Рішення № 1731058, 29.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 25/171

29.05.08

За позовом Дочірнього підприємства «Аксона –центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нелма капітал»

про стягнення заборгованості та санкцій

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Гребенник М.О. (довіреність від 21.03.2008р.)

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 29 травня 2008 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Аксона –центр»(надалі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нелма капітал» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 21603,81 грн., в тому числі сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 20170,45 грн., 3% річних в сумі 183,36 грн., та 1250,00 грн. додаткових витрат за надання юридичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань по оплаті вартості отриманого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 30 жовтня 2007 року було укладено усний договір згідно якого позивач відпустив, а відповідач прийняв товар (будівельні матеріали, надалі - товар) на загальну суму 36673,56 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Укладення та вчинення відповідного правочину підтверджується рахунком –фактурою № СФ –0003914 від 30.10.2007, видатковою накладною №РН-001848 від 30 жовтня 2007 року, та довіреністю серії ЯОР № 488405 від 30.10.2007, які засвідчені сторонами відповідними підписами і завірені печатками (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Вказані докази свідчать про передачу позивачем та отримання відповідачем товару загальною вартістю 36673,56 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Характер правовідносин між позивачем і відповідачем та наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що між сторонами існували зобов’язання купівлі-продажу товару.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач виконав свій обов’язок по оплаті отриманого від позивача товару частково, сплативши лише 18336,78 грн., що підтверджується випискою ВАТ ВТБ Банку у м. Києві від 30.10.2007.

Позивач звертався до відповідача з претензією за № 8 від 07.02.2008р., проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати вартості товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 20170,45 грн. та сума 3% річних в розмірі 183,36 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20170,45 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 183,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 1250,00 грн. стягненню з відповідача не підлягають через наступне. Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

Судові витрати позивача у сумі 334,03 грн. (216,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нелма капітал» (ідентифікаційний код: 35149523, адреса: 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5) на користь Дочірнього підприємства «Аскона центр» (ідентифікаційний код 31625492, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корпус 83, р/р 26006301001010 в 1 КФ ВАТ ВТБ Банк у м Києві, МФО 322852) 20353,81 (двадцять тисяч триста п’ятдесят три грн. 81 копійка) грн. Видати наказ.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Нелма капітал» (ідентифікаційний код: 35149523, адреса: 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5) на користь Дочірнього підприємства «Аскона центр» (ідентифікаційний код 31625492, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, корпус 83, р/р 26006301001010 в 1 КФ ВАТ ВТБ Банк у м Києві, МФО 322852) судові витрати в розмірі 334,03 (триста тридцять чотири гривні 03 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення –04.06.2008р.