Постанова № 17317851, 19.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року Справа № 5005/3353/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Ганноченко А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №74/28-06 від 11.07.2011р., представник;

представник відповідача, представник Дніпропетровської міської ради та прокурор у судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011р. у справі №5005/3353/2011

за позовом прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м.Дніпропетровськ

до комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району, м.Дніпропетровськ

про стягнення 6729 грн. 34 коп.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району (далі КВЖРЕП Красногвардійського району) про стягнення 4734, 12 грн. основного боргу, 794, 79 грн. інфляційних втрат, 215, 62 грн. 3% річних, 984, 81 грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011р. у справі №5005/3353/2011 (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволено частково: стягнуто з КВЖРЕП Красногвардійського району, м.Дніпропетровськ на користь міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” 4734, 12 грн. основного боргу, 794, 79 грн. інфляційних втрат, 215, 62 грн. 3% річних, 87, 34 грн. пені. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” (далі МКВП “Дніпроводоканал”) звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011р. по справі №5005/3353/2011 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 897, 47 грн., прийняти нове рішення в цій частині.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що зазначені господарським судом в рішенні ч. 6 ст. 231 та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не можуть бути застосовані, оскільки ними обмеження розміру пені встановлено законодавцем виключно в межах взаємовідносин в сфері здійснення фінансової діяльності.

Прокурор, представник Дніпропетровської міської ради та представник КВЖРЕП Красногвардійського району в судове засідання не зявились, відзив на апеляційну скаргу не надали, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надіслали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.113, 114, 116).

19.07.2011р. представником МКВП “Дніпроводоканал” заявлено клопотання про заміну сторони по справі правонаступником.

Клопотання підлягає задоволенню, оскільки згідно п.1.1. Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 18.05.2011р. №52/11, комунальне підприємство “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством та правонаступником міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, який був правонаступником Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська, ідентифікаційний код 03341305, зареєстрованого розпорядженням виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів 02 липня 1992 року №584-р, реєстраційний номер 3027.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

28.04.1998р. між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є МКВП “Дніпроводоканал”, та Житлово-експлуатаційною конторою №18 Красногвардійського району, правонаступником якої є КВЖРЕП Красногвардійського району, що підтверджено додатковою угодою від 16.02.2010р., було укладено договір №3723 на надання послуг з водопостачання та водовідведення, який за п.4.1. договору вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про відмову від договору.

Докази відмови від договору в матеріалах справи відсутні.

На виконання умов договору в період з грудня 2007р. по січень 2011р. включно МКВП “Дніпроводоканал” надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 4734, 12 грн., що підтверджується рахунками на оплату, розрахунком та не заперечується відповідачем.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що абонент зобовязаний сплатити надані послуги щомісяця самостійно в пятиденний строк після початку розрахункового місяця.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів оплати наданих послуг, господарський суд першої інстанції вірно стягнув з відповідача 4734, 12 грн. заборгованості, зазначивши при цьому, що по заборгованості за грудень 2007р. лютий 2008р. в сумі 284, 36 грн. пропущено загальний строк позовної давності, але у суду відступні підстави для відмови в позові в цій частині, оскільки сторонами не надано заяв щодо застосування позовної давності. Також відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України господарський суд цілком вірно стягнув з відповідача 215, 62 грн. 3% річних, нарахованих по кожному рахунку окремо, за загальний період прострочення з 06.01.2008р. по 24.02.2011р. та 794, 79 грн. інфляційних втрат з врахуванням індексу інфляції за період з січня 2008р. по січень 2011р.

Відповідно до п. 3.1. договору, у разі прострочення платежу після 5 числа розрахункового місяця нараховується пеня в розмірі 0, 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відмовляючи частково в стягненні суми нарахованої відповідачу пені господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, погодитись з таким висновком неможна.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, законодавець передбачає можливість визначення договором або законом й іншого розміру штрафних санкцій.

Правовідносини між сторонами по справі виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, до яких має застосовуватися Закон України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” №686 від 20.05.1999р., який встановлює відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій. Предметом укладеного договору №3723 від 28.04.1998р. є надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня нарахована МКВП “Дніпроводоканал” відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України у межах шести місяців.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного договору №3723 на надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Таким чином, відповідачу на підставі п. 3.1 договору та ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” було правомірно нараховано пеню в розмірі 0, 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення по кожному рахунку окремо, загальний розмір якої складає 984, 81 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити позивача по справі міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ його правонаступником комунальним підприємством “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Апеляційну скаргу комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011р. у справі №5005/3353/2011 скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача 897, 47 грн. пені, в звязку з чим абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення замінити абзацами 1 та 2 в наступній редакції:

“Позовні вимог задовольнити.

Стягнути з комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району, м.Дніпропетровськ на користь комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 4734, 12 грн. основного боргу, 794, 79 грн. інфляційних втрат, 215, 62 грн. 3% річних, 984, 81 грн. пені.”

Абзац 4 резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2011р. по справі №5005/3353/2011 виключити та вважати абзаци 5 та 6 резолютивної частини рішення відповідно абзацами 4 та 5 резолютивної частини рішення.

Стягнути з комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району, м.Дніпропетровськ на користь комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 51, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 25.07.2011р.)