Рішення № 1730640, 29.05.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.08 р. Справа № 43/3пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

Присекретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору з боку позивача: Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ

про

- стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” за порушення терміну надання послуг з капітального ремонту гірничопрохідницького комбайну ГПКС пені в розмірі 9 840, 00 грн.;

- зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007р. №02-01/1-КР70, в тому числі поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС.

за участю представників сторін:

від позивача: Оніпко Н.О. за дов. № 1/275 від 12.02.2008р.

від відповідача: Величко О.М. за дов. №14/18 від 08.01.2008р.

від третьої особи: не з’явився.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 13.04.2008р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство “Добропіллявугілля” м. Добропілля, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” за порушення терміну надання послуг з капітального ремонту гірничопрохідницького комбайну ГПКС, пені у розмірі - 9 840, 00 грн.; зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007р. №02-01/1-КР70, в тому числі поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС.

Ухвалою суду від 24.03.2008р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №43/3пд.

Ухвалою суду від 25.04.2008р. до участі у справі залучена третя особа без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Міністерство вугільної промисловості України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про надання послуг з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою “Державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання на 2007рік” за №02-01/1-КР70 від 16.05.2007р., перелік обладнання, що підлягає капітальному ремонту (Додаток №1 до договору №02-01/1-КР70 від 16.05.2007р.), протокол узгодження договірної ціни від 16.05.2007р. (Додаток №2 до договору №02-01/1-КР70), планові калькуляції, платіжне доручення №985 від 16.11.2007р., рахунок-фактуру №741 від 13.11.2007р., претензію №4/330 від19.12.2008р., розрахунок штрафних санкцій станом на 04.03.2008р. правоустановчі документи.

Судом оригінали означених документів оглянуті у судовому засіданні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №14/456 від 31.03.2008р. факт порушення строку виконання зобов’язання щодо капітального ремонту гірничошахтного обладнання визнає. Водночас, просить суд зменшити розмір пені, з урахуванням доводів викладених у відзиві.

В свою чергу, уточненнями до позовної заяви №4/743, які надійшли на адресу суду 25.04.2008р. вх.№02-41/3031, позивач пояснює, що грошові кошти зі сплати штрафних санкцій повинні бути перераховані на рахунок Державного підприємства “Добропіллявугілля”, а вже потім перераховані позивачем до державного бюджету України.

Разом з тим, згідно до заперечень на відзив №4/742 від 25.04.2008р. позивач наполягає на стягненні з відповідача всієї суми штрафних санкцій та повного виконання умов договору.

13.05.2008р. позивач заявою б/н, яка надійшла на адресу суду вх.№02-41/4487, просить суд припинити провадження у справі в частині зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС.

Заява мотивована тим, що комбайн ГПКС переданий з ремонту. В підтвердження зазначеного позивачем надано акт здачі-прийомки виконаних робіт №72 від 30.04.2008р.

Водночас, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору з боку позивача Міністерством вугільної промисловості України надано відзив на позовну заяву №177/01-04/16-08 від 29.05.2008р., відповідно до якого третя особа підтримує в повному обсязі вимоги ДП “Добропіллявугілля”.

Відзиви відповідача та третьої особи, письмові уточнення та заперечення позивача прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 9 840, 00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти стягнення пені у сумі 9 840, 00 грн. заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судові засідання не з’явилася, про час і місце слухання була належним чином повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2007р., між третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору з боку позивача - Міністерством вугільної промисловості України, далі замовник, з однієї сторони, та позивачем - Державним підприємством „Первомайськвугілля”, далі платник-замовник, з другої сторони та відповідачем – Державним підприємством “Торезантрацит”, далі виконавець, з третьої сторони був укладений договір №02-01/1-КР70 про надання послуг з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за бюджетною програмою “Державна підтримка підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання на 2007рік”.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язки по виконанню капітального ремонту обладнання замовника. Тип і кількість обладнання, направленого в капітальний ремонт визначається у переліку обладнання, що підлягає ремонту та погодженого замовником, платником і виконавцем та є невід’ємною частиною договору як додаток №1 (п.п. 1.1 договору).

Додатком №1 до договору визначений перелік обладнання, що підлягає капітальному ремонту, до якого увійшли, зокрема, гірничопрохідницький комбайн ГПСК у кількості 2 одиниць, вартість ремонту складає 820 000, 00 грн., гірничопрохідницький комбайн П 110 у кількості 1 одиниці, вартість ремонту складає 1 083 33, 33 грн.

Разом з тим, пунктом 4.1. договору передбачено, що сума договору становить 2 284 00, 00 грн.

Пунктом 4.3. встановлено, що максимальна вартість капітального ремонту обладнання фіксується у протоколі узгодження №2 до договору, у відповідності до планових калькуляцій. Фактична, вартість капітального ремонту обладнання вказується в калькуляціях, складених на підставі двосторонніх дефектних актів.

Так, 16.05.2007р. між сторонами Державним підприємством “Добропіллявугілля”, Відкритим акціонерним товариством “Горлівський завод “Реммаш” та Міністерством вугільної промисловості України було укладено протокол узгодження договірної ціни, який є невід’ємною частиною договору та, відповідно до якого вартість капітального ремонту обладнання склала 2 284 000, 00 грн., зокрема, гірничопрохідницький комбайн ГПКС у кількості 2 одиниць, вартість ремонту складає 820 000, 00 грн., гірничопрохідницький комбайн П 110 у кількості 1 одиниці, вартість ремонту складає 1 083 333, 33 грн. та 20% ПДВ у розмірі 380 666, 67 грн.

Одночасно, згідно до пунктів 2.1., 2.5. договору передача в ремонт обладнання виконавцю – ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” здійснюється на території ремонтного підприємства останнього, при цьому його представником та представником платника – Державного підприємства “Добропіллявугілля” складається акт прийому-передачі обладнання в ремонт. Обладнання вважається переданим виконавцю з моменту підписання акту прийому-передачі.

Окрім того, пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за послуги з капітального ремонту обладнання здійснюється платником шляхом перерахунку бюджетних коштів на рахунок виконавця на умовах 100% передплати.

Так, позивачем проведена 100% попередня оплата за капітальний ремонт гірничопрохідницького комбайну ГПКС у сумі 492 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №985 від 16.11.2007р.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що виконавець зобов’язаний здійснити ремонт гірничопрохідницьких комбайнів ГПКС та П 110 протягом 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

З урахуванням умов договору, а також встановленої фактичної дати здійснення 100% передплати за надання послуг з капітального ремонту обладнання, останнім днем виконання зобов’язання відповідача щодо виконання вказаних послуг та повернення позивачу обладнання слід вважати 14.02.2008р.

Водночас, пунктом 6.4. договору встановлено, що обладнання вважається переданим позивачу з ремонту з дати підписання сторонами акту приймання-передачі відремонтованого обладнання.

При цьому, капітальний ремонт обладнання вважається виконаним на 100% з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання з ремонту (п.6.5. договору).

19.12.2008р. позивач, в зв’язку з невиконанням відповідачем свого зобов’язання за договором, звернувся до Відкритого акціонерного товариства “Горлівськи завод “Реммаш” з претензією №4/330, в якій просив останнього сплатити пеню у сумі 2 460, 00 грн. за прострочення виконання капітального ремонту гірничопрохідницького комбайну ГПКС на 5 днів. Проте претензія відповідачем була залишена без задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо надання послуг з капітального ремонту обладнання не виконав, станом на 04.03.2008р. гірничопрохідницький комбайн ГПКС позивачу не передав.

Оскільки, за порушення строку виконання капітального ремонту обладнання пунктом 7.2. договору передбачено нарахування пені у розмірі 0,1% від вартості обладнання, строк ремонту якого прострочено, за кожен день затримки.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007р. №02-01/1-КР70, в тому числі поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС та сплатити пеню у сумі 9 840, 00 грн., за порушення терміну надання послуг з капітального ремонту означеного комбайну на 20 днів.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому, позовні вимоги про спонукання відповідача поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС та стягнення пені у сумі 9 840, 00 грн., за порушення терміну надання послуг з капітального ремонту комбайна, підтверджуються представленими доказами по справі.

Разом з тим, позивач заявою б/н від 13.05.2008р. просить суд припинити провадження у справі в частині зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС.

Заява мотивована тим, що комбайн ГПКС переданий з ремонту. В підтвердження зазначеного позивачем надано акт здачі-прийомки виконаних робіт №72 від 30.04.2008р.

Слід звернути увагу на те, що ремонтні роботи перевірені повноважними особами замовника без зауважень та заперечень.

В сою чергу, акт здачі-прийомки виконаних робіт №72 від 30.04.2008р., підписаний уповноваженими особами як позивача, так і відповідача та засвідчений фірмовими печатками підприємств.

За таких обставин, враховуючи що, на момент розгляду справи предмет спору в частині зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС відсутній, тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню згідно з приписами п.1-1 ст.80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 9 840, 00 грн., то слід зауважити на таке.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання згідно вимог п.1 ст.230 ГК України.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку порушення виконавцем термінів виконання робіт, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості обладнання, строк ремонту якого прстрочено, за кожен день прострочення.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Разом з тим, суд не приймає заперечення відповідача щодо застосування ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Оскільки, пункт 4 ст.12 вказаного Закону передбачає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушення провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховується неустойка ( штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, в даному випадку мало місце порушення умов договору щодо порушення строків виконання робіт, а не грошових зобов'язань, тому ці обґрунтування відповідача є безпідставними.

Стосовно клопотання відповідача, викладеного у відзиві, щодо зменшення судом у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, в порядку п.3 ст.83 ГПК України, у зв’язку з важким фінансовим становищем, суд враховує наступне.

Згідно з п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Однак, вирішуючи таке питання, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Одночасно, слід мати на увазі, що ГПК не визначає переліку обставин, які дають суду право зменшувати розмір неустойки. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Звертаючись до суду із клопотанням про зменшення розміру пені, відповідач не надав суду доказів винятковості обставин.

Таким чином, позовні вимог щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання робіт у сумі 9 840, 00 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, ст.174, 193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №43/3пд за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля до Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору з боку позивача Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ, в частині позовних вимог про зобов’язання ВАТ “Горлівський завод “Реммаш” виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007р. №02-01/1-КР70, в тому числі поставити позивачу відремонтований комбайн ГПКС.

Позовні вимоги Державного підприємства “Добропіллявугілля” м. Добропілля до Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” м. Горлівка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору з боку позивача Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” за порушення терміну надання послуг з капітального ремонту гірничопрохідницького комбайну ГПКС пеню в розмірі 9 840, 00 грн, задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш” (84613, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Вавилова, 2; код ЄДРПОУ 00176408) на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” (85000, Донецька обл., м. Добропілля, пр. Шевченко, 2; код ЄДРПОУ 32186934) пеню у сумі 9 840, 00 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 187, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29 травня 2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.84 Господарського процесуального кодексу України підписано 30 травня 2008р.

Суддя

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 4 примірники:

1 – позивачу; 1– відповідачу

; 1 – третій особі;

1 – у справу.

Тел. 381-86-46