29.07.2011р. не підтверджується наданими доказами.

Відповідно до Додаткового договору № 10 від 22.04.2010р. (т.1 а.с.43) кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу не пізніше 365 днів з дати його надання. Строк погашення кредитних траншів, наданих у період з 23.04.2009р. по 12.06.2009р. встановлюється згідно графіку з 29.09.2011р. по 23.12.2011р. (п.2.4).

Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитними траншами, виданими протягом періоду 20.10.2009р. –02.11.2009р., визначені в графіку дати погашення на дані транші не розповсюджуються, а спірні суми кредитних траншів повинні бути погашеними протягом 365 днів з дати їх надання.

Згідно п.2.7.1 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 9 від 18.12.2009р.) починаючи з 01 грудня 2009 року проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 15 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим Договором (т.1 а.с.41-42).

У силу п. 2.7.3 Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 9 від 18.12.2009 р. сплата нарахованих процентів за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2010 р. (включно) проводиться позичальником щомісячно у сумі процентів, яка розраховується з використанням процентної ставки на рівні 7% річних.

Залишок несплачених процентів, нарахованих за період 01.12.2009 р. по 31.12.2010 р. підлягає до сплати, починаючи з 01.01.2012 року щомісячно, рівними частинами у строк разом з процентами, нарахованими за користування кредитними коштами за грудень 2011 року та протягом 2012 року (т.1, а.с.42).

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі Кредиту включно та до повного погашення заборгованості за цим Договором. При нарахуванні процентів день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п. 2.7.2).

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання; точно в строки, обумовлені цим Договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим Договором/строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку невиконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідач свої зобов’язання по сплаті відсотків не виконував належним чином, що підтверджується випискою банку з рахунку відповідача по обліку відсотків та рахунку обліку прострочених відсотків.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10.12.2010 р. відповідач має заборгованість по нарахованих та прострочених процентів за ставкою 7 % річних –в загальній сумі 20 700505,93 грн., у т.ч.:

- прострочені проценти за березень 2010 р. - 151 803,87 грн.;

- прострочені проценти за квітень 2010 р. - 2 880 659,16 грн.;

- прострочені проценти за травень 2010 р. - 2 976 681,14 грн.;

- прострочені проценти за червень 2010 р. - 2 880 659,17 грн.;

- прострочені проценти за липень 2010 р. - 2 976 681,14 грн.;

- прострочені проценти за серпень 2010 р. - 2 976 681,14 грн.;

- прострочені проценти за вересень 2010 р. - 2 880 659,17 грн.;

- прострочені проценти за жовтень 2010 р. - 2 976 681,14 грн.; (детальний розрахунок відсотків –т.1 а.с. 85-86). Зазначене також підтверджується виписками з рахунку обліку процентів (т.3 а.с.2-41).

Позивач звернуся до відповідача з вимогами-попередженнями від 06.08.2010р.-14.01.2011р. про погашення заборгованості по сплаті кредиту, відсотків, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (в матеріалах справи, т.3 а.с.102-136). Однак відповідач оплати не здійснив.

Доказів погашення вказаної заборгованості за рахунок заставленого майна чи поручителями відповідач суду не надав.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 7.1.1 Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.5.3 договору кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008р. Позичальник зобов’язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов’язання; точно в строки, обумовлені цим Договором погашати кредит та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку невиконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

За період 16.01.2010р. по 10.12.2010 позивачем правомірно нараховано до стягнення 1 711 101,15 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів , 2 861 254,11 грн. пені несвоєчасне погашення основного боргу.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.

На підставі вказаної норми позивачем правомірно нараховано 305 626,82 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за період 16.01.2010р. –09.12.2010р., 551 716,44 грн.- 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу за період 15.01.2010р. –09.12.2010р.; 2 219 308,86 грн. інфляційних за несвоєчасної сплати процентів за період з 16.01.2010р. –10.12.2010р.; 1 544 447,26 грн. інфляційних за несвоєчасне погашення основного боргу (т.1 а.с.87-91).

Відповідно до п. 2.10 кредитного договору за супроводження кредиту позичальник сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1000,00 грн. щомісячно у строк до 15 числа місяця наступного за звітним.

Позивачем було прострочено сплату комісії за квітень 2010р. на 3 дні. Отже, позивачем правомірно нараховано 1,93 грн. санкцій, в тому числі 1,68 грн. - пені та 0,25 грн. 3% річних за період 16.05.2010р. -18.05.2010р. за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за супроводження кредиту (т.1 а.с. 89).

Листом від 19.07.2011р. позивач письмово повідомив, що станом на 19.07.2011р. погашення заборгованості за кредитом не здійснювалось.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.02.2011р. було призначено судову бухгалтерську - економічну експертизу для встановлення питань невідповідності визначеної у позові заборгованості даним відповідача. Але зв’язку з не проведенням відповідачем оплати експертизи та ненадання додаткових матеріалів, експертом було надано повідомлення про неможливість надання експертного висновку.

Згідно з п.12 роз’яснення Вищого господарського суду України від 11.11.1998р. № 02-5/424 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”(зі змінами та доповненнями), п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. № 01-8/2651 у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Заявлені у позові суми боргу за кредитом та процентами, нараховані санкції підтверджуються матеріалами справи. Натомість жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх заперечень відповідач суду не надав. Отже, заперечення відповідача щодо невідповідності заявленої заборгованості є необґрунтованими та недоведеними в установленому порядку.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що кредитний договір є нікчемним правочином та є недійсним з моменту його вчинення, з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 22/36 за позовом ХК «АвтоКраз»у формі ВАТ до ВАТ «Державний ощадний банк України»про визнання недійсним договору кредитної лінії №205/31/2 від 09.10.2008р. (т.3 а.с. 53-62). Заявлені у справі № 22/36 ХК «АвтоКраз»підстави визнання недійсним даного договору співпадають з підставами заперечень щодо дійсності договору, викладеними у відзиві по справі № 19/193.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.02.2011р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. у справі № 22/36 у позові ХК «АвтоКраз»про визнання вказаного кредитного договору недійсним було відмовлено (т.4 а.с.). При цьому судами було встановлено відповідність вказаного Кредитного договору вимогам законодавства та спростовано твердження ХК «АвтоКраз»щодо нікчемності даного правочину.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.07.2011р. позивачем надано клопотання про зміну назви позивача на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Відповідно змін до Статуту Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" згідно з Законом України «Про акціонерні товариства»тип -Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України". Отже, останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в зв’язку зі зміною найменування юридичної особи. Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується відміткою на статуті та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 07.06.2011р.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, слід замінити позивача - Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

Керуючись ст.ст. 25, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Замінити позивача - Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631 ідентифікаційний код 05808735) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032129) 147350000,00 грн. - простроченого основного боргу за кредитом, 20700505,93 грн. - прострочених процентів за ставкою 7 % річних, 1711101,15 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 2861254,11 грн. пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 1,93 грн. санкцій за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 305626,82 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 551716,44 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 2219308,86 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, 1544447,26 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату основного боргу, 25500,00 грн. витрат з оплати держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: 25.07.2011