Рішення № 17320823, 26.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.11 Справа № 2/5009/3561/11-20/5009/3561/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька ливарно-механічна компанія” (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 20-В)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕФЕНС” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А)

про стягнення 55 721,00 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 1 від 11.07.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.07.2011 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 55721,00 грн., із яких: 20000,00 грн. сума передплати за договором поставки продукції № 10-11-22/02 від 22.11.2010 р. у звязку з нездійсненням поставки оплаченої партії продукції, сума 35721,00 грн. пені за прострочення строку поставки продукції.

Ухвалою суду від 25.06.2011 р. (суддя Мойсеєнко Т.В.) позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 2/5009/3561/11, судове засідання призначено на 12.07.2011 р. Ухвалою суду від 06.07.2011 р. справу прийнято до розгляду суддею Гандюковою Л.П., справі присвоєно № 2/5009/3561/11-20/5009/3561/11. У судовому засіданні 12.07.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 26.07.2011 р.

26.07.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням отриманих судом 25.07.2011р. додаткових пояснень, які мотивовано, зокрема, наступним. Відповідно до умов договору поставки продукції № 10-11-22/02 від 22.11.2010р. відповідач зобовязався здійснювати поставку продукції, обумовленої в специфікації. Поставка продукції здійснюється партіями. Згідно з виставленим відповідачем рахунком позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 12757573,00 грн. Поставку оплаченої партії продукції відповідач зобовязався здійснити в період з 03.05.2011р. по 19.05.2011р. В обумовлений строк відповідач поставку продукції не здійснив, чим порушив зобовязання за договором. Відповідно до листа № 73/1 від 20.05.2011 р., направленого позивачем з вимогою до 31.05.2011 р. повернути передплату в розмірі 12757573,00 грн., відповідач перерахував позивачеві суму 12737573,00 грн. Залишок заборгованості складає 20000,00 грн. На підставі ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 625, 655, 662, 663 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України просить стягнути з відповідача суму 20000,00 грн. перерахованої передплати за договором поставки продукції № 10-11-22/02 від 22.11.2010р. та суму 35721,00 грн. пені за період з 20.05.2011р. по 27.05.2011р. (7 днів) за прострочення строку поставки продукції, нараховану відповідно до п. 4.4 договору № 10-11-22/02.

Представник відповідача позов визнав частково з підстав, зазначених у письмовому відзиві. Відповідач зобовязався здійснити поставку оплаченої партії продукції за договором № 10-11-22/02 від 22.11.2010 р. в період з 03.05.2011р. по 19.05.2011р., що підтверджується умовами договору та листуванням між сторонами. У звязку з виробничою необхідністю в обумовлений строк відповідач поставку продукції не здійснив, запропонувавши здійснити поставку у липні 2011 р. Позивач відмовився від поставки та наполягав на поверненні передплати за партію продукції в розмірі 12757573,00 грн. Відповідач в період з 26.05.2011 р. по 31.05.2011 р. перерахував на рахунок позивача 12737573,00 грн. Позов на суму 20000,00 грн. відповідач визнав, проти стягнення пені в сумі 35721,00 грн. заперечив, зазначивши, що договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а тому сплата будь-якої неустойки в такому випадку законодавством не передбачено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізька ливарно-механічна компанія” (покупець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дефенс” (постачальник за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 10-11-22/02, за умовами якого постачальник в порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобовязався передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар згідно умов, передбаченим даним договором (п. 1.1 договору). Продукція поставляється партіями. Конкретне найменування партії продукції, її сортимент (номенклатура, асортимент, ТУ, ГОСТ, ОСТ), кількість і ціна узгоджуються сторонами в специфікації на партію продукції. Специфікації являються невідємними частинами даного договору (п. 1.2).

Розділом 2 договору сторони визначили ціну продукції, форму та порядок розрахунків. Згідно з п. 2.1 договору загальна сума даного договору орієнтовно складає 18000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3000000,00 грн. Кінцева вартість договору визначається сумою всіх специфікацій. Оплата партії продукції здійснюється покупцем шляхом 100% передплати вартості партії продукції, вказаній у відповідній специфікації, на підставі рахунку постачальника. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 25.11.2010 р. до договору № 10-11-22/02). Строк поставки партії продукції вказується в підписаній сторонами специфікації на партію продукції (п. 3.5).

Відповідно до п. 5.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині виконання сторонами своїх зобовязань по даному договору до моменту повного виконання таких зобовязань. Договір може бути змінено чи розірвано в порядку, передбаченому діючим цивільним законодавством для зміни чи розірвання договору поставки (п. 5.3).

Згідно з умовами договору, сторонами було підписано специфікацію № 1 на загальну суму 15313009,99 грн. У специфікації зазначений строк поставки продукції травень 2011 р.

22.11.2010р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000001 на загальну суму 12757573,00 грн.

Позивачем у період часу з 22.11.2010р. по 29.12.2010р. було перераховано відповідачеві за умовами договору № 10-11-22/02 грошові кошти на загальну суму 12757573,00 грн., що підтверджується: банківськими виписками (а.с. 19-36): від 22.11.2010 р. (200000,00 грн.), від 23.11.2010 р. (200000,00 грн.), від 25.11.2010 р. (200000,00 грн.), від 26.11.2010 р. (200000,00 грн.), від 29.11.2010 р. (200000,00 грн.), від 03.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 06.12.2010 р. (425000,00 грн.), від 07.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 08.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 09.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 10.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 18.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 14.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 15.12.2010 р. (400000,00 грн.), від 17.12.2010 р. (90000,00 грн.), від 20.12.2010 р. (700000,00 грн.), від 24.12.2010 р. (1000000,00 грн.), від 22.12.2010 р. (1000000,00 грн.), від 23.12.2010 р. (1000000,00 грн.), від 27.12.2010 р. (1000000,00 грн.), від 28.12.2010 р. (1217101,00 грн.), від 29.12.2010 р. (2125472,00 грн.).

Після перерахування грошових коштів у сумі 12757573,00 грн., сторони шляхом обміну листами конкретизували період поставки, а саме: 20.01.2011р. листом вих.№15 позивач прохав відповідача у звязку з великим обємом поставки поставити оплачену продукцію на суму 12757573,00 грн. в період з 03.05.2011р. по 19.05.2011р., а також зазначив, що оплата частини партії продукції на суму 2 555 436,99грн., що залишилась, буде здійснена 20.05.2011р. у випадку підписання сторонами всіх видаткових накладних, що підтверджують факт поставки продукції на суму 12757573,00 грн. Після попередньої оплати, поставка іншої частини продукції на суму 2 555 436,99грн.повинна бути здійснена в період з 20.05.2011р. по 31.05.2011р. У відповідь на цю пропозицію ТОВ “Дефенс” погодилась з нею листом вих.№11-01-26-01ю від 26.01.2011р. (а.с.37-38).

ТОВ “Запорізька ливарно-механічна компанія” листом № 63 від 05.05.2011 р. (а.с. 39) просило відповідача повідомити точну дату поставки партії продукції по договору № 10-11-22/02 в звязку з тим, що постачальником (ТОВ “Дефенс”) станом на 05.05.2011р. продукція не поставлялася. У відповідь на вказаний лист, відповідач листом № 11-05-06-01ю від 06.05.2011р. (а.с. 40) повідомив про неможливість здійснення поставки оплаченої партії продукції по обєктивним причинам та просив перенести узгоджену поставку на липень 2011 р.

20.05.2011р. позивач передав відповідачу лист-вимогу за вих. № 73/1, згідно з яким, посилаючись на ч. 2 ст. 693 ЦК України, вимагав повернення попередньої оплати в сумі 12757573,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 7 банківських днів з моменту отримання даної вимоги.

У період часу з 26.05.2011р. по відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у сумі 12737573,00 грн. (призначення платежу: повернення передплати за продукцію згідно договору № 10-11-22/02 від 22.11.2010 р.), що підтверджується: банківськими виписками (а.с. 42-45): від 26.05.2011 р. (2843266,00 грн.), від 27.05.2011 р. (2000000,00 грн.), від 30.05.2011 р. (4000000,00 грн.), від 31.05.2011 р. (3894307,00 грн.)

Враховуючи, що відповідачем (постачальник за договором) не було повернено отриманої передплати за партію продукції, мається заборгованість у сумі 20000,00 грн. (12757573,00 грн. (сума перерахованої передплати) 12737573,00 грн. (сума поверненої передплати)).

До матеріалів справи долучено акти звіряння взаєморозрахунків станом на 31.05.2011 р. (а.с. 46) та станом на 12.07.2011 р. (а.с. 87), в яких зазначено, що ТОВ “Дефенс” має заборгованість перед позивачем у сумі 20000,00 грн.

06.06.2011 р. відповідачем була отримана від позивача претензія № 1 (а.с. 49) на суму 55721,00 грн. (20000,00 грн. (сума неповерненої передплати) + 35721,00 грн. (сума пені за прострочення строку поставки)). У відповіді на претензію за вих. № 11-06-15-01ю від 15.06.2011 р. (а.с. 50) відповідач заборгованість у сумі 20000,00 грн. визнав, проти сплати пені заперечує.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексуУкраїни, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами за договором поставки був встановлений строк поставки продукції травень 2011 року (специфікація № 1 (додаток № 1 до договору поставки продукції № 10-11-22/02 від 22.11.2010 р.)). Листом від 06.05.2011 р. (а.с. 40) постачальник (відповідач у справі) повідомив покупця щодо неможливості поставки продукції в обумовлені строки та запропонував перенести термін поставки на липень 2011 року. Позивачем пропозиція щодо перенесення строків поставки прийнята не була та згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України запропоновано повернути сплачену суму передплати.

Відповідач не надав суду доказів перерахування на користь позивача усієї суми отриманої від останнього передплати, позов в цій частині визнав.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 20000,00 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 35721,00 грн., відповідно до п. 4.4 договору, за період з 20.05.2011 р. по 27.05.2011р. згідно з розрахунком. При розрахунку пені позивачем зазначено, що кінцевий строк поставки товару 19.05.2011р., який був погоджений сторонами шляхом листування (а.с. 37, 38), період прострочення за який нараховується пеня складає 7 днів.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 35721,00 грн. задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Пунктом 4.4 договору поставки продукції № 10-11-22/02 від 22.11.2010р. передбачено, що у разі затримки строку поставки постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5 договору сторони встановили, що строк поставки партії продукції указується в підписаній сторонами специфікації на партію продукції. Договір може бути змінено чи розірвано в порядку, передбаченому діючим цивільним законодавством для зміни чи розірвання договору поставки (п. 5.3 договору).

У специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) зазначено, що строк поставки продукції травень 2011 року. Пункт 3.5 договору сторонами не змінювався. Будь-яких змін до специфікації стосовно зміни строку поставки сторони у передбаченій законодавством, договором формі не вносили. Суд вважає, що шляхом листування сторони лише конкретизували строки поставки партії продукції в межах установленого строку травень 2011р.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України).

Таким чином, строк поставки за договором № 10-11-22/02 від 22.11.2010 р. сторонами встановлений травень 2011 року, кінцевий термін поставки відповідно до законодавства 31 травня 2011 року.

Як вбачається із розрахунку, пеня позивачем нарахована за період з 20 по 27 травня 2011 року. Зобовязання щодо строку поставки у нарахований та заявлений до стягнення позивачем період пені відповідачем не порушено.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для нарахування пені судом до уваги не беруться, оскільки, по-перше, судом відмовляється в задоволенні позову в частині стягнення пені з інших підстав, по-друге, законом (ст. 204 ЦК України) встановлено презумпцію правомірності правочину. Доказів визнання договору недійсним у судовому порядку відповідачем не надано, зустрічний позов не заявлено.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефенс” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А, р/р 26000050989200 в АТ “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32721506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька ливарно-механічна компанія” (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 20-В, р/р 26004305347 в ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 36358258) суму 20000 грн. 00 коп. основного боргу, суму 200 грн. 00 коп. державного мита, суму 84 грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення підписано у повному обсязі 01.08.2011 р.