Рішення № 17317225, 15.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/210-15/5009/1240/1115.06.11 За позовом концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «МТМ»Ленінського району

Додержавного підприємства «Адміністрація річкових портів»

Простягнення 46 992,71 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва за підсудністю надійшла справа Господарського суду Запорізької області № 15/5009/1240/11 за позовом концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «МТМ»Ленінського району до державного підприємства «Адміністрація річкових портів»про стягнення 46 992,71 грн. заборгованості за договором № 102148 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 р..

Зазначена справа була передана судді Удалової О.Г. відповідно до розподілу, здійсненого автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2011 р. справа господарського суду Запорізької області № 15/5009/1240/11 була прийнята суддею Удаловою О.Г. до провадження та присвоєно їй номер 17/210-15/5009/1240/11, а також призначено останню до розгляду на 18.05.2011 р..

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 18.05.2011 р. справу № 17/210-15/5009/1240/11 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на безпідставне завищення нарахувань за спожиту теплову енергію.

18.05.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2011 р. відповідно до статті 77 ГПК України.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/210-15/5009/1240/11 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Представник позивача надав письмове пояснення по справі, в якому навів формулу нарахування вартості спожитої теплової енергії відповідачем за відсутності приладів обліку.

Ухвалою від 01.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 15.06.2011 р. у зв?язку з необхідністю витребування доказів.

На виконання вимог ухвали суду позивачем були надані витребувані документи, які судом долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2009 між концерном «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району та державним підприємством «Адміністрація річкових портів»було укладено Договір №102148 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1. Договору).

Пунктом 3.2.6. Договору на відповідача покладений обов'язок виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем згідно з п. 6.3. Договору є розрахунок та акт приймання-передачі.

Як передбачено п. 6.4. Договору, відповідач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити попередню оплату.

Відповідно до п. 6.7. Договору відповідач зобов'язаний з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, отримати у позивача рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Згідно з п. 6.7.1. Договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати та повернути на адресу позивача протягом пяти днів з дати отримання.

Пунктом 6.7.2. передбачено, що у разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. Договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору за період з листопада по грудень 2009 року, з січня 2010 року по січень 2011 року (включно), ним було відпущено теплову енергію на загальну суму 47978,91 грн.

На виконання п. 6.7. Договору позивач направляв на адресу відповідача рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2009 р. по січень 2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами відправлення поштової кореспонденції.

Всупереч умовам Договору відповідач не підписав акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, заперечень щодо їх підписання не надав. Позивачем були зроблені помітки на актах згідно п.6.7.2. Договору, а тому погоджені таким чином акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, договору.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання за Договором №102148 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 р. у повному обсязі не виконав, сплативши в листопаді 2009 року 986,20 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача складає 46992,71 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, визнаючи позов у сумі 23086,03 грн., виходить з вартості послуг, встановленої Додатком № 1 до Договору.

Проте, зі змісту вказаного додатку слідує, що зазначена вартість послуг є орієнтовною, а отже, обсяг наданих послуг, а відповідно й їх вартість може бути більшою, ніж зазначено в додатку.

Позивачем надано суду обґрунтований розрахунок заявлених позовних вимог з наданням технічної документації розрахунку витрат теплової енергії на опалення, а також обґрунтовані пояснення щодо нарахувань вартості поставленої відповідачеві теплової енергії з зазначенням обсягу споживання та встановлених тарифів.

Посилання відповідача на направлення позивачеві письмових заперечень до акту приймання-передачі теплової енергії за грудень 2009 року, внаслідок чого вартість встановлена в акті вважається не погодженою сторонами, не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Як слідує з наданого позивачем реєстру відправки, акт приймання-передачі теплової енергії за грудень 2009 року було направлено відповідачу 14.01.2010 року. Тобто зазначений акт вважається отриманим відповідачем через 7 днів (п. 6.7.1 Договору), а саме: 21.01.2010 р.. Виходячи зі строку, встановленого Договором для його підписання або надання відмови у підписанні 5 днів (п. 6.7.1), зазначений акт вважається підписаним 27.01.2010 р.. У той же час, відповідач проти нього заперечив лише 30.01.2010 р., направивши лист № 01/12-4, тобто з пропуском встановленого Договором терміну.

Всупереч зазначеним вище вимогам відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №102148 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 р. в сумі 46992,71 грн. є обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Адміністрація річкових портів»(04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 40, рахунок 26008014038960 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 380333, код 33404067) на користь концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137 рахунок 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк», код 32121458) в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а) 46992 (сорок шість тисяч девятсот девяносто дві) грн. 71 коп. основного боргу, 469 (чотириста шістдесят девять) грн. 93 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 30.06.2011 р.