Рішення № 17321926, 01.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 Справа № 8/82/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплект", м. Запоріжжя,

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, -

про стягнення 534864 грн. 58 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Хухрянській І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник, - довіреність № б/н від 15.07.11 року; ОСОБА_2 представник, - довіреність №б/н від 15.07.11 року;

від відповідача ОСОБА_3 начальник юридичного відділу, - довіреність № 1-3/3д-16 від 24.12.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлені машини та устаткування для добувної промисловості у сумі 428600,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 106264,58 грн. та 3% річних у сумі 24000,74 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов контракту № 18-1183гп, укладеного між сторонами 10.06.2008 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 18.07.11 року до 01.08.11 року у звязку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 01.08.11 року сторонами заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково у розмірі основного боргу (відзив на позов від 18.07.11 року за вих. №б/н).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

10.06.08 року між позивачем (продпавець) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір постачання №18-1183гп, відповідно до якого продавець в порядку та на умовах даного контракту зобовязується передати у власність покупця машини та устаткування для добувної промисловості (далі обладнання), а покупець в порядку і на умовах даного контракту зобовязується прийняти та оплатити його (п.1.1).

Оплата за обладнання здійснюється покупцем бюджетними коштами у гривнях на розрахунковий рахунок продавця (п.3.1), на підставі рахунку-фактури продавця, у пропорції, визначеній у п.3.2 договору, впродовж 5-ти днів після постачання товару на умовах, визначених у п.4.1 контракту.

На підставі цього контракту продавець зобовязався продати покупцеві:

таль ручну пересувну червяну вантажопідйомністю 8 тонн, Н=6 м, - 2 штуки;

таль підвісну електричну вантажопідйомністю 1 тонна, - 2 штуки, - впродовж 45 календарних днів;

кран мостовий електричний однобалочний підвісний двопролітний вантажопідйомністю 3,2 тонни Н =12,5 м, - 1 штука (п.п.4.1.1-4.1.3)

У випадку невиконання покупцем положень розділу 3 цього контракту в частині терміну платежів, покупець повинен сплатити продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми, не сплаченої в термін, за кожний день прострочення, але не більше 5% загальної суми контракту (п.8.2).

Даний контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.08 року (п.11.5).

До цього договору сторони уклали низку додаткових угод, які не впливають на вирішення цього спору по суті (а.с.29-34 та ін.).

На підтвердження позовних вимог позивач надав до справи докази відпуску ним на користь відповідача обумовленого контрактом товару на суму , а саме:

1)видаткову накладну №РН-0000041 від 03.12.08 року на поставку талі ручної пересувної червяної вантажопідйомністю 8 тонн, Н=6 м, - 2 штуки на суму 65920,00 грн., - з підписом уповноваженої особи відповідача про отримання товару;

довіреність №1273 від 03.12.08 року на імя ОСОБА_4;

рахунок-фактуру №СФ-0000048 від 03.12.08 року на суму 65920,00 грн.;

товарно-транспортну накладну №02-АБЕ від 03.12.08 року на перевезення вищезгаданого обладнання з міста Запоріжжя до міста Ровеньки Луганської області (а.с.34-37), - при цьому відповідач повністю сплатив її вартість 24.12.08 року (а.с.38);

2)видаткову накладну №РН-000001 від 18.05.09 року на поставку талі електричної вантажопідйомністю 1 тонна, - 2 штуки на суму 65960,00 грн., - з підписом уповноваженої особи відповідача про отримання товару;

довіреність №2256 від 19.05.09 року на імя ОСОБА_5.;

рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 18.05.09 року на суму 65960,00 грн.;

товарно-транспортну накладну №02-АБЗ від 18.05.09 року на перевезення вищезгаданого обладнання з міста Запоріжжя до міста Ровеньки Луганської області (а.с.39-42), - при цьому відповідач повинен був здійснити оплату вартості отриманого обладнання у строк до 03.07.09 року;

3)видаткову накладну №РН-000006 від 22.07.09 року на поставку крану мостового електричного однобалочного підвісного двопролітного вантажопідйомністю 3,2 тонни Н-12,5 м, - 1 шт. на суму 362640,00 грн., - з підписом уповноваженої особи відповідача про отримання товару;

довіреність №2810 від 22.07.09 року на імя ОСОБА_6;

рахунок-фактуру №СФ-0000002 від 22.07.09 року на суму 428600,00 грн. (до суми рахунку-фактури включено вартість вищезгаданої талі електричної вантажопідйомністю 1 тонна, - тобто 65960,00 грн. + 362640,00 грн.);

товарно-транспортну накладну №02-АБЗ від 16.06.09 року на перевезення вищезгаданого обладнання з міста Запоріжжя до міста Ровеньки Луганської області (а.с.43-46), - при цьому відповідач повинен був здійснити оплату вартості отриманого обладнання у строк до 30.07.09 року.

Відповідач визнав факт отримання обладнання та наявність несплаченого боргу у сумі 428600,00 грн., але заходів до його погашення не вжив, у звязку з чим позивач 15.02.10 року спрямував на його адресу претензію №А-021 на суму 428600,00 грн, з вимогою сплатити борг у встановлений законом строк (а.с.47-48), яку відповідач отримав 23.02.10 року (а.с.49), - але залишив без задоволення.

З огляду на цю обставину позивач 30.04.10 року спрямував на його адресу претензію №2 на суму 476421,75 грн., з вимогою сплатити борг у встановлений законом строк (а.с.50-52), а у звязку з подальшим ухиленням відповідача від оплати отриманого обладнання - 12.01.11 року за вих. №1/11ЮР він втретє спрямував на його адресу претензію на суму 503795,99 грн. (а.с.54-55), - однак відповідач борг не сплатив, що стало для позивача підставою для звернення з цим позовом до суду.

Керуючись умовами контракту та чинного законодавства, позивач на суму основного боргу в 428600,00 грн. нарахував:

3% річних за період з серпня 2009 року по травень 2011 року у сумі 24000,74 грн.;

інфляційні нарахування за той же період часу у сумі 106264,58 грн., - які просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав тільки в частині основного боргу.

у сумі яку відповідач отримав 23.02.10 року (а.с.49), - але залишив без задоволення.

ІІ. Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст.629 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача обладнання на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач не ставить вимогу про стягнення з відповідача пені, - що є його правом.

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши суму інфляційних нарахувань, визначену позивачем (106264,58 грн.), суд дійшов висновку, що, виходячи з суми боргу в 428600,00 грн., за період з серпня 2009 року по травень 2011 року включно, вона становить 82263,84 грн., а не 106264,58 грн., як про те просить позивач.

Ретельне дослідження судом розрахунку суми позову показало, що позивач припустився описки, яка полягає у невірному зазначенні ним у резолютивній частині позовної заяви суми інфляційних нарахувань у розмірі 106264,58 грн., замість 82263,84 грн., - в той же час загальна суму позову ним визначена вірно, а саме: 534864,58 грн., - до складу якої входять: основний борг 428600,00 грн. + 3% річних у сумі 24000,74 грн., + сума інфляційних нарахувань - 82263,84 грн.

Таким чином, інфляційні нарахування підлягають стягненню у сумі 82263,84 грн.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Судові витрати, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України, суд покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16,509, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", ідентифікаційний код 32320704, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 6 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Енергокомплект", ідентифікаційний код 22137573, яке знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вул. Дзержинського/вул. Радянська, будинок 51/21, квартира 18, - основний борг у сумі 428600 (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 82263 (вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 84 коп., 3% річних у сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 74 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 5348 (пять тисяч триста сорок вісім) грн. 65 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 01.08.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ч.4 ст. 85 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 серпня 2011 року.

Суддя А.П.Середа