Постанова № 17314153, 07.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р. Справа № 2а-10840/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. при секретаріМоісєєвій А.В. за участю: представників позивача представника відповідача представника третьої особи Рєзнік Т.В., Голобородової Н.М. Перепелиця О.А. Перепелиця О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ВАТ "Регом" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Д/о про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2010 № 0000240610/0, - ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Регом» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області з позовними вимогами про : - визнання частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.08.10р. №0000240610/0 СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м.Кривому Розі: за податком на прибуток у сумі 24952,69грн. та штрафними санкціями у сумі 6350,84грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Регом» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2010р., що проводилась з 14.06.2010р. по 02.08.2010р., відповідачем складено акт № 111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010р., яким були встановлені порушення пп.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5, пп.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі якого позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000240610/0 від 18.08.2010р. про сплату 25681,07грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 7145,19 грн., застосованих за заниження суми податкового зобов'язання. Вказане податкове повідомлення-рішення, вважає, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки контролюючий орган неправильно трактує поняття виробничої собівартості та неправильно визначив правопорушення платника податку, в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат віднесено амортизаційні відрахування основних фондів групи 1, які виведені з експлуатації.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову та зазначає, що СДПІ ГМК у м.Кривому Розі проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Регом» з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт перевірки №111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010 року, в результаті чого донараховано податок на прибуток в загальній сумі 25 681,07грн. Відповідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів встановлено реалізацію за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції і як наслідок отримання збиткових операцій на загальну суму 33126,42грн. В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. В порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати, які не вважаються витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції.

Ухвалою суду від 10 травня 2011 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Центральну міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, у звязку з тим, що на час розгляду справи облікова картка позивача перебуває у Центральній МДПІ у м.Кривому Розі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Представник третьої особи у судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №562078 Відкрите акціонерне товариство «Регом» зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 08.02.1996р.

З 14.06.2010р. по 02.08.2010р. на підставі направлень №101 від 10.06.2010р. та №122 від 12.07.2010р. посадовими особами СДПІ ГМК у м.Кривому Розі проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Регом» з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено Акт перевірки №111/08-06-125/3/00190791 від 09.08.2010 року Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Регом», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2010р.

На підставі вказаного Акта перевірки, яким встановлені порушення п.п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2.,п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5, п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000240610/0 від 18.08.2010р. за основним платежем 25681,07 грн. податку на прибуток підприємств та штрафними (фінансовими) санкціями 7145,19 грн., копію якого, позивач отримав 18.08.2010р.

З встановленим порушенням згідно акту перевірки в частині, зайво віднесених до складу валових витрат суми страхових платежів по договору № 133-цв/63 від 30.01.2009р. про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 2913,54 грн. позивач погоджується і в цій частині ним винесене відповідачем рішення не оскаржується.

Згідно з актом п.3.1.2 акту перевірки, встановлено, що в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами, повязаними з веденням господарської діяльності продаж готової продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 33126,42 грн. В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмір собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного і виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Т.ч. на порушення п.5.1 ст.5 Закону України № 334/94-ВР товариством необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати, які не вважаються витратами, повязаними з веденням господарської діяльності - реалізація за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції у загальній сумі 33126,42 грн.

В порушення п.п.1.32, ст..1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат віднесені амортизаційні відрахування основних фондів групи 1 будівель, споруд, передаточних засобів цехів № 1, 3, які виведені з експлуатації та не використовуються в господарській діяльності. Розшифровка нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів 1 групи ВАТ «Регом» за перевіряємий період по цехам № 1, 3, які виведені з виробництва, наведена у додатку № 6. Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.07.2009р. по 31.03.2010р. по цехам № 1 (будівлі, споруди, передаточні засоби цеху знаходяться на території ВАТ «Інгулецький ГЗК»), № 3 (будівлі, споруди, передаточні засоби цеху знаходяться на території ВАТ»Інгулецький ГЗК»), заробітна плата не нараховувалась, товарно-транспортні накладні на вивіз готової продукції, напівфабрикатів з вищезазначених цехів не надані.

Податковий орган листами від 22.06.2010р. № 10339/10/08-06-121, 29.06.2010р. № 10686/10/08-06-125, 12.07.2010р. № 11584/1008-06-1250, 03.08.2010р. вих..№ 12933/10/08-06-125/3 направленими керівнику підприємства позивача просив надати калькуляцію на виконані ремонтні роботи та калькуляцію на виготовлену, реалізовану підприємством продукцію, документальне підтвердження з наданням завірених копій первинних документів, які б свідчили про зменшення балансової вартості групи 3 основних фондів, сертифікати походження на отримані феросплави, статистичну звітність: баланс підприємства, Звіт про фінансовий результат підприємства.

Проте листами від 25.06.2010р. № 14/1241, 05.07.2010р. вих..№ 14/1292, 14.07.2010р. № 14/1366, 09.08.2010р. вих..№ 14/1465 керівник підприємства позивача в наданні витребуваних документів відмовив.

Судом також досліджені надані сторонами: Заперечення до акту перевірки від 09.08.2010р. ВАТ «Регом», відповідь на заперечення від 16.08.2010р. № 13674/10/08-06-127, копія опису-акту уцінки залежаних товарів і продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей без номеру та дати, акти уцінки готової продукції за вересень 2009р., копія аркушів Головної книги підприємства позивача, наказ керівника ВАТ «Регом» від 20.07.2010р. Про проведення інвентаризації, Пояснення до інвентаризації основних засобів по ВАТ «Регом», інвентаризаційний опис основних засобів ВАТ «Регом».

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Статтею 11-2 вказаного Закону передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1)направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1 ст.5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого у використання у власній господарській діяльності.

ПП..8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону №334/94-ВР передбачено, що у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Згідно ст.3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено підприємництво як безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 142 Господарського Кодексу вказує на те, що прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

П.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87, визначено, що дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу. Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Активи - ресурси контрольовані підприємством, в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Регом» в адміністративному позові не заперечує факт реалізації продукції за цінами, які є нижче фактичної собівартості що призвело до збиткової операції та зазначає, що однією з причин збитків стала реалізація у вересні місяці готової продукції ВАТ «Південний ГЗК», при цьому посилається на наявність уцінки залежаної готової продукції на підтвердження чого надав копію опису-акту уцінки залежаних товарів і продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей без номеру та дати, та акти уцінки готової продукції за вересень 2009р.

Вказані документи судом не приймаються в якості належних доказів, оскільки перевірці на предмет правомірності підлягають дії і рішення субєкта владних повноважень під час їх вчинення (винесення), а як встановлено судом та не заперечується позивачем під час перевірки вказані документи до податкового органу надані не були. Крім того на неодноразові запити перевіряючих з проханням надати відповідні підтверджуючі документи листами від 25.06.2010р. вих.№ 14/1241, 05.07.2010р. вих.№ 14/1292, 14.07.2010р., вих.№14/1366, 09.08.2010р. вих..№ 14/1465 керівник підприємства позивача в наданні витребуваних документів відмовив.

ВАТ «Регом» також не заперечується факт, того що роботи у цехах призупинялись та тимчасово було припинено використання основних фондів, в підтвердження даного факту міститься запис в акті перевірки на ст..40, що в перевіряємому періоді діють пять цехів : 2,4,8,9,10.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами, повязаними з веденням господарської діяльності продаж готової продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції та в порушення п.п.1.32, ст..1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат віднесені амортизаційні відрахування основних фондів групи 1 будівель, споруд, передаточних засобів цехів № 1, 3, які виведені з експлуатації та не використовуються в господарській діяльності, а відповідно оскаржуване рішення винесено згідно з нормами чинного законодавства.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Регом» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 06.06.2011 року.

Суддя Н.В. Турлакова