Постанова № 17314329, 01.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2011 року 12:43 № 2а-2716/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Метро Груп Байінг Україна"

до

за участі Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва

Прокуратури Дарницького району м. Києва

проскасування повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Дишлюк Т.І., Панченко А.І

від відповідача: Литвинчук В.О

від прокуратури: Радзівіл Б.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01.06.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Груп Байінг Україна»звернувся до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2010 р. №0001792306/0/22896 та податкового повідомлення-рішення №0001792306/1 від 07.09.2010 р., податкового повідомлення-рішення №0001792306/2/46126 від 29.11.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Дарницькому районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем порушено п1.32, пп5.1, п 5.2, пп5.3.9, п. 5.3, ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а отже рішення прийняті Відповідачем є правомірними.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Прокуратури заперечував проти заявлених позовних вимог та просить відмовити в позовних вимогах.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Метро Груп Байнінг України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.02.2008 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки складено Акт від 07.06.2010 року № 3531/2306/35757598 (надалі Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що в ході перевірки документів фінансово-господарської діяльності за період з 11.02.2008 по 31.03.201 Ороку, наданих ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»було встановлено порушення:

ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»завищено загальну суму валових витрат всього у сумі 8809643,75 грн., а саме: ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»до загальної суми валових витрат віднесено суму послуг з надання персоналу постачальником-нерезидентом Компанією «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ»(Німеччина), які не повязані з організацією та веденням господарської діяльністю товариства, в порушення до п.1.32 ст.1 п.п.5.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 року № 334/ВР із змінами та доповненнями, а саме:

До валових витрат ТОВ „ Метро Груп Байінг Україна " включило суму послуг з надання персоналу постачальником-нерезидентом Компанією „МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ" по наступним актам прийому-передачі послуг в межах Угоди про надання персоналу від 12.02.2008р.: без номера (б/н) від 31.10. 2008 р. на суму 513354,88 Євро; б/н від 31.12. 2008 р. на суму 38130,36 Євро; в IV кв. 2008 р. до валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємства за IV кв. 2008р. ТОВ „Метро Груп Байінг Україна" включено суму вищезазначених послуг у сумі 4268540,63 грн.; б/н від 31.01.2009р. на суму 59636,2 Євро; б/н від 28.02.2009р. на суму 54304,85 Євро; б/н від 31.03.2009р. на суму 67201,66 Євро; в І кв. 2009р. до валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2009р. ТОВ „Метро Груп Байінг Україна" включено суму вищезазначених послуг у сумі 1825028,47 грн.; б/н від 29.04.2009р. на суму 106357,0 Євро; б/н від 27.05.2009р. на суму 94184,13 Євро; б/н від 25.06.2009р. на суму 61156,91 Євро; в II кв. 2009р. до валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2009р. ТОВ „Метро Груп Байінг Україна" включено суму вищезазначених послуг у сумі 2716074,65 грн., які не пов'язані з організацією та веденням господарської діяльністю товариства.

Відповідно пункту 1 акта прийому-передачі зазначено, що Виконавець - Компанія «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ»надав, а Замовник - ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»прийняв спеціалістів.

В пункті 3 кожного акту прийому-передачі зазначено перелік наданих спеціалістів із зазначенням їх посад та прізвищ.

Особи (спеціалісти), які станом на 01.03.2008р. Компанією «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ»вже були надані, в подальшому надаються щомісячно по липень 2009р. ті ж спеціалісти, які на ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»працювали на зазначених посадах ще до 01.07.2009 р.

Зазначені особи в актах прийому-передачі оформлені на основне місце роботи у ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»згідно штатного розпису та отримують заробітну плату відповідно займаних посад, що відображено на рахунку 661.1 бухгалтерського обліку товариства в розрахункових відомостях з лютого 2008 року по липень 2009 року.

Всі витрати понесені по заробітній платі спеціалістів-нерезидентів ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»віднесено у відповідних звітних періодах до валових витрат підприємства (рядок.04.3, 04.4, 04.6).

Так як зазначені в Актах прийому-передачі послуг спеціалісти з лютого 2008 року рахувалися згідно штатного розпису на ТОВ «Метро Груп Байінг Україна», а також, відповідно до виплат заробітної плати, працювали та отримували зарплату, відповідно, були знайдені та надані до липня 2009 року, що підтверджено наданими до перевірки документами.

Зазначені суми послуг в бухгалтерському обліку ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»рахуються по Кт 631 рахунку.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 р. №0001792306/0/22896, яким за позивачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 4404821,88 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся зі скаргою до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, проте 06.09.2010 р. Відповідачем винесено рішення № 32222/10/25-011 - скарга була залишена без задоволення, а рішення без змін.

Відповідачем 07.09.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001792306/1.

Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації у м. Києві, але 17.11.2010 р. останній прийняв рішення про відмову в задоволенні скарги, а рішення залишено без змін.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. №0001792306/2/46126.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Компанією «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ»(Виконавець), яка є замовником ТОВ «Метро Груп Байінг Україна», відповідно до угоди про надання персоналу від 12.02.2008р. були надані постійні спеціалісти ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»в кількості 6 осіб, які згідно з даною угодою залишаються працівниками Компанії «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ» (Німеччина).

У відповідності до ст. 7 Угоди, передбачено, що винагорода за послуги з надання спеціалістів Виконавцем розраховується на основі річних управлінських витрат, прибутковості та ставок наданих спеціалістів і включає заробітну плату, бонуси та інші види гарантій і компенсацій, що надаються кожному працівнику у відповідності до його договору та системи заробітної плати, бонусів, засобів стимулювання та інших витрат, що надаються працівниками Виконавця. Розмір винагороди повинен бути визначений на кожен календарний рік. Виконавець може складати та направляти Замовнику акти прийому послуг за кожний місяць, в якому надавалися послуги, але у будь-якому випадку по закінченні кожного календарного року Сторонами обовязково складаються консолідований акт прийому послуг.

ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»включило до складу валових витрат суму послуг з надання персоналу постачальником-нерезидентом Компанією «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ»на підставі актів прийому-передачі послуг в межах Угоди про надання персоналу за період з 12.02.08р. по 30.06.2009р. у сумі 8809643.75 гри.

В пункті 1 акта прийому-передачі зазначено, що Виконавець - Компанія «МГБ Метро Груп Байінг Інтернешнл ГмбХ»надав, а Замовник -ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»прийняв спеціалістів та в пункті 3 кожного акту прийому-передачі зазначено перелік наданих спеціалістів із зазначенням їх посад та прізвищ.

Зазначені особи були оформлені на основне місце роботи у ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»згідно з штатним розписом та отримували заробітну плату відповідно до займаних посад з лютого 2008 року по липень 2009 року.

Позивачем було віднесено всі витрати понесені по заробітній платі спеціалістів-нерезидентів у відповідних звітних періодах до складу валових витрат підприємства (рядок.04.3. 04.4. 04.6).

За період з 12.02.2008р. по 30.06.2009р. до складу валових витрат ТОВ «Метро Груп Байінг Україна»включало оплату праці найманим іноземним спеціалістам, які були надані нерезидентом згідно з угодою, а також суму послуг з надання того ж самого персоналу.

Стаття 26 Конституції України встановлює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, що і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами і міжнародними договорами України.

Це положення конкретизується в ст. 8 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", у якій зазначається, що іноземці (іноземцем за цим Законом визнається особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а особою без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином, мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України і міжнародними договорами України.

При цьому іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах, організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці, які прибули в Україну для працевлаштування на певний строк, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного дозволу на працевлаштування. При цьому працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без дозволу на працевлаштування.

Статтею 8 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. №322 “Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства” суб'єкти господарювання роботодавці можуть тимчасово використовувати працю іноземців та/або осіб без громадянства на конкретному робочому місці або певній посаді лише за наявності у таких роботодавців Дозволів на використання праці іноземців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3 Закону України від 04.12.1994 №3929-XII “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” передбачає, що іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, повинні отримати посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999, № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.“.

Крім того п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94 визначено, що до складу будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті та згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук