Рішення № 17317596, 31.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.11р.Справа № 17/5005/8386/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна", м. Житомир

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 12737,86 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Швець М.А., директор, наказ № 1-К від 18.06.07р.;

ОСОБА_3, довір. № 4/10 від 10.01.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 10996,40 грн. основного боргу, 593,05 грн. пені, 114,78 грн. 3% річних, 483,81 грн. інфляційних, 549,82 грн. штрафу, а всього 12737,86 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 14/2011 від 29.12.10р.

Представник позивача наполягав на задоволені позову.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, свідченням чого є наявні в матеріалах справи документи.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, а також оригіналами документів наданими позивачем для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

29.12.2010 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 14/2011 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник на підставі замовлень покупця та з дотриманням строків на кожну партію передав покупцю сантехнічні вироби (товар/продукцію), вартість яких відповідачем неоплачена в загальному розмірі 10996,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи двохсторонньою видатковою накладною № 38 від 24.01.11р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.11р. з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п. 3.3 Договору покупець зобовязаний здійснити остаточний розрахунок з постачальником за прийнятий товар на протязі 14-ти календарних днів з дати поставки відповідної партії товару.

Однак, проведений аналіз матеріалів справи не відображає належного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в частині повноти та строків сплати вартості спірного товару.

Окрім того, позивачем в порядку досудового врегулювання спору 19.04.11р. направлено на адресу покупця претензію № 41 з вимогою, зокрема, сплатити спірну суму боргу, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п.п. 6.2, 6.3, 6.4 Договору та у відповідності з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 08.02.11р. по 15.06.11р. розмір пені на суму 593,05 грн. і розмір 3% річних на суму 114,78 грн., за період з лютого по травень 2011 року включно розмір інфляційний на суму 483,81 грн., а також суму 549,82 грн. штрафу в розмірі 5% від простроченої суми основного боргу, що відображається в обґрунтованих розрахунках позивача, які є у справі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 91/1; ЄДРПОУ 34584784) суму 10996,40 грн. (десять тисяч девятсот девяносто шість грн. 40 коп.) основного боргу, 593,05 грн. (пятсот девяносто три грн. 05 коп.) пені, 114,78 грн. (сто чотирнадцять грн. 78 коп.) 3% річних, 483,81 грн. (чотириста вісімдесят три грн. 81 коп.) інфляційних, 549,82 грн. (пятсот сорок девять грн. 82 коп.) штрафу, 127,37 грн. (сто двадцять сім грн. 37 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___