Рішення № 1731139, 29.05.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.08 Справа № 11/45

За позовом Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі", м. Житомир

до Малого приватного підприємства "ТОПАЗ - 95", м. Луганськ

про стягнення 78 309 грн. 82 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Мелехова О.С.

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Зибла І.А., дов. № 32 від 29.05.2008

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 53 в сумі 78309 грн. 82 коп., з якої 74538 грн. 13 коп. - сума основного боргу, 1383 грн. 42 коп. –пеня, 2161 грн. 60 коп. –інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних в сумі 226 грн. 67 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позовні вимоги позивачем мотивовані фактом невиконання відповідачем у справі умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу № 53 від 02.01.2007, а саме фактом несвоєчасної оплати відповідачем поставленого позивачем у відповідності з умовами договору товару. Крім заборгованості у розмірі 74538 грн. 13 коп. позивачем до стягнення з відповідача заявлено пеню у розмірі 1383 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 226 грн. 67 коп., інфляційні нарахування у розмірі 2161 грн. 60 коп.

Під час судового розгляду справи позивачем у справі були надані відомості щодо погашення відповідачем суми основного боргу за позовом (а.с. 23-24).

Відзив на позовну заяву відповідачем під час судового розгляду справи наданий не був, проте суду надані платіжні документи у підтвердження погашення суми основного боргу за позовом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши повноважного представника відповідача у справі, суд встановив такі обставини.

02.01.2007 сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 53 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) був зобов’язаний продати і передати Покупцеві (відповідачеві у справі) продукцію власного виробництва, кондитерські вироби (в подальшому –товар) партіями, а Покупець –отримати та оплатити партії товару на умовах, визначених договором.

Згідно з умовами пункту 3.1 договору продавець був зобов’язаний передавати покупцеві товар за цінами, визначеними у товарно-транспортних накладних на кожну окрему партію товару.

Умовами пункту 4.7 договору сторони встановили, що розрахунки за кожну одержану партію товару покупець здійснює безпосередньо з продавцем безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у термін не пізніше 21 календарного дня з моменту (дня) отримання товару покупцем.

На виконання умов укладеного з відповідачем договору позивачем за накладними № 25 від 03.01.2008 та № 165 від 08.01.2008 було поставлено товар відповідно на суми 31270 грн. 84 коп. та 50490 грн. 92 коп., а всього на суму 74538 грн. 13 коп.

Факт поставки позивачем товару за вказаними вище накладними підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не оспорений.

Оплата за поставлений у відповідності з вказаними накладними товар здійснювалася відповідачем частками, а саме платіжними дорученнями № 143 від 28.02.2008 на суму 2000 грн. 00 коп., № 198 від 11.03.2008 на суму 2000 грн. 00 коп., № 208 від 12.03.2008 на суму 2538 грн. 11 коп., № 206 від 19.03.2008 на суму 2500 грн. 00 коп., № 213 від 21.03.2008 на суму 3000 грн. 00 коп., № 243 від 25.03.2008 на суму 45000 грн. 00 коп.. № 244 від 26.03.2008 на суму 17000 грн. 00 коп., а усього на суму 74038 грн. 11 коп.

Таким чином сума заборгованості на день судового розгляду справи 29.05.2008 склала 0,02 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням доведеності матеріалами справи та її фактичними обставинами наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар у сумі 0,02 грн. вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

З урахуванням часткового погашення відповідачем суми основного боргу за позовом після звернення позивача до суду з даним позовом 19.03.2008 згідно поштового штемпеля на поштовому конверті (платіжними дорученнями № 206 від 19.03.2008 на суму 2500 грн. 00 коп., № 213 від 21.03.2008 на суму 3000 грн. 00 коп., № 243 від 25.03.2008 на суму 45000 грн. 00 коп., № 244 від 26.03.2008 на суму 17000 грн. 00 коп., 09.04.2008 на суму 500 грн. 00 коп.) провадження у справі у частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором у розмірі 68000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині на підставі вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі, оскільки сплата суми боргу відбулася після звернення позивача до суду з даним позовом.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором у розмірі 6538 грн. 11 коп., то у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки часткова сплата суми боргу була здійсненна відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом. Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у цій частині вимог покладаються на позивача у справі.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 1383 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 226 грн. 67 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 2161 грн. 60 коп.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідальність за порушення строків оплати поставленого товару сторонами передбачена пунктом 6.10 договору.

Розрахунок пені, 3% річних, інфляційних нарахувань на суму боргу зроблений позивачем у справі з урахуванням вимог чинного законодавства та є обґрунтованим.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягненню з відповідача на користь позивача у справі підлягає заборгованість у сумі 0, 02 грн., пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 1383 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 226 грн. 67 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 2161 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з малого приватного підприємства „Топаз –95”, вул. Лутугинська, буд. 133, м. Луганськ, код 2182134, на користь закритого акціонерного товариства „Житомирські ласощі”, вул. Щорса, буд. 67, м. Житомир, код 00382071, заборгованість у розмірі 0,02 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 1383 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 226 грн. 67 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 2161 грн. 60 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 717 грн. 72 коп., витрати на інформаційно –технічне обслуговування судового процесу у сумі 108 грн. 14 коп.

3. У частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 68000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутнього у судовому засіданні представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –03.06.2008.

Суддя М.О. Москаленко