Постанова № 17317914, 11.07.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.07.2011 р. справа №1/5009/755/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,

суддівДонця О.Є., Колядко Т.М.

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1. за дов., від відповідача:ОСОБА_2. за дов.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м.Вільнянськ Запорізької області

на рішення господарського судуЗапорізької області

від12.04.2011 року

у справі№1/5009/755/11 (суддя Немченко О.І.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м.Вільнянськ Запорізької області

до

про приватного підприємства “Інтерпроект-Інжиніринг” м. Запоріжжя

стягнення 322817 грн. 78 коп. Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року у справі №1/5009/755/11 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м.Вільнянськ Запорізької області (далі ТОВ “Агропроінвест 08” ) до приватного підприємства “Інтерпроект-Інжиніринг” м. Запоріжжя (далі ПП “Інтерпроект-Інжиніринг” ) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в загальній сумі 322817 грн. 78 коп. відмовлено.

Вищевказане рішення мотивоване тим, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення з відповідача 322817 грн. 78 коп. безпідставно отриманих грошових коштів згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки останні в якості попередньої предоплати сплачувалися саме на виконання договору.

Не погоджуючись з прийнятим рушенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що відповідачем при виконанні умов договору були безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 322817 грн. 78 коп., в т.ч. за ненадані транспортні послуги в розмірі 29686 грн. 50 коп. та завищені витрати щодо митного оформлення обладнання в сумі 293131 грн. 28 коп., в звязку з чим ці кошти підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України як безпідставно набуті.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, в повному обсязі.

Представник відповідача як у відзиві на апеляційну скаргу, так і під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ “Агропроінвест 08” (покупець) та ПП “Інтерпроект-Інжиніринг” (постачальник) 17.03.2010р. було укладено договір № 3-03-10/№ 45 (надалі договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах поставки DDP м. Вільнянськ, Запорізької області (згідно Правил Інкотермс 2000) обладнання для сортування соняшника згідно Додатка № 1, який є невідємною частиною договору.

Розділом 2 договору сторони визначили ціну договору, зокрема:

ѕціна обладнання по договору складає 175297, 83 євро з ПДВ, що відповідає сумі у гривні з урахуванням ПДВ, по курсу міжбанківського валютного ринку України 1927399 грн. 64 коп. курс гривні на міжбанківському валютному ринку України за договором здійснюється у гривнях по курсу міжбанківського валютного ринку України (МВРУ) на день оплати (п. 2.1 договору).

ѕЦіна договору привязана до формули і може корегуватися в залежності до курсу МВРУ: Ціна обладнання = вартість обладнання, Євро + транспортні послуги + митні платежі + ПДВ (при імпорті) + банківські послуги (покупка валюти) + сертифікація, де: ПДВ (при імпорті) = ((Вартість обладнання + транспортні послуги + митні платежі (мито 5% + митні процедури 0,02% по курсу МВРУ))/20% ПДВ; Банківські послуги (покупка валюти) = Пенсійний 0,5% + комісія 0,5% + платіжне доручення 25 євро + банк кореспондент 25 євро; Сертифікація = (УкрСЕПРО, СЄС, Екологія, Карантин, Митний брокер).

Розділом 4 договору сторони передбачили документацію, яку постачальник зобовязаний надати покупцю.

Згідно п. 5.1 договору, поставка обладнання здійснюється на умовах DDP м. Вільнянськ Запорізької області (згідно Правил Інкотермс 2000). Повна поставка обладнання за договором здійснюється протягом 20 тижнів після отримання постачальником платежу відповідно до п. 6.1.1 договору .

Датою постачання обладнання є дата передачі обладнання покупцю на узгоджених сторонами умовах (п. 5.3 договору).

Разом з обладнанням постачальник передає покупцю: пакувальний листок, накладну, податкову накладну (п. 5.4 договору), які є невідємною частиною постачання (п. 5.5 договору).

Відповідно до п.п.6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 договору, платіж за обладнання здійснюється наступним чином: передплата у розмірі 50% від вартості товару, а саме 87648 євро з ПДВ, що на дату підписання договору дорівнює 963699,88 грн., в т.ч. ПДВ (по курсу здійснюється у гривнях по курсу МВРУ на день оплати протягом пяти календарних днів з моменту підписання даного договору; другий платіж у розмірі 40% від вартості товару, а саме: 70119,13 євро з ПДВ, що на дату підписання договору дорівнює 770959,83 грн., в т.ч. ПДВ (по курсу МВРУ) здійснюється в гривнях по курсу МВРУ на день оплати протягом пяти календарних днів з моменту отримання покупцем повідомлення від постачальника про готовність обладнання до відвантаження; остаточна оплата в розмірі 10% від вартості товару, а саме: 17529,78 євро з ПДВ, що на дату підписання договору еквівалентно 192793,93 грн., у т.ч. ПДВ (по курсу МВРУ) здійснюється у гривнях по курсу МВРУ на день оплати, протягом пяти календарних днів з моменту поставки обладнання, згідно п. 5.1.

Згідно додатку № 1 до договору (Специфікація обладнання) сторонами було узгоджено загальну вартість обладнання 175297,83 євро.

На виконання умов вищевказаного договору, позивачем була здійснена передплата у розмірі 1776555 грн. 86 коп., що підтверджується банківськими виписками, а відповідачем за видатковою накладною № РН-0000002 від 07.06.2010р. поставлено позивачу обладнання на загальну суму 1287254 грн. 92 коп.

Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 07.06.2010 р. сторони зафіксували факт проведення виконавцем наступних робіт (надання послуг) за договором: доставка 45605 грн. 26 коп.; митне очищення 326674 грн. 80 коп.; техпідтримка 35470 грн. 72 коп., а всього на загальну суму 489300 грн. 94 коп. (в т.ч.ПДВ). Вищевказаний акт підписаний сторонами без зауважень та претензій.

25.11.2010р. позивач направив відповідачу претензію вих. № 282 про повернення надлишково перерахованої суми за договором.

Вважаючи, що відповідачем при виконанні умов договору були безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 322817 грн. 78 коп., в т.ч. за ненадані транспортні послуги у сумі 29686 грн. 50 коп. та завищені витрати щодо митного оформлення обладнання у розмірі 293131 грн. 28 коп., позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідними вимогами про стягнення безпідставно отриманих грошові кошти у сумі 322817 грн. 78 коп., у задоволенні яких рішенням від 12.04.2011 року у справі №1/5009/755/11 відмовлено.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом даного спору є повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 322817 грн. 78 коп., з яких 29686 грн. 50 коп. за ненадані транспортні послуги та 293131 грн. 28 коп. завищених витрат за митне оформлення обладнання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до акту здачі-приймання робіт та податкових накладних № 12 від 07.06.2010 р. та № 8 від 19.05.2010 р. позивачем було оплачено за доставку обладнання 21676грн. 50 коп., як за здійснення доставки обладнання двома транспортними засобами, однак, відповідно до товарно-транспортної накладної № 700802 від 31.05.2010р. відповідачем здійснено поставку обладнання одним транспортним засобом. До того ж, відповідачем закладено у вартість обладнання витрати щодо митного оформлення обладнання, що були оплачені позивачем у розмірі 392009грн.76коп. (згідно податкових накладних), однак, як вбачається з ВМД від 31.05.2010 р. № 112000010/2010/003940, яку позивач отримав пізніше, відповідачем фактично понесені витрати щодо митного оформлення поставленого обладнання у сумі 98878 грн. 48 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції керувався тим, що заявлена до стягнення сума позову сплачена позивачем саме на виконання договору, укладеним з відповідачем, чим останній виконував свої зобовязання, та спірна сума прийнята в якості попередньої оплати.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду з вищевказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову не погоджується з наступних підстав.

Судова колегія вважає, що договір №3-03-10/45 від 17.03.10р. за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України). Крім того, вищевказаний договір містить елементи надання послуг щодо транспортування та митної очистки товару (п.2.2 договору), що не суперечить приписами ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Сума вартості обладнання була узгоджена сторонами у розділі 2 договору, який підписано з боку обох сторін у справі та скріплено печатками.

Так, відповідно до п.2.1 договору, ціна обладнання по договору складає 175297, 83 євро з ПДВ, що відповідає сумі у гривні з урахуванням ПДВ, по курсу міжбанківського валютного ринку України 1927399 грн. 64 коп. курс гривні на міжбанківському валютному ринку України за договором здійснюється у гривнях по курсу міжбанківського валютного ринку України (МВРУ) на день оплати (п. 2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору, ціна останнього привязана до формули і може корегуватися в залежності до курсу МВРУ, зокрема:

Ціна обладнання = вартість обладнання, Євро + транспортні послуги + митні платежі + ПДВ (при імпорті) + банківські послуги (покупка валюти) + сертифікація, де: ПДВ (при імпорті) = ((Вартість обладнання + транспортні послуги + митні платежі (мито 5% + митні процедури 0,02% по курсу МВРУ))/20% ПДВ; Банківські послуги (покупка валюти) = Пенсійний 0,5% + комісія 0,5% + платіжне доручення 25 євро + банк кореспондент 25 євро; Сертифікація = (УкрСЕПРО, СЄС, Екологія, Карантин, Митний брокер).

Специфікацією обладнання (Додаток №1 до договору) визначено загальну вартість обладнання у сумі 175297, 83 євро з ПДВ, яка формується на підставі вищевказаної формули, тобто вартість обладнання +транспортні послуги + митні платежі.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем була здійснена поставка обладнання на загальну суму 1287254,92грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 07.06.2010р. та надані послуги щодо доставки даного обладнання, його митної очистки та технічної підтримки на загальну суму 489300,94грн, в тому числі доставка - 54726,31 грн., митна очистка - 392009,76грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 07.06.2010 року.

В свою чергу, позивачем на виконання п.п.6.1.1-6.1.3 договору здійснено оплату поставленого обладнання на загальну суму 1776556,06грн., що еквівалентно 175330,81 євро.

Однак, як вбачається з товарно-транспортної накладної №700802 від 31.05.2010 року та платіжних документів (а.с.74-75,82), доставка обладнання була здійснена одним транспортним засобом, тоді як умовами договору, зокрема, Специфікацією обладнання (а.с.13) передбачено поставку обладнання двома транспортними засобами, вартістю 2700 євро кожний.

Що стосується митних платежів, то договором №3-03-10/45 від 17.03.10р. визначено обовязок відповідача здійснити платежі щодо митного оформлення обладнання в розмірі 392009,76грн. З вантажно-митної декларації №112000010/2010/003940 від 31.05.2010р. та наданих відповідачем платіжних доручень вбачається, що фактично останнім були здійснені платежі на загальну суму 98878,48грн., в тому числі 98093,32 20% ПДВ при імпорті, 785,16грн.- митний збір, тобто в меншому розмірі, ніж визначено договором.

Крім того, представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердили факт надання послуг з транспортування та митного оформлення на виконання умов договору №3-03-10/45 від 17.03.10р. у меншому розмірі, ніж розмір здійсненої предоплати.

Тому доводи відповідача про те, що різниця є складовою вартості товару, є безпідставними, оскільки не відповідають п.2.2 договору №3-03-10/45 від 17.03.10р. та Специфікації обладнання ( Додаток №1 до договору), а тому підлягають поверненню.

Посилання позивача в позові на ст.1212 ЦК України не впливає на правову оцінку правовідносин сторін, оскільки господарський суд повинен самостійно надати правову оцінку правовідносинам і визначити, яке законодавство повинно бути застосоване.

Предметом регулювання вказаної норми закону є цивільно-правові відносини, які виникають у звязку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

В даному випадку, спірні правовідносини врегульовані ч.3 ст. 691 ЦК України, якою передбачено наступне: якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Вищевикладена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 року по справі №10/7, яка згідно ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України є обовязковою для застосування для всіх судів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення 322817 грн. 78 коп., в звязку з чим останні підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду скасовує рішення господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року у справі №1/5009/755/11, оскільки останнє прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному зясування істотних обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м.Вільнянськ Запорізької області задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року у справі №1/5009/755/11 - скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м.Вільнянськ Запорізької області до приватного підприємства “Інтерпроект-Інжиніринг” м. Запоріжжя про стягнення 322817 грн. 78 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Інтерпроект-Інжиніринг” (69098, м. Запоріжжя, вул..Полякова, 13А, кв.67, ЄДРПОУ 36247010, р/р 26001001336235 АТ «ОТП Банк»м.Київ, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, пер.Матросова, 22, ЄДРПОУ 35834331, п/р 26000301172357 в Філії ПАТ «Промінвестбанк в м.Запоріжжі», МФО 313355) грошові кошти в розмірі 322817 грн. 78 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 3228,18грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. та витрати за подання апеляційної скарги в сумі 1614,09 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:О.Є.Донець

Т.М.Колядко

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСЗО