Рішення № 1730698, 09.06.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2008 р. Справа № 13/111-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Севавіатехсервіс”, м. Севастопіль

до Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеролюкс”, м. Бориспіль

про стягнення 11040, 00 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача не з’явився;

від відповідача Олексійчук Т.В. - довіреність б/н від 14.04.2008р.;

суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю „ Севавіатехсервіс” (далі –позивач) заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеролюкс” (далі –відповідач) про стягнення 11040, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань щодо оплати авіаційного палива марки ТС-1 в кількості 1500 кг на суму 11040 грн.

В судовому засіданні 15.04.2008 р. представник відповідача надав суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Відповідач вважає неправильними та такими, що не відповідають дійсності, твердження позивача про те, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу. В даному випадку 08.12.07. між позивачем та відповідачем було укладено саме договір про надання послуг, оскільки предметом його була заправка паливом літака. Адже в даному випадку відповідача цікавив не товар (паливо для літаків), а саме послуга по заправці паливом літака для подальшого його польоту, яку й здійснив позивач за допомогою спеціального технічного обладнання. Така позиція відповідача повністю підтверджується і положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у позивача відсутні підстави для заявленого позову, оскільки між позивачем та відповідачем не укладався договір купівлі-продажу партії авіаційного палива.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

В силу п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідач 07.12.2007 р. надіслав по факсу на адресу позивача лист з проханням забезпечити заправку паливом літака Як-40 UR-87435, належного ВАТ «Авіакомпанія «Аеролюкс», який виконував рейс RLХ 8705/06 за маршрутом Київ (аеропорт Жуляни, виліт 08.12.07. о 07.00 UTС)- Бельбек (виліт 09.12.07. о 07.00)- Київ (Жуляни) з оплатою згідно виставлених рахунків.

07.12.2007 р. позивач виписав відповідачу рахунок №131 на оплату палива для реактивних двигунів ТС-1 на суму 11040 грн.

Згідно вимоги №465978 від 08.12.2007 р. відповідач отримав паливо ТС-1 у кількості 1500 кг.

Згідно акту №131 здачі, приймання виконаних робіт та послуг від 08.12.2007 р. відповідач підтвердив у відповідності з документами рахунку №131 від 07.12.2007 р. позивачем надано пальне для реактивних двигунів на 11040 грн.

Однак відповідач станом на день розгляду справи за отримане паливо з позивачем не розрахувався.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензію позивача №131 від 18.12.2007 р. з вимогою оплатити паливо для реактивних двигунів ТС-1 на суму 11040 грн. відповідач залишив без задоволення, але підписав акт звірки розрахунків згідно якого визнав заборгованість перед позивачем в сумі 11040 грн.

Станом на день розгляду справи вартість неоплаченого відповідачем товару становить 11040 грн.

Посилання відповідача викладені у відзиві суд не приймає, як такі, що не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Як сам зазначає відповідач у відзиві він припустив, що у позивача є документи на заправку літаків палива, оскільки останній цілком легально знаходився на території військового аеропорту «Бельбек»та мав все необхідне устаткування для заправки паливом літаків та зберігання пального. Проте суд вважає, що відповідач повинен був переконатись та отримати всі необхідні документи саме перед направленням позивачу заявки на заправку паливом. Відповідач не врахував, що в дійсності паливо позивача відповідно до договору №02-01-07 про надання послуг військовою частиною А4515 з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів від 02.01.2007 р. находилось на зберіганні у військовій частині А4515, яка згідно договору №02-01-07 бере на себе зобов’язання перед позивачем щодо надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів. Крім того, з листа Військової частини А 4515 №35/74 від 29.04.2008 р. вбачається, що 08.12.2007 р. технічними засобами військової частини А4515 було заправлено повітряне судно ЯК-40 б/н UR-87435, що належить ВАТ «Авіакомпанія «Аеролюкс», паливом ТОВ «Севавіатехсервіс», що знаходиться на зберіганні в ВЧ А4515 відповідно до договору №02/01-07.

Таким чином суд вважає, що позивач лише продав відповідачу паливо, а заправка літака здійснювалась іншими уповноваженими на те особами. До того ж, питань щодо заправки літака відповідача у останнього не виникало, аж доки не постало питання про розрахунок. Тобто своїми діями відповідач схвалив правочин укладений між позивачем та відповідачем. Щодо посилання відповідача на відмову банку від перерахування коштів позивачу, то зазначене ніяким чином не може спростовувати поставку палива позивачем та відповідний обов’язок відповідача оплатити отриманий товар.

Оскільки сторонами по справі письмовий договір щодо спірних правовідносин не укладався, то з наявних матеріалів справи суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними доказами , що ним була замовлена заправка паливом повітряних суден саме позивачем.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

За таких обставин справи, судом встановлено, що заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача станом на день розгляду справи становить 11040 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 11040 грн. основного боргу.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеролюкс” (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 14; код ЄДРПОУ 01130609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Севавіатехсервіс” (м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 63-166; код ЄДРПОУ 33537267) 11040 (одинадцять тисяч сорок) грн. заборгованості, а також судові витрати: 110 (сто десять) грн. 40 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.