Рішення № 17313980, 27.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

27 липня 2011 року справа № 5020-892/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код 30437110)

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 42152,15 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 06.07.2011;

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 42152,15 грн. заборгованості.

Ухвалою від 08.06.2011 позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.07.2011 позивач підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача 42152,00 грн. заборгованості, яка утворилась у результаті неналежного виконання обов`язків суборендаря по договору № 59-СВ від 01.10.2009 суборенди нежитлового приміщення загальною площею 45,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач з доводами позовних вимог погодився частково, надав відзив, в якому зазначив, що фактично між сторонами у справі правовідносини з суборенди того ж приміщення загальною площею 45,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, існували з 19.10.2006 на підставі договору № 14-СВ. Відповідач зазначає, що з урахуванням раніше здійснених оплат розмір заборгованості складає 20014,48 грн.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14 по 26.07.2011.

Представник позивача у судове засідання 26.07.2011 не з`явився.

У судовому засіданні 26.07.2011 відповідач надав уточнений розрахунок заборгованості, відповідно до якого визнав заборгованість в сумі 18146,39 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” Орендар, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Суборендар, був укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 59-СВ, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування частину будівлі торгового комплексу площею 45,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться у користуванні орендаря у відповідності з договором оренди б/н від 19.07.2006 між ВАТ «Муссон»(орендодавець) та ТОВ «Квіза-Трейд»(орендар) (пункти 1.1, 1.2.1 договору) (а.с.12-22).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що строк суборенди починає спливати з Дати підписання сторонами Акту передачі та приймання Приміщення, і діє до 30 листопада 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.209 між сторонами договору № 59-СВ було підписано Акт передачі та приймання приміщення (а.с.24).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що згідно з його умовами, суборендар сплачує Орендарю суми грошових коштів у вигляді нижче наведених платежів: завдаток, орендна плата, комунальні послуги, інші платежі (рекламні заходи згідно пункту 5.1 даного Договору).

Згідно з пунктом 3.2.1 договору, всі належні за Договором платежі Суборендар сплачує Орендарю у формі безготівкового банківського переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендаря, зазначений нижче у Договорі, або інший рахунок Орендаря, про який Суборендар повідомляється належним чином.

За користування об`єктом оренди починаючи з 01 жовтня 2009 року Суборендар сплачує на користь Орендаря місячну орендну плату в гривнях в розмірі 18000,00 грн. із розрахунку 400,00 грн., що складає еквівалент 50,00 доларів США за один кв.м. площі в місяць (пункт 3.3.2).

Додатковою угодою від 30.04.2011 сторони домовились про дострокове розірвання договору 30.04.2011 (а.с.32).

Позивач зазначає, що орендарем обовязки щодо своєчасного внесення орендної плати та інших платежів належним чином не виконувались, протягом дії договору орендна плата щомісячно вносилась в розмірі меншому, ніж було погоджено договором, у зв`язку з чим, за період дії договірних відносин по договору № 59-СВ утворилась заборгованість в сумі 42152,15 грн.

Наявність несплаченої заборгованості за орендною платою та іншими послугами стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобовязання (в тому числі господарське зобовязання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобовязується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обовязок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною пятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.3.4. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря авансом не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, що передує місяцю за який здійснюється такий платіж на підставі даного Договору.

Відповідно до пункту 3.3.1, протягом п`яти банківських днів після підписання даного Договору Суборендар сплачує на користь Орендаря завдаток у розмірі 36000,00 грн., що зараховується як орендна плата за перший місяць суборенди 18000,00 грн. та останній місяць суборенди 18000,00 грн.

Додатковою угодою від 01.12.2010 сторони внесли зміни в пункти 2.1 договору суборенди № 59-СВ щодо терміну суборенди, встановивши його до 30 листопада 2011 року, а також виклавши пункт 3.3.2 в новій редакції, встановивши новий розмір плати за користування об`єктом в сумі 20250,00 грн. (а.с.31).

Пунктом 3.4 договору відповідач також взяв на себе обов`язок щомісяця компенсувати Орендареві вартість спожитих комунальних послуг на умовах, визначених даним Договором та цією статтею.

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно повного та своєчасного внесення суборендної плати у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

В той же час, суд не може погодитись з розраунком позивача, відповідно до якого розмір заборгованості, з урахуванням переплати по комунальних платежах, складає 42152,15 грн. (а.с.10-11).

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” Орендар, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Суборендар, був укладений договір суборенди № 14-СВ, за умовами якого орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове платне користування площі у нежитловому приміщенні загальною площею 45,00 кв.м.за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться у користуванні орендаря у відповідності з договором оренди б/н від 19.07.2006 між ВАТ «Муссон»та ТОВ «Квіза-Трейд»(пункти 1.1, 1.2., 1.4 договору № 14-СВ) (а.с.137-142).

Судом встановлено, а сторонами у справі не заперечувалось проти того, що договір суборенди № 14-СВ від 19.10.2006 діяв до укладення нового договору 59-СВ від 01.10.2009, а оплата за суборенду здійснювалась безперервно.

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Суд вважає, що в даному випадку мала місце новація. При цьому, судом встановлено, що під час дії договору № 59-СВ від 01.10.2009 відповідач продовжував здійснювати розрахунки по договору № 14-СВ від 19.10.2006.

Так, із змісту наявного в матеріалах справи акту звірення розрахунків, погодженого позвачем, вбачається, що платежі по договору № 59-СВ зараховувались в погашення заборгованості по договору № 14-СВ та станом на 19.10.2006 за позивачем рахується загальна заборгованість по орендній платі в сумі 5681,40 грн.

В подальшому, у грудні 2009 року відповідачем здійснено два платежі на суму 17287,12 грн. та 5805,23 грн., чим погашено заборгованість та частково оплачено суборендну плату за січень 2010 року (-5681,40+17287,12+5805,23 = 17410,95 грн. оплати за січень 2010 року). За умови погодженої сторонами орендної плати в розмірі 18000,00 грн., недоплата за січень 2010 року склала 589,05 грн.

Оплата за суборенду з лютого 2010 року по квітень 2011 мала скласти 281250,00 грн. (18000,00 грн. Х на 10 місяців + 20250,00 грн. Х 5 місяців = 281250,00 грн.).

Загальна сума суборендних платежів, перерахованих відповідачем на користь позивача складає 263692,66 грн. (а.с.52-99). Таким чином, сума фактичної заборгованості відповідача складає: 281250,00 грн. (мало бути сплачено) 263692,66 грн. (фактично сплачено) + 589,05 грн. (недоплата за січень 2010 року) = 18146,39 грн.

Враховуючи, що відповідач має переплату в сумі 2791,52 грн. за сплачені комунальні послуги, яку сам позивач зараховує в рахунок погашення суборендних платежів, то сума заборгованості, яка фактично має бути стягнута з відповідача складає: 18146,39 грн.- 2791,52 грн. = 15354,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код 30437110) суму заборгованості в розмірі 15354,87 грн. (п'ятнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири гривні, 87 копійок), 153,55 грн. держмита, а також 85,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддяпідпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано

в порядкустатті 84 Господарського

процесуальногокодексу України 29.07.2011