ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2011 р.
Справа № 5004/1059/11 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель
до відповідача: приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс", м. Ковель
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа ОСОБА_1, м. Ковель
про стягнення 69641 грн. 12 коп.
Суддя: Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 юрисконсульт (дов. №2606 від 09.11.2010р.)
від відповідача: Столярук Н.В. виконуюча обовязки директора
в судовому засіданні взяв участь: Остапчук С.О. прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області, ОСОБА_3 представник третьої особи ОСОБА_1 (дов. від 22.09.2010р.)
Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло" про стягнення з приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс" на користь ПТМ "Ковельтепло" 69641,12 грн., в тому числі 34134,19 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між цими субєктами господарювання договору №57 від 01.10.2007р. на відпуск теплової енергії послуг, повязаних з відпуском теплової енергії (у період з 01.10.2010р. по 30.04.2011р.), 34134,19 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань в частині своєчасної оплати наданих послуг, 1079,15 грн. суми інфляційних та 293,59 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 01.06.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні. Ухвалами суду від 16.06.2011р., від 30.06.2011р. та від 11.07.2011р. з тих чи інших підстав розгляд справи відкладався.
Поруч з цим ухвалою суду від 30.06.2011р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено фізичну особу ОСОБА_1.
В судовому засіданні представник позивача надавши суду додаткові письмові пояснення та витребувані документи засвідчив на наявності на даний час у відповідача заборгованості перед ПТМ "Ковельтепло" по оплаті наданих у спірний період послуг, позовні вимоги в цій частині підтримує та просить суд задовольнити останні, стягнувши з відповідача на користь ПТМ "Ковельтепло" основну заборгованість в розмірі 34134,19 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 34134,19 грн. пені, 1079,15 грн. суми інфляційних нарахувань та 293,59 грн. трьох процентів річних представник позивача у клопотанні від 28.07.2011р. (а.с. 76) від позову відмовляється, просить суд прийняти зазначену відмову та припинити у звязку з цим провадження у справі. При цьому в обґрунтування заявленого клопотання представник ПТМ "Ковельтепло" посилається на повне визнання відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості, зобовязання останнього погасити борг у термін до 31.10.2011р., важке фінансове становище підприємства.
Присутній в судовому засіданні прокурор клопотання позивача підтримав, з приводу відмови від позову в частині стягнення сум пені, інфляційних та процентів річних та подальшого припинення провадження у справі з цих підстав не заперечив.
Присутня в судовому засіданні виконуюча обовязки директора приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс" предявлені прокурором та підтримані підприємством теплових мереж "Ковельтепло" позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості 34134,19 грн. визнала, суму заборгованості не заперечила, зобовязавшись при цьому здійснити заходи, спрямовані на її погашення у строк до 31.10.2011р., посилаючись на важке фінансове становище підприємства заявила при цьому клопотання щодо відстрочення виконання рішення суду до 01.11.2011р.
При цьому представник відповідача посилаючись на обставини, викладені підприємством у відзиві від 22.06.2011р. №8 на позовну заяву (а.с. 34) та додаткових письмових поясненнях від 08.07.2011р. №11 (а.с. 63), засвідчує, що приміщення кафе "Обрій" площею 408,8 кв.м., котре знаходиться у АДРЕСА_1, згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.02.2010р. №208 було відчужене фірмою громадянці ОСОБА_1 однак у вказаний прокурором та позивачем проміжок часу 2010-2011 років фірма "Агрокомерс" не будучи власником обєкту нерухомого майна за усним погодженням із новим власником використовувало останнє у своїх господарських цілях, споживаючи при цьому відповідну теплову енергію.
Присутній в судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору гр. ОСОБА_1, у своїх усних поясненнях засвідчив, що його довірителькою згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.02.2010р. дійсно було придбано у ПВКФ "Агрокомерс" нерухоме майно приміщення бару "Обрій" площею 408,8 кв.м. у АДРЕСА_1. За усним погодженням цього з ПВКФ "Агрокомерс" останнє використовувало згадане приміщення до липня місяця 2011 року.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши додатково надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2007 року між підприємством теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель та приватною виробничо-комерційною фірмою "Агрокомерс", м. Ковель було укладено угоду на відпуск теплової енергії №57 (а.с. 11-12) у відповідності до умов котрої ПТМ "Ковельтепло" взяло на себе зобовязання щодо забезпечення надання ПВКФ "Агрокомерс" послуг з відпуску теплової енергії і гарячої води у приміщення площею 408,8 кв.м., котре знаходиться у АДРЕСА_1.
В свою чергу ПВКФ "Агрокомерс" згідно п. 10 договору №57 зобовязувалось щомісячно проводити оплату за послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктами 12, 13 угоди сторонами було визначено, що оплату послуг з теплопостачання Споживач здійснює згідно рахунків до 15 числа наступного місяця за затвердженими органом місцевого самоврядування тарифами.
Як вбачається з пунктів 11-13 договору №57 від 01.10.2007р. сторонами було узгоджено, що при визначенні розміру опалювальної площі за основу приймається висота опалювального приміщення (2,8 м.), з врахуванням цієї величини проводиться розрахунок приведеної площі за котру і береться відповідна плата. Вартість 1 кв.м. опалювальної площі протягом року для госпрозрахункових організацій становить 3,30 грн. згідно рішення виконкому Ковельської міської ради №26 від 29.01.2007р. (408,8м2 х 3,30 грн. = 1349,04 грн.) Відповідно до Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" регулювання цін та тарифів на надання житлово-комунальних послуг підприємством належить до повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. У випадку їх зміни будуть застосовані нові тарифи, про конкретні розміри яких споживачі будуть проінформовані через засоби масової інформації.
На виконання умов зазначеного договору ПТМ "Ковельтепло" у період з жовтня місяця 2010 року по квітень місяць 2011 року включно надавались ПВКФ "Агрокомерс" відповідні послуги.
У зазначений період ПВКФ "Агрокомерс" було надано, а останнім прийнято та використано послуг з теплопостачання за загальну суму 31434,19 грн.
Загальна вартість наданих відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договором на відпуск теплової енергії, помісячними рахунками за надані послуги, карткою розрахунків споживача рішенням виконкому Ковельської міської ради "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання" №531 від 12.11.2009р. з додатком, рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №150 від 08.04.2010р. (а.с. 11-20).
Проте відповідач взяті на себе згідно угоди від 01.10.2007р. №57 зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих останнім послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг не оплатив.
У звязку з викладеним у приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс" виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в суді склала 34134,19 грн. Визначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість наданих у звітний період послуг 34134,19 грн. за мінусом проведених оплат 300 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на відпуск теплової енергії предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
При цьому судом взято до уваги те, що при здійсненні відчуження обєкту нерухомого майна у котрий згідно договору №57 від 01.10.2007р. постачалась теплова енергія, ПВКФ "Агрокомерс" не зверталось до ПТМ "Ковельтепло" із письмовими пропозиціями щодо розірвання цієї угоди, або щодо припинення договором своєї дії, як це передбачено положеннями чинного законодавства України, продовжуючи за наявної діючої угоди та нового власника приміщення використовувати обєкт нерухомості у своїй господарській діяльності.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 6 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
В даному випадку тарифи на послуги були затверджені рішеннями виконавчого комітету Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009р. та №150 від 08.04.2010р.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу визначених угодою послуг, отримання останніх ПВКФ "Агрокомерс", а також не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність предявленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 34134,19 грн. Сума заборгованості 34134,19 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем шляхом подання суду відповідних доказів, як це передбачено статтями 32-34 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно з цим пунктом 14 договору №57 від 01.10.2007р. сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".
Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочки відповідачем платежів, Ковельським міжрайонним прокурором при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 34134,119 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 34134,19 грн.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.
В даному випадку сторони у п. 14 договору №57 від 01.10.2007р. визначили, що у разі несвоєчасної оплати за послуги Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу. Угода №57 від 01.10.2007р. недійсною чи зміненою, зокрема, в частині п. 14, не визнавалась. На момент звернення прокурора до суду з позовом відповідач зобовязання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії не виконав, тому сплата пені є його договірним зобовязанням.
Судом встановлено, що згідно фактичних розрахунків суми пені (а.с. 8) остання за період прострочки платежів з 01.12.2010р. по 25.05.2011р. склала 35771,75 грн., однак при зверненні до суду з позовом розмір санкцій було приведено у відповідність до положень Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" статтею 1 котрої, зокрема, визначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, та визначено пеню на рівні 100% від загальної суми боргу 34134,19 грн.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 1079,15 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 16.11.2010р. по 30.04.2011р. та 293,59 грн. суми трьох процентів річних за період прострочки платежів з 16.11.2010р. по 25.05.2011р.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних, здійснивши перевірку методики проведених прокурором та позивачем нарахувань суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до фактичних обставин справи та положень чинного законодавства України, а відтак підлягають до задоволення у визначеному обсязі.
Одночасно з цим, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд наділений повноваженнями припинити провадження у справі у тому випадку, коли позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Розглянувши заявлене в судовому засіданні клопотання представника позивача, котре було підтримане у встановленому порядку прокурором, виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин, з огляду на те, що зазначені дії останніх не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, господарський суд прийшов до висновку, що відмову від позову в частині стягнення нарахованих сум пені, збитків від інфляції та трьох процентів річних слід прийняти і припинити провадження у справі в цій частині згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), слід віднести у відповідності до ст. 49 ГПК України на рахунок приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс".
Разом з цим, у відповідності до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Розглянувши клопотання відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс", враховуючи відсутність у відповідача на даний час відповідних коштів достатніх для проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті спожитої теплової енергії, повне визнання відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості та зобовязання погасити її у термін до 31.10.2011р., враховуючи висловлені в судовому засіданні прокурором та представником позивача погодження, господарський суд вважає за можливе задовольнити відповідне клопотання сторони та відстрочити виконання рішення суду терміном до 01.11.2011р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс" (м. Ковель, вул. Поліська, 3, код ЄДРПОУ 20146444) на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а, код ЄДРПОУ 30514446) 34134,19 грн. заборгованості.
3. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс" (м. Ковель, вул. Поліська, 3, код ЄДРПОУ 20146444) в дохід Державного бюджету України (одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код 21741605, МФО 803014, р/р 31113095700002, код бюджетної класифікації 22090200) 341,34 грн. державного мита.
4. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Агрокомерс" (м. Ковель, вул. Поліська, 3, код ЄДРПОУ 20146444) в дохід Державного бюджету України (одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код 21741605, МФО 803014, р/р 31212264700002, КЕКД 22050003) 236 грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Відмову прокурора та позивача від позову в частині стягнення 34134,19 грн. пені, 1079,15 грн. суми інфляційних та 293,59 грн. трьох процентів прийняти та припинити провадження у справі в цій частині вимог.
6. Виконання пункту 2 резолютивної частини рішення суду відстрочити до 01 листопада 2011 року.
Суддя В. А. Войціховський
Повний текст рішення
складено та підписано
28.07.11
Судове рішення № 17313818, Господарський суд Волинської області було прийнято 28.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5004/1059/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: