Постанова № 1730904, 13.05.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2008 р. Справа №17/343-07

Колегія суддів у складі:

головуючого –судді – Могилєвкіна Ю.О. суддів –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Гудкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Основін А.А.

відповідача –Жога С.В., Кудаєв Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх. №784Х/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 28.02.2008 року по справі № 17/343-07

за позовом - ТОВ «Антекс», м. Харків

до - ТОВ «Тіру ЛТД», с. Ковтуново

про стягнення 46932,22 грн.

та за зустрічним позовом - ТОВ «Тіру ЛТД», с. Ковтуново

до - ТОВ «Антекс», м. Харків

про визнання частково недійсним договору оренди, -

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.02.2008 р. по справі № 17/343-07 (суддя Лиховід Б.І.) в задоволені первісного позову відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що 01 січня 2007 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Антекс»та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Тіру»ЛТД було укладено договір оренди № 64, відповідно до умов якого відповідач здав, а позивач прийняв в оренду офісні приміщення та автомобільну стоянку, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка. 57.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 46932 грн. 22 коп. посилаючись на те, що в орендованому приміщенні 26.04.2007 року невстановленою особою шляхом зламу вікон та дверей здійснено крадіжка матеріальних цінностей, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 26.04.2007 року та довідкою старшого слідчого Підгорного О.М. за № 83 від 28.04.2007 року.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, відповідач взяв на себе додаткові зобов'язання, а саме здійснювати охорону орендних об’єктів і нести відповідальність за збереження товарно - матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні згідно діючого законодавства, при виявленні зламу (проникнення).

Сторони домовились, що п. 3.1 договору оренди № 64 від 01.01.2007 року застосовується лише з моменту виявлення зламу, але сторони не домовились, про який саме злам іде мова і в якому саме приміщенні.

Крім того, сторони у зазначеному пункті договору визначили, що при виявленні зламу, відповідач зобов'язується здійснювати охорону орендованих об'єктів і нести відповідальність, згідно діючого законодавства, за збереження товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні.

Відповідно до ст. 978 ЦК України, договір охорони є спеціальним видом зберігання. За договором охорони, охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 937 ЦК України, договір зберігання повинен укладатись між юридичними особами у письмовій формі. Письмова форма договору вважається дотриманою, коли прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Під час виявлення зламу між сторонами таких документів не передавалось та не укладалось.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують здачу товариством з обмеженою відповідальністю «Антекс»під охорону об'єкту, а саме, майна, яке зникло внаслідок крадіжки.

Таким чином, відсутні докази того, що відповідач порушив господарські зобов'язання, передбачені договором оренди, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, як це передбачено ст. 224 ГК України.

В діях відповідача не вбачається склад правопорушення (вина, протиправні дії, наслідки та причинний зв'язок), наслідком яких, як зазначив позивач, йому було завдано збитків.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 46932 грн. 22 коп. матеріальних збитків задоволенню не підлягають.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним з моменту укладення п. 3.1 договору оренди № 64 офісного приміщення, розташованого по вул. Шевченко, 57 в м. Шостка Сумської області, укладеного 01.01.2007 року між ТОВ «Тіру»ЛТД та ТОВ «Антекс».

Даним пунктом договору передбачено, що ТОВ «Тіру»ЛТД взяло на себе зобов'язання здійснювати охорону орендних об'єктів і нести відповідальність за збереження товарне - матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні згідно діючого законодавства, при виявленні зламу (проникнення).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за зустрічним позовом ні в позовній заяві, ні в своїх поясненнях, наданих в судових засіданнях, не надав обґрунтувань, на підставі чого даний пункт договору має бути визнано недійсним (ст. 215 ЦК України).

Тому, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання недійсним з моменту укладення п. 3.1 договору оренди № 64 офісного приміщення, розташованого по вул. Шевченко, 57 в м. Шостка Сумської області, укладеного 01.01.2007 року, задоволенню не підлягають.

Позивач за первісним позовом з рішенням суду першої інстанції не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на необ’єктивність винесеного рішення.

В підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що 01 січня 2007 року між ТОВ «Антекс»і ТОВ „Тіру ЛТД" був укладений договір оренди № 64, за яким ТОВ «Антекс»прийняв в оренду приміщення, розміщене за адресою: м. Шостка, вул. Шевченка, 57.

Згідно до вищевказаного договору ТОВ „Антекс" (надалі-орендар) зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату, а ТОВ „Тіру ЛТД" (надалі-орендодавець) згідно з п. 3.1. договору: «здійснювати охорону орендних об’єктів і нести відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні, згідно діючого законодавства, при виявленні зламу (проникнення)».

26.04.2007р. слідчим СВ Шосткінського МРВ УМВСУ в Сумській області Підгорним О.М. було порушено кримінальну справу за фактом викрадення майна ТОВ „Антекс" за адресою: м. Шостка, вул. Шевченка, 57, за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Згідно довідки №803 від 28.04.2007р. Шосткінського МРВ УМВСУ в Сумській області сума збитків завданих ТОВ „Антекс" викраденням грошів та майна становить 46932,22 грн.

Суд в своєму рішенні безпідставно вказує на те, що сторони домовились, що п.3.1. договору оренди застосовується лише з моменту виявлення зламу, але сторони не домовлялись про те, який саме злам іде мова і в якому саме приміщенні.

В договорі вказується - орендодавець «зобов’язується нести відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні, згідно діючого законодавства, при виявленні зламу (проникнення)».

Тобто, в разі зламу (проникнення) саме відповідач несе відповідальність за схоронність ТМЦ. Крім того, в рішенні вказується про те, що сам відповідач підтверджує, що він повинен забезпечити схоронність майна позивача, але не зробив цього через невиконання своїх обов'язків з боку сторожа відповідача.

Таким чином, відповідач сам підтверджує невиконання своїх обов'язків за договором оренди.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що вона є необґрунтованою і зазначає, що п. 3.1 договору оренди № 64 від 01.01.2007 року застосовується лише з моменту виявлення зламу, але сторони не домовились, про який саме злам іде мова і в якому саме приміщенні.

Крім того, сторони у зазначеному пункті договору визначили, що при виявленні зламу, відповідач зобов'язується здійснювати охорону орендованих об'єктів і нести відповідальність, згідно діючого законодавства, за збереження товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у приміщенні.

Відповідно до ст. 978 ЦК України, договір охорони є спеціальним видом зберігання. За договором охорони, охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором і правилами особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 937 ЦК України, договір зберігання повинен укладатись між юридичними особами у письмовій формі. Письмова форма договору вважається дотриманою, коли прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Під час виявлення зламу між сторонами таких документів не передавалось та не укладалось.

Крім того, відсутні документи, що підтверджують здачу товариством з обмеженою відповідальністю «Антекс»під охорону об'єкту, а саме, майна, яке зникло внаслідок крадіжки.

Таким чином, на думку відповідача, відсутні докази того, що він порушив господарські зобов'язання, передбачені договором оренди, або установлені, вимоги щодо здійснення господарської діяльності, як це передбачено от. 224 ГК України. В його діях не вбачається склад правопорушення (вина, протиправні дії, наслідки та причинний зв'язок), наслідком яких, як зазначив позивач, йому було завдано збитків.

На підставі зазначеного відповідач вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з нього 46932 грн. 22 коп. матеріальних збитків задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, а також правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення місцевого господарського суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2007 року між ТОВ «Антекс»і ТОВ „Тіру ЛТД” був укладений договір оренди № 64, за яким ТОВ «Антекс»прийняв в оренду приміщення, розміщене за адресою: м. Шостка, вул. Шевченка, 57. Термін дії договору –до 01.12.2007 р.

Згідно до вищевказаного договору ТОВ „Антекс” (надалі-орендар) зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату, а ТОВ „Тіру ЛТД” (надалі-орендодавець) відповідно до п. 3.1. договору зобов’язується здійснювати охорону орендних об’єктів та нести відповідальність за збереження ТМЦ, які знаходяться у приміщенні згідно діючого законодавства у випадку злому (проникнення). Тобто сторони передбачили саме охорону орендного об’єкту та нести відповідальність за збереження ТМЦ, які знаходяться у приміщенні, без передачі за описом цих матеріальних цінностей, оскільки відповідальність за них відповідач повинен нести у випадку злому (проникнення).

Відповідно до п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як вбачається з наданих до справи доказів і не спростовується відповідачем, приміщення, отримане позивачем в оренду, знаходиться на охоронюваній території робітниками відповідача. Тобто сторони на підставі вільного волевиявлення і саме з боку відповідача передбачили додаткові зобов*язання, щодо охорони орендних об’єктів та відповідальності за збереження ТМЦ, що не суперечить чинному законодавству.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що позивач за зустрічним позовом ні в позовній заяві, ні в своїх поясненнях, наданих в судових засіданнях, не надав належних обґрунтувань, на підставі чого пункт 3.1. договору має бути визнано недійсним, відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.п.1,2,3 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

26.04.2007р. слідчим СВ Шосткінського МРВ УМВСУ в Сумській області Підгорним О.М. було порушено кримінальну справу за фактом викрадення майна ТОВ „Антекс” за адресою: м. Шостка, вул. Шевченка, 57, за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Таким чином, саме через невиконання своїх зобов’язань за договором, позивачу було нанесено збитки.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До матеріалів справи в обґрунтування суми завданих збитків, позивачем надані копії касових чеків, на суму 30349,39 грн. Відповідно до «розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі»від 18.01.07р. зазначений ліміт складав 35000 грн. Грошові кошти в розмірі 30349,39 грн. залишались у сейфі підприємства, оскільки інкасація грошових коштів банком проводилась о 18 годині, а торгівельні представники позивача приносили гроші вже після проведення вказаної інкасації. Крім того, вказані грошові кошти були прокасовані через РРО підприємства, відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що позивач надав відповідні докази знаходження вказаної суми в сейфі підприємства на момент скоєння крадіжки.

Також, щодо комп’ютерної та оргтехніки, що була вкрадена під час крадіжки, то до матеріалів справи позивачем надані акти внутрішнього переміщення ТМЦ з головного підприємства в м.Харкові на Шосткінську філію ТОВ «Антекс».

Тобто згідно наданих до справи доказів та довідки №803 від 28.04.2007р. Шосткінського МРВ УМВСУ в Сумській області сума збитків завданих ТОВ „Антекс” викраденням грошів та майна становить 46932,22 грн.

Посилання відповідача на те, що злам (проникнення) було здійснено невстановленими особами, не позбавляє його від відшкодування збитків, оскільки неналежне виконання працівника відповідача (сторожа) своїх обов’язків призвело до збитків, які поніс позивач. Зазначене, та надана до справи посадова інструкція працівника (сторожа) відповідача, також спростовує його посилання про відсутність в його діях (діях його працівника) протиправних дій, наслідком яких, як позивачу, так і самому відповідачу було завдано збитків.

Копії постанови про порушення кримінальної справи та посадової інструкції сторожів відповідача знаходяться в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача у зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ «Антекс»задовольнити частково. Рішення господарського суду Сумської області від 28 лютого 2008 року по справі № 17/343-07 змінити. Рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіру ЛТД»(41100, Сумська область, Шосткінський район, с. Ковтуново, вул. Суворова, 5 код ЄДРПОУ 21109617 р/р 26002020279001 в АКБ „Надра” Сумське РУ «Слобожанщина», МФО 337535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»(61064 м. Харків вул. Полтавський шлях, 123 р/р 26001300233 в АКБ «Меркурій»МФО 351663 Код 24338100) 46932,22 грн. матеріальних збитків, 469,32 грн. держмита за подання позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 235 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 07.05.2008 року.