Рішення № 17317797, 11.07.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.11 Справа № 5021/907/2011. Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання: Душиної М.М.

за позовом Прокурора Кролевецького району в інтересах держави в особі

Кролевецької міської ради

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Кролевець, Сумська область

про стягнення 2621 грн. 93 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н, від 28.04.2011 року

прокурор: не зявився

Суть спору: в позовній заяві прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2621 грн. 93 коп. шкоди (збитків), завданої використанням земельної ділянки без укладення договору оренди землі.

У відзиві на позовну заяву б/н від 04.05.2011 року відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на те, що на сьогодні йому не відомо, чи є дійсним договір оренди від 24.04.2007 року, укладений між ЗАТ «Сапсан» та Кролевецькою міською радою.

В обґрунтуваннях позиції по справі від 24.05.2011 року відповідач вказує на відсутність в його діях правопорушення, оскільки позивачем не надано доказів направлення письмової відповіді на його заяву про надання земельної ділянки в оренду та доказів розірвання договору оренди земельної ділянки з ЗАТ «Сапсан».

Прокурор та позивач в судове засідання не зявилися, причину неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них у судове засідання не надходило, тому, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши повноважного представника відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі магазину від 14 грудня 2007 року, укладеного з Закритим акціонерним товариством «Сапсан» (14.12.2007 року договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 1633), відповідач придбав у власність будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Будівля магазину дерево обкладене цеглою, зазначена за планом земельної ділянки під літ. А-1, загальною площею 90,4 кв.м.

У пункті 3 вказаного договору зазначено, що згідно довідки, виданої Кролевецьким районним відділом земельних ресурсів Сумської області від 16.10.2007 року № 92, будівля магазину розміщена на землях державної власності, які перебувають в оренді ЗАТ «САПСАН». Щодо вищевказаної земельної ділянки згідно затвердженого Українського класифікатора прав обмеженого користування земельною ділянкою обмеження та сервітути не встановлювались. Договір оренди землі від 24 квітня 2007 року зареєстровано у Кролевецькому районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис 22 травня 2007 року за № 040763000514.

Придбавши нерухоме майно, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Кролевецької міської ради з заявою від 21.12.2007 року про надання в оренду земельної ділянки площею 0,0234 га для комерційного використання по АДРЕСА_1, строком на 5 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України, в редакції з 14.06.2007 року, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За заявою відповідача від 21.12.2007 р. ( а.с. 9) рішенням сесії Кролевецької міської ради від 25.12.2007 року “Про надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою” було надано дозвіл ФОП ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 в м. Кролевець для комерційного використання з земель Кролевецької міської ради.

20.03.2008 року рішенням сесії Кролевецької міської ради було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг) в місті Кролевець по АДРЕСА_1, та надано ФОП ОСОБА_2 в оренду терміном на п'ять років з земель Кролевецької міської ради (землі, не надані у власність чи користування) земельну ділчнку загальною площею 0,0234 га, в тому числі забудовані землі 0,0234 га для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг), розташовану в місті Кролевець по АДРЕСА_1, а також зобовязано ФОП ОСОБА_2 в місячний термін укласти договір оренди землі після прийняття рішення.

Договір оренди земельної ділянки загальною площею 234 кв.м., що знаходиться у м. Кролевець, АДРЕСА_1, укладено між Кролевецькою міською радою та відповідачем 03 березня 2010 року.

Прокурор у позовній заяві посилається на положення статті 125 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла у 2008 році, згідно якої право власності та право постійного коритування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Всупереч наведеним вище вимогам статті 125 ЗК України, як вказує прокурор, не маючи жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідач використував її на безоплатній основі з 21.04.2008 року до 02.03.2010 року, у зв'язку з чим порушено майнові інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача 2621 грн. 93 коп. шкоди (збитків), завданої використанням земельної ділянки без укладення договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням міського голови Кролевецької міської ради від 11.03.2011 року № 33-р утворено комісію для визначення розміру збитків, які поніс міський бюджет міста Кролевець, що заподіяні внаслідок несвоєчасного укладення ФОП ОСОБА_2 договору оренди землі по АДРЕСА_1 Сумської області.

Засідання комісії для визначення розміру збитків було проведено 17 березня 2008 року, у результаті комісією визначено збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за земельні ділянку за період з 21 квітня 2008 року по 2 березня 2010 року (включно) в розмірі 2621 грн. 93 коп., про що складено Акт.

Рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 31.03.2011 р. № 94 затверджено Акт комісії для визначення розміру збитків від 17.03.2011 року

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що після придбання будівлі магазину у ЗАТ «Сапсан» та після звернення до позивача з заявою про надання в оренду земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, Кролевецька міська рада не повідомила відповідача про прийняте рішення сесії Кролевецької міської ради від 20.03.2008 року про надання йому земельної ділянки в оренду та про розірвання договору оренди землі з ЗАТ «Сапсан», докази про направлення письмової відповіді на його заяву у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги прокурора в інтересах позивача не підтверджені належними і допустими доказами, тому є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи, зі слідуючих підстав.

Згідно правової позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у постанові № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно п. 3.7. вказаної постанови, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування (п. 3.8 постанови).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Неодержаний доход, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 19.04.1993 року № 284, - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що придбавши нерухоме майно у ЗАТ «Сапсан» за договором купівлі-продажу від 14.12.2007 року, відповідач звернувся до Кролевецької міської ради з заявою від 21.12.2007 року про надання йому в оренду для комерційного використання строком на 5 років земельну ділянку, на якій розташоване придбане ним майно. Рішенням сесії Кролевецької міської ради від 20.03.2008 року було затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідачу, надано йому в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,0234 для комерційного використання по АДРЕСА_1 та зобовязано в місячний термін укласти договір оренди.

Разом з тим, докази про повідомлення відповідача про прийняте рішення від 20.03.2008 року позивач суду не подав, як і не надав доказів щодо спонукання відповідача оформити право землекористування. При цьому, як свідчать матеріали справи, факт користування відповідачем земельною діялянкою без оформлення правовстановлюючих документів було виявлено контролюючими органами у грудні 2010 року, і як свідчать матеріали справи, на виконання рішення виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 02.12.2010 року № 338 «Про заходи усунення порушень, виявлених ревізією бюджету Кролевецької міської ради» тільки 11.03.2011 року розпорядженням міського голови Кролевецької міської ради № 33-р було утворено комісію для визначення розміру збитків, які поніс міський бюджет внаслідок несвоєчасного укладення договору оренди з відповідачем.

Більше того, відповідно до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ України від 19 квітня 1993р. № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу комісії для визначення розміру збитків, що поніс міський бюджет міста Кролевець, згідно додатку до розпорядження міського голови Кролевецької міської ради від 11.03.2011 року № 33-р, було включено заступника міського голови голова комісії, спеціаліста 1 категорії-юриста апарату виконавчого комітету міської ради секретар комісії, старшого державного податкового ревізора-інспектора Глухівської МДПІ (за згодою), спеціаліста 1 категорії із земельних питань апарату виконавчого комітету міської ради, начальника відділу Держкомзему у Кролевецькому районі (за згодою).

На засіданні комісії для визначення розміру збитків, згідно акту від 17 березня 2011 року, були присутні: голова комісії заступник міського голови Мачульський В.М., секретар комісії - спеціаліст 1 категорії-юрист апарату виконавчого комітету міської ради Рекуха О.В., члени комісії: старший державний податковий ревізор-інспектор Глухівської МДПІ Задорожний М.С., спеціаліст 1 категорії із земельних питань апарату виконавчого комітету міської ради Смоляк Л.М., начальник відділу Держкомзему у Кролевецькому районі Третьяков В.В.

Представник районної державної адміністрації та землекористувач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до складу комісії включені не були.

В акті від 17.03.2011 року також зазначено, що ФОП ОСОБА_2 відсутній, ФОП ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час і місце засідання комісії, проте доказів повідомлення відповідача про засідання комісії позивач суду не надав.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, судом встановлено, що розмір шкоди розраховано комісією, засідання якої проведено з порушенням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ України від 19 квітня 1993р. № 284, тому складений акт за результатами проведеної комісії суд не може прийняти як належний і достатній доказ в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ України від 19 квітня 1993р. № 284, відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але ні прокурорм ні позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано суду належних доказів, які б обєктивно і у визначеному законом порядку підтвердили їх позицію, тому у задоволенні позову суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити.

СУДДЯ М.С. Лущик

Повне рішення складено та підписано 12.07.2011 року.