Рішення № 17321440, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/12614.06.11 За позовомОрендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»в особі Алуштинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»

Простягнення 72749,80 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з’явились

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»54586,78 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 11744,68 грн. індексу інфляції, 2700,83 грн. 3% річних, 3717,51 грн. штрафних санкцій, а всього 72749,78 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 64/244 від 01.02.2009р.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву від 19.04.2011р., стверджує, що станом на 05.11.2009 року Позивачеві стало відомо, що квартири № 70,75,85,95,107 передані на балансі ВАТ «БМ»Банк». У відповідності до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.06.2009 року відповідні квартири перейшли у власність ВАТ «БМ»Банк». Проте, Позивач нараховував відповідну оплату виключно до жовтня місяця включно. Таким чином з липня 2009 року по сьогоднішній час вищезазначені об'єкти не перебувають у власності ТОВ «УкоінвестБуд». Тому, нарахування останньому з боку Позивача оплати за споживання теплової енергії за відповідний період у сумі 6 350 гривень, не мають під собою належного законного обґрунтування і повинні бути зменшені до 4 593,28 гривень. .

Відповідно нарахування штрафних санкцій згідно п.7.2.5. Договору також не відповідає дійсному.

З огляду на вищезазначене Відповідач вважає, що частина вимог зазначені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими, а за таких обставин частково не підлягають задоволенню.

Позивач вважає, що борг в розмірі 6350,15 грн. за теплову енергію, яка була витрачена на опалювальні площі кВ. №№ 70, 75, 95, 107 будинку №18 по вул.. 60-років СРСР, м. Алушта, АР Крим безпосередньо належить в повному обсязі відповідачу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2009р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 64/244 для забезпечення тепловою енергією приміщення, розташованого за адресою: м. Алушта, вул. 60 років СРСР, буд. 18 з опалювальною площею: 1 -а група - 2916,20 кв.м.

Продавець (Позивач) приймає на себе зобов'язання продати Покупцю (Відповідач) теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції і технології і підігріву води на нетреби гарячого водопостачання в кількості, передбаченій цим договором, з урахуванням температурного графіку, а Покупець прийняти від Продавця теплову енергію та сплатити її за встановленими тарифами у пе редбачені договором терміни.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що купується здійснюються в грошовій або іншій, не забороненими чинним законодавством формі, не пізніше 15 числа, наступного за опа лювальним місяця.

Згідно до п.6.5. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.6.6. Договору, Покупець оплачує відпущену Продавцем теплову енергію, а також воду, використану при повторному заповненні системи опалення та гарячого водопостачання, відповідні до п.п.3.2.4.; 5.11.; і 6.1.- 6.5. даного договору, згідно з діючими у розрахунковому періоді нормами і тарифа ми протягом року.

Відповідно до п.6.7. Договору підставою для оплати Покупцем теплової енергії є рахунки Продавця.

Порядок і правильність здійснених розрахунків між Сторона ми за спожиту теплову енергію підтверджуються оформленням та підписанням щоквартально двостороннього акта звірки розрахунків, що спрямовується на адресу Покупця Продавцем (відповідно до п.6.13 Договору).

Згідно п.11. 5. Договору нарахування за послуги тепло-постачання будуть проведені з початку опалювального сезону 2008-2009 p.p. за поставлену йому теплову енергію.

Відповідно до п.10.1 Договору укладеного строком на два роки, котрий діє з 01.02.2009 р. по 01.02.2011р., а в тому, що стосується грошових зобов'язань Покупця перед Продавцем - до їх повного вико нання.

Відповідач, як Покупець теплової енергії несуть відповідальність, відповідно до п.7.2.1. Договору за несвоєчасні розрахунки на поставлену йому теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.3.2.4. Договору Покупець зобов'язаний не пізніше 15 днів до зміни наванта жень подати письмову заявку на зниження або збільшення теплових навантажень для опалення, гарячого водопостачання і технологію.

Відповідно до п.3.2.6 Договору Покупець зобов'язаний щомісяця в письменному вигляді спо віщати Продавця про зміну складу і кількості користувачів.

Згідно п.3.2.9. Договору Покупець зобов'язаний не виробляти оформлення документів на відчуження квартир, при наявності заборгованості за теплову енергію, підтвердженої довідкою Продавця.

Відповідно до п 7.2.2. Договору за споживання теплової енергії понад встановлені договором максимальних теплових навантажень по кожному параметру теплоносія і джерела теплопостачання - Покупець несе відповідальність - у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 7.2.5. Договору передбачено, що Покупець несе відповідальність за недостовірність даних про розподіл площі, займаної орендарями, іншої важливої інформації, що тягне зміну умов цього договору - у ви гляді штрафу у розмірі 5 відсотків вартості теплової енергії,спожитої в попередньому розрахунковому періоді.

Відповідач в порушення п.п. 3.2.4., 3.2.6., 3.2.9 Договору № 64/244 не надав достовірну інформацію про опалювальні приміщення квартир, що знаходяться на його балансі. Про факт передачі квартир «БМ Банку»Відповідач, згідно умов Договору № 64/244, своєчасно не повідомив, документи, що підтверджують цей факт не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за опалення 1-ої групи Споживачів в розмірі 48 236,63 грн. та за опалення виявлених квартир, відомості про яких у позивача були відсутні , - в сумі 6350,15грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Твердження Відповідача що нарахування на опалювальні площі, відомості про які були відсутні у позивача ( квартири №№ 70,75,85, 95, 107 будинку №18 по вул.. 60 років СРСР, м.Алушта, АР Крим) з липня 2009р. мали бути нараховані згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя від 02.06.2009р. ВАТ «БМ Банк», якому вищевказані квартири перейшли у власність не приймається судом до уваги, оскільки у відповідності до ст.1 Закону України «Про теплопостачання»тарифи (цена) на теплову енергію –грошове визначення витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, які визначаються згідно з методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади в сфері теплопостачання.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що з 01.11.2008р. по 01.12.2009р. на території м. Алушта діяла двохставкові тарифи.

Двохставковий тариф складається з двох частин: в даному випадку (з приладами обліку) 1 частина –оплати за опалювання, яка відшкодовує вартість умовно-змінних витрат ( газа та електроенергії); (по показникам прилада обліку (кількість гкал розподіляється пропорційно опалювальної площі);

2 частина –оплати за обслуговування приєднаного теплового навантаженя, яка відшкодовує вартість умовно-постійних витрат –інші витрати підприємства крім вартості газу та електроенергії (оплата щомісячно на протязі року із розрахунку 1 кв.м. опалювальної площі).

Таким чином, вартість теплової енергії, яка була спожита безпосередньо в опалювальний сезон розподілена на протязі 12 місяців, в випадку відчуження нерухомого майна, яке має опалювальні площі, та відчуження якого здійснюється після закінчення опалювального сезону, розрахунок здійснюється споживачем за 12 місяців, в даному випадку до 01.11.2009р. –тобто до початку наступного опалювального періоду, що відповідає дійсній вартості спожитої теплової енергії споживачем.

Тому, борг в розмірі 6350,15грн. за теплову енергію, яка була витрачена на опалювальні площі кв. №№ 70,75,85, 95, 107 будинку №18 по вул. 60 років СРСР, м. Алушта, АР Крим безпосередньо належить в повному обсязі відповідачу.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 11744,68 грн. індексу інфляції та 2700,83 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача 3 717,51 грн. штрафу.

В обґрунтування вимоги про стягнення штрафу у сумі 3 717,51 грн. позивач посилається на положення п.7.2.2 та п.7.2.5 договору, згідно з якими відповідно до п.7.2.2 за споживання теплової енергії без погодження продавця або зверх встановлених договором максимальних теплових загрузок по кожному параметру теплоносія –у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х200=3400грн.) та відповідно до п.7.2.5. договору штрафу у розмірі 5% вартості теплової енергії, спожитої в попередньому розрахунковому періоді (6350,15:100х5=317,51грн.), а всього в розмірі 3717,51 грн.

Таким чином, за порушення умов договору з відповідача належить стягнути штраф у сумі 3717,51 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також довів суду та підтвердив документально, що ним під час розгляду справи понесені додаткові (транспортні) витрати, пов’язані з явкою представника до Господарського суду міста Києва та добових у розмірі 486грн.74коп., які нараховуються при відрядженні в межах території України, відповідно до Постанови КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»№663 від 23.04.1999р.

Витрати включають в себе:

- загальну суму вартості залізничних квитків у розмірі 316,74грн, що підтверджується проїзними документами: СС №162738, СС №162739, фіскальним чеком від 09.03.2011р. №527293, разовими квітками № 132463, 007501, 007502;

- загальну суму вартості проживання, у розмірі 170,00грн.,що підтверджується фіскальним чеком від 09.03.2011р. №9530.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»(02140, м. Київ, вул. Руденко, 6-а, р/р 260025056105, код ЄДРПОУ 25637276) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, код ЄДРПОУ 03358593) 54586 (п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот вісімдесят шість) грн.. 78 коп. основного боргу, 11744 (одинадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 68 коп. індексу інфляції, 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 83 коп. 3% річних, 3717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн. 51 коп. штрафних санкцій, 727 (сімсот двадцять сім) грн. 50 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 486 (чотириста вісімдесять шість) грн. 74 коп. інших судових витрат.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 01.07.2011р.