Рішення № 17321609, 15.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/17615.06.11

За позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва інтересах держави в особі Київської міської ради

До товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест»

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Автокуренівка»

Прозвільнення земельної ділянки та приведення її у придатний для користування стан

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від прокуратуриОСОБА_1 (за дов.)

від позивачаОСОБА_2 (за дов.)

від відповідачане зявились

від третьої особине зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся заступник прокурора Подільського району міста Києва інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест»про зобовязання останнього звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,13 га, за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13, та привести вказану земельну ділянку у первинний стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку без документів, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України, а отже, відповідно до приписів чинного законодавства зобовязаний звільнити її та привести у первинний стан.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві позовні вимоги відхилив та зазначив, що займає вказану земельну ділянку на підставі розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 1531 від 04.10.2007 р..

Третя особа в жодне судове засідання представників не направила, про день та час проведення судових засідань була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/176.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 р. до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Автокуренівка».

Розгляд справи неодноразово відкладався, за заявою сторін ухвалою суду від 30.05.2011 р. продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, просить зобовязати відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 0,13 га за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13, та привести вказану земельну ділянку у первинний стан.

Як слідує з матеріалів справи, прокуратурою Подільського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при організації обєктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів у Подільському району, при проведенні якої встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,13 га за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13, під розміщення, обслуговування та експлуатацію відкритої автомобільної стоянки.

Факт використання відповідачем зазначеної земельної ділянки для розміщення, обслуговування та експлуатації відкритої автомобільної стоянки підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А42/23 та актом обстеження земельної ділянки № 8/23, складеними 08.02.2010 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві.

Зі змісту перелічених вище актів слідує, що при проведенні перевірки було встановлено, що документи, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України, відсутні.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 4 ЦК України встановлено, що:

- основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

- основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

- актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу

- цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.

Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства України для користування земельною ділянкою потрібно набути відповідні права у встановленому порядку.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відноситься до повноважень Київської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, на час проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства та розгляду справи у суді, Київська міська рада не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність чи в користування відповідачу.

Щодо посилань відповідача на те, що він займає вказану земельну ділянку на підставі розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 1531 від 04.10.2007 р., слід зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів справи:

- рішенням виконавчого комітету Київської міської ради трудящих № 1171/12 від 15.08.1977 р. Управлінню культури міськвиконкому відведено земельну ділянку площею близько 0,12 га під прибудову до дитячої музикальної шкоди № 31 по вул. Сирецькій, 13, в Подільському районі м. Києва;

- розпорядженням голови Подільської районної державної адміністрації № 831 від 26.08.1998 р. «Про обладнання тимчасової автостоянки по вул. Сирецькій, 13»третій особі дозволено привести спірну земельну ділянку в задовільний санітарний стан, виконати благоустрій прилеглої території, розробити проект обладнання автостоянки та погодити його з відповідними службами міста, а після виконання вище переліченого обладнати тимчасову автостоянку на спірній земельній ділянці;

- за зверненням третьої особи розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації «Про надання дозволу ТОВ «Зембудінвест»на експлуатацію автостоянки по вул. Сирецькій, 13»№ 1531 від 04.10.2007 р. відповідача визначено як експлуатуючу організацію автостостоянки вул. Сирецькій, 13 та доручено йому вирішити з третьою особою майново-правові питання щодо передачі автостоянки відповідно до чинного законодавства;

- актом передачі автостоянки від 04.10.2007 р. третя особа передала відповідачу майно автостоянки (будинок, огорожа, щит, тощо) та відповідну документацію;

- в подальшому відповідачем вчинялись дії щодо отримання спірної земельної ділянки у користування (оренду) (лист № 32 від 25.05.2010 року на імя Голови Київської міської адміністрації), проте станом на дату винесення рішення земельну ділянку у встановленому законодавством порядку у користування відповідачем не отримано.

З викладеного слідує, що, по-перше, розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації «Про надання дозволу ТОВ «Зембудінвест»на експлуатацію автостоянки по вул. Сирецькій, 13»№ 1531 від 04.10.2007 р. відповідача лише визначено як експлуатуючу організацію автостоянки, проте земельну ділянку, на якій зазначена автостоянка перебуває, у користування відповідачу не надано, а по-друге, відповідач сам усвідомлював відсутність правових підстав для перебування його на цій земельній ділянці та намагався отримати її у користування у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України:

- самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ч. 1);

- приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2);

- повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ч. 3).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається прокурор та позивач, як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 20А, код 33737716) звільнити земельну ділянку площею 0,13 га розташовану за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 13, та привести її у придатний для використання стан.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зембудінвест»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 20А, код 33737716) на користь державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 05.07.2011 р.