Рішення № 17320788, 27.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.11 Справа № 31/5009/3577/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представника від позивача ОСОБА_1, доручення від 01.07.2011 р.; представник відповідача не зявився;

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/3577/11

за позовом: Українсько іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай», м. Запоріжжя (скорочено Українсько іспанське ТОВ «Урожай»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фаер Бол», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «ТД «Фаер Бол»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 24.06.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №31/5009/3577/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.07.2011 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору.

Українсько іспанським ТОВ «Урожай»заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про переведення боргу№1/08/18 від 18.08.2010 р. в сумі 19340,22 грн., з якої 16333,12 грн. основний борг, 1271,44 грн. пеня, 1114,42 грн. інфляційні втрати та 321,27 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 193 Господарського кодексу України, умовами договору №1/08/18 та ст. ст. 1, 2, 7, 58, 61, 64 ГПК України.

18.07.2011 р. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява №86 від 07.07.2011 р. про збільшення позовних вимог до 33393,02 грн., в якій він просить крім, заявлених раніше позовних вимог стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №69 від 03.08.2010 р., обєднавши їх в одне провадження, посилаючись на ст. ст. 22 та 58 ГПК України.

Вказана заява господарським судом не приймається до розгляду, оскільки за приписами ст. 22 ГПК України, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, а обєднання кількох вимог за приписами ст. 58 ГПК України можливе лише, за умовою звязаних між собою вимог підставою виникнення або поданими доказами.

Як вбачається з позовної заяви та із заяви про збільшення позовних вимог підстави виникнення правовідносин між сторонами не звязані між собою, оскільки виникли з різних договорів (стягнення заборгованості в сумі 19340,22 грн. з договору про переведення боргу №1/08/18 від 18.08.2010 р., а стягнення заборгованості в сумі 14052,8 грн. з договору поставки №69 від 03.08.2010 р.). В даному випадку, позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремою вимогою про стягнення заборгованості за договором №69.

Відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відправлення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2010 року між ТОВ «Фаер Бол»(надалі первісний боржник) та ТОВ «ТД «Фаер Бол»(надалі новий боржник, відповідач у справі) та Українсько іспанським ТОВ «Урожай»(Кредитор) укладено договір №1/08/18 про переведення боргу (далі Договір№1/18/08).

Відповідно до п. 1 Договору №1/08/18, цим Договором регулюються відносини, повязані із зміною зобовязаної сторони (Первісного боржника) у зобовязанні, що виникає із Договору №23 від 01.03.2010 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором (далі «Основний договір).

За вимогами п. 2 Договору №1/08/18, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобовязання) у розмірі 20733,12 грн., що виник на підставі п. 2.4 та п. 3.2 Основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобовязання на протязі пяти місяців наступним чином:

4100 грн. сплатити в строк до кінця першого місяця підписання Договору;

4100 грн. сплатити в строк до кінця другого місяця після підписання Договору;

4100 грн. сплатити в строк до кінця третього після підписання Договору;

4100 грн. сплатити в строк до кінця четвертого місяця підписання Договору;

4333,12 грн. сплатити в строк до кінця пятого місяця після підписання Договору.

Відповідно до п. 5 Договору №1/08/18, новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), повязана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 7 Договору №1/08/18).

Пунктом 10 Договору №1/08/18 визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошового зобовязання Новий боржник зобовязується сплатити на користь Кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

06.09.2010 р. відповідач здійснив перший платіж в сумі 4100 грн., що підтверджується реєстром кредитових платежів (а. 8 с.).

Стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16333,12 грн., 1271,41 грн. пені, 1114,42 грн. інфляційних втрат та 321,27 грн. 3 % річних є предметом розгляду справи в суді.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

За Договором №1/08/18 від 18.08.2010 р. заборгованість первісного боржника ТОВ «Фаер Бол»в сумі 20733,12 грн. перед позивачем була переведена на нового боржника ТОВ «ТД «Фаер Бол»та визначено порядок його погашення протягом пяти місяців, а саме:

4100 грн. в строк до кінця першого місяця підписання Договору;

4100 грн. в строк до кінця другого місяця після підписання Договору;

4100 грн. в строк до кінця третього після підписання Договору;

4100 грн. в строк до кінця четвертого місяця підписання Договору;

4333,12 грн. в строк до кінця пятого місяця після підписання Договору.

Вказаний договір підписаний між первісним боржником, новим боржником та кредитором та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є прововідношення, в якому сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитору) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання за Договором №1/08/18 новий боржник ТОВ «ТД «Фаер Бол»виконав частково, сплативши 4100 грн., який визначено Договором №1/08/18 як перший платіж. Будь яких доказів виконання Договору №1/08/18 в повному обсязі відповідачем суду не надано.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 16633, 12 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем, крім вимоги про стягнення основного боргу було заявлено вимогу про стягнення пені 1271,41 грн. за період з 21.11.2010 р. по 21.04.2011 р. на підставі п. 10 Договору №1/08/18, 1114,42 грн. інфляційних втрат та 321,27 грн. 3 % річних за період з 01.11.2010 р. по 23.06.2011 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем взятих зобовязань за Договором №1/08/18 та перевіривши розрахунок інфляційних втрат та річних суд, задовольняє їх в межах заявлених вимог, оскільки заявлені позивачем вимоги є меншими ніж пораховано судом.

Таким чином, до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 1114,42 грн. та 321,27 грн. 3% річних за період з 01.11.2010 р. по 23.06.2011 р.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 1271,41 грн. як штрафної санкції за неналежне виконання грошового зобовязання за Договором №1/08/18, в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься у статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку сторонами було обумовлено (п. 10 Договору №1/08/18) лише те, що у разі несвоєчасного виконання грошового зобовязання Новий боржник зобовязується сплатити на користь Кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору №1/08/18 дає підстави для висновку, що сторони при укладанні договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки сторонами не визначено від якої саме суми обчислюється пеня (суми невиконаного зобовязання, суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, тощо) та не визначено період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи, що укладеним між сторонами Договором №1/08/18 не встановлено розміру пені, позовна вимога про стягнення пені в сумі 1271,41 грн. задоволенню не підлягає, як така, що заявлена безпідставно.

Крім того, позивачем при поданні позову №79 від 23.06.2011 р. платіжним доручення №211 від 15.06.2011 р. державне мито переплачено в сумі 146,6 грн., яке підлягає поверненню.

Таким чином, з урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаер Бол»(69006, м. Запоріжжя, майдан Леніна, 1 Б, код ЄДР 37167345, рахунок №26007010059379 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь Українсько іспанського Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай»(69057, м. Запоріжжя, вулиця Антенна, 11, код ЄДР 23852237, рахунок №260009300250927 в ТВБВ №10007/0325 філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Ощадбанку», МФО 313623) суму основного боргу у розмірі 16633,12 грн., 3% річних в розмірі 321,27 грн., втрати від інфляції в розмірі 1114,42 грн., 180,67 грн. державного мита та 220,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати Українсько іспанському ТОВ «Урожай»довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 146,6 грн.

Суддя В.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 28.07.2011 р.